Що таке реабілітація?
Реабілітація — це розділ медицини, що включає комплекс процедур, які спрямовані на відновлення функцій органів і систем, порушених або втрачених через травми або захворювання. Також реабілітація допомагає запобігти подальшому погіршенню функцій (якщо їх неможливо відновити за наявних патологій). За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько 2,4 мільярда людей у всьому світі можуть потребувати реабілітації. Показання до реабілітації охоплюють десятки захворювань.
Хто такий реабілітолог?
Поставте своє питання Реабілітологу «ОН Клінік»
Реабілітолог — це лікар, який спеціалізується на методах відновлення функцій тіла, втрачених через медичні стани або травми. Крім цього, реабілітолог займається розробкою програм, що сприяють профілактиці супутніх ускладнень.
Як працює реабілітація?
Реабілітація сприяє прискоренню відновлення втрачених функцій, полегшенню виникаючих симптомів і підвищенню працездатності організму або його систем. Індивідуальний реабілітаційний план може охоплювати медичні, соціальні, побутові, емоційні аспекти, а також професійну діяльність.
Програми реабілітації можуть бути спрямовані на поліпшення координації рухів, витривалості, мислення, пам'яті, мовлення, письма, зняття болю, фізичного та психоемоційного напруження, відновлення та розвитку навичок, необхідних для навчання та роботи. Реабілітацію можна проводити в спеціалізованих медичних і реабілітаційних центрах, а також у домашніх умовах. Крім медперсоналу, в деяких випадках програми можуть передбачати участь у реабілітації близьких і членів сім'ї пацієнта.
Коли й кому показана реабілітація?
Реабілітація призначена не тільки для людей з обмеженими можливостями або довгостроковими чи фізичними порушеннями. Вона може призначатися пацієнтам з будь-якими патологіями та функціональними порушеннями без вікових обмежень. Показання до реабілітації можуть включати:
- тяжкий перебіг гострих або загострення хронічних захворювань;
- травми або пошкодження тканин (наприклад, переломи або опіки);
- побічні ефекти лікування (наприклад, променевої терапії);
- серцево-судинні захворювання (наприклад, реабілітація після інсульту, інфаркту та стентування);
- вроджені захворювання, анатомічні аномалії та генетичні порушення;
- хронічні болі;
- перенесені операції та медичні маніпуляції (наприклад, реабілітація після ендопротезування кульшового суглоба);
- порушення координації рухів, ковтання, мислення, пам'яті, зору, слуху, мовлення, читання, письма;
- погіршення переносимості психоемоційних і фізичних навантажень.
Протипоказання до реабілітації можуть включати відкриті рани, загострення інфекцій, запалень і кардіологічних патологій (наприклад, застійної серцевої недостатності), за яких ризики ускладнень перевищують очікувану користь від реабілітаційних процедур і вправ. Післяопераційна реабілітація може бути відкладена до завершення початкового періоду відновлення тканин.
Реабілітація за болю в спині та шиї
Гострий і хронічний біль у спині та шиї є одними з найпоширеніших скарг, які можуть виникати за дегенеративних захворювань (наприклад, гриж) міжхребцевих дисків, сколіозу, спондилолістезу та остеохондрозу. Реабілітація за болю в спині та шиї може включати:
- водні процедури;
- мануальну терапію;
- корекцію постави;
- мобілізацію (розтягування і розминання) м'яких тканин;
- вправи на розтяжку і гнучкість.
Тривалість курсу реабілітації в середньому становить від кількох тижнів до кількох місяців. Заняття можуть проводитися один-три рази на тиждень.
Реабілітація за головного болю
Реабілітаційні процедури проводяться з метою зниження частоти та інтенсивності головного болю. Реабілітація за головного болю може включати:
- вправи, супроводжувані аеробними навантаженнями;
- остеопатію;
- черезшкірну електронейростимуляцію;
- гідротерапію;
- інструментальну мобілізацію м'яких тканин;
- нейром'язову фасилітацію;
- масаж.
Частоту проведення кожної процедури підбирають індивідуально. Наприклад, масаж може проводитися тричі на тиждень по 10-15 хвилин протягом півтора місяця.
