Що таке ректороманоскопія та як до неї підготуватися?

Що таке ректороманоскопія?

Ректороманоскопія — це вид ендоскопічного обстеження кишківника, який включає огляд ануса та прямої кишки. До ректороманоскопії належать ректоскопія та аноскопія:

• ректоскопія — це обстеження усієї прямої кишки, яке необхідне при проктиті та геморої;
• аноскопія — це огляд ануса, анального каналу та нижньої третини прямого кишківника. Аноскопію проводять для діагностики гострих та хронічних анальних тріщин, анальних нориць та парапроктиту. Процедура замінює візуальний та пальцевий ректальний огляд (промацування заднього проходу).

Що показує ректороманоскопія?

Ректоскопія та аноскопія показують стан слизової оболонки кишківника, наявність варикозних розширених вен прямої кишки (гемороїдальних вузлів) та новоутворень. Ендоскопічні обстеження кишківника дозволяють виявити запалення, кровотечу, наявність виразок чи поліпів на слизовій оболонці прямої кишки.

Що показує ректороманоскопія?

Ректоскопію можуть призначати лікарі різних спеціальностей, найчастіше проктологи та гастроентерологи. Показання до ректороманоскопії:

• геморой;
• анальна тріщина;
• проктит (запалення прямої кишки);
• парапроктит (запалення підшкірної жирової клітковини навколо прямої кишки);
• анальна нориця;
• шлунково-кишкова кровотеча;
• доброякісні (наприклад, поліпи) та злоякісні (рак) новоутворення.

Аноскопія при геморої дозволяє провести як обстеження, так і лікування шляхом видалення гемороїдальних вузлів. При ректоскопії можна видалити поліпи і невеликі пухлини прямої кишки.

З якого віку роблять ректороманоскопію?

Процедуру можна виконувати навіть немовлятам, якщо є відповідні медичні показання (наприклад, ректальна кровотеча, підозра на патологію слизової прямої кишки). Ректоманоскопія дозволяє оглянути пряму кишку та нижню частину сигмоподібної кишки і встановити діагноз дітям найменшого віку.

Чому при геморої призначають ректороманоскопію?

Лікар може призначити ректороманоскопію при геморої, щоб уточнити діагноз, оцінити слизову прямої кишки та виключити інші причини кровотечі або симптомів, пов’язаних з нижнім відділом кишківника. Якщо аноскопія або пальцеве ректальне дослідження не дають достатньо інформації про джерело кровотечі чи стан слизової, ректороманоскопія допомагає отримати точніші дані для правильного вибору лікування.

Чи призначають ректороманоскопію при випаданні прямої кишки?

Ректороманоскопію можуть призначати при випаданні прямої кишки, але не як основний спосіб діагностики самої пролапсу, а для оцінки стану слизової прямої кишки та виключення супутніх уражень (наприклад, виразок, пухлин або інших патологій) при даному захворюванні.

Основним методом діагностики випадіння прямої кишки залишається клінічний огляд і спеціальні функціональні тести (дефекографія, манометрія), а ректороманоскопія використовується за потреби для додаткової оцінки слизової або діагностичного уточнення. 

Чим відрізняється ректороманоскопія від колоноскопії?

Ректороманоскопія та колоноскопія є видами інструментального ендоскопічного обстеження товстого кишківника. Ректороманоскопія відрізняється від колоноскопії глибиною дослідження. У ректоскопію входять огляди прямої кишки та анального каналу, тоді як колоноскопія включає обстеження верхніх відділів товстої кишки (сигмоподібну кишку, ободову кишку).

Ректороманоскопія чи іригоскопія — що краще?

Ендоскопічні методи, до яких належить і ректороманоскопія, вважаються ефективнішими для раннього виявлення небезпечних змін у кишківнику, ніж рентгенологічні дослідження. Оскільки іригоскопія — це рентген із контрастом, вона показує форму кишківника, але часто не виявляє дрібні поліпи або початкові стадії раку.

Під час ректороманоскопії лікар точніше знаходить причину симптомів у прямій та нижній частині товстої кишки, бо бачить слизову оболонку безпосередньо, а не на знімку. Тому у більшості випадків, коли потрібно з’ясувати причину крові, болю чи змін випорожнень, ректороманоскопія є кращим і надійнішим методом обстеження.

Чим відрізняється сигмоскопія від ректороманоскопії?

Сигмоскопія оглядає пряму кишку та нижню частину сигмовидної кишки за допомогою довшого гнучкого інструмента і дозволяє оцінити ширшу ділянку товстої кишки. Ректороманоскопія зосереджена на прямій кишці і частині сигмовидної кишки, використовуючи коротший ректороманоскоп для більш локального огляду.

Як підготуватись до ректороманоскопії?

Підготовка до ректоскопії розпочинається за 2-3 дні до запланованої дати обстеження. Підготовка до аноскопії та ректоскопії включає дієту та застосування лікарських препаратів для очищення кишківника. Очистити кишківник можна за допомогою спеціальних розчинів, які необхідно випити в другій половині дня напередодні обстеження. У день проведення ректоскопії необхідно прийти до медичного центру у вказаний час натще. Безпосередньо перед оглядом лікар може призначити очищувальну клізму. Про правила підготовки до ректороманоскопії вам розповість лікар, який направляє вас на обстеження.

Чи потрібна дієта перед ректороманоскопією?

Дієта перед ректоскопією необхідна для того, щоб обстеження було максимально інформативним. За 2 дні до обстеження необхідно виключити з раціону харчування кольорові продукти червоного та помаранчевого кольорів (буряки, помідори, червоні ягоди), а також грубу та дрібнозернисту їжу (боби, злаки, клітковину).

