Що таке ревматоїдний фактор?
Ревматоїдний фактор (ревмофактор) — аутоантитіла (імуноглобуліни) переважно класу M (IgM), які виробляються імунною системою й атакують замість патогенів (вірусів, бактерій, грибків, паразитів) тканини власного організму. Ревмофактор синтезується плазматичними клітинами синовіальної оболонки. Потрапляючи в синовіальну рідину, він руйнується і пошкоджує суглоб. Також аутоантитіла можуть утворювати великі білкові комплекси навколо судин, спричиняючи їхнє запалення.
Що показує аналіз на ревматоїдний фактор?
Поставте своє питання терапевту «ОН Клінік»
Тест на ревматоїдний фактор показує наявність в організмі аутоімунних захворювань, за яких імунна система помилково атакує клітини власного організму, приймаючи їх за чужорідні. Також ревмофактор може стати маркером хронічних запальних патологій. Тривале запалення здатне стимулювати вироблення плазматичними клітинами аутоантитіл, а постійна присутність в організмі інфекції (вірусної, грибкової, бактеріальної, паразитарної) підтримує активність імунної системи.
Іноді аналіз на ревматоїдний фактор вказує на наявність у пацієнта онкологічного захворювання. Злоякісні пухлини здатні порушувати імунну відповідь і стимулювати вироблення аутоантитіл.
Що таке ревмопроби?
Ревматоїдні проби (ревмопроби) — аналіз, спрямований на виявлення аутоімунних захворювань опорно-рухового апарату, сполучної тканини та внутрішніх органів. Матеріалом для дослідження є венозна кров.
Що показують ревмопроби?
Аналіз на ревмопроби показує ступінь поширення в організмі аутоімунних і запальних процесів, які можуть вражати суглоби, сполучну тканину, печінку, нирки, серце та судини. Деякі показники, що входять до складу ревмопроб, здатні підвищуватися за онкологічних патологій, тому опосередковано ревмопроби можуть показувати злоякісні процеси в організмі.
У чому різниця — ревмопроби та аналіз на ревматоїдний фактор?
Аналіз крові на ревмопроби — комплексне дослідження, до складу якого зазвичай входить тест на ревматоїдний фактор. Однак не всім пацієнтам призначається ревмокомплекс. Залежно від наявної симптоматики для підтвердження діагнозу або контролю ефективності лікування може бути достатньо аналізу на ревматоїдний фактор.
Кому показані ревмопроби?
Аналізи на ревмопроби здають за підозри на артрит (запалення суглобів). До ознак цієї патології належать біль і обмежена рухливість суглобів, набряклість навколишніх м'яких тканин і почервоніння шкіри в зоні ураження. Інші симптоми, за яких слід здати тест на ревматоїдний фактор:
- тривала лихоманка (температура тіла, що перевищує 38°C), яка не має інфекційної причини;
- постійна слабкість і підвищена стомлюваність;
- часті головні болі та запаморочення;
- деформація суглобів;
- біль у м'язах, не пов'язаний із фізичним навантаженням;
- поява на шкірі дрібних сверблячих гематом (геморагічного висипу);
- виразкові ураження слизових оболонок;
- підвищена чутливість до холоду з зблідненням або посинінням пальців;
- утворення на шкірі сіро-білих бляшок, що лущаться (псоріатичного висипу);
- сухість слизових оболонок;
- випадіння волосся і ламкість нігтів;
- припухлість, ущільнення або витончення шкіри;
- біль у грудній клітці, що посилюється на вдиху або видиху;
- задишка під час фізичного навантаження і в стані спокою;
- аритмія (порушення серцевого ритму);
- набряки кінцівок;
- потемніння сечі;
- прискорене або утруднене сечовипускання;
- біль у попереку;
- втрата ваги без зрозумілих причин;
- часті (більше двох разів на рік) інфекційні захворювання.
Навіщо здавати ревмопроби?