Реабілітація за болю в суглобах
Реабілітація, яку проводять у рамках лікування болю в суглобах, допомагає усунути рухові обмеження, зміцнити м'язи, знизити стомлюваність та інтенсивність больового синдрому. Реабілітація за болю в суглобах може включати:
- вправи (наприклад, махи руками, аеробні тренування, заняття на тренажері для розгинання ніг або велотренажері для реабілітації);
- плавання, аквааеробіку;
- мануальну терапію;
- нормалізацію ваги;
- теплі та холодні компреси.
Також важливо підтримувати щоденну рухову активність. У періоди загострень захворювань суглобів, а також у перші тижні після операції (наприклад, після заміни тазостегнового суглоба) фізичні навантаження в рамках реабілітації можуть обмежуватися або виключатися.
Реабілітація після інсульту
Реабілітація після інсульту спрямована на збереження або збільшення діапазону рухів, м'язової сили, нормалізації функцій кишківника, сечового міхура, зорової системи, а також на відновлення втрачених навичок. Реабілітація після інсульту може включати:
- заняття з логопедом;
- сеанси психотерапії;
- вправи, спрямовані на зниження напруги в м'язах, відновлення м'язової сили і ходи;
- заняття на біговій доріжці та похилому столі;
- електростимуляцію (для примусового скорочення ослаблених м'язів);
- гімнастику для очей (за порушень зору);
- використання рукавички-тренажера для реабілітації після інсульту (сприяє відновленню і зміцненню м'язів і суглобів);
- носіння компресійних панчіх за ортостатичної гіпотензії (надмірного зниження артеріального тиску під час прийняття вертикального положення);
- ортез на голеностоп (для стабілізації та зміцнення щиколотки).
За труднощів з підтриманням рівноваги в центрі реабілітації після інсульту можуть підбирати бруси, поручні, тростини і ходунки. Тривалість реабілітації після інсульту (так само, як і після інфаркту) може становити кілька місяців або років.
Реабілітація після травм
Один з перших етапів посттравматичної реабілітації позначається RICE (Rest, Ice, Compression and Elevation) — відпочинок, компреси з льодом, стиснення й утримання ураженої ділянки на підвищенні. Реабілітація після травм також може включати:
- вправи на координацію, підтримання рівноваги та збільшення діапазону рухів;
- когнітивну реабілітацію (може проводитися після черепно-мозкової травми (ЧМТ), що супроводжується порушенням розумових здібностей);
- тренування на витривалість;
- розтяжки;
- гідротерапію;
- черезшкірну електростимуляцію;
- носіння шин, бандажів, ортезів і компресійної білизни;
- дихальні техніки (наприклад, під час реабілітації після операції на хребті);
- психологічну підтримку.
За вимушеного дотримання постільного режиму розробляється комплекс вправ, що забезпечує навантаження на групи м'язів, які можуть бути задіяні в положенні лежачи і сидячи. Також травматолог-реабілітолог здійснює постійний контроль стану пацієнта для запобігання ускладнень (наприклад, пролежнів або м'язової атрофії).
Реабілітація після операцій
Програма післяопераційної реабілітації складається з урахуванням особливостей хірургічного втручання (локалізації пошкоджених тканин і подальших обмежень). Реабілітація після операції може включати:
- вправи для ослаблених груп м'язів (наприклад, під час реабілітації після заміни колінного суглоба можуть призначатися вправи з еластичною стрічкою, контрольоване згинання і розгинання прооперованої кінцівки);
- підвищення рухової активності (для профілактики тромбозу);
- компресійні панчохи;
- носіння вільного взуття (у разі набряків, що супроводжують реабілітацію після перелому ноги);
- акватерапію;
- дієтотерапію (наприклад, відгуки про реабілітацію після висічення анальної тріщини підтверджують важливість коригування раціону, спрямованого на профілактику закрепів);
- мануальну терапію;
- дихальні техніки;
- ультразвукову терапію.
На початкових етапах реабілітації можуть використовуватися милиці або тростини, що полегшують пересування. Невід'ємним елементом реабілітації є дотримання обмежень відповідно до лікарських приписів (наприклад, у перші тижні після видалення матки та яєчників необхідно контролювати вагу предметів, які піднімають і переміщують, а на початковому етапі реабілітації після видалення хребетної грижі рекомендується уникати сидячого положення).
Яка буває реабілітація?
Єдиної класифікації реабілітації не існує. Поширені види реабілітації:
- лікувальна фізкультура;
- фізіотерапія;
- масаж;
- остеопатія;
- кінезітерапія;
- ерготерапія;
- тейпування;
- когнітивна терапія;
- трудотерапія;
- логопедичні заняття;
- арт-терапія;
- магнітотерапія (наприклад, може призначатися для реабілітації після блокади хребта).
