Що таке ентеровірус?
Ентеровіруси (Enterovirus) — це група РНК-вірусів з сімейства пікорновірусів, до складу якого входить понад 300 серотипів і штамів з характерними клінічними проявами. Поширені типи ентеровірусу:
- вірус Коксакі. Розмножується у шлунково-кишковому тракті, викликаючи респіраторні захворювання, гострі інфекції травної системи, печінки, підшлункової залози, серця, ушкодження шкіри. Виділяють дві категорії вірусів Коксакі: тип А (викликає запальні процеси на шкірі та слизових оболонках) та тип В (вражає серцевий м'яз, оболонку серця, печінку та підшлункову залозу). Характерним симптомом є червона висипка на руках, ногах і слизовій оболонці рота або водянисті виразки (захворювання «рука-нога-рот»);
- поліовірус. Вражає горло та кишківник. Може проникати в центральну нервову систему, атакуючи та руйнуючи рухові нейрони спинного мозку. Інфекція спричиняє поліомієліт;
- ЕСНО-вірус. Розмножується у шлунково-кишковому тракті, викликаючи порушення у роботі травної системи, кишкові інфекції. Збудник провокує респіраторні захворювання, міокардит, гепатит, екзантему;
- ентеровірус респіраторний (68 тип). Вражає дихальну систему, провокуючи респіраторні захворювання (пневмонію, бронхіоліт) та неврологічні патології (мієліт, енцефаломієліт).
Ентеровіруси характеризуються підвищеною стійкістю до впливу факторів навколишнього середовища, зберігаючи життєдіяльність на поверхнях, воді, грунті або фекаліях впродовж декількох днів. Віруси найбільш поширені в теплу пору року (весняно-осінній період), що пов'язано зі сприятливими для розмноження погодними умовами (високою температурою, вологістю).
Ентеровіруси вирізняються високою заразністю. Після перенесеної інфекції формується стійкий імунітет до певного типу вірусу, на який перехворіла людина.
Які бувають ентеровірусні інфекції?
Поставте своє питання Сімейній медицині «ОН Клінік»
Захворювання, спричинені ентеровірусами, класифікують за клінічними проявами. Форми ентеровірусної інфекції:
- ентеровірусна лихоманка. Проявляється різким підвищенням температури тіла, яке може спостерігатися не більше чотирьох днів. Лихоманка може супроводжуватися нежиттю, болем у горлі, слабкістю, плямистим висипом на шкірі;
- ентеровірусна екзантема. Характеризується висипом у вигляді плям, папул, петехій, що локалізується на шкірі всього тіла (обличчі, руках, ногах, тулубі). Виявляється на другий-третій день після інфікування та супроводжується лихоманкою;
- ентеровірусний везикулярний стоматит (захворювання «рука-нога-рот»). Проявляється висипом у вигляді бульбашок на долонях, стопах та в ротовій порожнині;
- герпетична ангіна. Збудником інфекції є вірус Коксакі типу А. Характеризується появою болючих бульбашок та виразок на слизовій оболонці ротоглотки (мигдаликах, задній стінці глотки, м'якому піднебінні).
- епідемічна міалгія (плевродинія) Збудником інфекції є вірус Коксакі типу В. Супроводжується гострим болем у м'язах грудної клітки, живота або спини, що посилюється при рухах та диханні;
- ентеровірусний серозний менінгіт. Збудниками інфекції є вірус Коксакі чи ЕСНО. Вражає оболонки головного мозку, що супроводжується підвищенням температури тіла до 39°С, головним болем, нудотою, блюванням, підвищеною чутливістю до яскравого світла або різких звуків;
- геморагічний кон'юнктивіт. Провокує запалення слизової оболонки очей, що супроводжується почервонінням, набряком повік, сльозотечею.
Тяжкою формою ентеровірусної інфекції є енцефаломіокардит, збудниками якого можуть бути вірус Коксакі типу В, ЕСНО-вірус. Інфекція діагностується переважно у новонароджених, вражаючи головний мозок і серце. У дітей молодшого віку інфекція може супроводжуватися болем у животі, нудотою, проносом.
Як передається ентеровірус?
Ентеровірус передається повітряно-крапельним або орально-фекальним шляхом. Інфікування відбувається при прямому контакті з хворою людиною під час розмови, чхання, поцілунку, дотику. Ентеровірус належить до хвороб брудних рук, які часто виникають при недотриманні правил особистої гігієни. Інші шляхи передачі ентеровірусу:
- заражена вода;
- забруднені предмети (посуд, дверні ручки, поручні, іграшки);
- продукти харчування, що містять вірус.