Аналіз на ревмопроби може призначатися за хронічного тонзиліту (інфекційного запалення піднебінних мигдаликів). Ревмопроби за тонзиліту допомагають виключити ревматичну лихоманку та ревматичну хворобу серця, спричинені аутоімунною реакцією організму на стрептококову інфекцію. Аналіз на ревмопроби у дітей може знадобитися за зниженої фізичної активності, недобору ваги, затримки фізичного розвитку.
Який лікар направляє на ревмопроби?
Призначити ревмокомплекс може ревматолог — лікар, який спеціалізується на діагностиці, лікуванні та профілактиці захворювань опорно-рухового апарату та сполучної тканини (ревматоїдного артриту, системного червоного вовчака, склеродермії, анкілозивного спондиліту). Інші лікарі, які можуть направити на ревмопроби:
- травматолог-ортопед — за болю в м'язах, порушення рухливості та деформації суглобів;
- дерматолог — за появи на шкірі геморагічного або псоріатичного висипу, ділянок ущільнення або витончення;
- нефролог — за зміни кольору сечі та проблем з сечовипусканням, які можуть вказувати на можливе аутоімунне ураження нирок (синдром Гудпасчера, гломерулонефрит);
- кардіолог — за задишки, болю в грудях і аритмії, які можуть бути ознаками ревматичної хвороби серця;
- імунолог — для оцінки активності аутоімунних захворювань і контролю їх лікування.
Аналіз на ревмопроби може призначити терапевт за наявності у пацієнта симптомів запалення, не пов'язаного з інфекціями (паразитарними, вірусними, бактеріальними або грибковими). Дитину на ревмопроби направляє зазвичай педіатр.
Що входить до ревмопроб?
До ревмокомплексу зазвичай включають ревматоїдний фактор (РФ) і С-реактивний білок (СРБ) Останній виробляється печінкою у відповідь на запалення. Його рівень у крові часто підвищується за інфекцій, травм і аутоімунних захворювань. Інші показники, які входять до ревмопроб:
- антинуклеарні антитіла (АНА) — маркер аутоімунних патологій;
- антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду (АЦЦП) — специфічний маркер раннього ревматоїдного артриту;
- швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) — маркер запальних, інфекційних та аутоімунних процесів в організмі;
- антистрептолізин О (АСЛО) — маркер стрептококової інфекції. АСЛО в ревмопробах може вказувати на наявність у пацієнта ускладнень з боку серця, суглобів і сполучної тканини, спричинених стрептококами.
У ревмопроби може включатися сечова кислота — продукт розпаду пуринів, що містяться в ДНК і РНК клітин. Сечова кислота виводиться з організму разом з уриною, тому за її рівнем у крові можна виявити дисфункцію нирок. Рівень сечової кислоти підвищується за подагри (відкладення солей у суглобах), що дає змогу диференціювати її від ревматоїдного артриту.
Залежно від наповненості пакета в ревмокомплекс може входити низка додаткових показників. До них належать білкові фракції (альфа-глобуліни, бета-глобуліни, гамма-глобуліни, гаптоглобін, альбумін), сіалові кислоти, хондроїтинсульфати.
Як підготуватися до ревмопроб?
За два тижні до аналізу потрібно повідомити лікаря про постійний прийом препаратів, здатних спотворити результат (кортикостероїдів, імуносупресорів) або вплинути на згортання крові (антикоагулянтів, антифібринолітиків, гемостатиків). За необхідності лікар тимчасово призупинить лікування або знизить добову дозу ліків. Додаткові правила підготовки до здачі крові на ревмопроби:
- впродовж одного-двох днів перед тестом утримуватися від жирної, гострої та солодкої їжі;
- за 24 години до дослідження відмовитися від вживання алкоголю;
- впродовж чотирьох годин до забору крові не курити;
- впродовж доби перед аналізом уникати значних фізичних навантажень та емоційного стресу.
Аналіз на ревмопроби правильно здавати вранці натщесерце. Останній прийом їжі має відбутися не пізніше, ніж за 8-12 годин до забору крові. У разі сильної спраги допускається вживання негазованої питної води.
Як здавати ревмопроби?
