Що таке цервіцит?
Цервіцит — це запалення шийки матки, яке може бути викликане інфекціями, механічними пошкодженнями або алергічними реакціями. Найчастіше цервіцит спричиняють інфекції, такі як хламідіоз, гонорея, герпес або вірус папіломи людини. Симптоми можуть включати біль, кровотечі між менструаціями, або незвичайні виділення, але іноді захворювання може протікати без явних проявів.
Запалення за цервіциту може мати як інфекційну, так і неінфекційну природу. Інфекційні збудники цервіциту потрапляють в область шийки матки, як правило, висхідним шляхом із піхви, тому цервіцит часто розвивається як ускладнення кольпіту (запалення слизової оболонки піхви). Інфекційний цервіцит викликається бактеріями, вірусами (найчастіше ВПЛ - вірусом папіломи людини), грибками (кандидоз), найпростішими (трихомоніаз). Збудники цервіциту можуть бути представниками:
- умовно-патогенної мікрофлори піхви (стафілококи, стрептококи, гарднерели);
- інфекцій, що передаються статевим шляхом (трихомонади, хламідії, уреаплазми, мікоплазми).
Не менш часто трапляється цервицит неінфекційної природи. Причинами неінфекційного цервіциту є:
- механічне пошкодження слизової оболонки шийки матки та цервікального каналу (за гінекологічних маніпуляцій, використання секс-іграшок, застосування менструальних чаш, песаріїв, внутрішньопіхвових засобів контрацепції);
- хімічне подразнення епітелію шийки матки (пвнаслідок спринцювання піхви концентрованими кислими розчинами, використання контрацептивних гелів, промивання піхви засобами інтимної гігієни);
- алергічна реакція (найбільш поширена алергія на латекс, що міститься в презервативах).
Які симптоми цервіциту?
Поставте своє питання Гінекологу «ОН Клінік»
Цервіцит може протікати як безсимптомно, так і з вираженими проявами. Симптоми цервіциту включають:
- виділення зі статевих шляхів, які виникають переважно за бактеріального цервіциту (характер виділень залежить від типу збудника);
- підвищення температури тіла та ознаки інтоксикації (млявість, головний біль, пітливість, зниження апетиту) супроводжують розвиток гнійного цервіциту;
- кровотеча з піхви (може виникати контактна кровоточивість - виділення крові після дотику до шийки матки, наприклад, під час гінекологічного огляду або статевому акту);
- дискомфорт під час статевого акту (діаспорян);
- больові відчуття внизу живота;
- свербіння в цервікальному каналі (каналі шийки матки).
Залежно від проявів захворювання і тривалості запалення розрізняють гострий і хронічний цервіцит. Інфекційний цервіцит найчастіше є гострим. Хронічний цервіцит зазвичай має неінфекційну природу.
Цервіцит також може виникати під час вагітності. Небезпека цервіциту в період виношування дитини полягає в ризику інфікування навколоплідних вод, настанні передчасних пологів і підвищеному ризику розривів шийки матки під час пологів.
Що таке хронічний цервіцит?
Хронічний цервіцит — це тривале запалення шийки матки, яке може виникати через постійне або повторювані інфекції, травми або алергічні реакції. Симптоми можуть бути невиразними або відсутніми, але іноді включають болі під час статевого контакту, незвичайні виділення або міжменструальні кровотечі. Лікування включає антибіотики або противірусні препарати, а також корекцію факторів, що сприяють розвитку запалення (наприклад, гормональні порушення або механічні пошкодження).
Які ознаки хронічного цервіциту?
Хронічний цервіцит може протікати з періодичними загостреннями. За тривалого запалення шийки матки може формуватися атрофічний цервіцит (зміни слизової оболонки шийки матки та каналу шийки матки).
Діагностика цервіциту базується на типових проявах і даних огляду шийки матки за допомогою гінекологічних дзеркал і кольпоскопії (огляд піхви та шийки матки за допомогою спеціального інструменту з отриманням зображень слизової оболонки шийки матки).
Як лікують цервіцит?
Лікування інфекційного цервіциту медикаментозне і полягає в призначенні антибактеріальних препаратів. Для правильного підбору антибіотика для лікування цервіциту проводять аналіз мазка на мікрофлору піхви та її чутливість до препаратів.
Лікування статевого партнера за цервіциту потрібно, якщо причиною запалення є інфекція, що передається статевим шляхом (хламідіоз, уреаплазмоз, мікоплазмоз, трихомоніаз). Прогноз для одужання за інфекційного цервіциту сприятливий завдяки наявності ефективних методів лікування цього захворювання.
За алергії на латекс слід виключити використання латексовмісних засобів, а також пройти обстеження у лікаря-алерголога. Для профілактики хімічного і механічного пошкодження шийки матки необхідно проводити спринцювання, введення препаратів у піхву та підбирати засоби контрацепції за призначенням лікаря-гінеколога.
Як вилікувати хронічний цервіцит?
