Що таке тунельний синдром?
Тунельний синдром — патологія, яка діагностується за здавлювання чи защемлення нервів. Класифікація тунельних синдромів враховує їхню локалізацію.
| Види тунельного синдрома | |
| Вид | Локалізація |
| Карпальний (тунельний синдром зап'ястя) | Серединний нерв |
| Кубітальний синдром | Ліктьовий нерв |
| Радіальний | Лучевой нерв |
| Тарзальний | Задній великогомілковий нерв |
| Тунельний синдром стегнового нерва | Стегновий нерв |
| Тунельний синдром малогомілкового нерва | Малогомілковий нерв |
Інтенсивність симптоматики (болю та оніміння) залежить від ступеня ураження нервів. Симптоми можуть поширюватися не тільки на кисті, передпліччя, плечі, стопи, гомілки та стегна, а й на шийну, пахову та поперекову зони.
Що таке тунельний синдром зап'ястя?
Поставте своє питання Неврологу «ОН Клінік»
Тунельний синдром зап'ястя — один з найпоширеніших різновидів тунельного синдрому. Розвиток патології пояснюється надмірним тиском на серединний нерв, який проходить від передпліччя через зап'ястя до долоні.
Порушення нормального функціонування серединного нерва спричиняє погіршення пальцевої чутливості. Біль, поколювання й оніміння за карпального тунельного синдрому можуть поширюватися на всі пальці, за винятком мізинця (у більшості випадків), а також на кисть, лікоть або всю руку.
Чому з'являється тунельний синдром зап'ястя?
Факторами ризику виникнення карпального тунельного синдрому можуть бути анатомічні особливості (наприклад, невеликий розмір зап'ястного каналу), перенесені переломи чи вивихи зап'ястя, а також сімейний анамнез. Інші причини тунельного синдрому зап'ястя:
- артрит, супроводжуваний деформацією дрібних кісток зап'ястя;
- ендокринні хвороби, за яких порушується функціональність гіпофіза чи щитоподібної залози;
- захворювання нирок (наприклад, ниркова недостатність);
- діабет;
- аутоімунні захворювання;
- затримка рідини в організмі (наприклад, під час вагітності та менопаузи);
- тривалий вплив холоду чи вібрації;
- безконтрольний прийом ліків;
- ожиріння;
- систематична робота за комп'ютером.
Карпальна тунельна невропатія може вражати одну чи дві руки. До підвищеного ризику виникнення патології схильні жінки віком від 30 до 50 років.
Як зрозуміти, що в мене тунельний синдром?
Тунельний синдром прогресує повільно та поступово. Симптоми тунельного синдрому:
- ниючий або пекучий біль у руці;
- поколювання, зниження чутливості пальців або кисті (відчуття можуть нагадувати удари електричним струмом);
- слабкість у руці, порушення моторики (наприклад, руки не можуть довго тримати предмети, виникають складнощі під час застібання ґудзиків або зав'язування шнурків);
- порушення сну.
Загострення симптоматики спостерігаються переважно вночі. У міру розвитку патології симптоми можуть проявлятися в будь-який час доби.
Як діагностують тунельний синдром?
За підозри на тунельний синдром невролог проводить огляд і вивчає анамнез. Діагностика тунельного синдрому:
- оцінка чутливості (реакції на натискання чи постукування);
- тести на згинання зап'ястя та підйоми рук;
- лабораторні аналізи крові (для виявлення ознак запалення);
- рентген;
- УЗД (за тунельного синдрому досліджуються суглоби, в яких виникають біль та дискомфорт);
- електроміографія (дослідження нервової провідності ураженої ділянки).
Диференціальна діагностика необхідна для того, щоб виключити захворювання кистей рук, а також інші патології зі схожими симптомами (наприклад, шийну радикулопатію, мієлопатію, невропатію передпліччя, плечову плексопатію, ішемічний інсульт, фіброміалгію та артрит). Також під час обстежень слід переконатися у відсутності ознак розриву зв'язок зап'ястя.
