Нежить і закладений ніс — що робити?

Першими ознаками захворювань носа і приносових пазух є нежить і закладеність носа.

Причини нежитю і закладеності носа

Найбільш поширеною причиною нежитю та закладеності носа є гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). Запалення слизових оболонок носових раковин за ГРВІ супроводжується набряком носа і розширенням судин, внаслідок чого закладає ніс. Набряк слизової оболонки носа проходить без нежитю або поєднується з рясними виділеннями з носових ходів. Закладеність носа за ГРВІ також може поєднуватись із підвищенням температури до 37-38 градусів, головним болем, першінням у горлі.

Забитий ніс супроводжується зниженням нюху, гугнявістю та чханням. Причини закладеності носа:

• риніт (запалення слизової оболонки носа);
• гайморит;
• алергічні реакції;
• порушення тонусу судин носа (вазомоторний риніт) та звикання до судинозвужувальних крапель у ніс (медикаментозний риніт);
• гіпертрофію аденоїдів;
• викривлення носової перегородки;
• новоутворення в носі та приносових пазухах (наприклад, поліпи).

Алергічний риніт супроводжується чханням, сльозотечею, свербінням в області носа та очей. Виділення з носових ходів за алергічного нежитю рясні, рідкі та прозорі.

Гнійні виділення з носа можуть свідчити про розвиток бактеріального риносинуситу. Гній у носі надає виділенням зеленого, жовтого або коричневого кольору, а також має неприємний запах. Бактеріальний синусит може бути одностороннім (закладена одна ніздря) і двостороннім.

Закладеність носа та вух може свідчити про приєднання середнього отиту (запалення всередині вуха). Отит, як правило, буває одностороннім (заклало ніс і вухо з одного боку). Визначити запалення у вусі може оториноларинголог під час огляду барабанних перетинок за допомогою отоскопу (інструменту для огляду вух, оснащеного ліхтариком).

Чому ніс закладений без нежитю?

Закладеність носа без нежитю найчастіше є наслідком гіпертрофії аденоїдів або розвитку поліпозу носа та приносових пазух. Викривлення носової перегородки (вроджене чи придбане внаслідок травми носа) також супроводжується тим, що дихає ніс, але соплів немає.

Вірусний та алергічний риніт можуть супроводжуватися закладеністю носа без соплів. Для коронавірусної інфекції характерні забитість носа, втрата нюху та відсутність нежитю.

Постійна закладеність носа

Постійна закладеність носа свідчить про наявність хронічного захворювання ЛОР-органів. Хронічний риносинусит супроводжується тривалим запаленням слизових оболонок носових пазух. Цілорічний алергічний риніт характеризується тривалим нежитем і закладеність носа внаслідок безперервного контакту з алергеном. Постійна закладеність носа з одного боку може бути ознакою появи стороннього тіла чи новоутворень у носі.

Закладеність носа під час вагітності

Вагітні жінки особливо схильні до вірусних інфекцій та алергічних реакцій внаслідок перебудов імунної системи в період виношування дитини. Для усунення симптомів риніту вагітним жінкам не можна застосовувати лікарські препарати без призначення лікаря, зокрема краплі в ніс, оскільки вони можуть завдати шкоди здоров'ю майбутньої дитини. Для усунення закладеності носа під час вагітності можна промивати ніс ізотонічним (фізіологічним) сольовим розчином.

Закладеність носа у дитини

Найбільш поширеними причинами забитого носа у дитини є вірусні інфекції, алергії та гіпертрофія аденоїдів. Закладеність носа у немовляти у перші тижні життя також може бути фізіологічною (нормальною) внаслідок адаптації верхніх дихальних шляхів до процесу дихання та дозрівання процесів регуляції тонусу судин.

Закладеність носа у дитини може призвести до порушення сну, відмови від прийому їжі, дратівливості та плаксивості. Постійно закладений ніс (наприклад за гіпертрофії аденоїдів) може призвести до деформації кісток обличчя, пов'язаної з регулярним диханням ротом. Довго забитий ніс у немовляти пов'язаний зі зниженням набору ваги через утруднене смоктання. Якщо ніс у дитини закладає після їжі, необхідно перевірити дитину на наявність аномалій будови ньоба.

Забитий ніс у немовляти можна пробивати лише за допомогою крапель. Використовувати спреї можна дітям віком від двох років.

Закладеність носа та втрата нюху

Втрата нюху (аносмія) є специфічним симптомом Covid-19. Якщо закладений ніс без соплів і немає нюху, необхідно здати ПЛР-тест на коронавірус. Причина втрати нюху за коронавірусної інфекції полягає в пошкодженні нюхового нерва.

Аносмія також може розвиватися за риносинуситу внаслідок запального процесу в слизових оболонках носа та приносових пазухах. Набряк і скупчення слизу в носі перешкоджають контакту пахучих речовин з рецепторами на слизовій оболонці носа.

Як позбутися закладеності носа?

Для симптоматичного усунення закладеності застосовується промивання носа ізотонічним і гіпертонічним сольовим розчином, а також судинозвужувальні краплі в ніс. Для полегшення носового дихання слід створити комфортні умови в приміщенні: температура повітря не повинна перевищувати 22 градуси, а вологість повітря в кімнаті необхідно підтримувати на рівні 70%.

Для діагностики та лікування закладеності носа необхідно звернутися до терапевта або оториноларинголога, який уважно вивчить скарги та анамнез (історію) захворювання. Лікар проведе огляд носа, горла та вух. У разі потреби терапевт і ЛОР-лікар можуть призначити додаткові обстеження для визначення природи риніту: клінічний і біохімічний аналіз крові, алергопроби, тест на коронавірус, мазки з носа та зіву на мікрофлору та її стійкість до антибактеріальних препаратів, рентгенографію придаткових пазух носа, комп'ютерну томографію придаткових пазух носа.

На підставі обстеження лікар точно визначить вид риніту та призначить правильне лікування. Терапія риніту та синуситу в більшості випадків медикаментозна із застосуванням антибактеріальних, протизапальних, протинабрякових, протиалергічних препаратів. Тривалість курсу лікування визначає лікар залежно від причини та важкості захворювання.

Автор: Шеховцова Світлана Володимирівна

Лікар-отоларинголог. Друга категорія. Стаж роботи 20 років.

Стаття перевірена: Кравець Вікторія Вікторівна

Лікар-отоларинголог. Стаж роботи 5 років.