Що таке аналіз калу?

Аналіз калу — це лабораторне дослідження, що включає біохімічні, мікробіологічні, бактеріологічні та імунологічні тести, що проводяться на зразку фекалій. Здати аналіз калу необхідно за підозри на бактеріальну, вірусну або паразитарну інфекцію, внутрішню кровотечу, захворювання органів черевної порожнини, прямої кишки й ануса.

Кал людини на 75% складається з води, на 25% — з дрібних частинок перевареної їжі, мікрофлори, кишкового епітелію, рослинних волокон. Аналіз калу призначають у разі підозри на порушення функції внутрішніх органів.

Навіщо здавати кал на аналіз?

Дослідження калу зазвичай призначають у разі підозри на патології печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів, шлунка, тонкого та товстого кишківника. Показання до здачі аналізу калу:

• гострий, тягнучий або ниючий біль у животі (можуть посилюватися під час або після їди, на голодний шлунок);
• підвищене газоутворення;
• тривалі закрепи чи діарея;
• відчуття печіння в горлі, стравоході чи шлунку (зазвичай під час їди);
• наявність домішок гною або слизу у фекаліях;
• нудота та блювання з кров'ю;
• ректальна кровотеча;
• різка зміна ваги (втрата або набір);
• відсутність або збільшення апетиту;
• печія чи відрижка з гірким присмаком;
• швидке насичення під час їжі;
• випорожнення жовтого, червоного або чорного кольору;
• біль і печіння під час дефекації;
• неприємний, різкий запах фекалій;
• печіння та свербіж у задньому проході;
• неприємний запах із рота;
• кислий або гіркий присмак у роті;
• погіршення стану шкіри, волосся та нігтів.

Здати аналіз калу необхідно за виявлення крові в калі, яка може бути на туалетному папері у вигляді червоних плям, у фекаліях у вигляді вкраплень і прожилок темного або червоного кольору. Стрічкоподібний (вузькі й тонкі фекалії) та овечий (круглі маленькі кульки) кал також є показанням до дослідження.

За відсутності скарг аналіз калу необхідно здавати раз на рік. Дослідження може призначатися в рамках профілактичних оглядів, оскільки допомагає діагностувати захворювання шлунково-кишкового тракту на ранніх стадіях до появи перших симптомів.

Які види аналізу калу існують?

Одним з основних досліджень фекалій є загальний аналіз калу (копрограма, копроцитограма), який містить оцінку різних характеристик (зокрема кольору, форми, кислотності, м'язових волокон, сполучної тканини). Під час здачі копрограми також виявляються домішки слизу чи крові у фекаліях (у разі їх наявності). Інші види аналізів калу:

• бактеріологічні дослідження. Спрямовані на виявлення та ідентифікацію патогенних бактерій, які можуть бути присутніми в зразку калу;
• цитологічні дослідження. Оцінюють структуру та форму клітин, які можуть бути присутніми в зразку калу. Застосовується для діагностики передракових і ракових захворювань;
• біохімічні дослідження. Призначаються для виявлення хімічних складових зразка (включно з нейтральними жирами, миш'яком, ферментами). Використовуються для оцінки травних функцій і абсорбції (всмоктування) поживних речовин.
• мікроскопічні дослідження. Включають оцінку мікроструктури зразка (наприклад, на наявність клітин, бактерій, грибів і паразитів).

У разі підозри на рак товстого кишківника пацієнту може бути призначено імунологічне дослідження. Наприклад, за аналізом калу може бути виявлена концентрація пухлинного ферменту M2-піруваткінази — TU M2-PK, рівень якого підвищується за наявності патологічних змін у клітинах товстого кишківника.

Що таке копрограма?

Загальний аналіз калу (копрограма) — лабораторне дослідження фізичних, хімічних і мікроскопічних характеристик випорожнень. Обстеження призначається за підозри на порушення функцій органів черевної порожнини, інфекційний і запальний процес в організмі.

Що включає в себе загальний аналіз калу?

