Найкращі ліки від бактеріального вагінозу: які бувають та що вибрати?

Що таке бактеріальний вагіноз?

Бактеріальний вагіноз (дисбактеріоз піхви) — це стан, спричинений дисбалансом мікрофлори піхви через надмірний ріст і розмноження умовно-патогенних мікроорганізмів та зменшення кількості корисних лактобактерій. Збудниками патології є анаеробні бактерії (гарднерела, превотелла, мікоплазма хомініс, мобілункус, атопобіум вагінальний).

Здорова вагінальна флора складається з різних типів бактерій, серед яких переважають лактобактерії (Lactobacillus spp.). Lactobacillus spp. складають основу нормофлори піхви і вважаються показником здорового мікробного балансу.

У нормі Lactobacillus spp. забезпечують підтримку природного кислого середовища піхви (рН 3,8–4,2). «Корисні» бактерії виробляють молочну кислоту та перекис водню, завдяки чому формується природний захисний бар’єр, що підтримує здоров’я слизової оболонки піхви та перешкоджає розмноженню патогенних мікроорганізмів. 

При зменшенні кількості лактобактерій, що може бути пов’язано з прийомом антибіотиків, спринцюванням, використанням агресивних засобів інтимної гігієни, рН піхви підвищується. Менш кисле середовище створює сприятливі умови для активного розмноження умовно-патогенних бактерій і розвитку дисбактеріозу піхви.

Чому з’являється бактеріальний вагіноз?

Бактеріальний вагіноз з’являється через надмірний ріст і розмноження анаеробних бактерій. Фактори, що сприяють розвитку інфекційного вагінозу, можуть включати:

• прийом антибіотиків;
• часті спринцювання;
• багаторазові незахищені статеві акти;
• часту зміну статевих партнерів;
• використання внутрішньоматкових засобів контрацепції;
• постійний стрес;
• куріння;
• незбалансоване харчування (вживання великої кількості цукру, перероблених продуктів);
• захворювання шийки матки (цервіцит);
• порушення роботи залоз внутрішньої секреції;
• використання засобів інтимної гігієни з агресивними компонентами;
• носіння тісної білизни з синтетичних тканин.

Причиною бактеріального вагінозу можуть бути гормональні зміни, які відбуваються під час місячних, вагітності, у період менопаузи. Дисбактеріоз піхви може виникнути на тлі зниження імунітету після перенесених інфекційних захворювань.

Як зрозуміти, що у мене бактеріальний вагіноз?

У більшості випадків не відразу вдається зрозуміти, що з'явився бактеріальний вагіноз. Патологія часто розвивається безсимптомно. Можливі ознаки бактеріального вагінозу:

• нетипові виділення з піхви з неприємним запахом;
• свербіж і печіння в піхві;
• подразнення та запалення слизової оболонки піхви;
• дискомфорт під час сечовипускання.

Ознаки бактеріального вагінозу є нетиповими і можуть бути схожими на симптоми інших інфекцій. Для діагностики патологічного стану необхідно записатися до гінеколога.

Які виділення при бактеріальному вагінозі?

При бактеріальному вагінозі можуть спостерігатися рясні виділення рідкої консистенції з вираженим рибним запахом, який зазвичай посилюється після статевого акту або під час місячних. Вони можуть бути білого, сірого або зеленуватого кольору.

Як лікують бактеріальний вагіноз?

Щоб дізнатися, чим лікувати бактеріальний вагіноз, необхідно записатися на консультацію до гінеколога. На прийомі лікар проводить гінекологічний огляд, збирає анамнез (інформацію про симптоми, скарги, спосіб життя, перенесені інфекційні захворювання) і призначає лабораторні дослідження. Діагностика дисбактеріозу піхви може включати:

• ‌рН-тест на рівень кислотності в піхві;
• ПЦР-тест;
• аналіз на інфекції, що передаються статевим шляхом;
• мікроскопію мазка на флору.

У нормі у жінок при вагінальному мазку переважають лактобацили, які підтримують кисле середовище та перешкоджають розмноженню патогенних мікроорганізмів. Зниження кількості lactobacillus у мазку може вказувати на порушення мікрофлори та розвиток бактеріального вагінозу. При надмірній кількості лактобацил у мазку може розвиватися цитолітичний вагіноз, який супроводжується руйнуванням клітин епітелію піхви.

На підставі результатів огляду, анамнезу та лабораторних досліджень лікар ставить діагноз і призначає тактику лікування. Медикаментозна терапія бактеріального вагінозу може включати:

• антибактеріальні препарати;
• місцеві антисептичні засоби;
• пробіотики.

