Яка норма добового об’єму сечі?
Нормальний об’єм сечі (діурез) у дорослої людини на добу становить в середньому від 0,5 до 1,5 мл/кг/год. Тобто при масі тіла 70 кг здорова людина повинна виділяти 35-70 мл сечі на годину (від 840 до 1680 мл на добу). Добова кількість сечі в дітей залежить від віку.
| Норми діурезу у дітей | |
| Вікова група | Добовий об’єм сечі |
| Немовлята (до 1 року) | 750 мл/добу |
| Діти молодші 5 років | 1000 мл/добу |
| Діти 5-10 років | 1500 мл/добу |
| Діти старше 10 років | Більше мл/добу |
Для вашої зручності ми надаємо нашу таблицю у вигляді ілюстрації. Ви можете зберегти її або надіслати знайомим за потреби.
Норми діурезу у дітей
У нормі сечовипускання у дорослої людини має відбуватися не рідше одного разу кожні шість годин. Більш тривала відсутність сечовиділення може свідчити про зниження ниркової перфузії, гіповолемію або початок гострого ураження нирок.
Скільки має бути сечі за одне сечовипускання?
У нормі об’єм сечі за одне сечовипускання у дорослої людини становить приблизно 200–300 мл, оскільки саме при такому показинку виникає позив до сечовипускання. Максимальна ємність сечового міхура зазвичай сягає 400-600 мл. Проте у фізіологічних умовах сечовипускання відбувається до його повного наповнення, дозволяючи підтримувати нормальне функціонування сечовидільної системи та уникати надмірного розтягування стінок міхура.
Поставте своє питання Дитячому нефрологу «ОН Клінік»
Що таке олігурія?
Олігурія — це зниження добового діурезу, причинами якого можуть бути порушення роботи нирок, серцево-судинної системи, розлади, що впливають на об'єм циркулюючої крові або прохідність сечовивідних шляхів. Об’єм сечі при олігурії знижується до рівня менше 400-500 мл (двох склянок). Зменшення сечі може бути пов'язане з гострим пошкодженням нирок, зневодненням, зниженням артеріального (кров'яного) тиску, прийомом нефротоксичних препаратів або частковим звуженням сечовивідних шляхів.
Що таке анурія?
Анурія — це патологічний стан, при якому добовий діурез становить менше 100 мл, вказуючи на практично повне припинення утворення або виведення сечі. Дуже мало сечі може бути через захворювання нирок (наприклад, гостру ниркову недостатність), обструкцію (звуження) сечовивідних шляхів або тяжку гіповолемію (зниження об'єму циркулюючої крові).
Які бувають види анурії та олігурії?
Залежно від рівня порушення у сечовидільній системі виділяють три типи олігурії та анурії.
| Види олігурії та анурії | |
| Тип | Характеристика |
| Преренальна анурія та олігурія | Виникає до етапу фільтрації в нирках через порушення кровопостачання нирок або нестачу рідини в організмі. |
| Ренальна анурія та олігурія | Пов'язана з пошкодженням нирок, яке може бути викликане запаленням, токсичним або ішемічним ураженням ниркової тканини. |
| Постренальна анурія та олігурія | Розвивається після етапу фільтрації крові в нирках і обумовлена порушенням відтоку сечі сечовивідними шляхами. |
Які симптоми анурії?
Основною ознакою анурії є різке зниження або повна відсутність сечовипускання. Інші симптоми анурії можуть включати:
- набряк ніг;
- виражену слабкість;
- переднепритомний стан.
Також на анурію можуть вказувати запаморочення, які виникають через накопичення токсичних продуктів обміну крові при порушенні виведення сечі. При анурії нирки перестають ефективно фільтрувати кров, що призводить до підвищення рівня сечовини, креатиніну та інших метаболітів. Як результат можливі загальна інтоксикація організму, зниження артеріального тиску та погіршення мозкового кровообігу, що проявляється запамороченням та сплутаністю свідомості.
Які симптоми олігурії?
Основною ознакою олігурії є недостатнє сечовипускання, яке проявляється зниженням добового об'єму сечі нижче за фізіологічні норми для відповідного віку. Інші симптоми олігурії можуть включати:
- біль у животі та в тазовій ділянці;
- холодну шкіру рук та ніг;
- прискорене серцебиття (тахікардію);
- високий рівень кислоти у крові (метаболічний ацидоз);
- підвищений рівень калію у крові (гіперкаліємію);
- високий рівень відходів у крові (уремію);
- низький кров'яний тиск (гіпотонію).
Також при олігурії можливий набряк тканин, який виникає через затримку рідини в організмі. При недостатньому виведенні сечі надлишкова вода накопичується в міжклітинному просторі, що призводить до появи набряків на обличчі, ногах або в ділянці попереку.