Копрограма — комплексний аналіз, що дає змогу оцінити склад і характеристики калових мас, на які впливає робота всіх відділів травної системи. Показники, які входять до загального аналізу калу:

• фізичні (форма, консистенція);
• біохімічні (кислотність, ферменти, продукти метаболізму);
• мікроскопічні (м'язові волокна, клітковина, нейтральний жир, мила, кристали).

Під час проведення копрограми може бути виявлена патогенна мікрофлора. Йодофільна флора в калі виявляється за диспепсії (нетравлення шлунка) з посиленими процесами бродіння, дріжджоподібна — за дисбактеріозу та різкого зниження імунітету.

Що таке біохімічне дослідження калу?

Біохімічне дослідження калу — це лабораторний аналіз, під час якого аналізуються хімічні компоненти калу з метою оцінки функції травної системи. Показники, які оцінюються під час біохімічного дослідження калу:

• pH калу (міра кислотності або лужності середовища). Підвищена кислотність може вказувати на захворювання шлунка та наявність патогенних бактерій, знижена — на мальабсорбцію (порушення перетравлення та всмоктування) жирних кислот, збільшення кальцію в організмі;
• ферменти (амілаза та ліпаза). Підвищення амілази та ліпази може вказувати на захворювання підшлункової залози (наприклад, панкреатит);
• жовчні пігменти (прямий і непрямий білірубін). Підвищені рівні білірубіну можуть вказувати на порушення у виведенні жовчі, що може бути пов'язано з патологіями жовчного міхура (зокрема, жовчнокам'яною хворобою) або жовчних проток (непрохідністю, звуженням, пошкодженням);
• нейтральні жири. Підвищені рівні нейтральних жирів можуть вказувати на мальабсорбцію жирів, що може бути ознакою целіакії або захворювань жовчних шляхів (дискінезію, пухлини).

Одним із біохімічних досліджень є аналіз калу на кальпротектин (білок, що виробляється нейтрофілами слизової оболонки кишківника). Кальпротектин є чутливим маркером запалення, тому застосовується за підозри на запальні захворювання кишківника (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт), синдром подразненого кишківника.

Під час аналізу калу перевіряється рівень глюкози, підвищення якої може вказувати на порушення травлення. При отриманні результатів біохімічних досліджень калу необхідна консультація гастроентеролога для їхньої розшифровки, постановки діагнозу та підбору курсу терапії.

Що таке бактеріологічний аналіз калу?

Бактеріологічний аналіз калу — це лабораторне дослідження, за якого кал аналізується на наявність бактерій, включно з патогенними та звичайними мікроорганізмами, які мешкають у шлунково-кишковому тракті. Патогенні бактерії, які можуть бути виявлені в калі:

• ентеровіруси;
• гепатит А;
• кишкова паличка;
• шигели;
• сальмонели;
• кампілобактерії;
• ієрсинії;
• сальмонели.

Аналіз калу на хелікобактер є одним із видів бактеріологічного дослідження. Здати аналіз на хелікобактер необхідно за підозри на виразкову хворобу шлунка або гастрит, за гострих і пекучих болів у животі, темно-червоних випорожнень, зміни кольору язика (на фіолетовий або червоний), появи жовтого нальоту на язиці.

Під час проведення бактеріологічного аналізу також проводять дослідження на чутливість до антибіотиків (необхідно для підбору курсу терапії). За результатами аналізу визначають препарати, до яких бактерія чутлива (можуть застосовуватися для лікування захворювання), помірно стійка (використовуються за індивідуальної непереносимості чи неефективності інших засобів), стійка (не призначаються).

Що включає мікробіологічне дослідження калу (аналіз на дисбактеріоз)?

Дисбактеріоз — захворювання, яке характеризується порушенням мікрофлори кишківника. Виникає через тривале приймання антибактеріальних, протизапальних засобів, інфекційних захворювань, а також харчових отруєнь. Показання до здачі аналізу калу на дисбактеріоз:

• метеоризм і здуття живота;
• підвищена чутливість до певних продуктів;
• бурчання живота (виникає після їжі);
• часті закрепи та діареї (або їх чергування);
• поява висипу на шкірі.