Для ревмопроб беруть кров з вени. Прийшовши в лабораторію, слід 10-15 хвилин посидіти в коридорі, дозволивши фізіологічним показникам повернутися до норми після фізичного навантаження (ходьби, підйому сходами). Послідовність забору крові на ревмопроби:
- Пацієнт заходить у процедурний кабінет і сідає на стілець.
- Медичний працівник обробляє шкіру в зоні ліктьового згину антисептиком і накладає на передпліччя джгут для посилення кровонаповнення вен. Додатково він може попросити пацієнта стиснути руку в кулак, що також сприяє притоку крові до руки.
- Потім у вену в зоні ліктьового згину вводять стерильну голку і набирають кров у пробірку.
- Після забору біологічного матеріалу голку видаляють, місце проколу заклеюють пластиром, а пробірку зі зразком відправляють у лабораторію на аналіз.
Відразу після забору крові на ревмокомплекс пацієнту слід на п'ять-сім хвилин притиснути пальцями місце проколу або щільно зігнути руку в лікті. Ця тактика допоможе зупинити кровотечу і запобігти утворенню гематоми.
Скільки днів роблять ревмопроби?
У середньому на результати ревмопроб потрібно чекати один робочий день. Однак терміни виконання дослідження можуть варіюватися залежно від ступеня завантаженості лабораторії, використовуваного нею обладнання та методу проведення аналізу.
Як розшифрувати результати ревмопроб?
Норми більшості показників ревмопроб у дорослих не залежать від віку та статі. З нормами ревмопроб можна ознайомитися в таблиці, наведеній нижче.
| Норми показників ревмопроб у крові | |
| Показники ревмопроб | Норма показників ревмопроб |
| С-реактивний білок | <20 мг/л |
| Антистрептолізин О | <200 Од/мл |
| Антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду | <20 Од/мл |
| Антинуклеарні антитіла | <40 Од/мл |
| Ревматоїдний фактор | <20 Од/мл |
Для вашої зручності ми надаємо нашу таблицю у вигляді ілюстрації. Ви можете зберегти її або надіслати знайомим за потреби.
Норми показників ревмопроб у крові
Референсні значення швидкості осідання еритроцитів, яка часто входить до ревмокомплексу, різняться у чоловіків і жінок. Для чоловіків до 50 років нормальна ШОЕ становить 0-15 мм/год, а після 50 років — 0-20 мм/год. У жінок ці показники дорівнюють 0-20 мм/год і 0-30 мм/год відповідно.
Розшифровку аналізу крові на ревмопроби робить лікар. Якщо складові ревматоїдної панелі не виходять за межі норми, ревмопроби вважаються негативними. Відхилення від референсних значень вказують на можливу наявність запальних або аутоімунних процесів в організмі. Для встановлення точного діагнозу потрібна додаткова діагностика.
Як розшифрувати результати аналізу на ревматоїдний фактор?
За допомогою аналізу на ревмофактор неможливо точно діагностувати конкретне захворювання (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, склеродермію). Однак його рівень дає змогу лікарю визначити наявність і ступінь запального або аутоімунного процесу в організмі. Норми ревматоїдного фактора наведено в таблиці.
| Норми ревматоїдного фактора у жінок і чоловіків | ||
| Показник, Од/мл | Результат | Розшифровка |
| <20 | Ревматоїдний фактор негативний | Показник вважається нормою ревматоїдного фактора в крові. Він вказує на відсутність запальних або аутоімунних процесів в організмі. |
| >20 | Ревматоїдний фактор позитивний | За вказаного значення ревмофактор у жінок і чоловіків перевищує норму, що свідчить про наявність аутоімунних і запальних процесів в організмі. |
Для вашої зручності ми надаємо нашу таблицю у вигляді ілюстрації. Ви можете зберегти її або надіслати знайомим за потреби.
Норми ревматоїдного фактора у жінок і чоловіків
У ситуації, коли рівень ревматоїдного фактора близький до верхньої межі норми, повністю виключити аутоімунні та запальні захворювання не можна. Цей результат може вказувати на ранні стадії патологічного процесу. Тому людям із підвищеним ризиком аутоімунних хвороб або наявністю характерних симптомів навіть за негативного тесту на ревматоїдний фактор рекомендується пройти додаткові дослідження.