Які симптоми олігурії?
Які причини малої кількості сечі?
Причиною малої кількості сечі може бути гостра або застійна серцева недостатність, коли серце не забезпечує достатній об'єм крові для нормального кровопостачання нирок, внаслідок чого знижується фільтрація та утворення сечі. Інші причини порушення сечовипускання можуть включати:
- сильне зневоднення організму;
- втрату великої кількості крові;
- тяжку бактеріальна інфекція;
- печінкову недостатність;
- гіповолемічний шок (стан, спричинений зменшенням об'єму циркулюючої крові в організмі);
- хімічну інтоксикацію (наприклад, вдихання великої кількості бензину, скипидару);
- опіки та хірургічні втручання;
- ниркові захворювання (гломерулонефрит, гострий канальцевий некроз);
- аутоімунні захворювання (у тому числі системний червоний вовчак);
- обструкцію (звуження) сечовивідних шляхів (наприклад, через каміння);
- пухлини органів малого таза (зокрема злоякісні).
Анурія при цукровому діабеті може розвинутися як ускладнення важкого пошкодження нирок — діабетичної нефропатії. При тривалому перебігу діабету підвищений рівень глюкози в крові пошкоджує дрібні судини нирок (клубочки), порушуючи фільтрацію та утворення сечі. У запущених випадках може розвинутися ниркова недостатність, при якій об’єм сечі різко знижується, що призводить до анурії. Також порушення сечовипускання можливе при погіршенні кровообігу на фоні діабетичного кетоацидозу або зневоднення.
Відчуття повного сечового міхура при малій кількості сечі може виникати при прийомі деяких ліків, включаючи нестероїдні протизапальні препарати, антибіотики, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), блокатори рецепторів ангіотензину II (БРА) та хіміотерапевтичні засоби. Препарати можуть знижувати ниркову фільтрацію, викликати спазм сечовивідних шляхів або порушувати водно-сольовий баланс, зменшуючи обсяг сечі при збереженому відчутті переповненого сечового міхура.
Чому виникає затримка сечі у чоловіків при аденомі простати?
Гостра затримка сечі у чоловіків при аденомі простати виникає через здавлення сечівника збільшеною тканиною передміхурової залози. Як результат патологія ускладнює або повністю блокує відтік сечі із сечового міхура. Спровокувати анурію можуть переохолодження, вживання алкоголю, деякі ліки (антигістамінні або деконгестанти). Якщо боляче пісяти, є часті позиви до сечовипускання, але сечі мало, необхідно звернутися до уролога.
Чому у жінок може бути мало сечі вранці?
У жінок мало сечі вранці може бути через недостатнє споживання рідини впродовж попереднього дня або ввечері, а також посилене потовиділення вночі. Іноді олігурія може бути пов'язана з гормональними змінами, циклічними коливаннями або початком запального процесу в сечовивідних шляхах.
Чому буває олігурія у дітей?
У дітей нормальний об’эм сечовиділення становить від 0,8 до 1,4 мл/кг/год, найчастіше використовуваною клінічною нормою вважається 1 мл/кг/год. Олігурія у дитини діагностується при виділенні менше ніж 0,5 мл/кг/годину.
| Причини олігурії у дітей | |
| Вікові групи | Можливі причини |
| Новонароджені | Олігурія у новонароджених може бути фізіологічною, що виникає у першу добу життя як тимчасова адаптаційна реакція організму. Патологічні причини можуть включати вроджені аномалії розвитку нирок або сечовивідних шляхів, перинатальну гіпоксію, інфекційні ускладнення, недостатнє надходження рідини за пізнього початку годування або проблеми з грудним вигодовуванням. |
| Грудні діти | У немовляти може бути мало сечі при сечовипусканні через зневоднення на тлі блювання, діареї, високої температури, перегріву, при недостатньому споживанні рідини. Патологічні причини можуть включати інфекції сечовивідних шляхів, вроджені аномалії, гострі запальні захворювання нирок або побічна дія деяких ліків. |
| Діти старшого віку | Олігурія або анурія у дітей може бути пов'язана з гострими інфекціями, особливо сечовивідних шляхів, гломерулонефритом, інтоксикаціями, тяжкою втратою рідини, серцевою недостатністю або прийомом нефротоксичних препаратів. Можлива функціональна олігурія при стресі, болі чи лихоманці. |
Чим небезпечне порушення сечовипускання?
Небезпека затримки сечі полягає у підвищеному ризику розвитку тяжких урологічних та нефрологічних ускладнень. Застій сечі сприяє бактеріальному запаленню, формуванню каменів, підвищенню внутрішньоміхурового та внутрішньониркового тиску, що може призвести до везикоуретрального рефлюксу, гідронефрозу та прогресуючого зниження функції нирок. При тривалій затримці зростає ймовірність гострої чи хронічної ниркової недостатності, що потребує негайного медичного втручання.