На дисбактеріоз також може вказувати анемія (малокрів’я), що виникає через дефіцит мікроелементів і вітамінів. Анемія проявляється блідістю шкіри, постійною слабкістю, стомлюваністю, ламкістю волосся та нігтів, нерегулярним серцевим ритмом, задишкою, запамороченнями, головним болем.

Під час аналізу на дисбактеріоз визначають види та кількість мікроорганізмів, присутніх у фекаліях. На порушення мікрофлори вказуватиме велика кількість умовно-патогенних бактерій — клебсієл, протея, ентеробактерів, стафілококів, псевдомонад, ацинетобактерів і грибів роду Сandida.

Навіщо проводять аналіз на приховану кров?

Аналіз калу на приховану кров призначається за підозри на кровотечу в шлунково-кишковому тракті. Дослідження необхідно пройти за ректальної кровотечі, блювоти з кров'ю, відчуття стороннього тіла в прямій кишці або болю в задньому проході. Причини наявності прихованої крові у фекаліях:

• геморой (розширення вен анального каналу);
• анальні тріщини (розриви слизової оболонки ануса);
• виразкова хвороба шлунка;
• доброякісні новоутворення (поліпи) товстого кишківника;
• кишкові інфекції;
• запалення в кишківнику чи шлунку;
• хвороба Крона чи виразковий коліт;
• дивертикульоз (характеризується появою випинань у кишківнику);
• синдром подразненого кишківника;
• колоректальний рак (розвивається з клітин прямого або товстого кишківника);
• патології кровоносних судин кишківника (наприклад, їх розрив).

За три дні до аналізу на приховану кров необхідно відмовитися від броколі, ріпи, червоного м'яса (яловичини, свинини), добавок вітаміну С. Також не менше, ніж 72 години, не можна приймати знеболювальні препарати.

У разі виявлення прихованої крові в калі необхідна консультація проктолога або гастроентеролога. Лікар проведе огляд і за необхідності призначить ендоскопічне дослідження (аноскопію, ректоскопію, колоноскопію) для визначення точної локалізації кровотечі.

Що включає дослідження калу на наявність яєць гельмінтів?

Глисти — паразити, які передаються людині під час контакту з інфікованими фекаліями, через питну воду, немиті фрукти й овочі, термічно необроблені рибу та м'ясо, а також повітряно-крапельним шляхом. Показання до здачі аналізу калу на глисти:

• рідкі випорожнення;
• різка втрата ваги;
• голодні болі у шлунку;
• бажання солоної їжі;
• підвищене газоутворення;
• відсутність апетиту;
• ранковий кашель;
• свистяче дихання.

У фекаліях можуть бути виявлені круглі (аскариди, гострики) та плоскі (ехінококи, лентеці, ціп'яки) черв'яки, сисуни (трематоди). Аналіз допоможе виявити глисти на різних стадіях розвитку (яйця, личинки, дорослі особини). Для здачі калу на дослідження може знадобитися послідовний збір трьох зразків фекалій, оскільки виділення кінцевих продуктів метаболізму (екскреція) відрізняється на різних етапах розвитку глистів.

Як підготуватися до здачі калу на аналіз?

За добу до аналізу потрібно відмовитися від вживання алкогольних напоїв. Підготовка до правильної здачі калу:

• відмова від прийому проносних препаратів і клізм за три дні до обстеження;
• обмеження жирних і смажених продуктів не пізніше, ніж за 48 годин до дослідження;
• виключення з раціону продуктів зі штучними барвниками;
• проведення туалету заднього проходу вранці перед здачею аналізу;
• відмова від напруження під час дефекації.

Підготовка до здачі калу на аналіз

Після призначення дослідження калу необхідно повідомити лікаря про прийняті лікарські препарати (наприклад, антикоагулянти, судинозвужувальні). Лікар може змінити дозування або призупинити прийом ліків до здачі калу.

Що не можна їсти перед здачею калу?

За два-три дні перед аналізом калу потрібно дотримуватися дієти, щоб запобігти викривленню результатів обстеження. Заборонені продукти перед дослідженням калу:

• смажена риба або м'ясо;
• напівфабрикати (наприклад, пельмені, вареники);
• фастфуд (зокрема картопля фрі, бургери);
• добавки та снеки (чіпси, сухарики);
• алкогольні напої;
• молочні продукти з жирністю більше за один відсоток (кефір, ряжанка, йогурти).