Що означають підвищені ревмопроби?
Ревмопроби можуть бути підвищені за ревматоїдного артриту — хронічного аутоімунного запалення суглобів, що супроводжується поступовим руйнуванням і деформацією суглобового хряща. Зазвичай за ревматоїдного артриту одночасно зростають показники ШОЕ, С-реактивного білка, ревматоїдного чинника та антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду.
Підвищені показники аналізу можуть вказувати на ревматизм — системне запальне захворювання сполучної тканини, яке розвивається як ускладнення після перенесеної стрептококової інфекції (тонзиліту, фарингіту). Патологія вражає переважно серце, суглоби, нервову систему та шкіру. Інші причини, через які можуть бути підвищені ревмопроби:
- системний червоний вовчак — захворювання, що вражає шкіру, суглоби, нирки, серце і нервову систему;
- дерматоміозит — запалення шкіри та м'язів;
- склеродермія — патологія, що супроводжується ущільненням шкіри, судин, м'язів і тканин внутрішніх органів;
- синдром Шегрена — запалення слинних і слізних залоз;
- саркоїдоз — утворення вузликів (гранульом) у тканинах легень;
- васкуліт — запальне захворювання кровоносних судин;
- анкілозивний спондилоартрит (хвороба Бехтерева) — запалення крижово-клубових суглобів;
- гломерулонефрит — запальна хвороба ниркових клубочків (гломерул);
- синдром Гудпасчера — аутоімунне ураження базальних мембран у легенях і нирках;
- цироз печінки — заміщення функціональної тканини печінки (паренхіми) жорсткою сполучною (фіброзною) тканиною.
Результати ревмопроб можуть перевищувати норму за хронічного гепатиту (запалення печінки), туберкульозу (інфекційного захворювання, спричиненого бактеріями Mycobacterium tuberculosis), сифілісу (інфекційної патології, спровокованої бактерією Treponema pallidum). Також ревмопроби можуть бути позитивними за бактеріального ендокардиту (запалення внутрішньої оболонки серця) і сепсису (системного запалення, що виникло у відповідь на інфекцію).
Що означає підвищений ревматоїдний фактор?
Найчастішою причиною позитивного аналізу на ревмофактор є ревматоїдний артрит. Однак у пацієнтів із серонегативною формою ревматоїдного артриту аналіз на ревмофактор завжди негативний навіть за наявності ознак захворювання. Цей різновид хвороби зазвичай протікає легше і рідше поширюється на внутрішні органи. Пацієнтам, у яких є симптоми ревматоїдного артриту, а аналізи на ревмофактор у нормі, діагноз ставлять на підставі інших показників ревмопроб (антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду, С-реактивного білка).
Помірне зростання ревматоїдного фактора може спостерігатися при хворобі Бехтерева (анкілозуючому спондилоартриті). Показник незначно відхиляється від норми, оскільки ця патологія зазвичай супроводжується менш вираженими аутоімунними реакціями. Інші причини, через які ревматоїдний фактор може бути підвищений:
- синдром Шегрена;
- склеродермія;
- системний червоний вовчак;
- дерматоміозит;
- саркоїдоз;
- васкуліт;
- цироз печінки.
Якщо ревматоїдний фактор вищий за норму, а симптоми аутоімунних захворювань відсутні, причиною можуть бути хронічні інфекційні захворювання (бактеріальний ендокардит, туберкульоз, сифіліс, малярія, бактеріальний мононуклеоз). Ревматоїдний фактор може зростати за онкології. Злоякісні пухлини здатні стимулювати імунну систему, що призводить до гіперпродукції імуноглобулінів. Зазвичай ревматоїдний фактор підвищений у пацієнтів з лімфомами Ходжкіна, неходжкінськими лімфомами, множинними мієломами.
У дитини ревматоїдний фактор може бути підвищений за ювенільного ревматоїдного артриту — хронічного запалення суглобів, що розвивається у віці до 16 років. Тимчасове збільшення ревмофактора у дітей може спричинити вакцинація, яка призводить до активації імунітету.
