Що таке поліомієліт?
Поліомієліт — це гостре вірусне інфекційне захворювання. Причиною поліомієліту є поліовірус Poliovirus hominis. Збудник поліомієліту належить до роду ентеровірусів, який, проникаючи в горло і кишківник, може потрапляти в центральну нервову систему.
Вірус атакує та руйнує рухові нейрони спинного мозку, які відповідають за передачу нервових імпульсів до м'язів. У результаті відбувається порушення іннервації м'язів (взаємозв'язку м'язів з центральною нервовою системою). М'язи втрачають здатність скорочуватися, що може спричинити частковий параліч (парез) або повний параліч. Однак нервові клітини, які відповідають за чутливість, не пошкоджуються.
Які симптоми поліомієліту?
Поставте своє питання Інфекціоністу «ОН Клінік»
Поліомієліт у більшості випадків протікає безсимптомно. За розвитку легкої форми поліовірусної інфекції (абортивного поліомієліту), що трапляється у 5% випадків, перші симптоми поліомієліту можуть проявитися через три-п'ять днів після інфікування. Симптоми абортивного поліомієліту в дорослих і дітей:
- підвищення температури тіла;
- головний біль;
- загальна слабкість, швидка втомлюваність;
- біль у горлі;
- больові відчуття в животі;
- нудота, блювання;
- втрата апетиту;
- діарея або закреп;
- біль у м'язах.
Симптоми поліомієліту зазвичай минають через один-три дні. У рідкісних випадках, у 1-5% інфікованих, може розвиватися непаралітичне ураження нервової системи (непаралітичний поліомієліт). Інфекція супроводжується сильним головним болем, скутістю в шиї, руках і ногах. Симптоми можуть спостерігатися впродовж двох-десяти днів.
У менше ніж 1% пацієнтів непаралітична поліовірусна інфекція може прогресувати до серйозної форми хвороби — паралітичного поліомієліту. Ознаки паралітичного поліомієліту:
- відчуття поколювання в руках і ногах;
- підвищена чутливість до світла;
- чутливість до дотиків;
- підвищена чутливість зубів;
- м'язові спазми;
- знижений м'язовий тонус;
- утруднене ковтання;
- розлад мовлення;
- затримка сечовипускання.
За паралітичного поліомієліту можуть розвиватися парези, асиметричний млявий параліч кінцівок (периферичний параліч). Найчастіше інфекція вражає ноги. У рідкісних випадках виникає параліч м'язів тулуба та голови. Захворювання супроводжується відсутністю згинальних і розгинальних рефлексів, слабкістю м'язів з їхньою подальшою атрофією.
Як можна заразитися поліомієлітом?
Поліомієліт є вірусним захворюванням, яке може передаватися від інфікованої до здорової людини. Шляхи зараження поліомієлітом:
- повітряно-крапельний шлях (під час чхання, кашлю, розмови);
- фекально-оральний шлях (через брудні руки, посуд, засоби гігієни).
Вірус, що міститься у фекаліях інфікованої людини, може потрапити у воду. Інфікування відбувається при вживанні недостатньо очищеної води, купанні у відкритому джерелі або басейні. Вірус, що викликає поліомієліт, може передаватися через заражені продукти, які не пройшли термічну обробку (м'ясо, рибу, молочні продукти, овочі, фрукти).
Поліомієліт найчастіше розвивається в маленьких дітей, молодших за п'ять років. Однак інфікування може статися в будь-якому віці, якщо своєчасно не було зроблено щеплення від поліомієліту.
Як діагностують поліомієліт?
Поліомієліт у дітей і дорослих може протікати зі ледве вираженими симптомами, схожими з ознаками вірусних інфекцій (наприклад, грипу). Для встановлення точного діагнозу необхідно записатися на консультацію до інфекціоніста. На прийомі лікар після первинного огляду призначає лабораторні дослідження. Діагностика поліомієліту включає:
- аналіз калу;
- аналіз крові;
- мазок з носоглотки;
- люмбальну пункцію (дослідження спинномозкової рідини).