Під час аналізу на приховану кров потрібно виключити з раціону продукти червоного кольору (смородину, томати, буряк), оскільки вони можуть вплинути на колір калу. Також потрібно уникати вживання продуктів із великим вмістом заліза (наприклад, яловичини, курячої печінки).

Як зібрати кал на аналіз?

Для здачі фекалій на дослідження рекомендується придбати спеціальну ємність (стерильний контейнер з ложкою) в аптеці. Етапи збору калу на аналіз:

1. Промийте задній прохід під теплою проточною водою, не використовуйте мило або гелі з ароматизаторами.
2. Перед збором фекалій потрібно помочитися, щоб унеможливити потрапляння сечі в зразок калу.
3. Після природної дефекації (без попереднього використання клізми чи проносних) зберіть фекалії з середини калової маси спеціальною ложкою (продається в комплекті з контейнером).
4. Заповніть контейнер на 1/3 і щільно закрийте кришку.
5. Постарайтеся одразу доставити зразок у лабораторію, за неможливості — поставте його в холодильник.

Контейнер для збору калу

Збирати кал на аналіз краще вранці через стабільність його консистенції та відсутність контамінації (забруднення) фекалій частинками неперетравленої їжі. Вночі відбуваються біохімічні процеси, зокрема зниження активності шлунково-кишкового тракту, що дає змогу отримати найбільш достовірні результати.

Як зібрати кал на аналіз у дитини?

Для забору зразка калу в дорослої дитини, яка вже користується унітазом під час дефекації, потрібно використовувати інструкцію для дорослих. Етапи збору калу на копрограму в немовляти:

1. Перед збором калу в дитини ретельно вимийте руки під теплою проточною водою з милом, витріть їх насухо.
2. Очистіть задній прохід немовляти антибактеріальними вологими серветками або промийте теплою водою.
3. Покладіть дитину на стерильну пелюшку та після дефекації зберіть зразок за допомогою ложки в аптечному контейнері.
4. Закрийте контейнер і доставте його в лабораторію.

Також можна зібрати фекалії з чистих трусів або повзунків у дитини. Збирати зразок калу з підгузка не рекомендується, оскільки є ризик змішування фекалій із сечею.

За необхідності здачі аналізу на глистяну інвазію потрібно відмовитися від підмивання дитини ввечері та вранці напередодні забору зразка. Дитину потрібно покласти на бік і зігнути ноги в колінах, акуратно розсунути сідниці та зробити відбиток клейкою стрічкою, купленою в аптеці, із заднього проходу. Зразок потрібно помістити на предметне скло та віднести в лабораторію.

Скільки калу потрібно для аналізу?

У більшості випадків для проведення загального аналізу калу достатньо зібрати 1/3 частину аптечного контейнера або 10-15 г фекалій (приблизно одна чайна ложка з гіркою або волоський горіх). Під час проведення тесту на глистяні інвазії (наприклад, аскаридоз) потрібно щонайменше два-п'ять грамів фекалій.

За скільки годин можна зібрати кал для аналізу?

Для бактеріологічного аналізу кал після збору потрібно одразу доставити в лабораторію, оскільки концентрація патогенних мікроорганізмів у фекаліях може збільшитися, що призведе до викривлення результатів. Під час здачі копрограми зразок фекалій рекомендується доставити в лабораторію впродовж однієї-трьох годин (максимальний час зберігання — не більше, ніж доба). Зберігати кал потрібно в щільно закритому контейнері в холодильнику, оскільки доволі низька температура допомагає сповільнити процеси розкладання у зразку калу та ріст бактерій, що сприяє збереженню структури та складу калу до моменту аналізу.

Для правильної здачі аналізу заморожувати кал не можна через ризик руйнування структури клітин, загибелі патогенних мікроорганізмів, спотворення хімічних властивостей (наприклад, концентрації ферментів). Оптимальна температура для зберігання калу — два-чотири градуси.

Скільки робиться аналіз калу?

