Що таке риніт?
Риніт — запальне захворювання слизової оболонки носа, під час якого відбувається посилене вироблення слизу і подразнення нервових закінчень. Через набряк і звуження носових ходів порушується нормальне дихання, а постійне подразнення слизової може спричиняти сухість, свербіж і дискомфорт. За появи частого чхання і нежитю необхідна консультація отоларинголога. Лікар визначить причину риніту та підбере безпечний засіб від нежитю.
Які симптоми риніту?
Поставте своє питання Отоларингологу «ОН Клінік»
Ознаки риніту варіюються залежно від його причини, форми та стадії розвитку. Наприклад, характерним симптомом вірусного риніту є прозорі рясні виділення, чхання і закладеність носа, бактеріального — густий слиз з жовтуватим або зеленуватим відтінком.
Симптомами гормонального риніту є стійка закладеність носа, набряк слизової і утруднене дихання без виражених виділень. Ознаки посилюються на тлі гормональних змін, включно з вагітністю, пубертатним періодом або захворюваннями ендокринної системи. Інші можливі ознаки риніту:
- нежить і чхання;
- свербіж у носі, горлі та очах;
- почервоніння та підвищена сльозоточивість очей;
- виражені головні болі;
- темні кола під очима;
- тиск у носових пазухах;
- скупчення слизу в носі та горлі;
- постійна втома;
- кашель і хрипи в грудях.
За риніту запалення і набряк слизової оболонки носа призводять до звуження носових ходів і порушення надходження повітря в нюхову зону. Через надмірне вироблення слизу рецептори, що відповідають за сприйняття запахів, можуть бути тимчасово заблоковані. У важких випадках тривале запалення пошкоджує нервові закінчення, призводячи до часткової або повної втрати нюху.
Окремо виділяють хронічний ринофарингіт — тривале запалення слизової оболонки носа та глотки, що супроводжується постійною закладеністю носа, стіканням слизу по задній стінці глотки, першінням та періодичним кашлем. Під час загострень може посилитися дискомфорт у горлі та з'явитися осиплість голосу. Якщо нежить довго не минає, потрібно звернутися до отоларинголога.
Які причини риніту?
Спричинити запалення слизової оболонки носа можуть патогенні мікроорганізми, включно з бактеріями, грибками та вірусами. Інші причини риніту:
- гормональні порушення;
- фізичний або емоційний стрес;
- алергени (наприклад, пилок рослин, спори цвілі);
- несприятлива екологічна обстановка (наприклад, забруднення повітря);
- вживання гарячої або гострої їжі;
- кислотний рефлюкс;
- недостатня активність щитоподібної залози (гіпотиреоз).
Деякі лікарські препарати можуть спровокувати або посилити запалення і набряк слизової носа. До риніту можуть призвести назальні судинозвужувальні засоби, інгібітори АПФ, альфа-блокатори і бета-блокатори, нестероїдні протизапальні препарати, гормональні та седативні засоби, а також антидепресанти.
Причинами частого чхання можуть бути алергічні реакції, вірусні або бактеріальні інфекції, подразники навколишнього середовища. Алергічний риніт, спричинений пилом, пилком, шерстю тварин або пліснявою, часто супроводжується нападами чхання, свербінням і нежиттю. Вірусні інфекції, включно з ГРВІ, подразнюють слизову носа, провокуючи часте чхання як захисний механізм для видалення вірусів.
Види риніту
За формою перебігу розрізняють гострий і хронічний риніт. За гострого риніту симптоми розвиваються швидко, є яскраво вираженими і включають сильну закладеність носа, рясні виділення, чхання та загальне нездужання. Хронічний риніт — це патологія, за якої ознаки менш інтенсивні, але зберігаються тривалий час, часто супроводжуючись періодичним погіршенням носового дихання та зниженням нюху.