Також для реабілітації можуть застосовуватися допоміжні пристосування (наприклад, м'ячі, милиці, ходунки, інвалідні візки, ортези, шини, протези, ортопедичне взуття, слухові апарати). Тип реабілітації залежить від стану пацієнта, а також ступеня тяжкості порушень у роботі органів і систем.
ЛФК
ЛФК (лікувальна фізична культура) охоплює вправи, які призначаються для відновлення м'язової та скелетної функції і поліпшення загального самопочуття. Основні переваги вправ включають довгостроковий вплив на опорно-руховий апарат, обмін речовин, серце, судини і дихальну систему.
Переходити до ЛФК можна тільки за умови відновлення функціональності ураженого органу або частини тіла до необхідного рівня та відсутності загострень. Поширені види ЛФК:
- аеробні вправи (наприклад, біг або заняття на еліптичних тренажерах для реабілітації);
- силові тренування;
- калістеніка (гімнастика, в якій вагу тіла пацієнта використовують як опір);
- розтяжки (вправи, спрямовані на збільшення діапазону рухів, зокрема, можуть призначатися в рамках реабілітації після артроскопії колінного суглоба).
ЛФК в ОН Клінік
ЛФК у середньому займає від 150 до 420 хвилин на тиждень залежно від віку і стану пацієнта. Інтенсивність, тривалість і частота тренувань можуть змінюватися під час занять (з урахуванням динаміки ключових показників реабілітації).
Фізіотерапія
Фізіотерапія (або фізична терапія) — це напрямок реабілітації, що використовується для відновлення функціональності органів і систем після травм або захворювань, а також для запобігання рецидивам. Наприклад, фізіотерапія може призначатися в разі болю різної локалізації, порушення координації рухів, після серцевого нападу або в разі хвороб органів дихання. Види фізіотерапії:
- мануальна терапія;
- гідротерапія, акватерапія;
- черезшкірна електронейростимуляція;
- вплив високочастотними звуковими хвилями;
- електротерапія (лікування слабким електричним струмом);
- теплова або холодова терапія.
ЛФК також є одним із видів фізіотерапії. Методи фізіотерапії можуть комбінуватися для посилення лікувального ефекту.
Масаж
Масаж (або масажна терапія) — це метод реабілітації, який включає рухи, тиск і техніки для маніпуляції м'якими тканинами. Масаж сприяє зняттю стресу і напруги, нормалізації сну, зменшенню болю і зміцненню імунної системи. Поширені види масажу:
- поверхневий масаж (наприклад, реабілітація після встановлення титанової пластини в нозі може починатися з погладжування і постукування);
- шведський масаж;
- глибокий масаж тканин;
- спортивний масаж;
- масаж тригерних точок;
- лімфатичний масаж.
Масажну терапію можна призначати для будь-яких частин тіла (наприклад, під час реабілітації після невриту лицьового нерва можна проводити масаж обличчя). Тривалість одного сеансу в середньому становить від 10 до 60 хвилин. Курс терапії, який складає масажист-реабілітолог, може загалом тривати від однієї години до кількох сотень годин.
Остеопатія
Остеопатія — це метод реабілітації, що охоплює переміщення, розтягнення і масаж м'язів і суглобів. Вона заснована на принципі, що благополуччя людини залежить від злагодженої роботи її кісток, м'язів, зв'язок і сполучної тканини. Остеопатія сприяє збільшенню рухливості суглобів, зменшенню болю, зняттю м'язового напруження і поліпшенню кровопостачання тканин.
Під час першого сеансу остеопат досліджує суглоби і зв'язки, перевіряє поставу і рухливість окремих частин тіла. Техніки остеопатії можуть включати:
- масаж (наприклад, може призначатися в рамках реабілітації після травм хребта і суглобів);
- розтяжку;
- плавні та короткі різкі рухи.
Остеопатія зазвичай не викликає хворобливих відчуттів, хоча в перші кілька днів після початку лікування можуть виникати дискомфорт і скутість. Перший прийом остеопата зазвичай триває 45-60 хвилин, наступні сеанси — близько 30 хвилин.
