Що таке кінезіотерапія та коли вона показана?

Що таке кінезіотерапія?

Кінезіотерапія — це методика лікування і профілактики захворювань скелетно-м'язової, центральної і периферичної нервової системи. Метод реабілітації заснований на спеціальних лікувальних вправах, спрямованих на відновлення, зміцнення і поліпшення роботи м'язів, суглобів і зв'язок.

При рухових порушеннях, що може бути пов'язано з патологіями опорно-рухового апарату або травмами, виникає м'язово-функціональний дисбаланс, при якому одні групи м'язів можуть слабшати, а інші — перебувати в стані надмірного перенапруження. В результаті розвивається порушення координації рухів, формування неправильних рухових стереотипів, обмеження рухливості суглобів, що супроводжується больовими відчуттями при русі. Посилення симптомів може призвести до зниження функціональних можливостей організму.

Прикладна кінезіотерапія спрямована на відновлення балансу між м'язами через рухи, які виконуються без зусиль. Спеціально підібрані вправи сприяють формуванню нових нейром'язових зв'язків, нормалізації рухових стереотипів і раціональному розподілу навантаження на опорно-руховий апарат.

У кінезітерапії використовуються два принципи реабілітації: активний і пасивний. Активна тактика передбачає самостійне виконання вправ під наглядом лікаря. Основні типи терапевтичних вправ:

• ізометричні (статичні) вправи. Засновані на скороченні м'язів без зміни їх довжини при відсутності руху суглобів (наприклад, планка, присідання біля стіни, сідничний місток);
• ізотонічні (амплітудні) вправи. Супроводжуються ритмічним подовженням і скороченням м'язів під постійним навантаженням (наприклад, присідання, віджимання, підтягування);
• ізокінетичні вправи. Виконуються на спеціальних тренажерах, що забезпечує скорочення м'язів з постійною швидкістю;
• дихальні вправи. Спрямовані на нормалізацію дихання, поліпшення вентиляції легенів, насичення тканин киснем і підвищення витривалості організму;
• вправи на розвиток витривалості (наприклад, напівприсідання, випади, підйоми на платформи);
• вправи для поліпшення координації та балансу (наприклад, присідання і напівприсідання на нестабільній опорі, рухи рук і ніг зі зміною темпу і напрямку).

До типів активної кінезіотерапії також відносяться ходьба (по маршруту, з перешкодами, пішохідні прогулянки, скандинавська ходьба), йога, пілатес. Заняття можуть проводитися з використанням різних терапевтичних снарядів і обладнання для реабілітації (масажерів роликів, еспандерів, гантелей, шведських стінок, підвісних систем, велотренажерів, бігових доріжок). Вправи також можуть виконуватися в басейні.

Пасивна кінезіотерапія здійснюється лікарем за допомогою ручного впливу на м'язи, суглоби і м'які тканини без активної участі пацієнта. Види пасивної кінезіотерапії:

• масаж. Передбачає різні техніки для поліпшення кровообігу і зняття м'язової напруги;
• розтягування проблемних ділянок для підвищення еластичності м'язів і зв'язок;
• мануальні техніки (остеопатія, мануальна терапія). Передбачають ручний вплив на кістки, м'язи, суглоби.

Різновидом пасивної кінезітерапії є кінезіотейпування. Процедура передбачає використання еластичних стрічок, які наклеюються на шкіру в пошкодженій області. Апаратна кінезіотерапія також відноситься до пасивної методики. Вправи виконуються на спеціальних тренажерах. Також для впливу на уражені тканини можуть використовуватися апарати з електростимуляцією, вібраційні та ультразвукові пристрої.

Комплекс фізичних вправ підбирається лікарем індивідуально, виходячи з показань, віку, стану здоров'я, рівня фізичної підготовки та індивідуальних особливостей організму. Для досягнення максимального терапевтичного ефекту і зниження ризику загострень хронічних патологій заняття повинні проводитися регулярно з поступовим збільшенням навантаження.