| Види риніту | |
| Назва | Характеристика |
| Катаральний риніт | Супроводжується помірним запаленням слизової оболонки носа, набряком і постійними слизовими виділеннями. |
| Гнійний риніт | Форма риніту, за якої в носовій порожнині утворюється густий гнійний секрет жовто-зеленого кольору, що часто супроводжується неприємним запахом. Виникає при бактеріальних інфекціях, запущеному катаральному риніті або ускладненнях синуситу. |
| Сухий риніт | Характеризується надмірною сухістю слизової носа, утворенням щільних кірок, відчуттям стягнутості та свербежу. Часто виникає через тривалий вплив сухого або забрудненого повітря, хімічних подразників або куріння. |
| Передній риніт | Запалення передніх відділів носової порожнини, найчастіше вражає ділянку присінка носа. Передній сухий риніт може бути спричинений інфекціями, механічними пошкодженнями або впливом агресивних речовин. |
| Задній риніт | Запальний процес, що вражає задні відділи носоглотки і супроводжується стіканням слизу по задній стінці горла. Часто проявляється нічним кашлем, першінням, утрудненим носовим диханням і відчуттям грудки в горлі. |
| Риніт Озена | Атрофічна форма риніту, за якої слизова оболонка носа стає тонкою, втрачає свою захисну функцію, а на її поверхні утворюються сухі кірки з різким неприємним запахом. |
Інфекційний риніт
До розвитку інфекційного риніту призводить зараження вірусами, бактеріями або грибками. Найчастіше патологія розвивається на тлі ГРВІ, грипу або бактеріальних інфекцій, риніт супроводжується закладеністю носа, рясними слизовими або гнійними виділеннями, чханням і загальною слабкістю.
Алергічний риніт
Алергічний риніт — запальне захворювання слизової оболонки носа, спричинене гіперчутливістю імунної системи до алергенів. Під час контакту з алергеном активуються опасисті клітини, що вивільняють медіатори запалення (наприклад, гістамін), що призводить до набряку слизової, чхання, свербіння і рясних водянистих виділень з носа. Основні тригери сезонного алергічного риніту:
- пилові кліщі;
- спори грибків і цвілі;
- пилок дерев і рослин;
- шерсть домашніх тварин.
Лікування алергічного риніту включає усунення контакту з алергеном (за необхідності може бути проведений тест на алергію), медикаментозну терапію і специфічну імунотерапію. Основними ліками за алергічного риніту є антигістамінні засоби, інтраназальні кортикостероїди для зменшення запалення та набряку, а також стабілізатори мембран опасистих клітин для запобігання викиду гістаміну.
За вираженої закладеності носа можуть застосовуватися судинозвужувальні краплі в ніс від алергічного риніту. У важких випадках призначається алерген-специфічна імунотерапія, яка допомагає знизити чутливість організму до тригера і зменшити вираженість симптомів алергічного риніту.
Вазомоторний риніт
Вазомоторний (нейровегетативний) риніт — хронічне неінфекційне захворювання носової порожнини, спричинене порушенням судинного тонусу слизової оболонки. У результаті носові судини неправильно реагують на подразники, що призводить до їхнього розширення, набряку і закладеності носа без видимої причини. Захворювання супроводжується чергуванням закладеності однієї або обох ніздрів, водянистими виділеннями, чханням і зниженням нюху. Можливі причини вазомоторного риніту:
- екологічні тригери (різке зниження температури, забруднення повітря або смог, холодне або сухе повітря);
- вплив сигаретного диму;
- вживання гострої їжі;
- хронічний фізичний або психологічний стрес;
- гормональний дисбаланс (зокрема під час вагітності або менопаузи);
- безконтрольний прийом лікарських препаратів (наприклад, альфа-блокаторів).
Лікування вазомоторного риніту спрямоване на усунення набряку слизової, нормалізацію судинного тонусу і зниження запальної реакції. За риніту лікар може призначити інтраназальні кортикостероїди, антигістамінні таблетки, місцеві холінолітики та зволожувальні розчини на основі морської води.
Операція при вазомоторному риніті призначається за неефективності медикаментозної терапії. Найчастіше застосовується лазерна коагуляція, радіохвильова абляція або ультразвукова дезінтеграція нижніх носових раковин, які зменшують об'єм гіпертрофованої слизової і відновлюють носове дихання. У складних випадках проводять підслизову вазотомію — операцію, під час якої руйнують розширені судинні сплетіння, що спричиняють набряк слизової.
Медикаментозний риніт
Медикаментозний риніт виникає через тривале або неконтрольоване застосування судинозвужувальних крапель і спреїв. Згодом судини втрачають здатність самостійно звужуватися, призводячи до постійного набряку, закладеності носа і залежності від препаратів.
Лікування медикаментозного риніту починається з відмови від судинозвужувальних крапель, що дає змогу слизовій носа відновити свою природну функцію. Для полегшення симптомів призначають сольові розчини для промивання, глюкокортикостероїдні спреї, які зменшують запалення та набряк, а в деяких випадках — антигістамінні препарати.
Атрофічний риніт
Атрофічний риніт характеризується витонченням слизової оболонки носа, зниженням функції залоз і порушенням кровопостачання. У результаті пацієнти відчувають постійну сухість у носі, утворення кірочок, неприємний запах з носових ходів і погіршення нюху. Згодом слизова перестає виконувати захисні функції, що підвищує ризик інфекцій і запальних процесів.