Лікування хронічного цервіциту залежить від причини запалення. Якщо він викликаний інфекцією, то використовуються антибіотики або противірусні препарати, залежно від збудника. Важливо також усунути фактори, які сприяють запаленню: гормональні порушення або механічні травми, а у разі необхідності може бути проведено додаткове лікування, зокрема при гінекологічних захворюваннях.
Чи передається цервіцит статевим шляхом?
За незахищених статевих контактів може статися зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), які можуть стати причиною розвитку інфекційного цервіциту. Для профілактики передачі збудників ІПСШ необхідно використовувати бар'єрні методи контрацепції (презервативи) під час статевих контактів з новими партнерами та регулярно (один раз на пів року) проходити профілактичні огляди у гінеколога (жінкам) і уролога (чоловікам).
Наслідки цервіциту
Наслідки цервіциту розвиваються, якщо вчасно не вилікувати запалення в шийці матки. Ускладнення після цервіциту можуть включати:
- висхідне поширення інфекції на жіночі статеві органи малого таза з розвитком ендометриту (запалення слизової оболонки матки), сальпінгіту (запалення маткових труб) і оофоріту (запалення яєчників);
- хронічні зміни слизової оболонки шийки матки (дисплазії, ерозії), за яких підвищується ризик розвитку раку шийки матки;
- за хронічного активного цервіциту може розвинутися безпліддя або ускладнення під час виношування плода і пологів.
Для профілактики ускладнень цервіциту необхідно вчасно звертатися до гінеколога за появи симптомів захворювання і регулярно (один раз на шість місяців) проходити профілактичний гінекологічний огляд.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Гінекологія в ОН Клінік Суми
Гінекологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Присутність компонентів ектоцервіксу, ендоцервіксу та зони трансформації в мазку за цервіциту може свідчити про запалення, яке охоплює як зовнішню частину шийки матки (ектоцервікс), так і внутрішній канал (ендоцервікс). Зона трансформації — це область, де епітелій шийки матки змінюється з плоского на циліндричний, і вона може бути більш вразливою до інфекцій. Ці дані можуть вказувати на наявність запального процесу — ендоцервіциту або цервіциту — що потребує подальшого обстеження та лікування.
Присутність компонентів ектоцервіксу в мазку означає, що на слизовій оболонці шийки матки є клітини, характерні для зовнішньої частини шийки матки. Це може бути нормальним явищем, оскільки ектоцервікс є частиною шийки матки, яка виступає в піхву і покрита багатошаровим плоским епітелієм. Виявлення таких клітин в мазку може бути ознакою здорової слизової оболонки, однак для точної оцінки необхідно враховувати інші результати аналізів та клінічні прояви.
Ендоцервіцит — це запалення слизової оболонки цервікального каналу, яке часто викликається інфекціями (наприклад, хламідіозом, гонореєю або вірусами). Захворювання може проявлятися болями, аномальними виділеннями та кровотечами між менструаціями. У деяких випадках ендоцервіцит може бути безсимптомним, що ускладнює своєчасну діагностику. Лікування включає антибіотики або противірусні препарати залежно від збудника інфекції.
Цервікальний канал — це вузький прохід у шийці матки, який з'єднує порожнину матки з піхвою. Він виконує важливу функцію у репродуктивному процесі, дозволяючи проходити менструальним виділенням, спермі, а також служить бар'єром для захисту матки від інфекцій. Протягом менструального циклу та при вагітності цервікальний канал змінює свою консистенцію та відкритість для забезпечення нормального перебігу цих процесів.
Лікування хронічного активного цервіциту залежить від причин запалення, найчастіше це інфекційний процес. При інфекціях використовуються антибіотики або противірусні препарати, а також можуть бути призначені місцеві засоби для зменшення запалення. Важливе значення має усунення чинників, що сприяють розвитку хронічного запалення: порушення мікрофлори або травми шийки матки. Після лікування пацієнтка повинна регулярно проходити огляди для моніторингу стану.
Нелікований цервіцит часто призводить до проблем із зачаттям. Бактеріальна інфекція поширюється по висхідному шляху від шийки матки до її слизової оболонки і фалопієвих (маткових) труб. Розвиваються запальні захворювання органів малого таза. Їх результатом є спайки у фалопієвих трубах і матці, що перешкоджають виходу яйцеклітини під час овуляції та закріпленню ембріона на стінці матки.
Гострий бактеріальний цервіцит лікується протягом семи днів (за хронічної стадії терапія може тривати довше). Якщо причиною захворювання стала інфекція, що передається статевим шляхом, партнер теж повинен пройти лікування. Навіть після закінчення терапії і зникнення симптомів цервіциту протягом семи днів потрібно утримуватися від сексуальних контактів.
Лікувати цервіцит народним засобами не можна, так як вони не тільки не мають доведеної клінічної ефективності, але і можуть погіршити перебіг захворювання і призвести до розвитку ускладнень. У більшості випадків цервіцит викликаний бактеріальною інфекцією, тому застосовується медикаментозна терапія. Гінеколог призначає антибактеріальні препарати після визначення чутливості патогенних мікроорганізмів до них.
Перш ніж піти, оцініть статтю – нам важливо знати вашу думку!
Дякуємо за вашу оцінку!
Людмила
2 роки тому