Чи можна знизити ревматоїдний фактор?
Пацієнтам, у яких підвищений ревматоїдний фактор, слід лікувати основне захворювання, що спричинило зростання цього показника. Лікарські засоби, здатні уповільнити розвиток аутоімунних патологій і зменшити ревматоїдний фактор:
- імуносупресори — пригнічують патологічну активність імунної системи;
- кортикостероїди — швидко знімають стрімко прогресуюче запалення;
- нестероїдні протизапальні засоби — знижують біль і набряк, нормалізують температуру тіла;
- біологічні препарати — блокують специфічні молекули, що беруть участь у запальному процесі.
Знизити ревматоїдний фактор, підвищений через хронічні бактеріальні інфекції, допомагають антибіотики. При онкологічних захворюваннях, що спричинили зростання ревмофактора, можуть призначатися хіміотерапія, імунотерапія, таргетна, променева або гормональна терапія залежно від розміру та локалізації пухлини.
Коли не можна здавати ревмопроби?
Щоб уникнути хибнопозитивних результатів, здавати ревмопроби не рекомендується в період гострих інфекційних захворювань (грипу, отиту, тонзиліту). З цієї причини не слід проводити аналіз у день проходження інструментальної діагностики (рентгенографії, КТ, МРТ) і фізіотерапевтичних процедур (електрофорезу, фонофорезу, ударно-хвильової терапії, масажу). Також не варто робити тест відразу після вакцинації або перенесеної операції, які можуть тимчасово активізувати роботу імунної системи та спотворити показники ревматоїдної панелі.
Чи можна ревмопроби замінити іншими дослідженнями?
Ревмопроби не можна повністю замінити іншими дослідженнями, оскільки вони є маркерами аутоімунних і ревматичних захворювань. За результатами ревмокомплексу неможливо точно визначити конкретну патологію (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, анкілозивний спондиліт, васкуліт). Однак вони допомагають лікарю зрозуміти, в яке русло спрямувати подальшу діагностику.
Коли результати ревмопроб вказують на проблеми із суглобами, можуть призначатися ультразвукове дослідження (УЗД), магнітно-резонансна (МРТ) або комп'ютерна томографія (КТ) для оцінки ступеня їхнього ушкодження або запалення. За наявності ознак залучення в патологічний процес внутрішніх органів лікар може скерувати на УЗД, МРТ або КТ печінки, нирок, легень, серця або судин. За виявлення симптомів інфекції можуть знадобитися аналізи на віруси, бактерії, грибки та паразитів.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Лабораторні аналізи в ОН Клінік Харків Ярослава Мудрого
Лабораторні аналізи ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Ціна тесту на ревматоїдний фактор залежить від методу дослідження та обладнання, що застосовується в лабораторії. Також на вартість впливає швидкість виконання аналізу. Термінове дослідження зазвичай коштує дорожче, ніж планове.
Аутоімунні захворювання — група патологій, за яких імунна система починає атакувати здорові тканини організму, помилково приймаючи їх за чужорідні. Результатом стає запалення, пошкодження та дисфункція внутрішніх органів і систем. Аутоімунні захворювання мають неінфекційну природу, проте можуть бути спровоковані вірусами, бактеріями, грибками або паразитами. Тривалий вплив інфекцій може спричиняти дисфункцію імунної системи, змушуючи її помилково пошкоджувати клітини власного організму.
Періодичність здачі ревмопроб визначає лікар залежно від клінічної картини. Людям, які мають генетичну схильність до аутоімунних і запальних захворювань сполучної тканини, дослідження може призначатися раз на 6-12 місяців. Пацієнтам з уже діагностованими патологіями ревмопроби можуть бути показані раз на два-три місяці для оцінювання ефективності лікування та запобігання ускладненням.
Вартість ревмопроб залежить від кількості тестів, які включені в пакет. Також на ціну ревмокомплексу можуть вплинути методи досліджень, що використовуються лабораторією, і терміновість їх виконання. Дізнатися, скільки коштує аналіз на ревмопроби, можна на сайті медичних центрів «ОН Клінік».
Петро
2 місяці тому