Методи лікування тунельного синдрому
Для медикаментозного лікування тунельного синдрому можуть застосовуватися ін'єкції стероїдів у зап'ястя (лікувальні блокади). Інші методи лікування тунельного синдрому:
- шини, що утримують зап'ястя в нерухомому положенні під час сну (встановлюються на ніч);
- таблетки від тунельного синдрому (медпрепарати, що чинять знеболювальну дію);
- холодні компреси (за болю та набряків, що супроводжують тунельний синдром, можна прикладати лід на 10-15 хвилин один-два рази на годину);
- тейпи (тейпування допомагає поліпшити моторику та зменшити інтенсивність болю при тунельному синдромі);
- ультразвукова терапія.
Якщо тунельний синдром спричинений супутніми захворюваннями (наприклад, ревматоїдним артритом або цукровим діабетом), необхідно провести їх лікування. У випадках, коли симптоматика з'являється під час вагітності, вона може зникнути без лікування після пологів.
На важких стадіях тунельного синдрому, що не піддається консервативному лікуванню, може знадобитися операція, під час якої виконують розрізання зв'язки, що тисне на серединний нерв, і спричиняє його защемлення. Можливі ускладнення після операції карпального каналу можуть включати появу рубців, травми нервів або кровоносних судин. Шкіра заживає впродовж кількох тижнів після хірургічного втручання, а повне відновлення глибоких тканин займає кілька місяців.
Як полегшити біль у зап'ясному каналі?
За інтенсивного болю в зоні зап'ястя можна приймати нестероїдні протизапальні препарати. Наприклад, у рамках лікування карпального тунельного синдрому, супроводжуваного болями, лікар може призначати пігулки чи мазі, що знімають запалення. Також слід уникати перевантажень, які часто посилюють біль у зап'ясті (наприклад, доцільно робити періодичні перерви в роботі за комп'ютером).
Як лікувати тунельний синдром у домашніх умовах?
Лікувати тунельний синдром зап'ястя вдома можна за допомогою призначених лікарем медикаментів та організації робочого місця. Наприклад, за регулярної роботи за столом або комп'ютером слід відрегулювати висоту стільця, положення клавіатури, рук і зап'ясть для зниження навантаження на сухожилля.
Щоб полегшити напад болю, можна обережно струсити руку та розташувати зап'ястя так, щоб воно звисало з краю столу, ліжка чи іншої поверхні. Ще один спосіб лікування тунельного синдрому в домашніх умовах передбачає занурення рук у теплу воду (33-37°С) та обережне згинання-розгинання рук у зап'ястях (три-чотири рази на день).
Ускладнення тунельного синдрому
За розвитку важких форм тунельного синдрому супутні прояви (наприклад, біль, слабкість, оніміння чи поколювання в руках) можуть перейти в хронічну форму. Інші ускладнення тунельного синдрому:
- незворотні пошкодження серединного нерва (інвалідність);
- м'язова атрофія;
- обмеження рухливості пальців.
Імовірність ускладнень підвищується за наявності супутніх захворювань (наприклад, діабету чи артриту). Додатковим фактором ризику несприятливих наслідків тунельного синдрому є похилий вік.
Профілактика тунельного синдрому
Основа профілактики тунельного синдрому — мінімізація навантаження на зап'ястя. Профілактика тунельного синдрому:
- уникнення монотонної багатогодинної діяльності, що супроводжується перенапруженням зап'ясть;
- організація коротких і частих перерв у роботі;
- періодичне розтягування та згинання рук і зап'ясть;
- уникнення травм;
- контроль постави (неправильна постава є однією з причин болю в кінцівках);
- підтримання комфортного температурного режиму (уникнення переохолоджень);
- виключення перевантажень під час роботи з інструментами.
Джерелами болю та дискомфорту в зоні зап'ястя під час щоденного багатогодинного використання комп'ютера можуть бути незручні крісло, стіл, комп'ютерна миша чи клавіатура (спричиняють сильний вигин зап'ястя). Для уникнення ускладнень тунельного синдрому, необхідно приділити увагу ергономіці робочого місця.
