Печінкова недостатність: причини, симптоми та методи лікування

Що таке печінкова недостатність?

Печінкова недостатність — це важкий патологічний стан, при якому печінка частково або повністю втрачає здатність виконувати свої функції через значні ушкодження її структури. Патологія може розвиватися при гострому ураженні печінки або бути кінцевою стадією багатьох хронічних захворювань печінки (цирозу, вірусного гепатиту).

Печінка — це найбільший внутрішній орган в організмі, який розташовується під ребрами в правій частині черевної порожнини. Вона бере участь у всіх метаболічних процесах, забезпечуючи регуляцію обміну речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів). Основні функції печінки:

• детоксикація токсинів, хімічних речовин і продуктів обміну з кровотоку;
• синтез білків плазми крові (альбуміну, факторів згортання);
• вироблення жовчі, необхідної для перетравлення та всмоктування жирів;
• участь у регуляції рівня глюкози в крові;
• накопичення вітамінів (A, D, B12) та мікроелементів (заліза, міді);
• участь в імунних реакціях організму.

Під впливом різних факторів у печінці можуть відбуватися структурні зміни, що порушують її нормальне функціонування. Орган поступово втрачає здатність до самовідновлення. Порушення процесу регенерації провокує розвиток захворювань печінки (наприклад, цирозу). Тривалі проблеми з печінкою проявляються системними ускладненнями в організмі, що згодом може призвести до печінкової недостатності.

Чому розвивається печінкова недостатність?

Печінкова недостатність може розвиватися під впливом різних факторів, які призводять до пошкодження структури органу та порушення його функцій. Причинами печінкової недостатності можуть бути:

• вірусні інфекції (гепатити А, В або С, цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барра, вірус вітряної віспи, вірус простого герпесу);
• аутоімунні захворювання (аутоімунний гепатит, первинний біліарний холангіт, первинний склерозуючий холангіт);
• вплив токсинів, які можуть міститися в грибах, травах, харчових добавках, хімічних речовинах;
• зловживання алкоголем (розвивається алкогольна печінкова недостатність);
• тепловий удар;
• травми;
• сепсис (патологічна реакція імунної системи на інфекції);
• ускладнення вагітності (гостра жирова дистрофія печінки, прееклампсія, HELLP-синдром);
• обструкція (закупорка) жовчних проток;
• гепатонекроз (масове руйнування клітин печінки);
• спадкові захворювання обміну речовин (хвороба Вільсона, гемохроматоз, хвороба Гоше);
• серцево-судинні патології (ішемічна хвороба серця, гіпертонія, гіпотонія, аритмія).

Печінкова недостатність може розвиватися внаслідок тривалого безконтрольного прийому деяких лікарських речовин (нестероїдних протизапальних препаратів, антибіотиків, проносних, гіпотензивних засобів) без призначення лікаря. Патологія часто є останньою стадією цирозу печінки. Рак печінки також може призвести до печінкової недостатності.

Як проявляється печінкова недостатність?

На ранніх стадіях печінкової недостатності можуть спостерігатися неспецифічні симптоми: втрата апетиту, загальна слабкість, нудота, блювота. У міру прогресування захворювання з’являються більш характерні ознаки. Симптоми печінкової недостатності можуть включати:

• пожовтіння шкіри, склер і слизових оболонок (жовтяницю);
• сплутаність свідомості, порушення орієнтації, зміну настрою, сонливість (печінкову енцефалопатію);
• біль у верхній частині живота, відчуття тяжкості, розпирання;
• розлад травлення (здуття, печію, діарею або закреп);
• свербіж, печіння шкіри;
• червоні плями на долонях (пальмарну еритему);
• дрібні розгалужені капіляри на шкірі (судинні зірочки);
• набряки обличчя, кінцівок, особливо щиколоток, стоп;
• накопичення рідини в черевній порожнині (асцит);
• блювоту з кров'ю;
• несвіжий солодкуватий запах з рота;
• темний колір сечі;
• світлі калові маси;
• порушення згортання крові (коагулопатію);
• підвищену кровоточивість (гіпокоагуляцію);
• синці;
• незрозуміле зниження маси тіла;
• жовті горбки на шкірі, особливо навколо очей (ксантоми);
• порушення процесу сечоутворення (зменшення або збільшення добової кількості сечі).