Чим корисна кінезіотерапія?

Кінезіотерапія корисна для відновлення і підтримки нормальної рухової активності після хвороб, травм, інсультів, операцій. Спеціальні вправи спрямовані на поліпшення функціонального стану м'язів і суглобів. Користь від вправ кінезіотерапії може включати:

• зниження больового синдрому;
• усунення спазмів;
• зменшення м'язової напруги;
• нормалізацію кровотоку і лімфовідтоку;
• зміцнення м'язів і зв'язкового апарату;
• поліпшення обмінних процесів і живлення тканин;
• поліпшення рухливості суглобів;
• поліпшення тонусу і еластичності м'язів;
• зменшення запалення;
• поліпшення координації рухів;
• збільшення амплітуди рухів;
• зменшення набряклості;
• поліпшення психоемоційного стану.

Кінезіотерапія сприяє скороченню періоду реабілітації після травм і швидкій адаптації до фізичних навантажень у повсякденному житті, знижуючи ризик розвитку ускладнень. Комплекс спеціальних вправ сприяє загальному зміцненню організму, підвищенню витривалості та поліпшенню якості життя.

Кому показана кінезіотерапія?

Кінезіотерапія може бути показана людям з хронічним болем у спині, шиї, суглобах рук і ніг. Комплекс спеціальних вправ призначається дітям при патологіях раннього розвитку (ДЦП, кривошия, дисплазія тазостегнових суглобів). Інші категорії пацієнтів, яким може бути показана кінезіотерапія:

• пацієнти в період реабілітації після травм (вивихів, ударів, переломів, розривів зв'язок);
• післяопераційні пацієнти, які перенесли оперативні втручання на хребті, суглобах, м'язах;
• спортсмени;
• люди, які ведуть малорухливий спосіб життя;
• офісні працівники;
• пацієнти з порушенням постави та деформацією кінцівок;
• люди з порушенням координації руху, рівноваги, обмеженням рухливості суглобів;
• пацієнти з неврологічними порушеннями (як терапія після інсультів, периферичних нервових розладів);
• пацієнти з атрофією м'язів після тривалого постільного режиму.

Кінезіотерапія може бути показана жінкам під час вагітності при підготовці до пологів або в період післяпологового відновлення. Комплекс фізичних вправ призначається дорослим для профілактики вікових змін, які супроводжуються зниженням м'язової сили, рухливості суглобів і координації рухів. Кінезіотерапія допомагає уповільнити процеси дегенерації опорно-рухового апарату, підтримувати функціональну активність і знизити ризик падінь і переломів у літньому віці.

При яких захворюваннях призначають кінезіотерапію?

Кінезіотерапія може бути призначена при лікуванні різних дегенеративних захворювань в області ортопедії, неврології, травматології. Патології, при яких кінезіотерапія може бути корисною:

• артрози й артрити;
• остеопороз;
• дистрофія й атрофія м'язів;
• дитячий церебральний параліч;
• кривошия;
• дисплазія тазостегнового суглоба;
• сколіоз;
• деформаційні зміни хребта і кінцівок;
• грижа міжхребцевого диска;
• синдром хребетної артерії;
• інфаркт;
• інсульт;
• ревматизм;
• нейропатія, невралгія;
• фіброміалгія;
• часткова і повна паралізація.

Кінезіотерапія може призначатися при захворюваннях органів дихання (пневмонії, бронхіальній астмі). Вправи можуть бути показані в рамках лікування патологій серцево-судинної системи (артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця).

Кінезіотерапія при неврологічних порушеннях

Кінезіотерапія при неврологічних порушеннях (наприклад, розсіяному склерозі, невропатіях, після інсультів, травм спинного мозку і черепно-мозкових) спрямована на відновлення і поліпшення втрачених функцій внаслідок ураження центральної або периферичної нервової системи. Регулярні заняття з помірними фізичними навантаженнями, з поступовим збільшенням їх обсягу та інтенсивності, сприяють активації нейропластичності, поліпшенню міжнейронних зв'язків.

