Що таке цервіцит?
Цервіцит — це запалення шийки матки, яке розвивається внаслідок інфекції або впливу інших подразнювальних факторів. Під час запалення тканини шийки матки набрякають і можуть легше кровоточити. Захворювання може супроводжуватися гнійними виділеннями з піхви, нерегулярними кров’янистими виділеннями та болем під час статевого акту. Однак у багатьох жінок цервіцит протікає безсимптомно.
У більшості випадків причиною цервіциту є бактеріальна інфекція. Однак запалення може розвинутися й під впливом будь-якого іншого чинника, що подразнює слизову оболонку шийки матки (механічне пошкодження слизової оболонки шийки матки та цервікального каналу під час гінекологічних маніпуляцій, неправильне використання секс-іграшок, застосування менструальних чаш, песаріїв, внутрішньопіхвових засобів контрацепції) або хімічне подразнення (під час спринцювання концентрованими кислими розчинами, використання контрацептивних гелів, промивання піхви засобами інтимної гігієни). Також сприяти появі цервіциту може алергічна реакція на подразники. Найпоширенішою є алергія на латекс, що міститься в презервативах.
Чи є цервіцит венеричним захворюванням?
Цервіцит сам по собі не є венеричним захворюванням. Це запалення шийки матки, яке може бути спричинене різними причинами. Нерідко цервіцит розвивається на тлі інфекцій, що передаються статевим шляхом (наприклад, хламідіозу або гонореї), однак його також можуть викликати умовно-патогенні мікроорганізми, алергічні реакції, механічне подразнення або хімічні речовини. Тому для визначення причини запалення та вибору лікування необхідний огляд гінеколога та, за потреби, лабораторне обстеження (аналізи).
Які виділення при цервіциті?
При цервіциті виділення зазвичай стають ряснішими і можуть змінювати колір та консистенцію. Найчастіше вони бувають слизовими або слизово-гнійними, білими, жовтуватими, сірими або зеленуватими, іноді мають неприємний запах. Однак характер виділень залежить від причини запалення: наприклад, при інфекціях, що передаються статевим шляхом, вони нерідко стають гнійними, а при неінфекційному цервіциті можуть залишатися прозорими або білуватими.
Які симптоми цервіциту?
Цервіцит може протікати як безсимптомно, так і з вираженими проявами. Єдиний спосіб точно підтвердити запалення шийки матки — пройти огляд у гінеколога. Симптоми цервіциту включають:
- незвичайні виділення з піхви (жовтого, білого або сірого кольору), іноді з неприємним запахом;
- свербіж або дискомфорт у піхві;
- кров’янисті виділення між менструаціями або після статевого акту;
- біль під час статевого акту (диспареунія);
- болісні відчуття внизу живота;
- свербіж у цервікальному каналі (каналі шийки матки).
Цервіцит також може виникати під час вагітності. Небезпека цервіциту в період виношування дитини полягає в ризику інфікування навколоплідних вод, настанні передчасних пологів та підвищеному ризику розривів шийки матки під час пологів.
Які причини цервіциту?
Найпоширенішою причиною гострого цервіциту є інфекції, що передаються статевим шляхом. До них належать хламідіоз (за даними досліджень, приблизно 40 % випадків цервіциту пов’язані з інфекцією Chlamydia trachomatis), гонорея, генітальний герпес, трихомоніаз. Причини неінфекційного (хронічного) цервіциту зазвичай не пов’язані зі статевими інфекціями і можуть включати:
- подразнення слизової оболонки шийки матки сперміцидами, засобами для спринцювання або латексом презервативів;
- реакцію на засоби, що вводяться у піхву, наприклад діафрагми, тампони або вагінальні песарії;
- бактеріальний вагіноз, при якому порушується нормальний склад мікрофлори піхви та розвивається запальний процес.
Чи є цервіцит заразним?
Інфекційний (гострий) цервіцит може передаватися статевому партнеру, якщо його причиною є інфекції, що передаються під час статевого акту. Щоб знизити ризик передачі інфекції, рекомендується утримуватися від статевих контактів до завершення курсу лікування та повного зникнення симптомів.
Чи може виникнути цервіцит без ІПСШ?
Інфекції, що передаються статевим шляхом, є лише однією з можливих причин цервіциту. Запалення шийки матки у жінок може розвинутися внаслідок алергічної реакції, механічного або хімічного подразнення, а також через порушення балансу нормальної мікрофлори піхви.
Чи є цервіцит різновидом ВПЛ?
Цервіцит не належить до захворювань, спричинених вірусом папіломи людини (ВПЛ). Однак ВПЛ може сприяти розвитку запалення шийки матки та бути одним із факторів, пов’язаних із виникненням цервіциту.
Види цервіциту
Виділяють дві основні форми цервіциту: гостру та хронічну. Залежно від проявів захворювання та тривалості запалення розрізняють гострий і хронічний цервіцит. Інфекційний цервіцит частіше має гострий перебіг. Хронічний цервіцит зазвичай має неінфекційну природу.