Вправи за тунельного синдрому зап'ястя
Виконання вправ є безпечним способом, за допомогою якого можна лікувати тунельний синдром у домашніх умовах. Лікувальна фізкультура найефективніша в поєднанні з іншими методами терапії (наприклад, з накладенням шини чи ін'єкціями кортикостероїдів) за тунельного синдрому зап'ястного каналу легкого та середнього ступенів тяжкості. Вправи за тунельного синдрому зап'ястя:
- Витягнути великий палець, обережно потягнути його назад у напрямку до себе, затримати та повернути у вихідне положення.
- Скласти долоні разом перед грудьми трохи нижче підборіддя. Повільно опустити руки до лінії талії, не віддаляючи їх від живота та стискаючи долоні разом (утримувати впродовж 15-30 секунд).
- Витягнути руку перед собою долонею догори. Зігнути зап'ястя, спрямувавши пальці до підлоги. Іншою рукою обережно зігнути зап'ястя ще сильніше до появи легкого чи помірного розтягнення в передпліччі (утримувати 15-30 секунд).
- Стиснути кистю м'який гумовий м'яч, утримуючи впродовж п'яти секунд. Повторити 10 разів.
- По черзі торкатися кінчиком кожного з пальців до кінчика великого пальця для отримання кільцеподібної форми.
- Розчепірювання та подальше розслаблення пальців.
- Обертання та струшування зап'ясть.
Вправи за тунельного синдрому зап'ястя
За тунельного синдрому, відсутні абсолютні протипоказання для вправ, кожну з яких можна повторювати до чотирьох разів на день. При появі болю чи дискомфорту слід припинити заняття та записатися на консультацію невролога.
Неврологія в ОН Клінік Одеса
Популярні питання
Діагностику та терапію тунельного синдрому карпального каналу проводить невролог. За виявлення ознак супутніх захворювань лікар скеровує пацієнта на консультацію вузькопрофільних фахівців (наприклад, ортопеда чи ендокринолога). Лікування тунельного синдрому зап'ястя медикаментами чи народними засобами без звернення до лікаря супроводжується підвищеним ризиком непередбачуваних наслідків.
Хрускіт зап'ястя не належить до числа проявів, характерних для карпального тунельного синдрому. Якщо хрумтить зап'ястя, симптом може бути наслідком зносу (старіння) суглобів або вказувати на наявність запалень (наприклад, тендиніту чи артриту). Для точного діагностування необхідно звернутися до лікаря.
Тунельний синдром, що супроводжується дискомфортом, болем та онімінням у верхніх кінцівках, частіше зустрічається в дорослих, проте може діагностуватися й у дітей будь-якого віку. Ризик виникнення тунельного синдрому в дітей підвищується за генетичної схильності до патології, периферичних нейропатій, ожиріння, травм і вад розвитку зап'ястя. Однією з перших ознак кистьового тунельного синдрому в дитячому віці є порушення дрібної моторики.
Біль у зап'ясті не завжди може бути спричинений тунельним синдромом. Захворювання та патологічні стани, які мають схожі прояви з синдромом зап'ястного каналу:
- синдром де Кервена (запалення сухожиль біля основи великого пальця, що супроводжується посиленням болю під час стискання кулака чи рукостискання);
- синдром тригерного пальця (запалення, набряки та біль в сухожиллях, за яких ускладнюється згинання одного чи декількох пальців);
- артрит, остеоартрит (зап'ястя може боліти через запалення суглобів або руйнування суглобових хрящів);
- хвороба Кінбека (асептичний некроз півмісяцевої кістки, супроводжуваний нападоподібними болями в зап'ясті).
Також біль у руці може виникати через травми, паразитарні інфекції, шийну радикулопатію чи периферичну невропатію. Якщо під час обстежень не вдається встановити точні причини болю, поколювання й оніміння в зап'ясті, може діагностуватися ідіопатична форма тунельного синдрому (без встановленої причини патології).
Ефективність і безпека народних засобів, які можуть застосовуватися для лікування карпального тунельного синдрому (наприклад, рослинних олій), не доведена в ході наукових досліджень. Для профілактики побічних ефектів у рамках курсу терапії тунельного синдрому зап'ястя рекомендується використовувати тільки засоби, призначені лікарем.
Юлія
2 місяці тому