Ентеровірусна інфекція може передаватися від інфікованої матері до плода під час вагітності. Високий ризик зараження під час купання у водоймах, забруднених стічними водами.
Які симптоми ентеровірусу у дорослих?
Ентеровірусна інфекція найчастіше вражає немовлят, дітей та підлітків. Дорослі, особливо люди з ослабленою імунною системою, можуть заразитися ентеровірусом, але інфікування може протікати безсимптомно або зі слабко вираженими ознаками. Інкубаційний період ентеровірусу становить два-три дні. Можливі ознаки ентеровірусу у дорослих:
- підвищення температури;
- слабкість;
- біль голови;
- розлади шлунково-кишкового тракту (біль у животі, блювання, діарея);
- нежить, закладеність носа;
- біль та першіння у горлі;
- м'язові та суглобові болі.
У поодиноких випадках ентеровірусна інфекція у дорослих може супроводжуватися плямистим висипом на шкірі долонь та стоп. При інфекції верхніх дихальних шляхів симптоми можуть зберігатися від семи до 14 днів, після чого більшості випадків настає повне одужання. У поодиноких випадках (наприклад, при наявності хронічних захворювань, ослабленої імунної системи) у дорослих ентеровірусна інфекція може призвести до розвитку ускладнень (пневмонії, менінгіту, міокардиту). Може спостерігатися порушення серцевого ритму, біль у грудях, утруднене ковтання, судоми, параліч лицьового нерва, сплутаність свідомості.
Які симптоми ентеровірусу у дітей?
Ентеровірусна інфекція характеризується різними клінічними ознаками, які можуть відрізнятись залежно від типу збудника. У дитини ентеровірус зазвичай протікає у легкій чи середньотяжкій формі. Але при ускладненнях (ангіні, фарингіті) розвивається тяжка форма патології. У дітей ентеровірус може супроводжуватися підвищенням температури тіла до 39–40°С. Інші можливі симптоми ентеровірусу у дітей:
- млявість, біль голови;
- біль у горлі;
- збільшення лімфатичних вузлів;
- першіння у горлі, кашель;
- чхання, нежить;
- почервоніння та запалення очей;
- слабкість, стомлюваність;
- порушення сну;
- втрата апетиту;
- запалення очей;
- біль у м'язах;
- нудота, блювання, діарея;
- гострий, тягнучий або колючий біль у ділянці живота;
- слабкість у верхніх та нижніх кінцівках;
- підвищена дратівливість, капризування.
Ентеровірус у дітей часто проявляється висипом у вигляді точкових крововиливів, плям, папул, які з'являються на долонях, підошвах стоп, язику, піднебінні. У ротовій порожнині також можуть утворюватися везикули, виразки на мигдаликах. У дітей з бронхіальною астмою ентеровірусна інфекція може спровокувати задишку, свистяче або утруднене дихання, відчуття стискання в грудях.
Де буває висипка при ентеровірусі?
Характерним симптомом ентеровірусу, особливо викликаного вірусом Коксакі та ЕСНО-вірусом, є висип, який може локалізуватися на різних ділянках тіла. При герпангіні болючі виразки та бульбашки з'являються на слизовій оболонці щік, язику, яснах та задній стінці глотки. При ентеровірусному везикулярному стоматиті висипання у вигляді плям, папул, невеликих бульбашок вражає долоні, підошви стоп, ротову порожнину. Висипання у вигляді дрібних червоних плям може поширюватися на груди, живіт і спину. Ентеровірусні висипання рідко супроводжуються свербінням та лущенням.
Як відрізнити ентеровірус від отруєння?
Відрізнити ентеровірус від отруєння можна за характерними симптомами. Ентеровіруси провокують гострі інфекції травної системи, що супроводжується нудотою, блювотою, болем у животі, діареєю. Симптоми можуть виникнути через два-три дні після інфікування.
Харчове отруєння виникає в результаті вживання води або продуктів харчування, забруднених хвороботворними мікроорганізмами (бактеріями, вірусами, паразитами) або їх токсинами. Стан супроводжується нудотою та блюванням, діареєю, спазмами шлунку, які виникають раптово через кілька годин після вживання їжі та можуть зберігатися протягом кількох днів.
Самостійно визначити причину нездужання складно. При перших ознаках розладу шлунково-кишкового тракту необхідно звернутися до лікаря для точної діагностики та призначення лікування.
Як діагностують ентеровірус?
При перших симптомах ентеровірусної інфекції треба записатися на консультацію до сімейного лікаря. На прийомі лікар проводить огляд слизової оболонки ротової порожнини та шкірних покривів, збирає анамнез (інформацію про скарги, симптоми, наявність хронічних патологій) та призначає діагностичне дослідження.