Печінкова недостатність може супроводжуватися висипом, який нагадує алергічний. Симптомом прогресуючої патології може бути порушення рухових функцій (посмикування м’язів, тремор). У важких випадках може спостерігатися задишка, утруднене дихання.

Печінкова недостатність у дітей

Печінкова недостатність у дітей розвивається в рідкісних випадках, проте вона є небезпечною для життя. Патологія може виникнути раптово в будь-якому віці через ураження гепатотропними вірусами. Інші причини розвитку печінкової недостатності у дітей:

• вплив токсинів;
• прийом деяких лікарських препаратів;
• порушення імунної системи;
• низький приплив крові до печінки (ішемія);
• аутоімунні захворювання.

Печінкова недостатність у новонароджених у більшості випадків виникає внаслідок метаболічних порушень (наприклад, інфантильної гепатопатії, неонатального гемохроматозу). Патологія може розвиватися на тлі вроджених патологій злоякісної природи, наприклад гемофагоцитарного лімфогістіоцитозу.

Симптоми гострої печінкової недостатності у дітей схожі з ознаками поширених захворювань, наприклад грипу. Патологія може супроводжуватися підвищеною втомою, втратою апетиту, нудотою, блювотою. При прогресуванні захворювання з'являється жовтяниця, свербіж по всьому тілу, темний колір сечі, світлий кал.

При тяжкому перебігу печінкової недостатності можлива поява судом, виражених порушень свідомості, коми. Печінкова недостатність у дітей вимагає негайної медичної допомоги, госпіталізації та комплексного лікування для запобігання погіршенню стану та розвитку ускладнень.

Печінкова недостатність під час вагітності

Печінкова недостатність під час вагітності може розвиватися на тлі супутніх захворювань печінки, наприклад гострої жирової дистрофії печінки, прееклампсії. Патології частіше виникають у третьому триместрі вагітності та супроводжуються порушенням функції органу. Причиною печінкової недостатності під час вагітності також може бути токсичне ураження органу, спричинене прийомом ліків (протисудомних засобів, антибіотиків), алкоголем, хімічних речовин.

Патологічний стан може супроводжуватися слабкістю, нудотою, блювотою, свербінням шкіри, набряками. Гостра печінкова недостатність вимагає невідкладної медичної допомоги та госпіталізації, що дозволить знизити ризик розвитку ускладнень вагітності (передчасних пологів, мертвонародження) та запобігти загрозі для життя жінки.

Які бувають види печінкової недостатності?

За характером перебігу печінкову недостатність класифікують на два основні види: гостру та хронічну. Також окремо виділяють підвид цієї патології — підгостру печінкову недостатність.

Які існують стадії печінкової недостатності?

Печінкова недостатність розвивається у кілька етапів. Стадії печінкової недостатності:

1. Початкова (компенсована) стадія. На початковій стадії ураження печінка ще зберігає здатність до регенерації. Патологія зазвичай супроводжується нетиповими симптомами (слабкістю, нудотою, зниженням працездатності).
2. Виражена (декомпенсована) стадія. Під час декомпенсованої стадії печінкової недостатності спостерігається погіршення функцій печінки. Захворювання проявляється жовтяницею, асцитом, розладом травлення.
3. Термінальна (дистрофічна). Термінальна стадія печінкової недостатності характеризується незворотними структурними змінами тканин печінки. Паренхіма органу практично повністю заміщена фіброзною тканиною. Печінка втрачає здатність виконувати свої функції («відмовляє»). Патологія супроводжується вираженим порушенням обміну речовин, різким зниженням маси тіла, м'язовою слабкістю. За відсутності інтенсивної терапії термінальна стадія печінкової недостатності може перерости в печінкову кому.
4. Печінкова кома. Через накопичення токсинів у крові відбувається глибоке пригнічення функцій центральної нервової системи. Стан може супроводжуватися втратою свідомості, порушенням рефлексів, дихання.