Кінезітерапія
Кінезітерапія включає вправи, спрямовані на зменшення м'язової напруги, збільшення амплітуди рухів, підвищення еластичності м'язів і зниження рівня стресу. Основна відмінність кінезітерапії від інших методів фізичної реабілітації полягає в досягненні лікувального ефекту за рахунок рухів, які пацієнт виконує сам або за допомогою реабілітолога. Тривалість сеансу становить 5-50 хвилин, а загальний курс кінезітерапії може тривати від одного до восьми місяців (у деяких випадках, наприклад, під час реабілітації після перелому стегна в літніх людей — до року).
Ерготерапія
Ерготерапія (або трудотерапія) — це метод реабілітації, який допомагає поліпшити здатність пацієнта виконувати повсякденні завдання. Основні види повсякденної діяльності можуть включати:
- приготування і вживання їжі;
- одягання;
- купання;
- догляд за тілом;
- користування туалетом;
- спілкування по телефону;
- роботу за комп'ютером;
- пересування між приміщеннями;
- здійснення покупок, оплату послуг;
- поїздки на громадському транспорті;
- водіння автомобіля.
Ерготерапія може проводитися паралельно з фізіотерапією. Однак її метою є не полегшення болю і дискомфорту, а задоволення щоденних потреб пацієнта.
Тейпування
Тейпування включає використання еластичного терапевтичного тейпа з метою полегшення болю в м'язах і суглобах, а також для скорочення періоду реабілітації після травм. Розширення простору під шкірою і м'якими тканинами полегшує циркуляцію крові та лімфатичної рідини, завдяки чому прискорюється загоєння тканин. Методика набула широкого поширення після застосування тейпів спортсменами під час Олімпійських ігор 2008 року. Основні правила тейпування полягають у попередньому очищенні шкіри, видаленні волосся та контролі часу нанесення стрічки (максимальна тривалість накладення тейпа — 24 години).
Що таке індивідуальна програма реабілітації?
Індивідуальна програма реабілітації — це деталізований план, що включає опис реабілітаційних циклів з урахуванням особливостей пацієнта. Програма, яку складає реабілітолог, може підвищити ефективність реабілітаційних заходів і точність оцінки їхніх результатів.
Які переваги реабілітації?
Реабілітація незамінна для швидкого відновлення порушених або втрачених функцій. Інші переваги реабілітації:
- зниження ризику рецидивів та ускладнень після травм і хвороб;
- полегшення симптомів гострих і хронічних захворювань;
- скорочення періоду відновлення працездатності;
- запобігання соціальній ізоляції пацієнтів;
- зменшення потреби в госпіталізації для стаціонарного лікування патологій.
З погляду окремо взятого пацієнта реабілітаційні курси сприяють поліпшенню самопочуття та підвищенню якості життя. У глобальному масштабі реабілітація забезпечує економію коштів, які витрачаються на фінансування сфери охорони здоров'я.
Які можливі ризики та ускладнення реабілітації?
Реабілітація не гарантує відсутність ризику загострень захворювань, які можуть виникнути в будь-який момент. Інші ускладнення реабілітації можуть включати:
- занепад сил, зниження працездатності;
- депресію;
- перепади настрою, тривожність, дратівливість;
- посилення болю;
- відчуття важкості в кінцівках (поширений симптом, що супроводжує реабілітацію після перелому ноги);
- втрату мотивації.
Однією з причин ускладнень є надмірні навантаження, які можуть посилюватися порушенням сну і незбалансованим харчуванням. У разі виникнення ознак ускладнень рекомендується зробити перерву в проходженні курсу реабілітації на один-два тижні і проконсультуватися з лікарем.
Як обрати реабілітолога?
Основоположним критерієм вибору лікаря-реабілітолога є його кваліфікація та профіль діяльності. Наприклад, спортсмени, які потребують відновлення після травм, можуть звернутися до спортивного реабілітолога (у деяких випадках за наявності відповідної кваліфікації функції реабілітолога може виконувати тренер). Також можна вивчити відгуки пацієнтів, які проходили лікування в обраному відділенні реабілітації.
На консультації з реабілітологом обговорюються деталі всіх вправ і процедур. Лікар повинен проявляти тактовність і не нав'язувати методи реабілітації, неприйнятні для пацієнта.
Чи потрібно готуватися до реабілітації?
У рамках підготовки до реабілітації необхідно записатися на консультацію реабілітолога, надати лікарю інформацію про перенесені захворювання і поточні скарги. Також можуть знадобитися результати обстежень і пройдених курсів лікування (за їх наявності).
Що відбувається під час курсу реабілітації?