Для оцінки стану іннервації та працездатності м'язів проводять електроміографію. Для виявлення інших причин паралічу призначається МРТ спинного чи головного мозку.
Як лікують поліомієліт?
Основним методом лікування поліомієліту є підтримуюча терапія, яка спрямована на зниження симптоматичних проявів і запобігання ускладнень. За гострого перебігу поліомієліту та виражених симптомів обов'язкова госпіталізація для забезпечення постійного контролю лікарів над станом пацієнта.
Лікування поліомієліту здійснюється за допомогою медикаментозної терапії, яка включає прийом знеболювальних, спазмолітичних, жарознижувальних, нестероїдних протизапальних препаратів, вітамінів, кортикостероїдів. У рамках протоколу лікування поліомієліту пацієнтам показаний постільний режим та емоційний спокій. За дихальної недостатності може проводитися штучна вентиляція легенів.
Як лікувати поліомієліт у домашніх умовах?
Лікування поліомієліту в домашніх умовах спрямоване на відновлення функції найменш уражених рухових нейронів. Підтримувальна терапія поліомієліту в домашніх умовах включає:
- прийом знеболювальних засобів;
- повноцінне та збалансоване харчування;
- питний режим;
- фізіотерапевтичні процедури для поліпшення кровообігу та регенерації тканин опорно-рухового апарату (лікувальну гімнастику, масаж);
- гарячі компреси для зняття болю і спазмів у м'язах.
За порушення функції м'язів для підтримання рівноваги, правильного положення тіла і кінцівок, зниження на них навантаження можна використовувати допоміжні реабілітаційні засоби: ортези, корсети, тростини, милиці та ходунки. У періоди ремісії показано санаторно-курортне лікування. Під час лікування в домашніх умовах необхідно регулярно консультуватися з лікарем для контролю стану і коригування терапії.
Чи можна повністю вилікувати поліомієліт?
Поліомієліт є вакцино-попереджуваним захворюванням, і на сьогоднішній день його можна попередити за допомогою вакцинації. Лікування поліомієліту не має специфічних методів, що здатні повністю усунути наслідки ураження нервової системи. У випадку абортивного поліомієліту, який не призводить до серйозних наслідків, своєчасне лікування допомагає уникнути ускладнень і дозволяє повністю одужати. При паралітичному поліомієліті функції уражених нервів та м'язів зазвичай не відновлюються, хоча реабілітаційні методи можуть значно покращити якість життя пацієнта.
Особливості лікування поліомієліту в дітей
Поліомієліт зазвичай вражає дітей віком до п'яти років, які не були своєчасно вакциновані. Інфекція у маленьких дітей здебільшого протікає в легкій формі з характерними клінічними проявами (підвищенням температури тіла, болем у горлі, блюванням) без неврологічних симптомів. Лікування поліомієліту в дітей спрямоване на полегшення симптомів і запобігання ускладненням. Терапія має здійснюватися під наглядом лікаря.
Можливі ускладнення поліомієліту
Незворотнім ускладненням поліомієліту є невиліковний параліч, який вражає кінцівки, плечі, груди, живіт і обличчя. Інші можливі наслідки поліомієліту:
- вкорочення м'язів і сухожиль;
- деформації суглобів, які можуть стати причиною кульгавості, вивихів;
- деформація хребта;
- запалення головного мозку (енцефаліт);
- запалення захисних оболонок, що оточують головний чи спинний мозок (менінгіт);
- патології дихальної системи (пневмонія, ателектаз легенів);
- інфекції сечовивідних шляхів (цистит, пієлонефрит);
- серцево-судинні захворювання (наприклад, інтерстиціальний міокардит);
- патології шлунково-кишкового тракту (виразковий коліт, кишкова непрохідність).