Гіпертрофічний риніт
Гіпертрофічний риніт супроводжується розростанням слизової оболонки носа, що призводить до стійкої закладеності, утруднення дихання та погіршення нюху. На відміну від звичайного нежитю, за якого слизова оболонка може відновитися, гіпертрофічні зміни зазвичай мають незворотний характер і спричиняють звуження носових ходів через потовщення тканин. Згодом гіпертрофія може призвести до порушень вентиляції носових пазух і слухових труб, збільшуючи ризик розвитку синуситів і отитів.
Як діагностують риніт?
Вилікувати нежить у дорослого і дитини допоможе отоларинголог після визначення причини запалення слизової носа. На первинній консультації лікар аналізує скарги та збирає анамнез пацієнта. Для уточнення діагнозу можуть призначатися лабораторні тести (аналіз крові, мазок з носа на інфекції), алергопроби за підозри на алергічний риніт, а також рентгенографія або КТ носової порожнини для виявлення ускладнень, включаючи синусит.
Як лікують риніт?
Лікування риніту підбирається залежно від його причини, форми та вираженості симптомів. Ліки, які лікар може призначити за риніту:
- судинозвужувальні засоби. Впливають на рецептори судин у слизовій оболонці носа, викликаючи їх звуження. Препарати зменшують приплив крові до запаленої тканини, знижують набряк і полегшують дихання. Однак за тривалого застосування рецептори втрачають чутливість, що може призвести до звикання і медикаментозного риніту;
- антигістамінні препарати. Призначаються у вигляді крапель і таблеток для лікування алергічного риніту. Вони блокують гістамінові рецептори, запобігаючи розвитку алергічної реакції. Деякі з них також чинять легку седативну дію, знижуючи чутливість організму до алергенів;
- глюкокортикостероїдні спреї. Пригнічують вироблення медіаторів запалення в слизовій носа, включно з простагландинами і цитокінами. У результаті зменшується набряк, знижується вироблення слизу, зникає закладеність носа;
- антибіотики. Антибактеріальні засоби призначаються для лікування інфекційного риніту, діють на бактерії, руйнуючи їхні клітинні стінки або блокуючи процеси розмноження. Місцеві форми (спреї, краплі) працюють безпосередньо у вогнищі інфекції, знижуючи концентрацію бактерій і запалення. Системні антибіотики застосовують за тяжкого перебігу риніту, коли інфекція поширюється і може призвести до ускладнень, включно з синуситом;
- противірусні засоби. Препарати застосовуються для лікування вірусного риніту, вони безпосередньо руйнують патогенні частинки або стимулюють вироблення організмом власних захисних білків — інтерферонів. Засоби прискорюють знищення вірусів і запобігають їх подальшому розмноженню. Вони найефективніші в перші дні захворювання, коли вірусне навантаження ще не досягло піку;
- муколітики. Змінюють структуру слизу, руйнуючи молекули мукополісахаридів, через які він стає в'язким і важковидаляємим. У результаті слиз розріджується, його стає легше вивести з носових ходів і пазух, знижуючи ризик вторинного інфікування і застійних явищ.
За хронічного нежитю лікар може призначити імуномодулятори, які активують захисні клітини організму, посилюючи імунну відповідь проти вірусів і бактерій. Вони можуть стимулювати вироблення інтерферонів або покращувати роботу певних видів лейкоцитів, що допомагає швидше впоратися з інфекцією і запобігти частим рецидивам.
Лазерна терапія ЛОР-органів за риніту
Лазерна терапія ЛОР-органів — фізіотерапевтичний метод лікування, заснований на впливі низькоінтенсивного лазерного випромінювання на слизову оболонку носа і прилеглі тканини. Процедуру проводять без порушення цілісності тканин, вона не викликає болю і дискомфорту, підходить для дорослих і дітей.
Як працює лазерна терапія за риніту?
Лазерний апарат генерує низькоінтенсивне світлове випромінювання, яке спрямовується на слизову оболонку носа. Найчастіше використовуються червоний (635-650 нм) та інфрачервоний (800-950 нм) спектри. Хвилі проникають у тканини слизової оболонки носа, активуючи біохімічні процеси на клітинному рівні.