До якого лікаря звернутися за порушення сечовипускання?
При порушеннях сечовипускання необхідні консультація нефролога та огляд уролога, які аналізують симптоми та час їх появи, збирають особистий та сімейний анамнез пацієнта, проводять фізикальний огляд. Діагностика порушень сечовипускання може включати:
- загальний аналіз сечі. Аналіз показує наявність запальних змін (лейкоцитів, бактерій), домішок крові, білка, кристалів солей, допомагає оцінити загальний стан сечовидільної системи;
- біохімічний аналіз крові (креатинін, сечовина). Показує рівень азотистих шлаків у крові та дозволяє оцінити фільтраційну функцію нирок, а також виявити ознаки ниркової недостатності;
- УЗД сечового міхура та нирок. Показує розмір, форму та структуру нирок, наявність каменів, пухлин, розширення лоханок та ступінь залишкової сечі після сечовипускання;
- урофлоуметрія. Фіксує швидкість та обсяг потоку сечі при сечовипусканні, допомагаючи виявити наявність обструкції або порушення скорочування сечового міхура;
- цистометрія (уродинамічне дослідження). Показує, як сечовий міхур реагує на наповнення та спорожнення, допомагає виявити нейрогенні та функціональні розлади;
- цистоскопія. Ендоскопічний метод візуального огляду сечового міхура та уретри, що дозволяє виявити пухлини, запалення, стриктури.
Лікар також може призначити магнітно-резонансну томографію, особливо при підозрі на нейрогенні причини порушення сечовипускання або патологію сусідніх органів. Дослідження дозволяє отримати високоточні зображення м'яких тканин, нервових структур, хребта та органів малого таза. МРТ покаже пухлини, запалення, кісти, компресію (здавлення) спинного мозку, вроджені аномалії або наслідки травм, які можуть порушувати нервову регуляцію сечового міхура та уретри.
Як проходити лікування олігурії?
Курс терапії олігурії призначається з урахуванням причин її розвитку, загального стану пацієнта, рівня артеріального тиску, водно-електролітного балансу та функції нирок. Методи лікування олігурії можуть включати:
- інфузійну терапію (фізіологічний розчин, розчини глюкози, електроліти). Поповнює дефіцит рідини при зневодненні та зниженні об'єму циркулюючої крові, покращуючи приплив крові до нирок, збільшуючи тиск у судинній системі та стимулюючи клубочкову фільтрацію;
- петлеві діуретики. Блокують зворотне всмоктування натрію і хлору в нирках, через що в сечу виводиться більше солі та води. Засоби збільшують об’єм сечі навіть при зниженій функції нирок, але під час їх застосування важливо контролювати рівень електролітів та загальний стан водного балансу;
- осмодіуретики. Збільшують концентрацію розчинених речовин у нирках, за рахунок чого вода утримується в канальцях і не всмоктується у кров. Препарати сприяють посиленому виведенню сечі, що особливо корисно при набряках та отруєннях;
- судинорозширювальні препарати. Розширюють судини нирок, підвищуючи приплив крові до кіркової речовини та покращуючи фільтраційну функцію;
- глюкокортикостероїди. Зменшують запалення та аутоімунне пошкодження клубочків, знижують проникність капілярів та набряк тканин, нормалізуючи фільтрацію та утворення сечі;
- антибіотики. Усувають інфекційні причини олігурії, включно з пієлонефритом або сепсисом, відновлюючи нормальне функціонування сечовидільної системи.
Лікар також може призначити коректори електролітного та кислотно-лужного балансу (калій, кальцій, бікарбонат натрію). Вони нормалізують внутрішнє середовище організму, запобігаючи ускладненням у разі порушення виведення іонів через нирки, особливо на тлі олігурії.
Як допомогти собі чи іншому при гострій затримці сечі?
Невідкладну допомогу при гострій затримці сечі надає лікар, тому при нездатності сходити до туалету необхідно викликати швидку. До прибуття лікаря невідкладна допомога при анурії полягає у застосуванні простих заходів: можна вжити теплу ванну або прикласти грілку до нижньої частини живота для розслаблення м'язів.
Можна також прийняти зручну позу (наприклад, сидячи або напівсидячи), спробувати розслабитись. При гострій затримці сечі не можна тиснути на живіт.
Чи можна пити сечогінні при затримці сечі?
При затримці сечі не можна пити сечогінні засоби без призначення лікаря. Препарати посилюють виведення рідини через нирки, але вони ефективні лише у випадках, якщо сеча утворюється і може вільно виводитися з організму. При затримці сечі через закупорювання сечовивідних шляхів, збільшену простату або неврологічні порушення діуретики не усунуть причину блокування, а можуть погіршити стан, викликаючи зневоднення та погіршення функції нирок.