Печінкова кома є найважчою стадією печінкової недостатності і вимагає негайної медичної допомоги. Без своєчасного лікування печінкова кома може призвести до летального результату.

Чим небезпечна печінкова недостатність?

Печінкова недостатність є смертельно небезпечним захворюванням, при якому печінка частково або повністю втрачає свої функції. Орган перестає ефективно очищати кров від токсинів, синтезувати білки та брати участь у обміні речовин, що призводить до серйозних порушень роботи всього організму. Ускладнення печінкової недостатності можуть включати:

• печінкову енцефалопатію;
• асцит;
• сепсис;
• перитоніт;
• збільшення селезінки;
• набряк мозку;
• пневмонію;
• інфекційні захворювання дихальних та сечовивідних шляхів;
• дихальну недостатність;
• гепаторенальний синдром (нирково-печінкову недостатність);
• гепатопульмональний синдром (низький рівень кисню в крові);
• портальну гіпертензію (підвищений тиск у ворітній вені);
• шлунково-кишкову кровотечу;
• крихкість кісток, що підвищує ризик переломів.

Печінкова недостатність може призвести до дисбалансу статевих гормонів (естрогену та тестостерону). У жінок може виникнути порушення менструального циклу, аменорея (відсутність місячних), зниження лібідо. Печінкова недостатність у чоловіків може призвести до гінекомастії (збільшення грудних залоз), зменшення розмірів яєчок, еректильної дисфункції.

При тяжкому ураженні печінки порушується синтез більшості факторів згортання крові. Коагулопатія сприяє розвитку геморагічного синдрому при печінковій недостатності. Патологічний стан проявляється підвищеною кровоточивістю та схильністю до спонтанних крововиливів.

Одним із найнебезпечніших ускладнень печінкової недостатності є розвиток поліорганної недостатності, при якій порушується робота кількох життєво важливих органів. Без своєчасної медичної допомоги печінкова недостатність може призвести до печінкової коми та летального результату.

Які аналізи допомагають діагностувати печінкову недостатність?

Діагностика печінкової недостатності передбачає комплекс лабораторно-інструментальних обстежень, який призначається гастроентерологом або гепатологом після проведення первинного огляду та збору анамнезу. Лабораторні аналізи при діагностиці печінкової недостатності можуть включати:

• загальний та біохімічний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• коагулограму (аналіз на згортання крові);
• тести на гепатит В і С;
• аналіз крові на аміак;
• аналіз на імуноглобулін (IgA);
• аналіз на лужну фосфатазу.

Для оцінки стану печінки призначаються печінкові проби (аналізи на рівень печінкових ферментів, білірубіну, АЛТ, АСТ). Додатково можуть бути показані тести на аутоімунні захворювання печінки.

Які обстеження призначає лікар при підозрі на печінкову недостатність?

При підозрі на печінкову недостатність необхідно записатися на консультацію до гепатолога або гастроентеролога, який може призначити інструментальне обстеження. Діагностичні дослідження для визначення печінкової недостатності можуть включати:

• УЗД органів черевної порожнини;
• еластографію;
• доплерографію судин;
• комп'ютерну томографію;
• магнітно-резонансну томографію.

Додатково лікар може призначити біопсію (дослідження зразків тканин печінки). За результатами лабораторних аналізів та інструментального обстеження гастроентеролог підбирає спосіб лікування печінкової недостатності.

Як відбувається лікування печінкової недостатності?