Які аналізи здають при підозрі на ентеровірус?
Діагностика ентеровірусу включає комплексне обстеження для виявлення наявності вірусу в біологічних рідинах і тканинах пацієнта, а також для визначення імунної відповіді організму на інфекцію. Лабораторні аналізи на ентеровірус можуть включати:
- загальний та біохімічний аналізи крові;
- аналіз сечі;
- аналіз калу;
- мазок на ентеровірус із горла та носа;
- імунологічний аналіз для виявлення антигенів у крові;
- ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) для визначення типу вірусу.
Поява висипу може бути симптомом інших захворювань (наприклад, краснухи, кору). Для підтвердження ентеровірусу призначається шкірний зіскрібок. При підозрі запалення органів шлунково-кишкового тракту лікар може призначити УЗД черевної порожнини, а для виключення серцево-судинних захворювань — електрокардіограму. За потреби може знадобитися консультація інфекціоніста.
Чим лікують ентеровірус у дітей?
Лікування ентеровірусу у дітей проводиться медикаментозно симптоматичними препаратами та засобами для детоксикації організму. Терапія ентеровірусної інфекції може включати:
- жарознижувальні засоби;
- противірусні та протизапальні препарати;
- антибіотики;
- муколітичні засоби;
- протидіарейні препарати для нормалізації випорожнень;
- пробіотики та пребіотики для відновлення кишкової флори;
- сорбенти для детоксикації організму
Для запобігання зневодненню організму лікар призначає регідратаційні засоби. При лікуванні горла можуть бути показані антисептичні розчини для полоскання, заспокійливі протизапальні льодяники та сиропи. При закладеності носа лікар призначає промивання розчином морської солі, судинозвужувальні краплі або спреї.
При появі виразок для лікування висипу від ентеровірусної інфекції лікар може призначити антисептичні розчини та мазі, якими потрібно обробляти шкіру обличчя та кінцівок. Для зміцнення імунітету та зниження ризику рецидиву ентеровірусної інфекції призначаються вітаміни та мінеральні добавки.
Під час лікування ентеровірусної інфекції дитині бажано дотримуватися постільного режиму, пити багато рідини, не їсти жирну, солону та гостру їжу. Також необхідно регулярно провітрювати приміщення, робити вологе прибирання, підтримувати оптимальну вологість повітря (50-60%) та температуру (19-22°С).
Чим лікувати ентеровірус у дорослих?
Специфічних способів лікування ентеровірусу у дорослих не існує. Терапія інфекції спрямована на полегшення симптомів та підтримання життєво важливих функцій організму. Для лікування ентеровірусу лікар може призначити противірусні, знеболювальні, жарознижуючі препарати.
При лікуванні інфекції, що супроводжується висипом, можуть знадобитися антигістамінні засоби. Терапія кишкової форми патології здійсниться за допомогою антидіарейних препаратів. Для запобігання зневодненню організму при ентеровірусі необхідно пити багато теплої рідини та приймати регідратаційні препарати.
Чим небезпечний ентеровірус при вагітності?
Зараження ентеровірусом при вагітності у другому та третьому триместрі підвищує ризик внутрішньоутробних аномалій та смерті плода, важких неонатальних інфекцій, викидня. При інфікуванні вагітної на пізніх термінах ентеровірус може передатись від матері до дитини через плаценту, що може спровокувати вроджені патології у дитини. Вагітним жінкам важливо стежити за будь-якими ознаками погіршення самопочуття та звертатися до лікаря для своєчасної діагностики можливих ускладнень.
Чи може бути ентеровірус без блювоти та проносу?
Симптоми ентеровірусної інфекції можуть відрізнятися залежно від типу та форми захворювання. Форми інфекції, викликаної ентеровірусами:
- кишкова (гастроентерична) форма ентеровірусу. Патологія може супроводжуватися болем у животі, нудотою, блюванням, діареєю, погіршенням апетиту;
- респіраторна форма ентеровірусу. Спостерігаються симптоми, схожі на застуду (біль та запалення горла, закладеність носа, нежить, кашель). Ознаки розладу шлунково-кишкового тракту можуть бути відсутніми;
- менінгеальна форма ентеровірусу. Характеризується головними болями, запамороченням, почервонінням очей, набряклістю повік, підвищеною сприйнятливістю до звуків та світла. Ентеровірус зазвичай протікає без блювоти та проносу.
Ентеровірусна екзантема проявляється різними видами висипу на шкірі, яка може локалізуватися на різних ділянках тіла. Шлунково-кишкові та респіраторні симптоми можуть бути відсутніми або слабо вираженими.
Скільки тримається висип при ентеровірусі?