Поетапний перехід від пасивних до активних тактик дозволяє формувати правильні рухові стереотипи, поліпшити координацію і рівновагу, підвищити м'язову силу і витривалість. Кінезіотерапія дозволяє відновити навички повсякденної діяльності, що прискорює повернення пацієнта до звичного життя.

Кінезіотерапія при захворюваннях опорно-рухового апарату

Кінезіотерапія при захворюваннях опорно-рухового апарату включає силові та апаратні процедури. Силові вправи в рамках кінезітерапії спрямовані на зниження больового синдрому, зміцнення м'язового корсету і поліпшення функціональних можливостей організму. Апаратні процедури з використанням спеціальних тренажерів для реабілітації забезпечують помірне навантаження на м'язи і суглоби, яке поступово збільшується в міру відновлення сил і фізичної витривалості пацієнта.

Силова кінезітерапія також показана для профілактики травм і патологій опорно-рухового апарату. Регулярне виконання силових вправ покращує нейром'язовий механізм, підтримує еластичність і тонус м'язів і сухожиль, знімає напругу суглобів, сприяє формуванню правильної постави і міцного м'язового корсету.

Кінезіотерапія при болях у суглобах

Кінезіотерапія при болях у суглобах спрямована на зниження дискомфортних відчуттів і усунення спазмів, а також поліпшення рухливості суглобів. Регулярне виконання спеціально підібраних вправ допомагає зміцнити м'язи, що стабілізують суглоби і сухожилля, підвищити еластичність зв'язок і поліпшити амплітуду рухів. Зниження інтенсивності больового синдрому дозволяє зменшити частоту застосування нестероїдних протизапальних препаратів і поліпшити загальний стан пацієнта.

Кінезіотерапія при хронічних захворюваннях і станах

Кінезіотерапія при хронічних захворюваннях і станах (наприклад, остеоартрозі, ревматоїдному артриті, сколіозі, остеохондрозі) спрямована на зменшення дискомфорту, фізичного болю, м'язових спазмів і напруги. Лікувальна гімнастика сприяє зміцненню м'язів, поліпшенню циркуляції крові та лімфовідтоку.

Силова кінезітерапія при коксартрозі, гонартрозі та інших патологіях суглобів сприяє зміцненню м'язів-стабілізаторів навколо пошкоджених суглобів, знижуючи навантаження на хрящі. Вправи покращують координацію руху, що допомагає рівномірно розподіляти навантаження при повсякденній ходьбі, підйомі по сходах.

Кінезіотерапія при остеохондрозі передбачає комплекс вправ, спрямованих на зміцнення глибоких м'язів-стабілізаторів спини і живота без осьового навантаження на хребет. Лікувальна гімнастика сприяє зниженню навантаження на міжхребцеві структури, поліпшенню рухливості хребта і профілактиці загострень. Регулярне виконання комплексу ізометричних вправ в рамках кінезіотерапії допомагає відновити нормальний м'язовий тонус, зменшити больовий синдром в шийному, грудному і поперековому відділах хребта.

Вправи кінезіотерапії для спини при порушеннях постави (сколіозі, кіфозі, лордозі) спрямовані на корекцію м'язового дисбалансу, зміцнення ослаблених і розтягнення укорочених м'язів. Регулярна гімнастика сприяє вирівнюванню хребта, формуванню правильних рухових стереотипів, поліпшенню постави, зменшенню болю в спині, попереку та зниженню ризику прогресування деформації.

Як проходить сеанс кінезіотерапії?

Сеанси кінезіотерапії проходять у професійних реабілітаційних центрах або клініках фізичної терапії. Для підбору програми вправ необхідно записатися на консультацію до реабілітолога. На прийомі лікар вивчає анамнез (інформацію про скарги, симптоми, хронічні патології, спосіб життя, прийняті медикаменти), результати обстежень і пройдених курсів лікування (за їх наявності).

