Що таке енцефаліт і чому важливо вчасно звернутися до лікаря?

Що таке енцефаліт?

Енцефаліт — це неврологічне захворювання, яке супроводжується запаленням паренхіми (тканини) головного мозку. Патологія може розвиватися на тлі інфекцій, збудниками яких можуть бути віруси, грибки, бактерії або паразити. Енцефаліт також може виникнути внаслідок аутоімунних процесів.

Запальний процес призводить до пошкодження нейронів, порушення передачі нервових імпульсів і розвитку набряку мозкової тканини. Енцефаліт може розвиватися в будь-якому віці, проте найчастіше захворювання виникає у дітей та людей похилого віку. До групи ризику також входять люди з ослабленим імунітетом, курці, пацієнти з аутоімунними захворюваннями (наприклад, тиреоїдитом Хашимото).

Які причини викликають запалення головного мозку?

Найпоширенішим збудником енцефаліту є вірус простого герпесу. Захворювання також може розвиватися на тлі вірусної інфекції. Інші віруси-збудники, які можуть викликати енцефаліт:

• ентеровіруси (вірус Коксакі, ЕСНО);
• вірус вітряної віспи та оперізуючого лишаю;
• вірус кору;
• вірус Епштейна-Барра;
• цитомегаловірус;
• РНК-параміксовірус;
• вірус краснухи;
• арбовіруси (віруси, які переносяться комахами: блохами, комарами, кліщами);
• вірус сказу.

Енцефаліт також можуть викликати бактерії (наприклад, стрептококи, стафілококи, легіонели), гриби (наприклад, кандида, криптокок) або паразити (наприклад, токсоплазми, личинки свинячого ціп'яка, плазмодії). Запалення головного мозку може виникнути в результаті аутоімунної реакції, коли імунна система організму атакує власні клітини головного мозку. Стан може розвиватися на тлі злоякісних новоутворень, після перенесеної інфекції, вакцинації або імунотерапії інгібіторами контрольних точок при лікуванні раку.

Які бувають види енцефаліту?

Залежно від причин запалення головного мозку розрізняють два основні види енцефаліту: інфекційний та аутоімунний. Інфекційне запалення головного мозку розвивається внаслідок вірусних, бактеріальних та грибкових інфекцій.

Як проявляється аутоімунний енцефаліт?

Аутоімунний енцефаліт супроводжується ураженням головного мозку внаслідок патологічної реакції імунної системи, під час якої виробляються антитіла, що атакують власні нейрони та їхні структури. За локалізацією ураження структур головного мозку виділяють кілька типів патології. Типи аутоімунного енцефаліту:

• лімбічний енцефаліт. Уражає ділянки мозку, пов'язані з пам'яттю, увагою та емоціями. Патологія проявляється порушенням когнітивних функцій;
• мозочковий енцефаліт. Уражає мозочок, який відповідає за координацію рухів, регуляцію рівноваги та м'язового тонусу. Характерними симптомами патології є хиткість ходи, тремор, порушення точності рухів;
• підкірковий енцефаліт. Уражаються підкіркові структури (базальні ганглії), що відповідають за регуляцію рухів. Запалення головного мозку проявляється мимовільними рухами, скутістю м’язів;
• кортикальний енцефаліт. Уражає кору головного мозку, яка відповідає за психічні функції (мислення, мовлення, сприйняття), поведінку та сенсомоторні процеси. Захворювання проявляється порушенням мовлення, сплутаністю свідомості, судомами.

Рідкісною формою аутоімунного типу є енцефаліт Хашимото. Патологія розвивається на тлі тиреоїдиту Хашимото (хронічного аутоімунного запалення щитоподібної залози). Окремим видом аутоімунного енцефаліту є постінфекційне запалення головного мозку, яке виникає в результаті ускладнення після перенесеної інфекції. У рідкісних випадках може виникнути поствакцинальний енцефаліт, пов'язаний з імунною реакцією організму на вакцинацію.

Як передається енцефаліт?

Енцефаліт не передається від інфікованої людини до здорової. Інфікування може відбутися при укусі зараженої комахи (комара, кліща), потраплянні її біологічних рідин на слизову оболонку або в рану на шкірі людини. Також можливий аліментарний шлях зараження, при якому збудник енцефаліту може передаватися через сире молоко (козяче або коров'яче) хворої тварини.

Які симптоми інфекційного енцефаліту?