Тривалість проведення досліджень калу залежить від виду аналізу та лабораторії. Наприклад, загальний аналіз калу зазвичай роблять один день, бакпосів — до 10 днів, оскільки для проведення тесту бактерії у фекаліях мають досягти певного рівня зрілості (для отримання точних результатів обстеження).

Які захворювання показує аналіз калу?

Дослідження калу призначають у разі підозри на патології внутрішніх органів (зазвичай, черевної порожнини). Захворювання та стани, які виявляє аналіз калу:

• синдром надлишкового бактеріального росту;
• запальний або інфекційний процес у ШКТ;
• порушення всмоктування в тонкій і дванадцятипалій кишці;
• глистяні та паразитарні ураження кишківника;
• порушення функції підшлункової залози;
• аутоімунний або атрофічний гастрит;
• неспецифічний, інфекційний або виразковий коліт;
• порушення функції жовчного міхура та печінки;
• прискорена евакуація (виведення) їжі зі шлунково-кишкового тракту;
• порушення ферментативної функції шлунка;
• злоякісні новоутворення товстого кишківника;
• проктологічні захворювання (геморой, анальна тріщина, поліпи);
• синдром подразненого кишківника.

Після розшифровки результатів аналізу калу лікар може направити на додаткові дослідження (зокрема, аналіз крові, УЗД органів черевної порожнини, колоноскопію). Курс терапії лікар підбирає після встановлення діагнозу.

Як розшифрувати результати копрологічного аналізу?

Норма копрологічного дослідження залежить від віку пацієнта та інших чинників (наприклад, наявність грудного або штучного вигодовування у дитини).

Результати аналізу не є діагнозом, тому для їх розшифровки необхідна консультація педіатра для дітей, сімейного лікаря або вузькопрофільного фахівця (наприклад, гастроентеролога) — для дорослих. Лікар оцінює результати, зіставляє дані з нормою копрограми, виявляє відхилення та ставить діагноз.

Чи є протипоказання до збору аналізу калу?

Аналіз калу не рекомендується здавати під час місячних через ризик забруднення зразка менструальною кров'ю, що призведе до викривлення результатів. Інші протипоказання до дослідження калу:

• активна бактеріальна, вірусна або паразитарна інфекція кишківника. У разі інфекційного захворювання можна здавати аналіз калу за призначенням його лікарем (наприклад, для відстеження ефективності курсу лікування);
• проктологічні захворювання, що супроводжуються ректальною кровотечею. Проходити лабораторні дослідження калу не рекомендується за геморою другої-третьої стадії, анальної тріщини, поліпів прямої кишки через ризик потрапляння крові в зразок фекалій (за винятком призначення обстеження для діагностики захворювання);
• надмірне напруження під час дефекації (наприклад, у разі закрепу). Значні зусилля призводять до стиснення і збільшення щільності калу, руйнування компонентів калу (зокрема слизу);
• рентген кишківника або шлунка. Здавати кал на аналіз можна через два дні після рентгенівського дослідження із застосуванням барію, оскільки речовина виводиться з організму тільки через 48 годин.

Кал не можна збирати після використання ректальних свічок, проносних засобів або клізми, оскільки вони призводять до зміни консистенції фекалій. Також потрібно відмовитися від застосування настоянки беладони, препаратів заліза, вазелінової та касторової олій.

Чи можна аналіз калу замінити іншими дослідженнями?

Аналіз калу дає змогу отримати інформацію про склад мікрофлори кишківника, виявити інфекції, оцінити процес травлення та всмоктування корисних речовин, виявити приховані кровотечі, тому зазвичай дослідження калу є одним з базових обстежень. За неможливості зібрати кал на аналіз лікар може підібрати альтернативні методи дослідження.

Для перевірки на глистяні інвазії можна здати аналіз крові, який покаже наявність паразитів до потрапляння у фекалії (тобто за їхнього перебування в шлунково-кишковому тракті). За підозри на приховану кров лікар може скерувати на УЗД органів черевної порожнини, гастроскопію, колоноскопію або ректоскопію (тип дослідження залежатиме від інших симптомів пацієнта).