Висип при ентеровірусній інфекції може триматися від семи до 10 днів, що залежить від типу інфекції, тяжкості перебігу захворювання та індивідуальних особливостей організму. У більшості випадків висипання минають самостійно і не потребують специфічного лікування.
Чим змастити висипання при ентеровірусі?
Висипання при ентеровірусі зазвичай не потребує специфічного лікування (застосування мазей, кремів, лосьйонів). Використання місцевих лікарських засобів повинно здійснюватись за призначенням лікаря. При появі виразок можуть бути призначені антисептичні розчини та мазі. Якщо висипання супроводжується свербінням, лікар може призначити місцеві антигістамінні засоби (бальзами, гелі).
Чи потрібно дотримуватися дієти при ентеровірусі?
Універсальної дієти при ентеровірусній інфекції немає. Рекомендується пити більше рідини для запобігання зневодненню та зменшення симптомів кишкової форми інфекції (нудоти, блювання, діареї). Бажано виключити вживання гострої, смаженої, жирної та копченої їжі, молока, газованих напоїв, кави. До раціону харчування при ентеровірусній інфекції треба додати легкозасвоювані продукти (наприклад, рис, бульйон, каші, куряче м'ясо, банани). При ентеровірусі можна їсти кисломолочні продукти, яйця.
Які існують методи профілактики ентеровірусу?
Дотримання правил особистої гігієни є одним із основних способів профілактики вірусних інфекцій. Необхідно регулярно мити руки з милом, особливо після відвідування туалету та перед їжею. Інші методи профілактики ентеровірусу:
- миття овочів та фруктів перед вживанням;
- ретельне оброблення продуктів харчування;
- вживання очищеної води;
- очищення та дезінфекція потенційно забруднених поверхонь;
- уникнення місць масового скупчення людей, особливо у періоди підвищеної захворюваності;
- зміцнення імунітету;
- ізоляція хворих на ентеровірусну інфекцію, особливо дітей, від здорових членів сім'ї та колективу.
Не можна купатися у водоймах, які можуть бути забруднені стічними водами чи фекаліями. Також треба утриматися від купання при діареї або нещодавно перенесеному розладі травного тракту.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Сімейна медицина в ОН Клінік Ужгород
Сімейна медицина ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Ентеровірус у дитини може протікати без підвищення температури тіла або в субфебрильних показниках (до 37–37,9°С). Важливо звертати увагу на інші характерні симптоми (почервоніння горла, нежить, кашель, розлади шлунково-кишкового тракту). Для точної діагностики та лікування інфекції необхідно звернутися до лікаря.
При ентеровірусі, особливо при діагностуванні синдрому «рука-нога-рот», в ділянці висипання може лущитися шкіра. Лущення зазвичай пов'язане з природним процесом оновлення шкіри після перенесеної інфекції і минає самостійно впродовж декількох тижнів. Якщо лущення супроводжується почервонінням, набряком, болем, необхідно звернутися до лікаря.
На сьогоднішній день домашніх експрес-тестів для діагностики ентеровірусної інфекції немає. Ентеровірус можна виявити лабораторними методами (наприклад, ПЛР-тестом, імуноферментним аналізом, посівом калу, мазком з носоглотки або зіву). Лікар ставить діагноз на підставі клінічних проявів захворювання і результатів лабораторних досліджень.
Ентеровірусна інфекція характеризується високим ступенем заразності. Людина може почати виділяти вірус і бути заразною для оточуючих ще за кілька днів до появи ознак захворювання. Перші симптоми ентеровірусної інфекції зазвичай з'являються на другий-третій день після інфікування і можуть зберігатися від семи до 14 днів. У деяких випадках, особливо у дітей, вірус може виділятися ще кілька тижнів. Точний період заразності залежить від типу ентеровірусу та імунної відповіді людини.
Різниця між ентеровірусом і ротавірусом полягає в збудниках, зонах ураження і симптомах інфекцій. Ентеровірус передається повітряно-крапельним або орально-фекальним шляхом, а ротавірус — тільки орально-фекальним. До ентеровірусів належить велика група РНК-вірусів з безліччю серотипів, які можуть вражати різні органи і системи. Збудники провокують різні форми ентеровірусних захворювань, включаючи респіраторні інфекції (нежить, біль у горлі), шлунково-кишкові розлади (блювання, діарея, біль у животі), шкірні висипання (екзантема), герпангіну, плевродінію, менінгіт, енцефаліт, міокардит. Риновіруси представлені окремою групою РНК-вірусів родини Picornaviridae. Збудники провокують респіраторні захворювання (наприклад, застуду, нежить).
Поліна
3 тижні тому