Симптоми енцефаліту можуть відрізнятися залежно від типу захворювання. Інфекційне запалення головного мозку часто супроводжується вираженими ознаками. Симптоми інфекційного енцефаліту можуть включати:

• головний біль, запаморочення;
• підвищену втомлюваність, сонливість;
• підвищення температури тіла;
• озноб;
• нудоту, блювоту;
• втрату апетиту;
• слабкість, обмеження рухливості в деяких частинах тіла.

Інфекційний енцефаліт також може проявлятися ригідністю (напруженням, скутістю) потиличних м’язів, болючістю при нахилах голови. При підвищенні температури тіла може спостерігатися порушення свідомості, дезорієнтація, судомні напади.

Як проявляється аутоімунний енцефаліт?

Аутоімунний енцефаліт характеризується повільним перебігом. Патологія може супроводжуватися деякими симптомами, характерними для інфекційного типу захворювання, а також неврологічними порушеннями. Ознаки аутоімунного енцефаліту можуть включати:

• апатію;
• агресію;
• неспокій;
• підвищену дратівливість;
• депресію;
• порушення координації рухів, хитку ходу (атаксію);
• підвищену чутливість до світла та звуків;
• порушення когнітивних функцій (пам'яті, уваги);
• нечітку вимову мови (дизартрію);
• розлад мовлення (афазію);
• повну відсутність мовлення (мутизм);
• порушення сну;
• порушення циклу сон-неспання (сон вдень, неспання вночі).

Запалення головного мозку може також супроводжуватися галюцинаціями, параноєю, маренням. У важких випадках може спостерігатися порушення дихання, різкі перепади артеріального тиску, прискорене або уповільнене серцебиття. Енцефаліт може становити загрозу для життя. При появі симптомів запалення головного мозку необхідно негайно викликати швидку допомогу.

Через скільки проявляється енцефаліт після інфікування?

Період прояву симптомів енцефаліту після інфікування залежить від причин виникнення патології, віку, загального стану здоров'я. Інфекційна форма захворювання зазвичай розвивається гостро через кілька годин або днів від моменту зараження. Перші ознаки запалення головного мозку, викликаного аутоімунними процесами, можуть з'явитися через кілька тижнів або місяців після ураження.

Чи може енцефаліт починатися як звичайна застуда?

Енцефаліт може починатися з симптомів, що нагадують звичайну застуду (наприклад, підвищення температури тіла, слабкості, ломоти в м'язах і суглобах), завдяки яким патологію складно діагностувати. Через деякий час можуть з'явитися специфічні ознаки, що вказують на ураження головного мозку (сильні головні болі, порушення свідомості, координації рухів, поведінки, судоми). При появі симптомів енцефаліту необхідно негайно звернутися до лікаря для запобігання незворотних ускладнень.

Чим небезпечний енцефаліт?

Небезпека енцефаліту полягає у розвитку ускладнень, які можуть призвести до незворотних неврологічних та психічних порушень, інвалідності. Ризик виникнення негативних наслідків залежить від віку та тяжкості перебігу захворювання. Маленькі діти, особливо немовлята, та люди похилого віку найбільш схильні до розвитку ускладнень. У важких випадках енцефаліт може призвести до летального результату.

Особливу небезпеку становить некротизуючий енцефаліт, при якому відбувається руйнування (некроз) тканин головного мозку. Ураження супроводжується швидким погіршенням стану, високим ризиком появи стійких неврологічних дефектів (порушень мовлення, пам'яті, рухів), коми, а також значно підвищує ймовірність летального результату.

До якого лікаря звернутися при підозрі на енцефаліт?

При підозрі на енцефаліт необхідно записатися на огляд до невролога. Під час прийому лікар проводить огляд та збирає анамнез (інформацію про симптоми, скарги, хронічні захворювання, перенесені інфекції, можливі контакти з переносниками (наприклад, кліщами) . Також невролог оцінює функції нервової системи, перевіряючи рефлекси, м'язову силу, координацію рухів, чутливість, рівень свідомості, мовлення, реакцію зіниць на світло.

Для підтвердження діагнозу лікар призначає діагностичне обстеження. При підозрі на інфекційний енцефаліт може знадобитися огляд інфекціоніста.

Які обстеження призначають при підозрі на енцефаліт?

