Консультація невролога онлайн стор. 3

Тягнучий біль у стегні, який зберігається попри протизапальне лікування, часто пов’язаний не лише із запаленням. Причиною може бути защемлення нерва (наприклад, на рівні попереку), проблеми з м’язами або суглобами тазостегнової ділянки.
У такій ситуації змінювати лікування “наосліп” не варто — важливо зрозуміти точну причину болю. Для цього зазвичай потрібен огляд і, за потреби, додаткові обстеження (наприклад, МРТ або рентген).
Рекомендується звернутися до лікаря, оскільки може знадобитися інший підхід до лікування — не лише протизапальні препарати, а й фізіотерапія, вправи або інші методи.

Оніміння в такій зоні найчастіше пов’язане з подразненням або защемленням нерва, наприклад на рівні попереку або сідничного нерва. Це може виникати через перевантаження, тривале сидіння або проблеми з хребтом. Якщо симптом з’явився нещодавно і не посилюється, можна тимчасово зменшити навантаження, більше рухатися без перенапруги та уникати тривалого сидіння в одній позі.
Але якщо оніміння не проходить, посилюється, з’являється слабкість у нозі або біль — варто якнайшвидше звернутися до лікаря. У такому випадку може знадобитися консультація невролога та додаткові обстеження.
Щодо зв’язку — у медичному центрі можна уточнити можливість онлайн-консультації через месенджери.

Доброго дня!

Оніміння пальців рук, особливо вночі, а також печіння в області кисті — це можуть бути прояви синдрому зап'ясткового каналу (тунельного синдрому), остеохондрозу шийного відділу хребта або інших неврологічних чи судинних порушень. У медичному центрі «ОН Клінік» ви можете пройти неврологічне обстеження, яке включає консультацію невролога, при необхідності — додаткові дослідження (наприклад, ЕНМГ, УЗД судин, МРТ та інші).

Доброго дня.
З огляду на вашу історію — підвищений внутрішньочерепний тиск у дитинстві, перенесені контузії та посилення головного болю з порушенням зору — ці симптоми потребують обов’язкової консультації спеціаліста.

Такі прояви можуть бути пов’язані з наслідками черепно-мозкових травм, порушенням мозкового кровообігу або змінами з боку нервової системи. Навіть якщо раніше стан був стабільним, з часом симптоми можуть повертатися або посилюватися.

Рекомендую звернутися до невролога, який оцінить ваш стан, проведе огляд і визначить подальшу тактику обстеження. Важливо не терпіти біль і не обмежуватися лише знеболювальними препаратами, а знайти причину його виникнення.

Доброго дня!

Симптоми, які ви описуєте — біль у кистях під час стискання, оніміння рук вночі — можуть бути пов'язані як із захворюваннями суглобів (наприклад, артрит, артроз), так і з неврологічними порушеннями, такими як синдром зап'ясткового каналу або шийний остеохондроз.

Рекомендую почати з консультації невролога, оскільки оніміння часто пов'язане з порушенням провідності нервів. Лікар проведе огляд, за необхідності призначить ЕНМГ (електронейроміографію) або МРТ. Якщо ж під час обстеження будуть виявлені ознаки запалення або ураження суглобів, можливо, буде потрібна консультація ревматолога.

Так, електрофорез іноді застосовують при перенапруженні м’язів обличчя, але важливо розуміти причину цього стану. Якщо це пов’язано зі стресом, перевтомою або, наприклад, бруксизмом (скреготінням зубами), процедура може допомогти зменшити спазм і полегшити дискомфорт.
Але це не універсальне рішення. У деяких випадках напруження м’язів може бути пов’язане з неврологічними проблемами або запаленням, і тоді потрібен інший підхід до лікування. Також важливо враховувати, що електрофорез має протипоказання — його не проводять при деяких захворюваннях шкіри, серця, а також при наявності новоутворень чи імплантованих пристроїв.
Тому перед процедурою я рекомендую звернутися до лікаря: після огляду можна буде зрозуміти причину перенапруження і підібрати найбільш ефективне лікування.

При безсонні в першу чергу варто звернутися до невролога або психіатра, психотерапевта, оскільки порушення сну найчастіше пов’язані з роботою нервової системи, рівнем стресу, тривожними станами або гормональними змінами.

Підвищений ранковий пульс, який зникає протягом кількох годин, може бути пов'язаний з особливостями роботи вегетативної нервової системи, гормональними змінами в організмі після пробудження або навіть з емоційним станом. Те, що прискорене серцебиття зберігається довше, коли ви фокусуєтесь на ньому, також свідчить про можливу психоемоційну реакцію.Така ситуація є досить поширеною і не завжди свідчить про серйозну патологію, особливо якщо інші обстеження були в нормі.
Рекомендується спостерігати за своїм станом, уникати перевтоми, стресу, надмірного вживання кофеїну та слідкувати за якістю сну. Оскільки подібні симптоми можуть мати як кардіологічне, так і неврологічне походження, рекомендується звернутися до кардіолога або невролога. Спеціаліст оцінить клінічну ситуацію в цілому та, при потребі, запропонує подальші кроки.