Ураження нервів, що контролюють процес ковтання, може призвести до паралічу глотки. За інфікування діафрагми та міжреберних м'язів може розвиватися дихальна недостатність і порушення кровообігу. Ураження дихальних м'язів може призвести до смерті.
За прогресування паралітичного поліомієліту через кілька років може виникнути постполіомієлітичний синдром, який супроводжується м'язовою слабкістю, підвищеною стомлюваністю, мимовільним посмикуванням м'язів, порушенням дихання уві сні, підвищеною чутливістю до низьких температур, м'язовою атрофією.
Що таке щеплення від поліомієліту?
Найефективнішим захистом від поліомієліту є вакцинація. В Україні застосовують два варіанти вакцин від поліомієліту з різними торговими назвами. Усі препарати, які використовують державні та приватні медичні заклади, зареєстровані та сертифіковані згідно з вимогами системи контролю якості (GMP) і дозволені для застосування в Україні. Типи вакцин проти поліомієліту:
- інактивована вакцина (ІПВ);
- оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ).
Інактивовану вакцину від поліомієліту вводять ін'єкційно в м'яз. Вона містить неактивний вірус і використовується для захисту від поліомієліту.
Оральну вакцину від поліомієліту випускають у вигляді крапель, які закапують на лімфоїдну тканину глотки або поверхню піднебінних мигдаликів. Вона застосовується для активної імунізації і була основним методом вакцинації в Україні до введення комбінованих схем з використанням іннактивованих вакцин. Обидві вакцини від поліомієліту є безпечними та ефективними, забезпечуючи надійний захист дітей від інфікування та можливості стати носієм вірусу.
Як працює вакцина від поліомієліту?
Інактивована поліомієлітна вакцина містить формалін-інактивовані (мертві) поліовіруси першого, другого і третього типів. У відповідь на введення вакцини імунна система починає виробляти антитіла, специфічні до вірусів поліомієліту. Антитіла здатні нейтралізувати поліовірус, запобігаючи його проникненню в клітини організму. При повторному контакті з вірусом імунна система виробляє антитіла, захищаючи від інфекції. Щеплення ІПВ є безпечним для дітей з ослабленим імунітетом, оскільки містить мертві віруси, які не можуть спровокувати розвиток поліомієліту.
Оральна поліомієлітна вакцина містить атенуйовані (ослаблені) поліовіруси. Після прийому ОПВ віруси розмножуються в кишківнику, стимулюючи імунну систему до вироблення антитіл. Оральна поліомієлітна вакцина також сприяє формуванню місцевого імунітету, що захищає організм від розвитку інфекції. ОПВ має здатність до формування імунітету кишківника, запобігаючи передачі та поширенню поліо. Обов'язковою умовою застосування оральної поліомієлітної вакцини є попередня дворазова вакцинація ІПВ.
Графік вакцинації від поліомієліту
Вакцинація від поліомієліту проводиться згідно з національним календарем профілактичних щеплень України. Вакцинація є обов'язковою для дітей. Актуальний графік вакцинації від поліомієліту:
- Перша доза — у два місяці.
- Друга доза — у чотири місяці.
- Третя доза — у шість місяців.
- Четверта доза — у 18 місяців.
- П'ята доза — у шість років (ревакцинація).
- Шоста доза — у 14 років (ревакцинація).
Перші дві дозі вакцини від поліомієліту вводяться у вигляді інактивованої вакцини (ІПВ), у вигляді ін'єкцій. Останні дози в схемі вакцинації (ревакцинація) можуть проводитися оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ) або комбінованою схемою з ІПВ. Додатково можлива ревакцинація в шість років.
Дорослі, які не отримали вакцинацію в дитинстві або не мають інформації про щеплення від поліомієліту, повинні пройти курс вакцинації з трьох доз ІПВ. Проміжок між двома першими дозами складає один-два місяці, а третя доза вводиться через 6-12 місяців після другої. Також перед виїздом в країни, де є випадки поліомієліту, обов'язкова вакцинація дорослих з однією ревакцинацією ІПВ.