У період лікування бактеріального вагінозу необхідно утриматися від статевих контактів через ризик посилення симптомів і можливої передачі збудника патології партнеру. Також не слід відвідувати лазні, сауни, басейни, відкриті водойми, що може знизити ефективність лікування, підвищуючи ймовірність рецидивів. Лікування бактеріального вагінозу також передбачає зміну способу життя та уникнення факторів, що сприяють порушенню мікрофлори піхви.

Які найкращі ліки від бактеріального вагінозу?

Вибір найкращого ліків від бактеріального вагінозу здійснюється лікарем на підставі результатів обстеження, вираженості симптомів, наявності супутніх захворювань, стану здоров'я (наявності вагітності, менопаузи). Антибактеріальні препарати для лікування дисбактеріозу піхви можуть включати:

• метронідазол;
• кліндаміцин;
• тинідазол;
• секнідазол.

Лікарські засоби для лікування бактеріального вагінозу випускаються у формі таблеток, кремів, гелів або вагінальних свічок. Після завершення курсу терапії необхідно пройти повторний огляд у гінеколога для підтвердження відсутності інфекції. Нижче публікуємо список ліків, що призначаються для лікування бактеріального вагінозу.

Метронідазол

Метронідазол — це синтетична антибактеріальна та протипротозойна речовина з групи похідних 5-нітроімідазолу. Вона має виражену протимікробну дію на анаеробні бактерії. Метронідазол проникає в клітини патогенів, порушуючи синтез ДНК, що призводить до припинення їх росту та загибелі. Препарат випускається у формі таблеток або гелю для зовнішнього застосування.

Дозування метронідазолу та тривалість терапії баквагінозу визначаються лікарем індивідуально, залежно від вираженості симптомів, форми захворювання та загального стану пацієнта. В середньому терапія може тривати 10–14 днів. Можливі побічні реакції при прийомі препаратів метронідазолу:

• нудота та блювання;
• діарея;
• дискомфорт у животі;
• металевий присмак у роті;
• головний біль;
• зниження або втрата апетиту;
• подразнення слизової оболонки порожнини рота або язика;
• алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, набряк обличчя, губ, язика, кропив’янка);
• прискорене серцебиття;
• підвищення температури тіла;
• оніміння кінцівок.

Під час прийому препарату слід виключити вживання алкоголю для запобігання появі побічних ефектів. Креми та вагінальні свічки можуть знизити надійність бар'єрних методів контрацепції (презервативів). Рекомендується суворо дотримуватися призначеної лікарем схеми лікування і не припиняти терапію передчасно навіть при поліпшенні самопочуття.

Кліндаміцин

Кліндаміцин є напівсинтетичним антибіотиком із групи лінкозамідів. Речовина діє переважно на анаеробні бактерії, порушуючи синтез білків, необхідних для їх життєдіяльності та розмноження. У результаті ріст патогенної мікрофлори сповільнюється, а кількість хвороботворних мікроорганізмів поступово зменшується. Лікарські засоби на основі кліндаміцину для лікування бактеріального вагінозу випускаються у формі капсул, вагінальних свічок і кремів.

Схема терапії та дозування препарату визначаються лікарем індивідуально. У середньому курс лікування становить від 7 до 10 днів, однак при використанні місцевих форм препарату тривалість терапії може бути меншою. Лікарські засоби на основі кліндаміцину часто призначаються при непереносимості метронідазолу. Можливі побічні реакції від прийому кліндаміцину:

• нудота та блювання;
• печія;
• діарея;
• біль у животі;
• біль у суглобах;
• дискомфорт та біль при ковтанні;
• металевий присмак у роті;
• алергічні реакції.

При використанні місцевих препаратів на основі кліндаміцину може спостерігатися свербіж або печіння у піхві, нетипові вагінальні виділення. Креми та вагінальні свічки також можуть тимчасово знижувати надійність бар’єрних методів контрацепції. У рідкісних випадках прийом препаратів на основі кліндаміцину може спровокувати розвиток антибіотик-асоційованого коліту (запалення слизової оболонки товстої кишки). При появі виражених побічних реакцій необхідно звернутися до лікаря.

Тінідазол

Препарати на основі тінідазолу мають антибактеріальні та протипротозойні властивості. Тінідазол проникає в клітини патогенних мікроорганізмів і порушує структуру їх ДНК, перешкоджаючи подальшому розмноженню бактерій і викликаючи їх загибель. Препарат ефективно пригнічує ріст анаеробної мікрофлори, сприяючи відновленню нормального балансу мікрофлори піхви. Лікарські засоби на основі тинідазолу випускаються у формі таблеток.