Які вправи допомагають при затримці сечі?
При затримці сечі вправи можуть бути корисними лише при функціональних порушеннях (наприклад, при слабкості м'язів тазового дна або нейрогенних розладах сечовипускання).
| Вправи при затримці сечі | ||
| Назва | Етапи виконання | Користь |
|
| |
| Діафрагмальне дихання |
|
|
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Популярні питання
Затримка сечі при стресі обумовлена реакцією нервової системи на емоційну напругу. Під час стресу в організмі активується симпатична нервова система, яка викликає спазм м'язів шийки сечового міхура та сечівника, що може ускладнювати або повністю блокувати відтік сечі, незважаючи на наповнений міхур.
Крім того, стрес може посилювати тривожність, скутість та підвищувати м'язове напруження в ділянці таза, що додатково заважає розслабленню, необхідному для нормального сечовипускання. Подібна затримка частіше має функціональний характер і може бути тимчасовою, але при її повторенні важливо звернутися до уролога для виключення захворювань нирок або сечового міхура.
При вагітності може бути мало сечі через фізіологічні та патологічні причини. У нормі у вагітної жінки частина рідини накопичується в тканинах і використовується для збільшення об'єму крові, зростання плода і навколоплідних вод, що може тимчасово знижувати об'єм сечі. Але виражене порушення сечовипускання у жінок може вказувати на зневоднення, гестоз (пізній токсикоз), порушення нирок або сечовивідних шляхів.
У вагітної жінки невеликий об’єм сечі може спричинити підвищення артеріального тиску, набряки, порушення роботи внутрішніх органів і ризик прееклампсії (ускладнення вагітності, що супроводжується високим кров'яним тиском і білком у сечі). Олігурія також може підвищити ризики для плода, викликаючи зниження кровопостачання плаценти, гіпоксію (нестачу кисню), затримку внутрішньоутробного розвитку.
Ситуація, коли вдень сечі мало, а вночі багато (денна олігурія та нічна поліурія), може бути ознакою порушення регуляції водного обміну та роботи нирок. У нормі виділення сечі переважає вдень, коли людина активна, а кровообіг і фільтрація в нирках працюють інтенсивніше.
Однак при серцевій недостатності, порушеннях циркадних ритмів, ниркових захворюваннях або вживанні сечогінних вдень може відбуватися затримка рідини у тканинах. Вночі, коли людина лежить, накопичена в тканинах впродовж дня рідина повертається в кровотік, посилюючи фільтрацію в нирках і збільшуючи об’єм сечі.
Лікувати анурію та олігурію народними засобами не можна, оскільки зазначені стани можуть бути ознаками ниркової недостатності, обструкції сечовивідних шляхів або важких системних захворювань. Застосування народної медицини (наприклад, трав, відварів, сечогінних зборів) при затримці сечі може погіршити стан здоров’я, викликаючи зневоднення, посилюючи навантаження на пошкоджені нирки або маскуючи клінічну картину.
За високої температури довкілля спостерігається природне зменшення об’єму сечі, обумовлене посиленою втратою рідини через шкіру внаслідок потовиділення. Механізм терморегуляції супроводжується зниженням ниркової перфузії (кровопостачання нирок) та зменшенням діурезу, дозволяючи організму мінімізувати подальші втрати води.
При недостатньому надходженні рідини в умовах спеки може розвинутися зневоднення — стан, при якому організм втрачає більше води, ніж отримує. Зневоднення знижує об'єм циркулюючої крові, погіршує постачання органів киснем, провокуючи подальше зниження діурезу, аж до розвитку олігурії чи анурії. Симптоми, які можуть вказувати на зневоднення:
- головний біль та невиразна мова;
- швидка втомлюваність та слабкість;
- запаморочення та переднепритомний стан;
- сухість у роті та сухий кашель;
- прискорене серцебиття (низький артеріальний тиск);
- погіршення чи втрата апетиту;
- потяг до солодощів;
- почервоніння, сухість та підвищення температури шкірних покривів;
- припухлість нижніх кінцівок;
- м'язові судоми;
- непереносимість спеки чи озноб;
- закрепи та темний колір сечі;
- погіршення або повна відсутність потовиділення;
- сплутаність свідомості та галюцинації.
Якщо мало сечі у спеку, важливо своєчасно поповнювати втрати рідини — пити достатню кількість води навіть за відсутності спраги. Особливо важливо стежити за водним балансом у дітей, людей похилого віку та пацієнтів з хронічними захворюваннями, оскільки у них ризик порушень терморегуляції та водно-сольового обміну вищий.
Перш ніж піти, оцініть статтю – нам важливо знати вашу думку!
Дякуємо за вашу оцінку!
Романія
1 місяць тому