Для оцінки стану судин шийного відділу застосовується ультразвукове дуплексне сканування (УЗД судин шиї). Дослідження дозволяє перевірити прохідність артерій і вен, стан судинних стінок, швидкість кровотоку і виявити можливі звуження або інші порушення.

Відчуття стиснення в області шиї під час сну і підвищення артеріального тиску можуть бути пов'язані не тільки з судинами, але і з захворюваннями шийного відділу хребта, м'язовим спазмом, порушенням постави або вже наявною гіпертонією. Тому оптимально спочатку звернутися на консультацію до невролога або терапевта, який проведе огляд і підбере необхідний обсяг діагностики.

Симптоми, які ви описуєте, можуть бути пов’язані зі шейним остеохондрозом та перенесеним запаленням трійчастого нерва. Для точної оцінки стану та підбору лікування рекомендується консультація невролога.
Невролог може призначити:
• магнітно-резонансну томографію (МРТ) шийного відділу хребта та, при необхідності, голови;
• оцінку стану судин шиї та мозку (УЗД судин).
На підставі результатів обстеження невролог визначить, чи потрібне медикаментозне лікування, фізіотерапія або інші методи корекції стану.

Добрий день! Відбір на реабілітацію пацієнтів, що перенесли інсульт, проводить лікар ФРМ ще на етапі перебування в стаціонарі оцінюючи ступінь інвалідизації за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS).

В залежності від стану пацієнта на 2-3 добу в  палаті проводяться пасивні рухи в основних суглобах, вправи для гомілковостопних суглобів, по 5 повторень кожної; глибоке дихання (в положенні лежачи на спині) 2 рази на день. Вертикалізація пацієнта, поступово збільшується навантаження.

При легких порушеннях функцій вправи також проводяться  в тренажерному залі: виконання вправ (пасивні та активні рухи в суглобах) по 5-10 повторень кожної; вправи на  розтягування мʼязів ніг (задньої поверхні стегна, литкових) по 10 повторень кожної; виконання вправ на велоергометрі по 5 хв, підйом по сходинках (2-4 сходинки) з дозволу лікаря. Збільшення дистанції переміщення до 150 м двічі на день (з допомогою, якщо необхідно). Хода на коротку відстань в холі.

Реабілітолог надає інструктаж з приводу домашньої програми рухової активності. Рання позалікарняна программа реабілітації проводиться на базі реабілітаційного відділення (центру) або в домашніх умовах. Головна мета — поступове підвищення рівня функціональної спроможності, поліпшення швидкості ходьби і витривалості, зменшення ступеню залежності від інших людей під час ходи. Зниження факторів ризику серцево-судинних захворювань і підготовка хворого до повернення до професійної діяльності. Ця фаза, як правило, продовжується до 3 місяців. Призначаються фізичні навантаження низької та середньої інтенсивності аеробної та силової спрямованості. 

Хворі на інсульт з мовленнєвими порушеннями (афазією, дизартрією) повинні бути направлені на логопедичну терапію. Якщо пацієнт почуває себе досить добре і мотивовано, терапія повинна проводитися мінімум 2 години на тиждень. Також за призначенням фізіотерапевта проводиться електротерапія (електрофорез, діадинамотерапія, ампліпульстерапія, чрезшкірна електростимуляція та функціональна електроміостимуляція, мікрохвильова терапія, тощо), магнітотерапія, фототерапія (інфрачервоне та ультрафіолетове опромінення, лазеротерапія), термотерапія (парафін, озокерит, пакетна теплотерапія), ультразвук, гідротерапія. Масаж, ортезування, психотерапія.

Більш докладніше та наживо цю тему вам висвітлить лікар фізичної та реабілітаційної медицини.

Під час зміни погоди деяких людей починає турбувати головний біль, що досить ускладнює життя, знижує працездатність, погіршує настрій та виникає потреба у прийомі ліків. Такий стан іноді називають «метеозалежністю». При зниженні атмосферного тиску зменшується парціальний тиск кисню в крові, що спричиняє гіпоксію (нестачу кисню) в органах і тканинах, насамперед у клітинах кори головного мозку, внаслідок чого може виникати головний біль. Як боротися? Рекомендую:

1. Підтримувати здоровий сон та відпочивати.
2. Менше нервувати.
3. Харчуватися збалансовано.
4. Займатися фізичною активністю.
5. Гуляти на свіжому повітрі.
6. У разі виникнення головного болю — приймати НПЗП (Німесил, ібупрофен, парацетамол).

Якщо головний біль стає регулярним у вашому житті — звернутися до лікаря. Адже за допомогою ліків можна зменшити головний біль, але не усунути причину.