Схема лікування визначається лікарем індивідуально. Курс лікування зазвичай становить від двох до п'яти днів. Препарати на основі тинідазолу зазвичай призначаються при непереносимості засобів з метронідазолом і кліндаміцином. Можливі побічні реакції при прийомі препарату на основі тинідазолу можуть включати:

• блювання;
• нудоту;
• закреп;
• металевий присмак у роті;
• втрату апетиту;
• біль або спазми в шлунку;
• втому;
• запаморочення;
• головний біль.

У рідкісних випадках препарат може викликати порушення координації рухів або оніміння кінцівок. Під час лікування тинідазолом і протягом декількох днів після закінчення терапії необхідно повністю відмовитися від вживання алкоголю, оскільки поєднання препарату зі спиртними напоями може викликати виражені побічні реакції.

Секнідазол

Секнідазол є протимікробним та антипротозойним засобом, що чинить бактерицидну дію на більшість анаеробних бактерій та багато найпростіших мікроорганізмів. Препарати на основі секнідазолу випускаються у формі таблеток та гранул для перорального прийому. Завдяки пролонгованій дії препарат часто застосовується одноразово за призначенням лікаря, що дозволяє проводити короткочасну терапію з зручністю для пацієнтки.

Препарат може викликати нудоту, блювання, діарею, головний біль і металевий присмак у роті. Одним із недоліків секнідазолу є його порівняно висока вартість.

Домашні методи лікування бактеріального вагінозу

Домашні методи лікування бактеріального вагінозу (наприклад, правильна інтимна гігієна, прийом пробіотиків, безпечний секс) можуть тимчасово полегшити симптоми, однак рідко здатні усунути причину патології. Терапія захворювання передбачає застосування антибіотиків, призначених гінекологом. Лікування бактеріального вагінозу з використанням народних засобів може призвести до погіршення стану, посилення симптомів, переходу захворювання в хронічну форму та розвитку ускладнень.

Акційні пропозиції та новини

-15%

Ужгород

Знижка 15% на аналізи при первинному прийомі гінеколога в «ОН Клінік Ужгород»

Знижка діє

з 22.05.26 по 20.06.26

Детальніше

Правильна інтимна гігієна

Правильна інтимна гігієна передбачає підтримання чистоти статевих органів та використання індивідуальних гігієнічних предметів (рушників, білизни, бритв). Щодня необхідно підмиватися під проточною теплою водою з використанням засобів для інтимної гігієни з нейтральним рН, без ароматизаторів.

Гігієна жіночих статевих органів також передбачає регулярну зміну нижньої білизни, бажано з натуральних тканин. Рекомендується уникати спринцювання, яке може призвести до порушення кислотності слизової оболонки піхви, сприяти росту та розмноженню патогенних мікроорганізмів.

Пробіотики

Для нормалізації кислотності піхви під час лікування бактеріального вагінозу можуть бути показані пробіотики у формі капсул або свічок, що містять лактобактерії. Вони сприяють відновленню мікрофлори піхви, знижуючи ризик рецидивів захворювання. У раціон також можна включити натуральні пробіотики (йогурт, кефір, нежирний сир, квашену капусту).

Добавки з часником

Ефективність добавок з часником для лікування бактеріального вагінозу науково не підтверджена. Їх прийом не є альтернативою антибактеріальній терапії. Незважаючи на те, що часник має антимікробні властивості завдяки вмісту біологічно активних сполук, добавки з ним не здатні знищити бактерії, що викликають дисбактеріоз піхви. Прийом препаратів може спровокувати подразнення шлунково-кишкового тракту та алергічні реакції.

Борна кислота

Препарати з борною кислотою для лікування дисбактеріозу піхви можуть застосовуватися як додаткові засоби терапії виключно за призначенням лікаря. Борна кислота має антисептичний ефект і може вплинути на рН піхви, створюючи несприятливі умови для росту патогенної мікрофлори. Однак самолікування та неправильне використання препаратів може призвести до подразнення слизової оболонки піхви, алергічних реакцій, а в деяких випадках — до хімічних опіків.

Масло чайного дерева

Використання супозиторіїв з маслом чайного дерева для лікування бактеріального вагінозу не має доведеної ефективності. Застосування засобів може призвести до алергічних реакцій, подразнення, свербіння та печіння у піхві. Самолікування може сприяти хронізації патології, підвищуючи ризик ускладнень.