Переваги лазерної терапії під час лікування риніту
Завдяки комплексному терапевтичному ефекту лазерна терапія допомагає скоротити тривалість хвороби, полегшити симптоми сильного нежитю і запобігти розвитку ускладнень. Принцип роботи лазерної терапії за риніту:
- покращення кровообігу та мікроциркуляції. Лазерне випромінювання стимулює розширення капілярів, збільшуючи приплив крові до слизової оболонки носа. Процедура сприяє швидкому виведенню токсинів і доставці кисню та поживних речовин у тканини. Покращена мікроциркуляція допомагає зменшити набряклість, усуває застійні явища і відновлює нормальну функцію слизової оболонки носа;
- зменшення запалення. Лазерний вплив знижує активність запальних медіаторів, включно з гістаміном, простагландинами і цитокінами. Терапія допомагає зменшити набряклість слизової, почервоніння і подразнення, характерні для риніту. Додатково лазер знижує проникність судин, зменшуючи утворення запального ексудату і надмірне вироблення слизу;
- антибактеріальний та антивірусний ефект. Лазерне випромінювання пригнічує активність патогенних мікроорганізмів, включно з бактеріями та вірусами, руйнуючи їхні мембрани та порушуючи процеси їхньої життєдіяльності. У результаті інфекція перестає поширюватися, а організм швидше справляється з хворобою. Цей ефект особливо корисний за хронічного та затяжного нежитю, коли слизова оболонка носа стає середовищем для постійного розмноження бактерій;
- стимуляція місцевого імунітету. Лазерна терапія активізує імунні клітини слизової носа, включно з лейкоцитами, макрофагами і Т-лімфоцитами. Процедура посилює їхню здатність боротися з патогенними мікроорганізмами, покращує вироблення захисних антитіл і знижує ймовірність повторних інфекцій. Завдяки зміцненню місцевого імунітету лазер допомагає організму самостійно справлятися зі збудниками риніту без необхідності частого застосування антибіотиків або противірусних препаратів;
- прискорення процесів регенерації. Під впливом лазерного випромінювання в тканинах активізуються процеси відновлення. Лазер стимулює поділ клітин епітелію, сприяє утворенню нових здорових клітин і прискорює загоєння пошкоджених ділянок червоної слизової оболонки носа. Процедуру призначають за хронічного риніту, коли слизова зазнає постійних ушкоджень і атрофії;
- зниження алергічних реакцій. За алергічного риніту лазерне випромінювання застосовується як доповнення до таблеток і спреїв, допомагає зменшити чутливість слизової оболонки до алергенів. Воно стабілізує мембрани опасистих клітин, знижуючи їхню схильність до вивільнення гістаміну та інших запальних медіаторів.
Лазерна терапія знижує чутливість нервових закінчень слизової оболонки, зменшуючи неприємні відчуття, зокрема печіння, свербіж і дискомфорт у носі. Також вона сприяє розслабленню гладкої мускулатури судин, знижуючи спазми й усуваючи головний біль, викликаний закладеністю носа.
Лазер також допомагає регулювати секрецію слизових залоз залежно від форми риніту. За хронічного катарального риніту він знижує надмірне вироблення слизу, а за атрофічного — покращує зволоження і запобігає пересиханню слизової. У результаті відновлюється природна захисна функція носа, поліпшується дихання, зменшуються симптоми нежитю та закладеності носа.
Як лікувати риніт у домашніх умовах?
Лікувати риніт у домашніх умовах можна за допомогою медикаментозних засобів, призначених лікарем. Наприклад, для лікування алергічного риніту в домашніх умовах застосовуються антигістамінні препарати, які можуть випускатися у вигляді крапель або таблеток, інфекційного — антибіотики або противірусні засоби.
Особливості лікування риніту в дітей
Гострий риніт у дітей виникає частіше, ніж у дорослих, через незрілість імунної системи та анатомічні особливості носових ходів, які вужчі й коротші, що сприяє швидкому поширенню інфекції. Причинами риніту в дитини можуть бути вірусні чи бактеріальні інфекції, алергія, реакція на сухе або забруднене повітря, а також прорізування зубів у немовлят. Діти також схильні до частого контакту з джерелами інфекції і можуть самостійно не контролювати гігієну рук, збільшуючи ризик розвитку риніту.
Вилікувати нежить у дитини допоможе дитячий отоларинголог. Курс терапії може включати зволоження й очищення носа за допомогою сольових розчинів, підтримання оптимальної вологості повітря і рясне пиття. За вірусного риніту зазвичай достатньо симптоматичної терапії, а за бактеріального лікар може призначити антибіотики.
Особливості лікування риніту під час вагітності
Риніт у вагітних часто розвивається через гормональні зміни, особливо підвищення рівня естрогену та прогестерону, які спричиняють набряк і підвищене кровопостачання слизової носа. Хронічний нежить називається гормональним ринітом вагітних і зазвичай минає після пологів, може погіршувати якість сну і дихання.