Гострий цервіцит розвивається раптово. Найчастіше його причиною є інфекції, що передаються статевим шляхом, а також інші бактеріальні інфекції. Зазвичай симптоми виражені сильніше, а основним методом лікування є антибіотикотерапія.
Хронічний цервіцит може зберігатися протягом кількох місяців. Його симптоми нерідко слабо виражені або повністю відсутні. На відміну від гострої форми, хронічне запалення частіше пов’язане не з інфекцією, а з тривалим впливом подразнювальних факторів або алергенів, наприклад засобів для інтимної гігієни, латексних презервативів або тривалим використанням засобів бар’єрної контрацепції (наприклад, цервікального ковпачка).
Що таке хронічний цервіцит?
Хронічний цервіцит — це тривале запалення шийки матки, яке може виникати через постійні або повторювані інфекції, травми чи алергічні реакції. Симптоми можуть бути невираженими або відсутніми, але іноді включають біль під час статевого акту, нетипові виділення або міжменструальні кровотечі. Лікування включає антибіотики або противірусні препарати, а також усунення факторів, що сприяють розвитку запалення (наприклад, гормональні порушення або механічні ушкодження).
Які ознаки хронічного цервіциту?
Хронічний цервіцит може протікати з періодичними загостреннями. При тривалому запаленні шийки матки може формуватися атрофічний цервіцит (зміни слизової оболонки шийки матки та каналу шийки матки). Діагностика цервіциту ґрунтується на типових проявах та даних огляду шийки матки за допомогою гінекологічних дзеркал і кольпоскопії (огляд піхви та шийки матки за допомогою спеціального інструменту з отриманням зображень слизової оболонки шийки матки).
Як лікують цервіцит?
Лікування інфекційного цервіциту є медикаментозним і полягає у призначенні антибактеріальних препаратів. Для правильного підбору антибіотика для лікування цервіциту може бути призначений аналіз мазка на мікрофлору піхви та її чутливість до препаратів.
Лікування статевого партнера при цервіциті необхідне, якщо причиною запалення є інфекція, що передається статевим шляхом (хламідіоз, уреаплазмоз, мікоплазмоз, трихомоніаз). Прогноз щодо одужання при інфекційному цервіциті сприятливий.
При алергії на латекс слід виключити використання засобів контрацепції, що містять латекс. Для профілактики хімічного та механічного ушкодження шийки матки необхідно проводити спринцювання, введення препаратів у піхву та підбирати засоби контрацепції за призначенням лікаря-гінеколога.
Які свічки допомагають при цервіциті?
Вибір вагінальних свічок при цервіциті залежить від причини запалення, тому універсального препарату не існує. При бактеріальних інфекціях лікар може призначити супозиторії з метронідазолом або кліндаміцином, при трихомоніазі — засоби з метронідазолом, а при грибковій інфекції, якщо вона виявлена одночасно з цервіцитом, — протигрибкові препарати з клотримазолом або міконазолом. Однак при цервіциті, спричиненому хламідіями, гонококами або іншими інфекціями, що передаються статевим шляхом, основою лікування є системні антибактеріальні препарати, а місцева терапія застосовується лише в окремих випадках за призначенням лікаря. Самолікування свічками без визначення причини запалення не рекомендується, оскільки воно може виявитися неефективним і призвести до хронізації захворювання.
Як лікувати хронічний цервіцит?
Лікування хронічного цервіциту залежить від причини запалення. Якщо воно спричинене інфекцією, то застосовуються антибіотики або противірусні препарати, залежно від збудника. Слід також усунути фактори, що сприяють запаленню: гормональні порушення або механічні травми, а в разі необхідності може бути проведено додаткове лікування, зокрема при гінекологічних захворюваннях.
Акційні пропозиції та новини
Чи можна вилікувати хронічний цервіцит?
Хронічний цервіцит піддається лікуванню, однак успіх терапії залежить від причини запалення. Якщо захворювання спричинене інфекцією, лікар призначає антибактеріальні, противірусні або протигрибкові препарати залежно від виявленого збудника. Якщо причиною є неінфекційні фактори (алергічна реакція, хімічне або механічне подразнення), важливо усунути їхній вплив. Після лікування гінеколог може призначити повторне обстеження, щоб переконатися, що запалення повністю минуло, та знизити ризик рецидиву.
Скільки часу триває лікування цервіциту?
За умови своєчасного початку лікування цервіцит зазвичай проходить протягом одного-двох тижнів. Щоб лікування було ефективним, важливо приймати призначені лікарем препарати відповідно до рекомендацій і не припиняти терапію достроково, навіть якщо симптоми зникли. Повертатися до статевого життя слід лише після завершення лікування та у терміни, рекомендовані лікарем.