При необхідності можуть бути показані консультації вузькопрофільних лікарів (ревматолога, травматолога, нейрохірурга, кардіолога). Також додатково можуть знадобитися діагностичні дослідження (наприклад, рентгенографія, УЗД, комп'ютерна томографія ушкодженої зони), за результатами яких реабілітолог складає індивідуальну програму лікування або реабілітації, враховуючи показання до терапії, загальний стан здоров'я пацієнта.

Сеанси кінезіотерапії можуть проходити індивідуально або в невеликих групах строго під контролем реабілітолога. Лікар стежить за технікою виконання вправ і станом пацієнта. При оцінці проміжних результатів реабілітолог може скоригувати програму.

Скільки триває сеанс кінезіотерапії?

Сеанс кінезіотерапії може тривати від п'яти до 60 хвилин. Тривалість процедури залежить від характеру виконуваних вправ (пасивні, активні або дихальні), стану пацієнта, ступеня фізичної підготовки та наявності супутніх захворювань. Тривалість курсу може варіюватися від одного до восьми місяців.

Чи можна займатися кінезіотерапією вдома?

Займатися кінезіотерапією можна вдома без необхідності відвідування медичного центру. Однак домашні заняття повинні здійснюватися під контролем реабілітолога. Виконання вправ в рамках кінезітерапії в домашніх умовах зручно для пацієнтів з обмеженою рухливістю, після інсультів або травм, які потребують тривалого періоду відновлення. Заняття з реабілітологом вдома не тільки забезпечують підтримку і відновлення фізичних функцій, але і спрямовані на зниження психологічної напруги, оскільки проходять у звичному домашньому середовищі.

Акційні пропозиції та новини

-14%

Суми

Знижка до Дня закоханих: -14% на первинний прийом кардіолога з ЕКГ та травматолога в «ОН Клінік Суми»

Знижка діє

з 01.02.26 по 28.02.26

Детальніше

Особливості кінезіотерапії для дітей

Кінезіотерапія для дітей спрямована на відновлення і підтримку здоров'я опорно-рухового апарату дитини, а також на її гармонійний фізичний розвиток і формування правильної моторної активності. Вправи підбираються з урахуванням вікових анатомо-фізіологічних і психоемоційних особливостей дитини. Показання до кінезіотерапії для дітей можуть включати:

• затримку фізичного та психомоторного розвитку;
• порушення постави;
• порушення м'язового тонусу;
• порушення координації рухів та орієнтації в просторі;
• порушення дрібної моторики;
• патології органів дихання;
• рахіт.

Кінезіотерапія ефективна при вроджених патологіях опорно-рухового апарату (дисплазії тазостегнового суглоба, вродженої м'язової кривошиї, деформації стоп). Виконання спеціальних вправ у дитячому віці сприяє формуванню правильних рухових навичок, зміцненню м'язового корсету, поліпшенню фізичної витривалості та функціональної активності, зниженню ризику патологій кістково-м'язової системи.

Протипоказання до кінезітерапії

Протипоказаннями до кінезітерапії є гострі інфекційні захворювання (грип, ГРВІ). Процедура не проводиться при підвищенні температури тіла. Інші протипоказання до кінезітерапії:

• гемофілія (порушення згортання крові);
• остеогенез (спадкова патологія сполучної тканини);
• злоякісні новоутворення;
• порушення кровообігу мозку;
• вроджена вада серця;
• туберкульоз у гострій формі;
• важкі серцево-судинні захворювання (недавній інфаркт, інсульт, нестабільна стенокардія, серцева недостатність);
• тромбофлебіт, тромбоз;
• сечокам'яна хвороба;
• епілепсія;
• важкі психічні розлади;
• печінкова та ниркова недостатність.

Кінезітерапія не проводиться при загостренні хронічних захворювань опорно-рухового апарату (артриту, міозиту, бурситу). Метод реабілітації протипоказаний на ранніх етапах після травм або оперативних втручань.