Лікування риніту під час вагітності передбачає зволоження повітря, промивання носа сольовими розчинами та підтримання достатнього рівня рідини в організмі. За сильної закладеності лікар може призначити безпечні глюкокортикостероїдні спреї або антигістамінні препарати.
Методи лікування хронічного риніту
Лікування хронічного риніту залежить від його форми та включає медикаментозну терапію, фізіопроцедури та в деяких випадках хірургічне втручання. Позбутися хронічного риніту допоможуть зволожувальні та протизапальні засоби, глюкокортикостероїдні спреї, антигістамінні препарати, сольові розчини для промивання носа.
Фізіотерапевтичні методи (наприклад, лазерна терапія, ультрафонофорез та інгаляції) допомагають знизити запалення та відновити слизову оболонку. За вираженої гіпертрофії слизової може знадобитися хірургічне лікування (наприклад, коагуляція або вазотомія для поліпшення носового дихання).
Профілактика риніту
Профілактика риніту передбачає зміцнення імунітету, уникнення контакту з подразнювальними факторами та підтримання здорового мікроклімату. Важливо регулярно промивати ніс сольовими розчинами, зволожувати повітря в приміщенні, уникати переохолодження та контакту з алергенами.
Загартовування, збалансоване харчування, фізична активність і відмова від шкідливих звичок (наприклад, куріння) допомагають знизити ризик запалення слизової. У сезон застуд рекомендується уникати місць скупчення людей, дотримуватися гігієни рук і за необхідності використовувати бар'єрні засоби, включно з масками або мазями для захисту слизової носа.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Дитяча отоларингологія в Дитячому відділенні в Миколаєві
Дитяча отоларингологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Вазомоторний риніт може бути психосоматичним, оскільки його розвиток часто зумовлений порушенням вегетативної регуляції тонусу судин носової порожнини. Під впливом стресу, емоційних перевантажень, хронічної втоми або вегето-судинної дистонії нервова система може спричиняти неконтрольоване розширення судин слизової оболонки носа, що призводить до її набряку і закладеності без ознак інфекції або алергії.
Тривалість лікування риніту залежить від його типу, причини виникнення, стану імунної системи пацієнта та своєчасності початку терапії. Гострий риніт, спричинений вірусною інфекцією, зазвичай минає протягом п'яти-семи днів. Однак у пацієнтів з ослабленим імунітетом або за наявності хронічних інфекцій гострий риніт може затягнутися до трьох-чотирьох тижнів. Ознаки алергічного риніту після приймання антигістамінних таблеток зменшуються через кілька днів. Хронічний нежить може тривати місяцями або роками, вимагаючи комплексного підходу до лікування риніту препаратами для досягнення стійкої ремісії.
Вазомоторний риніт небезпечний, оскільки призводить до хронічного порушення носового дихання, погіршення сну, зниження насичення організму киснем і, як наслідок, до головних болів, втоми і погіршення працездатності. Через постійну закладеність носа людина змушена дихати через рот, що підвищує ризик інфекцій дихальних шляхів, включно з фарингітом, ларингітом і бронхітом. Тривале запалення слизової сприяє її гіпертрофії, що може призвести до утворення поліпів і необхідності хірургічного втручання. Також нейровегетативний риніт впливає на якість життя, спричиняючи дискомфорт, погіршення нюху та підвищення чутливості до подразників.
Швидко вилікувати нежить (наприклад, за день) зазвичай неможливо, оскільки організм потребує певного часу для боротьби з інфекцією, відновлення слизової оболонки носа і нормалізації роботи судин. Прискорити процес одужання можна за допомогою комплексного підходу: зволоження повітря, промивання носа сольовими розчинами, використання судинозвужувальних крапель від риніту, рясного пиття і дотримання спокою.
Для лікування хронічного нежитю народними засобами часто використовують інгаляції на травах і закапування натуральних олій, включно з обліпиховою або евкаліптовою. Однак не рекомендується закапувати в ніс соки рослин (цибулі, часнику, алое) без розбавлення, використовувати прогрівання в разі гнійних виділень або застосовувати сумнівні методи (наприклад, вдихання парів оцту). Зазначені методи можуть спричинити опік слизової, посилити запалення або сприяти поширенню інфекції, призводячи до ускладнень, включно з синуситом або атрофією слизової. За риніту допомагають сольові розчини, які працюють завдяки зволоженню слизової оболонки носа, розрідженню густого слизу і механічному видаленню алергенів, вірусів і бактерій. Правильне промивання носа за нежитю сприяє зниженню набряку, поліпшенню носового дихання і запобіганню пересиханню слизової, що особливо важливо за хронічного риніту або впливу сухого повітря.
Вікторія
1 місяць тому