Шестидозне щеплення від поліомієліту є достатнім для формування довічного імунітету. Вакцинація від поліомієліту може проводитися в комбінації з іншими плановими щепленнями.
За спалахів поліомієліту проводиться екстрена вакцинація (турова вакцинація). Вакцинація великої кількості дітей здійснюється впродовж короткого періоду часу, що дозволяє сформувати колективний імунітет.
Наскільки ефективним є щеплення від поліомієліту?
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), ефективність вакцинації від поліомієліту складає 99%. Для досягнення максимального захисту необхідно пройти повний курс вакцинації, який включає шість доз вакцини.
Коли не можна робити щеплення від поліомієліту?
Вакцинацію від поліомієліту не проводять за симптомів гострої респіраторної вірусної інфекції. Вакцинація відкладається до повного одужання. Не рекомендується вакцинувати вагітних жінок за відсутності підтвердженого підвищеного ризику поліомієліту.
Щеплення від поліомієліту може викликати алергічну реакцію на один з компонентів, що входять до його складу (стрептоміцин, поліміксин B і неоміцин). За виникнення побічних ефектів на дію щеплення від поліомієліту (шкірної реакції, нудоти, блювання, запаморочення, набряку горла або язика) необхідно звернутися до лікаря. За сильної алергічної реакції на першу дозу ІПВ вакцинування від поліомієліту більше не проводиться.
Профілактика поліомієліту
Основним способом профілактики поліомієліту є своєчасна вакцинація, яка дає змогу сформувати довічний імунітет до поліовірусу. Додаткові заходи з профілактики поліомієліту включають:
- дотримання правил особистої гігієни. Необхідно регулярно мити руки з милом, особливо після відвідування туалету та перед їжею;
- ретельну обробку продуктів харчування;
- вживання очищеної води;
- уникнення вживання води з неперевірених джерел.
Не рекомендується купатися у водоймах, які можуть бути забруднені стічними водами. Також від купання слід утриматися в разі діареї або нещодавно перенесеного розладу травного тракту.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Інфектологія в ОН Клінік Кропивницький
Інфектологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Вакцинація в Україні проводиться згідно з національним календарем профілактичних щеплень, у якому визначено рекомендований графік імунізації для дітей від народження і до 18 років. У 14 років дітям робиться шосте щеплення від поліомієліту. Ревакцинація здійснюється за допомогою ОПВ.
Після щеплення від поліомієліту немає суворих обмежень у їжі. Рекомендується протягом трьох днів після вакцинації не вводити в раціон нові продукти. У дитини може спостерігатися зниження апетиту після щеплення, тому не слід змушувати її їсти.
Спеціальної підготовки до вакцинації від поліомієліту не потрібно. Не рекомендується вводити в раціон дитини нові продукти, щоб не спровокувати алергічну реакцію. Також перед вакцинацією слід уникати місць із великим скупченням людей. У день щеплення обов'язкові огляд і консультація педіатра. Вакцинація проводиться здоровій дитині.
Після вакцинації від поліомієліту можлива поява субфебрильної температури (до 37,5 °С), що є нормальною реакцією організму на ін'єкцію або краплі від поліо. Імунна система починає боротися з неживим або ослабленим збудником інфекції. У місці ін'єкції також може спостерігатися невелике почервоніння, припухлість. Дитина може бути примхливою і неспокійною. Симптоматика зазвичай минає через деякий час і не потребує медичного втручання. За виникнення побічних реакцій на дію крапель від поліомієліту, які проявляються у вигляді шкірних висипань, сильного набряку, свербежу, проблем із диханням, підвищення температури тіла до 38,5 °С, що зберігається понад три дні, слід негайно звернутися до лікаря.
Світлана
1 тиждень тому