Можливі ускладнення цервіциту
Сам по собі цервіцит рідко становить загрозу для життя, однак без своєчасного лікування запалення може призвести до ускладнень. Наслідки цервіциту розвиваються, якщо вчасно не вилікувати запалення в шийці матки. Ускладнення після цервіциту можуть включати:
- запальне захворювання органів малого таза. Якщо інфекція поширюється на матку, маткові труби та яєчники, можливе утворення рубцевої тканини, що підвищує ризик хронічного тазового болю, безпліддя та позаматкової вагітності;
- хронічні зміни слизової оболонки шийки матки (дисплазії, ерозії), при яких підвищується ризик розвитку раку шийки матки;
- при хронічному активному цервіциті може розвинутися безпліддя або ускладнення під час виношування плоду та пологів.
Нелікований цервіцит також підвищує ризик зараження ІПСШ, включаючи ВІЛ. Запалена слизова оболонка шийки матки стає більш вразливою, що полегшує проникнення вірусів і бактерій в організм.
Профілактика цервіциту
Повністю виключити ризик розвитку цервіциту неможливо, проте його можна значно зменшити. Для профілактики рекомендується використовувати бар’єрні методи контрацепції (презервативи), які знижують ймовірність зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом, а також регулярно проходити профілактичні огляди у гінеколога та, за наявності показань, обстежуватися на ІПСШ.
Крім того, важливо дотримуватися правил використання засобів інтимної гігієни та виробів, що вводяться у піхву (наприклад, тампонів), своєчасно їх замінювати та уникати застосування засобів, які можуть викликати подразнення слизової оболонки піхви та шийки матки.
У нашого блогу є власні канали в Телеграмі, Вайбері, Інстаграмі та Тредсі, у яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Гінекологія в ОН Клінік Суми
Гінекологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Присутність компонентів ектоцервіксу, ендоцервіксу та зони трансформації в мазку за цервіциту може свідчити про запалення, яке охоплює як зовнішню частину шийки матки (ектоцервікс), так і внутрішній канал (ендоцервікс). Зона трансформації — це область, де епітелій шийки матки змінюється з плоского на циліндричний, і вона може бути більш вразливою до інфекцій. Ці дані можуть вказувати на наявність запального процесу — ендоцервіциту або цервіциту — що потребує подальшого обстеження та лікування.
Присутність компонентів ектоцервіксу в мазку означає, що на слизовій оболонці шийки матки є клітини, характерні для зовнішньої частини шийки матки. Це може бути нормальним явищем, оскільки ектоцервікс є частиною шийки матки, яка виступає в піхву і покрита багатошаровим плоским епітелієм. Виявлення таких клітин в мазку може бути ознакою здорової слизової оболонки, однак для точної оцінки необхідно враховувати інші результати аналізів та клінічні прояви.
Ендоцервіцит — це запалення слизової оболонки цервікального каналу, яке часто викликається інфекціями (наприклад, хламідіозом, гонореєю або вірусами). Захворювання може проявлятися болями, аномальними виділеннями та кровотечами між менструаціями. У деяких випадках ендоцервіцит може бути безсимптомним, що ускладнює своєчасну діагностику. Лікування включає антибіотики або противірусні препарати залежно від збудника інфекції.
Цервікальний канал — це вузький прохід у шийці матки, який з'єднує порожнину матки з піхвою. Він виконує важливу функцію у репродуктивному процесі, дозволяючи проходити менструальним виділенням, спермі, а також служить бар'єром для захисту матки від інфекцій. Протягом менструального циклу та при вагітності цервікальний канал змінює свою консистенцію та відкритість для забезпечення нормального перебігу цих процесів.
Лікування хронічного активного цервіциту залежить від причин запалення, найчастіше це інфекційний процес. При інфекціях використовуються антибіотики або противірусні препарати, а також можуть бути призначені місцеві засоби для зменшення запалення. Важливе значення має усунення чинників, що сприяють розвитку хронічного запалення: порушення мікрофлори або травми шийки матки. Після лікування пацієнтка повинна регулярно проходити огляди для моніторингу стану.
Нелікований цервіцит часто призводить до проблем із зачаттям. Бактеріальна інфекція поширюється по висхідному шляху від шийки матки до її слизової оболонки і фалопієвих (маткових) труб. Розвиваються запальні захворювання органів малого таза. Їх результатом є спайки у фалопієвих трубах і матці, що перешкоджають виходу яйцеклітини під час овуляції та закріпленню ембріона на стінці матки.
Гострий бактеріальний цервіцит лікується протягом семи днів (за хронічної стадії терапія може тривати довше). Якщо причиною захворювання стала інфекція, що передається статевим шляхом, партнер теж повинен пройти лікування. Навіть після закінчення терапії і зникнення симптомів цервіциту протягом семи днів потрібно утримуватися від сексуальних контактів.
Лікувати цервіцит народним засобами не можна, так як вони не тільки не мають доведеної клінічної ефективності, але і можуть погіршити перебіг захворювання і призвести до розвитку ускладнень. У більшості випадків цервіцит викликаний бактеріальною інфекцією, тому застосовується медикаментозна терапія. Гінеколог призначає антибактеріальні препарати після визначення чутливості патогенних мікроорганізмів до них.
