Гастроскопія – інформативний метод дослідження ШКТ

Найрозповсюджені захворювання – виразка шлунку та дванадцятипалої кишки, гастроентероколіт та гастрит, дискінезія стравоходу та гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (вміст шлунку періодично потрапляє у стравохід). Часом вони можуть давати ускладнення або переходити в більш важку форму: стравохід Барретта (передраковий стан), перфорація виразки та кишкова непрохідність.

Щоб виявити хворобу, лікарю не достатньо розпитати пацієнта та вивчити результати аналізу крові, калу та сечі. Тому для діагностики захворювань шлунково-кишкового тракту лікарі призначають один з найбільш інформативних методів – гастроскопію.

Що таке гастроскопія та коли її потрібно робити?

Гастроскопія – це метод дослідження стінок стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки. Процедура проводиться за допомогою ендоскопічного інструменту – гастроскопу. Це гнучка трубка, яка вводиться в травний тракт. В середині гастроскопу знаходиться оптична система, яка передає зображення на монітор, за допомогою якого лікар оцінює стан органів травлення в режимі реального часу.

Дослідження призначає тільки лікуючий лікар. Для того, щоб зробити гастроскопію, потрібно мати направлення від лікаря. Саму процедуру виконує лікар-ендоскопіст.

Вперше гастроскоп для дослідження органів шлунково-кишкового тракту застосував німецький лікар Куссмауль у 1868 році. В подальшому інструмент щороку вдосконалювався: його зробили гнучким та вмонтували оптичні прилади. Вже в 1957 році інструмент дав змогу панорамного огляду органів.

В сучасній медицині використовується два методи гастроскопії:

• фіброезофагогастродуоденоскопія – досліджує слизову оболонку стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки за допомогою фіброволоконного гастроскопу;
• відеоезофагогастродуоденоскопія – огляд стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки з допомогою відеогастроскопу.

Гастроскопію проводять для того, щоб встановити причини симптомів з боку шлунково-кишкового тракту, наприклад, довготривалої печії, нудоти чи порушення ковтання. Показання до процедури:

• болі в верхній частині живота;
• печія;
• нудота та блювання;
• відсутність апетиту;
• швидке настання відчуття насичення;
• втрата ваги;
• анемія;
• підозра на внутрішню кровотечу;
• розширення вен стравоходу.

Гастроскопія – це не тільки можливість оглянути слизову оболонку. Якщо під час обстеження виявилися зміни тканин, лікар може виконати біопсію – взяти невелику частинку слизової оболонки для подальшого гістологічного та цитологічного дослідження. Крім того, лікар може виконати місцеві втручання: видалити поліпи та сторонні тіла, зупинити кровотечу або встановити стент. Також гастроскопія може проводитись після хірургічних втручань для оцінки можливих ускладнень та контролю слизових оболонок. Гастроскопію не можна проводити в таких випадках: шок, аневризма аорти, гострий інфаркт міокарда, коматозний стан, судоми, коагулопатії, надмірна деформація хребтового стовпа.

Гастроскопія – найбільш інформативний метод дослідження стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки. В діагностиці запалень, виразок та ерозій він в кілька разів точніший за рентгенологічне дослідження. А раннє виявлення пухлин або передракових станів дає можливість вчасно розпочати лікування та позбутися новоутворення.

Як підготуватися до гастроскопії

Щоб виконати гастроскопію, потрібно підготуватися. Декілька правил того, що потрібно зробити перед процедурою:

• гастроскопію рекомендовано проводити зранку, потрібно прийти на обстеження натщесерце, щоб отримати більш детальне та об`єктивне зображення. Якщо гастроскопія призначена на вечірній або денний час, то рекомендовано не їсти за 6 годин. Це потрібно для того, щоб в шлунку та дванадцятипалій кишці не було залишків їжі, які б заважали лікарю дивитись на стан слизових оболонок;
• якщо дослідження пов’язане з діагностикою порушення евакуації їжі, не можна їсти за 12 годин до процедури;
• зняти окуляри та зубні протези;
• попередити лікаря про те, що ви приймаєте певні ліки. По можливості візьміть з собою на процедуру список медикаментів.

Якщо ви нервуєте, візьміть з собою родича або іншу близьку людину, яка супроводить вас до кабінету.

Як проходить гастроскопія

Гастроскопія проходить у декілька етапів:

1. Лікар розпитує про наявність хвороб та готує обладнання. В кабінеті знаходиться декілька людей: ендоскопіст та медсестри.
2. Пацієнт лягає на кушетку на бік. На корінь язика розприскувачем наноситься розчин лідокаїну, який блокує блювотний рефлекс – але це не обов’язково. Якщо пацієнт надмірно переживає та турбується за хід процедури, його можуть ввести в медикаментозний сон. Після пробудження, як правило, неприємні відчуття не зберігаються.
3. Поміж зубами та яснами поміщається пластмасовий мундштук. З цього часу потрібно дихати носом.
4. Ендоскопіст вводить в ротову порожнину гастроскоп, проводить його через стравохід у шлунок. В цей час лікар дивиться на монітор, який відтворює зображення органів. Пацієнт може відчути, немов шлунок повністю наповнений, це означає, що лікар вводить повітря, щоб орган можна було краще роздивитися.
5. За необхідністю лікар виконує лікувальні маніпуляції та виводить гастроскоп з травного тракту.

Обстеження триває від 3 до 5 хвилин. Під час процедури у багатьох людей з’являється відчуття задишки та недостачі повітря. Але під час обстеження ніщо не загрожує життю, тому можна не турбуватись.

Якщо пацієнта вводити в медикаментозний сон, в той же день йому не рекомендується сідати за кермо автомобіля. Після седативних засобів загальмовується реакція та відчувається сонливість.

Чи варто боятися гастроскопію?

Процедура суб’єктивно неприємна, але безболісна. Тим не менш, існує ризик негативних наслідків. Сучасне обладнання для гастроскопії майже не викликає ускладнення, і тільки у 1% пацієнтів виникають стани, які потребують негайної медичної допомоги (кровотечі, перфорація стінки стравоходу або шлунку).

Більшість ускладнень виникають не через травний тракт, а в результаті захворювань серцево-судинної та дихальної системи. Наприклад, біль у грудях, лихоманка, блювота з кров’ю, біль у животі, що постійно посилюється.

До ускладнень приводять фактори ризику:

• похилий вік;
• серцева недостатність;
• аортальний стеноз;
• дихальна недостатність;
• схильність до кровотеч;
• нещодавні хірургічні втручання.

У 99% випадків гастроскопія переноситься добре та безболісно. Під контролем лікарів та медсестер загроза для здоров`я та життя пацієнта відсутня.

Гастроскопія та інші методи діагностики ШКТ

Існує безліч методів діагностики органів шлунково-кишкового тракту, наприклад, рентгенографія, pH-метрія кислотності шлунку, ультразвукове дослідження, комп’ютерна томографія та радіоізотопне сканування. Ці методи дозволяють оцінити розмір органів, наявність стороннього тіла, накопичення газів, пухлину або кишкову непрохідність.

Проте об’єктивно оцінити стан стінок стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки можна тільки за допомогою гастроскопії. Щоб зібрати найбільш детальну картину захворювання краще використовувати кілька методів дослідження. Але гастроскопія як метод дослідження слизових оболонок – це незамінний метод. 

Автор: Дробинко Сергій Андрійович

Лікар-ендоскопіст. Друга категорія. Досвід роботи 8 років.