Реабілітація починається з огляду, діагностики, вибору або розробки програми, яка узгоджується з пацієнтом і може бути стандартною або індивідуальною. Сеанси реабілітації можуть включати:
- підбір і навчання використанню допоміжних пристроїв і пристосувань;
- когнітивну реабілітаційну терапію;
- консультації з питань харчування та здоров'я;
- трудотерапію;
- фізіотерапію;
- логопедичні заняття;
- вправи, спрямовані на нормалізацію тонусу м'язів, усунення болю та підтримання балансу (наприклад, найпростішою вправою, яку може призначатися під час реабілітації після артроскопії колінного суглоба, є утримання рівноваги, стоячи на одній нозі).
Курс реабілітації передбачає постійний контроль стану пацієнта та оцінку проміжних результатів. За необхідності лікар коригує програму реабілітації.
Як проходить реабілітація в «ОН Клінік»?
Першим етапом реабілітації є підготовка, яка допомагає всебічно вивчити стан пацієнта. Підготовка до реабілітації може включати:
- консультації вузькопрофільних лікарів;
- аналізи сечі та крові;
- УЗД внутрішніх органів;
- комп'ютерну томографію;
- рентген;
- електрокардіограму;
- електроенцефалограму.
Цілі реабілітації визначають, виходячи з переліку порушених функцій, захворювань і протипоказань. План реабілітації може, наприклад, включати ударно-хвильову, лазерну терапію, електростимуляцію, електрофорез, магнітотерапію, фонофорез і масаж.
кабінет реабілітації в ОН Клінік Харків Ярослава Мудрого
Як проходять індивідуальні заняття з реабілітологом в «ОН Клінік»?
Індивідуальні заняття з реабілітологом у «ОН Клінік — це дієвий і безпечний спосіб покращити фізичний стан організму під контролем досвідченого та сертифікованого реабілітолога. Перед початком курсу пацієнт проходить обстеження, яке дає змогу оцінити стан опорно-рухового апарату та сформувати персональну програму вправ з урахуванням індивідуальних потреб і цілей.
Розроблений план дозволяє зменшити больовий синдром, покращити поставу, нормалізувати м’язовий тонус і поступово відновити рухливість без надмірного навантаження на суглоби та зв’язки. Регулярні тренування знижують ризик загострення хронічних захворювань (остеохондрозу, артриту чи міжхребцевої грижі), а також позитивно впливають на загальне самопочуття, емоційний стан і якість життя.
У пацієнтів, які суміщають заняття з рекомендаціями щодо харчування, може покращитись контроль ваги, підвищитися рівень енергії та концентрація уваги. Переваги індивідуальної реабілітації в «ОН Клінік»:
- складання індивідуального плану реабілітації з урахуванням можливостей людини;
- контроль за технікою виконання вправ і станом пацієнта під час занять;
- можливість гнучкого коригування навантажень у процесі терапії;
- поетапне зміцнення м’язів, суглобів і зв’язкового апарату;
- зниження ризику повторного травмування або розвитку ускладнень;
- індивідуальний зручний графік відвідувань.
Заняття тривають близько години й проводяться під наглядом реабілітолога, який супроводжує кожен етап відновлення та допомагає досягти стійкого результату. Заняття підходять як для відновлення після травм і операцій, так і для профілактики порушень у людей з малорухливим способом життя. Індивідуальна ЛФК також рекомендована людям, які прагнуть зміцнити організм без стресу для серцево-судинної системи.
Індивідуальні заняття з реабілітологом «ОН Клінік» на дому
Відділення реабілітації «ОН Клінік» також пропонує послугу «Індивідуальні заняття з реабілітологом на дому» — сучасний формат відновлення, який дає можливість отримати професійний супровід прямо вдома без необхідності відвідувати клініку. Реабілітація на дому допомагає не лише підтримати фізичний стан, а й зменшити психологічний дискомфорт, адже заняття відбуваються у звичному для пацієнта середовищі. Індивідуальні заняття з реабілітологом на дому особливо зручні та корисні для пацієнтів:
- лежачих, які потребують постійного догляду;
- маломобільних людей, яким складно відвідувати клініку;
- пацієнтів після інсульту, яким необхідна тривала реабілітація;
- пацієнтів, хто почувається комфортніше у домашніх умовах.