При підозрі на енцефаліт лікар призначає лабораторне та інструментальне обстеження. Діагностика запалення головного мозку може включати:

• аналізи крові, сечі та калу;
• ліквороскопію (дослідження спинномозкової рідини);
• магнітно-резонансну томографію (МРТ);
• комп'ютерну томографію (КТ) головного мозку;
• люмбальну (спинномозкову) пункцію.

Для оцінки функціональної активності головного мозку, змін у судинах, наявності вогнищ патологічних змін (пухлин) лікар може призначити енцефалографію (ЕЕГ). У тяжких випадках може бути показана біопсія головного мозку.

Які аналізи крові потрібно здавати при підозрі на енцефаліт?

При підозрі на енцефаліт лікар може призначити загальний та біохімічний аналізи крові. Результати дослідження дозволяють оцінити функціональний стан нирок, печінки, електролітного балансу, а також виявити ознаки запального процесу в організмі. Для виявлення генетичного матеріалу збудника інфекції (вірусу) може бути показаний ПЛР-тест.

Як відбувається лікування енцефаліту?

Тактика лікування енцефаліту підбирається залежно від причини та тяжкості перебігу захворювання. Медикаментозна терапія запалення головного мозку може включати:

• противірусні препарати;
• протисудомні засоби;
• кортикостероїди;
• антибіотики;
• знеболюючі препарати;
• імуноглобуліни;
• нестероїдні протизапальні засоби;
• антиконвульсанти;
• антипсихотичні препарати;
• діуретики.

Терапія аутоімунного енцефаліту може включати плазмаферез. Для усунення зневоднення та відновлення об’єму рідини може бути показана підтримуюча (інфузійна) терапія, яка передбачає внутрішньовенне введення лікарських розчинів.

Як відбувається відновлення після енцефаліту?

Відновлення після енцефаліту може тривати кілька місяців. Реабілітація спрямована на поліпшення рухових, мовних та когнітивних функцій. Для підвищення сили, відновлення координації рухів і рівноваги може бути призначена фізіотерапія (ЛФК, електрофорез, магнітотерапія). При порушенні мовлення може проводитися логопедична терапія. Для відновлення пам'яті, уваги та мислення може бути показана когнітивна реабілітація.

Чи можна повністю вилікувати енцефаліт?

У більшості випадків при своєчасній діагностиці та лікуванні можна повністю вилікувати інфекційний (вірусний, бактеріальний) енцефаліт. Прогноз залежить від типу патології, тяжкості перебігу захворювання, віку та стану імунної системи пацієнта. Тривалість лікування може зайняти від кількох днів до двох-трьох місяців. Повне одужання може настати ще через два-три місяці.

Раннє лікування аутоімунного енцефаліту дозволяє поліпшити стан, знизити ризик розвитку ускладнень і ймовірність рецидивів. Своєчасна терапія сприяє швидшому відновленню функцій головного мозку, зменшенню вираженості неврологічних і когнітивних порушень, а також підвищує шанси на досягнення стійкої ремісії.

Які можуть бути наслідки енцефаліту?

Наслідки енцефаліту залежать від типу патології, тяжкості ураження головного мозку, віку пацієнта, наявності супутніх захворювань, стану імунної системи та своєчасності початку лікування. Можливі наслідки енцефаліту:

• постійна втома;
• слабкість;
• когнітивні розлади (порушення пам'яті, зниження уваги, труднощі з виконанням повсякденних завдань);
• уповільнення психомоторних реакцій;
• епілептичні напади;
• слабкість у кінцівках;
• порушення м'язового тонусу;
• порушення координації рухів;
• мимовільні рухи (тремор).

У важких випадках запалення головного мозку може призвести до формування стійких парезів або паралічів. Рухові порушення можуть впливати на повсякденну активність, погіршуючи якість життя.

Як захиститися від енцефаліту?

Щеплення від кору, краснухи, паротиту та вітряної віспи є ефективним способом захисту від вірусних інфекцій, що викликають енцефаліт. Інші варіанти профілактики можуть включати:

• дотримання правил особистої гігієни;
• уникнення місць із високою концентрацією комах;
• захист від укусів комах (носіння закритого одягу, головних уборів, особливо в лісах, парках, насадженнях, використання репелентів (засобів для відлякування комах));
• захист житлових приміщень від проникнення комах;
• відмова від вживання сирого молока;
• своєчасне лікування вірусних інфекцій.

Після перебування на природі необхідно оглянути тіло та одяг на наявність кліщів. При виявленні комахи або місця укусу необхідно звернутися до лікаря.