Лікування печінкової недостатності спрямоване на полегшення симптомів, збереження функцій печінки та зниження ризику розвитку ускладнень. Терапія підбирається залежно від причин і тяжкості патології. Лікування печінкової недостатності може включати:

• противірусні препарати, антибіотики (якщо патологія викликана інфекціями);
• препарати для зниження рівня аміаку в крові (часто при декомпенсованій стадії печінкової недостатності);
• діуретики при асциті;
• кортикостероїди та імунодепресанти для лікування аутоімунних патологій;
• адсорбенти для виведення токсинів;
• інфузійну терапію (внутрішньовенне введення розчинів) для відновлення водно-електролітного балансу;
• гепатопротектори для підтримки функції печінки;
• корекцію порушень згортання крові;
• спеціальну дієту з обмеженням білка та солі;
• лікування супутніх хронічних патологій.

У рамках терапії печінкової недостатності може проводитися діаліз. Процедура спрямована на очищення крові від токсичних продуктів обміну, надлишкової рідини та електролітів, які накопичуються в організмі при порушенні функції нирок.
Лікування гострої форми печінкової недостатності здійснюється у відділенні інтенсивної терапії. При вираженому ураженні печінки та неефективності медикаментозної терапії розглядається можливість трансплантації печінки, яка може бути єдиним радикальним методом лікування термінальної стадії захворювання.

Що буде, якщо не лікувати печінкову недостатність?

Відсутність лікування печінкової недостатності може призвести до тяжких і незворотних наслідків, пов’язаних із порушенням роботи життєво важливих органів (головного мозку, нирок, серця та інших систем організму). У міру прогресування захворювання функції печінки погіршуються. Печінка втрачає здатність знешкоджувати токсичні речовини, ефективно брати участь в обміні речовин, синтезі білка та факторів згортання крові.

Порушення детоксикаційної функції печінки може призвести до інтоксикації організму, накопичення токсинів, ураження головного мозку та розвитку печінкової енцефалопатії, яка у важких випадках може призвести до печінкової коми. Підвищується ризик внутрішніх кровотеч, тяжких інфекцій та виражених метаболічних порушень.

На тлі тяжкого ураження печінки може виникнути нирково-печінкова недостатність, симптомами якої є зменшення добового об’єму сечі, затримка рідини в організмі, поява виражених набряків, наростання асциту. Стан супроводжується загальною слабкістю, зниженням артеріального тиску, погіршенням функції нирок і накопиченням токсичних продуктів обміну речовин в організмі.

На пізніх стадіях захворювання можливий розвиток поліорганної недостатності, при якій одночасно порушується робота декількох життєво важливих органів. Без своєчасної медичної допомоги печінкова недостатність може призвести до летального результату.

Якої дієти треба дотримуватися при печінковій недостатності?

При печінковій недостатності необхідно дотримуватися спеціальної дієти, спрямованої на зменшення запалення печінки, зниження навантаження на орган, нормалізацію її функції, запобігання накопиченню жиру в печінковій тканині. Рекомендації щодо харчування при печінковій недостатності можуть включати:

• дрібне харчування (прийом їжі невеликими порціями чотири-шість разів на день);
• обмеження вживання тваринного білка;
• помірне споживання жирів (відмова від важких тваринних жирів);
• вживання продуктів, багатих на клітковину;
• відмова від вживання жирної, смаженої, копченої, гострої їжі;
• обмеження солі;
• вживання достатньої кількості свіжих овочів, фруктів, цільнозернових і злакових продуктів;
• виключення газованих, алкогольних напоїв, кави, кислих соків, чаю.

При печінковій недостатності слід віддавати перевагу вареній, тушкованій, запеченій та приготованій на пару їжі. Важливо дотримуватися достатнього питного режиму (пити півтора-два літри рідини на день). При печінковій недостатності можна дотримуватися дієти №5.