Коли можна їсти після ректороманоскопії?

Їсти можна зразу після завершення ректороманоскопії. Краще починати з легкої їжі та напоїв, щоб уникнути дискомфорту під час випорожнень.

Як проводиться ректороманоскопія?

Етапи проведення ректороманоскопії:

1. Пацієнт лягає на лівий бік, зігнувши ноги в колінах.
2. Лікар вводить ректороманоскоп через анальний отвір у пряму кишку на глибину до два-три сантиметри.
3. Проводиться детальний огляд слизової оболонки прямої кишки та нижнього відділу сигмоподібної кишки.
4. За необхідності виконується забір біопсії — невеликого фрагмента слизової для мікроскопічного дослідження.

Під час обстеження пацієнт може одягнути спеціальну одноразову проктологічну білизну, яка оголює лише ділянку анального отвору.

Скільки триває ректороманоскопія?

Ректороманоскопія проводиться під місцевим знеболенням і зазвичай триває до 15 хвилин при стандартному огляді без додаткових маніпуляцій. Процедура зазвичай добре переноситься пацієнтами і не потребує тривалого відновлення після огляду.

Ректороманоскопія — це боляче?

Сучасна ректоскопія — це не боляче. Під час обстеження застосовуються препарати місцевого знеболювання, які мінімізують неприємні відчуття. У деяких випадках огляд через пряму кишку можна здійснити під короткочасним наркозом.

Аноскопія також не є болючою процедурою і навіть не вимагає застосування анестезії, тому що обстеження включає тільки огляд заднього проходу. Незначний біль у задньому проході та дискомфорт при дефекації може зберігатись у перший день після аноскопії. З відгуки на аноскопію та ректоскопію можна ознайомитись на нашому сайті.

Що болючіше — ректороманоскопія чи колоноскопія?

Колоноскопію найчастіше роблять під седацією (медикаментозним сном), і людина майже нічого не відчуває. Ректороманоскопію зазвичай проводять під місцевим знеболенням, але вона загалом менш інвазивна і коротша за колоноскопію, тому дискомфорт під час обстеження майже не відчувається.

Чи можна робити ректоскопію та аноскопію під час вагітності?

При необхідності ректоскопія та аноскопія можуть проводитися під час вагітності. Під час вагітності та пологів частіше проявляється геморой через тиск плода, що росте, на вени малого таза, тому вагітній жінці може знадобитися обстеження у проктолога. Огляд прямої кишки у жінок може бути необхідний відразу після пологів, якщо акушер-гінеколог підозрює пошкодження кишки або заднього проходу (розриви, тріщини, кровотечі) під час родової діяльності. 

Чи можна робити ректороманоскопію під час місячних?

Ректороманоскопію можна робити під час місячних. Проте краще попередити лікаря про менструацію, щоб він міг забезпечити належні гігієнічні умови під час процедури.

Чи є протипокази до ректороманоскопії?

Ректороманоскопія протипоказана при гострих запальних та інфекційних захворюваннях прямої кишки та періанальної зони (області навколо анусу). Ректоскопію та аноскопію не роблять при гострих інфекційних захворюваннях (грипі, коронавірусі), а також у перший місяць після інфаркту чи інсульту.

Чи показує ректороманоскопія глисти?

Ректороманоскопія не призначена спеціально для виявлення гельмінтів (глистів), оскільки її основна мета — огляд слизової прямої кишки та нижнього відділу товстої кишки, а не пошук паразитів. Ендоскопічні методи можуть випадково візуалізувати зміни, спричинені паразитарними інфекціями, або самі паразити, але це не є основним способом діагностики гельмінтозів. Ефективним методом виявлення глистів є паразитологічні аналізи калу (мікроскопія для виявлення яєць чи личинок), які мають значно вищу чутливість для діагностики кишкових гельмінтів.

Чи можна робити ректороманоскопію під наркозом?

Ректороманоскопію можна виконувати під наркозом, включно з седацією або загальною анестезією. Даний підхід призначають, якщо пацієнт не може переносити процедуру під місцевим знеболенням або за наявності інших відповідних клінічних показань.

Чи може бути ректороманоскопія небезпечна?

Ректороманоскопія загалом вважається безпечною. Деякі пацієнти під час обстеження можуть відчувати дискомфорт, тиск чи здуття, які не є ускладненням у класичному сенсі, адже зазвичай минають після завершення процедури.

Чим можна замінити ректороманоскопію?

Ректороманоскопію можна замінити КТ‑колонографією або МР‑колонографією, які є неінвазивними методами візуалізації товстої кишки і дозволяють виявляти пухлини або структурні зміни без введення ендоскопа. Також іноді використовують ендоскопічний або трансабдомінальний ультразвук для оцінки стінки дистального відділу кишківника. Конкретний метод заміни ректороманоскопії вибирає лікар залежно від показань, віку пацієнта та клінічної ситуації, оскільки не всі альтернативи дозволяють взяти біопсію або оцінити слизову так детально. 

Коли потрібний профілактичний огляд проктолога?

Профілактичний огляд проктолога необхідно проходити всім людям старше 50 років. Метою профілактичних обстежень у проктолога є раннє виявлення передракових та онкологічних захворювань на безсимптомних стадіях.

Захворювання прямої кишки та заднього проходу можуть проявлятися дискомфортом у періанальній ділянці або протікати безсимптомно. Записатися на консультацію до проктолога необхідно з появою скарг на:

• дискомфорт у періанальній зоні;
• біль при дефекації;
• кров у випорожненнях.