Яблучний оцет

Інформації про безпеку та ефективність використання спринцювання розчином з яблучним оцтом при лікуванні бактеріального вагінозу недостатньо — наукові факти відсутні. Застосування народного засобу може призвести до сухості піхви, алергічних реакцій, хімічних опіків, підвищуючи ризик приєднання вторинної інфекції, посилення симптомів бактеріального вагінозу та розвитку запальних захворювань органів малого таза.

Безпечний секс

Бактеріальний вагіноз не належить до інфекцій, що передаються статевим шляхом, проте безпечний секс із постійним використанням презервативів допомагає знизити ризик виникнення патологічного стану та його рецидивів. Презервативи виконують захисну функцію, обмежуючи вплив лужного середовища сперми на мікрофлору піхви.

Потрапляння сперми в порожнину органу може тимчасово підвищувати pH, знижуючи природну кислотність середовища. Створюються сприятливі умови для пригнічення корисних лактобактерій та активного розмноження анаеробних бактерій, що викликають бактеріальний вагіноз.

Використання бар'єрної контрацепції знижує ризик передачі між партнерами нових штамів мікроорганізмів, що часто відбувається при їхній частій зміні або незахищених статевих контактах. Безпечний секс допомагає підтримувати нормальну мікрофлору піхви та знижує ймовірність розвитку бактеріального вагінозу, який нерідко може протікати безсимптомно.

Коли при бактеріальному вагінозі слід звернутися до лікаря?

При появі симптомів бактеріального вагінозу слід звернутися до лікаря. Також консультація гінеколога необхідна при наявності ознак патології, які зберігаються тривалий час, посилюються або виникають повторно після пройденого лікування. Бактеріальний вагіноз може протікати безсимптомно, тому рекомендується регулярно проходити профілактичні огляди у лікаря, що дозволить виявити патологію і почати лікування.

Дієта при бактеріальному вагінозі

У рамках комплексного лікування бактеріального вагінозу може бути показана дієта, спрямована на зміцнення імунітету, поліпшення загального стану та підвищення захисних властивостей організму. Раціон при дисбактеріозі піхви може включати:

• цільнозернові продукти (вівсянку, гречку, бурий рис, цільнозерновий хліб, булгур);
• овочі (броколі, цвітну капусту, моркву, буряк, кабачки, огірки);
• фрукти та ягоди (авокадо, гранати, яблука, чорницю, малину, полуницю);
• кисломолочні продукти (кефір, йогурт);
• продукти, багаті на білок (курятину, індичку, лосось, хек, яйця, квасолю, сою, нут).

З раціону необхідно виключити смажену, жирну, копчену, гостру їжу, фастфуд. Також слід обмежити вживання цукру, простих вуглеводів, газованих та алкогольних напоїв.

Що буде, якщо не лікувати вагіноз?

Якщо не лікувати вагіноз, прогресування патології може призвести до зниження якості життя та ускладнень. При дисбактеріозі піхви підвищується ризик зараження захворюваннями, що передаються статевим шляхом (хламідіозом, вірусом простого герпесу, трихомоніазом), ВІЛ. Інші ускладнення бактеріального вагінозу можуть включати:

• запальні захворювання органів малого таза (ендометрит, сальпінгоофорит, оофорит);
• підвищений ризик інфекцій після гінекологічних втручань та операцій;
• часті повторні епізоди бактеріального вагінозу;
• підвищений ризик зараження вірусом папіломи людини.

Бактеріальний вагіноз підвищує ймовірність ускладнень під час вагітності (передчасних пологів, передчасного відходження навколоплідних вод, післяпологових інфекцій). Порушення мікрофлори піхви може знизити фертильність (здатність до зачаття), підвищуючи ризик безпліддя.

Як запобігти бактеріальному вагінозу?

Щоб запобігти бактеріальному вагінозу, необхідно дотримуватися заходів, спрямованих на підтримку нормальної мікрофлори піхви та зниження факторів ризику. Профілактика дисбактеріозу піхви може включати:

• дотримання правил особистої гігієни;
• відмову від спринцювання та застосування засобів для інтимної гігієни з агресивними компонентами;
• постійне використання презервативів, особливо при зміні статевого партнера;
• збалансоване харчування;
• уникнення стресових ситуацій.

Не слід приймати антибіотики без призначення лікаря. Для запобігання бактеріальному вагінозу необхідно проходити огляд у гінеколога не рідше одного разу на рік, а при появі патологічних симптомів — негайно записатися на консультацію до лікаря.