Одним із таких захворювань є цервіцит.
Що таке цервіцит
Цервіцит є запалення шийки матки. Запалення за цервіциту може мати як інфекційну, так і неінфекційну природу.
Інфекційні збудники цервіциту потрапляють в область шийки матки, як правило, висхідним шляхом із піхви, тому цервіцит часто розвивається як ускладнення кольпіту (запалення слизової оболонки піхви). Інфекційний цервіцит викликається бактеріями, вірусами (найчастіше ВПЛ - вірусом папіломи людини), грибками (кандидоз), найпростішими (трихомоніаз). Збудники цервіциту можуть бути представниками:
- умовно-патогенної мікрофлори піхви (стафілококи, стрептококи, гарднерели);
- інфекцій, що передаються статевим шляхом (трихомонади, хламідії, уреаплазми, мікоплазми).
Не менш часто трапляється цервицит неінфекційної природи. Причинами неінфекційного цервіциту є:
- механічне пошкодження слизової оболонки шийки матки та цервікального каналу (за гінекологічних маніпуляцій, використання секс-іграшок, застосування менструальних чаш, песаріїв, внутрішньопіхвових засобів контрацепції);
- хімічне подразнення епітелію шийки матки (пвнаслідок спринцювання піхви концентрованими кислими розчинами, використання контрацептивних гелів, промивання піхви засобами інтимної гігієни);
- алергічна реакція (найбільш поширена алергія на латекс, що міститься в презервативах).
Симптоми цервіциту
Поставте своє питання Гінекологу «ОН Клінік»
Цервіцит може протікати як безсимптомно, так і з вираженими проявами. Симптоми цервіциту включають:
- виділення зі статевих шляхів, які виникають переважно за бактеріального цервіциту (характер виділень залежить від типу збудника);
- підвищення температури тіла та ознаки інтоксикації (млявість, головний біль, пітливість, зниження апетиту) супроводжують розвиток гнійного цервіциту;
- кровотеча з піхви (може виникати контактна кровоточивість - виділення крові після дотику до шийки матки, наприклад, під час гінекологічного огляду або статевому акту);
- дискомфорт під час статевого акту (діаспорян);
- больові відчуття внизу живота;
- свербіння в цервікальному каналі (каналі шийки матки).
Залежно від проявів захворювання і тривалості запалення розрізняють гострий і хронічний цервіцит. Інфекційний цервіцит найчастіше є гострим. Хронічний цервіцит зазвичай має неінфекційну природу.
Цервіцит також може виникати під час вагітності. Небезпека цервіциту в період виношування дитини полягає в ризику інфікування навколоплідних вод, настанні передчасних пологів і підвищеному ризику розривів шийки матки під час пологів.
Ознаки хронічного цервіциту
Хронічний цервіцит може протікати з періодичними загостреннями. За тривалого запалення шийки матки може формуватися атрофічний цервіцит (зміни слизової оболонки шийки матки та каналу шийки матки).
Діагностика цервіциту базується на типових проявах і даних огляду шийки матки за допомогою гінекологічних дзеркал і кольпоскопії (огляд піхви та шийки матки за допомогою спеціального інструменту з отриманням зображень слизової оболонки шийки матки).
Чи передається цервіцит статевим шляхом
За незахищених статевих контактів може статися зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), які можуть стати причиною розвитку інфекційного цервіциту. Для профілактики передачі збудників ІПСШ необхідно використовувати бар'єрні методи контрацепції (презервативи) під час статевих контактів з новими партнерами та регулярно (один раз на пів року) проходити профілактичні огляди у гінеколога (жінкам) і уролога (чоловікам).
Методи лікування цервіциту
Лікування інфекційного цервіциту медикаментозне і полягає в призначенні антибактеріальних препаратів. Для правильного підбору антибіотика для лікування цервіциту проводять аналіз мазка на мікрофлору піхви та її чутливість до препаратів.
Лікування статевого партнера за цервіциту потрібно, якщо причиною запалення є інфекція, що передається статевим шляхом (хламідіоз, уреаплазмоз, мікоплазмоз, трихомоніаз). Прогноз для одужання за інфекційного цервіциту сприятливий завдяки наявності ефективних методів лікування цього захворювання.
За алергії на латекс слід виключити використання латексовмісних засобів, а також пройти обстеження у лікаря-алерголога. Для профілактики хімічного і механічного пошкодження шийки матки необхідно проводити спринцювання, введення препаратів у піхву та підбирати засоби контрацепції за призначенням лікаря-гінеколога.
Наслідки цервіциту
Наслідки цервіциту розвиваються, якщо вчасно не вилікувати запалення в шийці матки. Ускладнення після цервіциту можуть включати:
- висхідне поширення інфекції на жіночі статеві органи малого таза з розвитком ендометриту (запалення слизової оболонки матки), сальпінгіту (запалення маткових труб) і оофоріту (запалення яєчників);
- хронічні зміни слизової оболонки шийки матки (дисплазії, ерозії), за яких підвищується ризик розвитку раку шийки матки;
- за хронічного активного цервіциту може розвинутися безпліддя або ускладнення під час виношування плода і пологів.
Для профілактики ускладнень цервіциту необхідно вчасно звертатися до гінеколога за появи симптомів захворювання і регулярно (один раз на 6 місяців) проходити профілактичний гінекологічний огляд.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Гінекологія в ОН Клінік Суми
Популярні питання
Нелікований цервіцит часто призводить до проблем із зачаттям. Бактеріальна інфекція поширюється по висхідному шляху від шийки матки до її слизової оболонки і фалопієвих (маткових) труб. Розвиваються запальні захворювання органів малого таза. Їх результатом є спайки у фалопієвих трубах і матці, що перешкоджають виходу яйцеклітини під час овуляції та закріпленню ембріона на стінці матки.
Гострий бактеріальний цервіцит лікується протягом семи днів (за хронічної стадії терапія може тривати довше). Якщо причиною захворювання стала інфекція, що передається статевим шляхом, партнер теж повинен пройти лікування. Навіть після закінчення терапії і зникнення симптомів цервіциту протягом семи днів потрібно утримуватися від сексуальних контактів.
Лікувати цервіцит народним засобами не можна, так як вони не тільки не мають доведеної клінічної ефективності, але і можуть погіршити перебіг захворювання і призвести до розвитку ускладнень. У більшості випадків цервіцит викликаний бактеріальною інфекцією, тому застосовується медикаментозна терапія. Гінеколог призначає антибактеріальні препарати після визначення чутливості патогенних мікроорганізмів до них.