Домашні заняття дозволяють отримати професійну допомогу без втрати ефективності та сприяють безпечному відновленню з індивідуальним підходом, мінімізуючи ризики зайвих навантажень і ускладнень. Домашня реабілітація забезпечує зручність, безпеку та безперервність відновлення.
Міфи та хибні уявлення про реабілітацію
Одним із поширених міфів є ставлення до реабілітації як до набору вправ і процедур, призначених тільки для людей з обмеженими можливостями або довгостроковими фізичними порушеннями. Реабілітація може проводитися після будь-яких травм або захворювань, які обмежують функціонування органів або систем.
Реабілітація — це не факультативна медична послуга, яка використовується тільки у випадках, коли інші втручання з профілактики або лікування захворювань виявляються безрезультатними. Вона може включатися в комплексну програму та проводитися паралельно з іншими медичними втручаннями в центрах реабілітації.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Реабілітологія в ОН Клінік Харків Ярослава Мудрого


Реабілітологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Фізіотерапія — це метод лікування й відновлення, який застосовується після травм, операцій або хвороб для покращення рухливості, зменшення болю й профілактики ускладнень. Вона може включати масаж, лікувальну фізкультуру, електротерапію, гідротерапію, теплові або холодові процедури. Фізіотерапію часто призначають при болях у суглобах і м’язах, після інфаркту, інсульту чи при захворюваннях дихальної системи.
Реабілітація потрібна пацієнтам після інсульту, інфаркту, операцій (зокрема на серці, суглобах або мозку), а також після тяжких травм, опіків і черепно-мозкових ушкоджень. Її також призначають при хронічних захворюваннях — серцево-судинних, дихальних (наприклад, астмі чи ХОЗЛ), опорно-рухового апарату (остеоартроз, остеопороз), цукровому діабеті з ураженням нервів або судин, а також при хронічному болю. Реабілітації потребують і пацієнти з неврологічними порушеннями (розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, дитячий церебральний параліч), з психоемоційними розладами (депресією, ПТСР), після онкологічного лікування або при порушеннях мовлення, рухів, зору, слуху чи когнітивних функцій.
Реабілітація буває фізична, психологічна, когнітивна, соціальна, професійна та мовленнєва. Вона може включати лікувальну фізкультуру, масаж, фізіотерапію, ерго- й арт-терапію, логопедичні заняття, остео- та кінезотерапію, тейпування і магнітотерапію. Залежно від потреб пацієнта також застосовують допоміжні засоби — милиці, ортези, інвалідні візки, протези або спеціальне взуття.
Фізичний терапевт — це лікар зі спеціалізацією «фізична терапія». У класифікаторах професій, спеціальностей і посад можуть використовуватися назви «лікар-фізіотерапевт», «фізичний реабілітолог», «фізіотерапевт-реабілітолог» або «лікар фізичної та реабілітаційної медицини».
Реабілітолог — це лікар, який лікує пацієнтів, використовуючи широкий набір науково обґрунтованих методик реабілітації. Професія лікаря-реабілітолога передбачає обов'язкове навчання в медичному виші за спеціалізацією «реабілітологія».
Принципи реабілітації в разі переломів верхніх кінцівок включають забезпечення рухливості всіх суглобів (за винятком тимчасово знерухомлених), запобігання набрякам і атрофії, контроль інтенсивності навантажень, а також комплекси вправ. Реабілітація після перелому руки в домашніх умовах може включати:
- прикладання пакетів із льодом до травмованих ділянок;
- утримування руки на узвишші (наприклад, під час реабілітації після перелому променевої кістки рекомендується утримувати передпліччя вище рівня серця);
- прийом нестероїдних протизапальних препаратів;
- маніпуляцію дрібними деталями (для реабілітації кисті руки після операції);
- уникнення травм;
- дотримання рекомендацій, що стосуються приймання ванни або душу.
Вправи, спрямовані на відновлення моторики, гнучкості або м'язової сили руки, можна робити тільки за погодженням із реабілітологом. У середньому тривалість періоду реабілітації після перелому руки становить 8-12 тижнів, що набагато менше, ніж у разі переломів нижніх кінцівок. Після перелому ноги (наприклад, шийки стегна) потрібна реабілітація тривалістю в кілька місяців.
Ціну реабілітації після інсульту можна уточнити за телефоном або на сайті медичного центру «ОН Клінік Харків». Вартість реабілітації в денному стаціонарі медцентру «ОН Клінік» залежить від переліку процедур, тривалості та кількості сеансів.