Що таке септопластика?
Септопластика — це операція з вирівнювання викривленої або зміщеної носової перегородки, яка може покращити проходження повітря через ніс. Перегородка довжиною близько 70 міліметрів, що складається з хряща та кістки, розділяє внутрішню частину носа на дві камери (ніздрі). Крива носова перегородка може блокувати одну або обидві ніздрі та створювати перешкоди для потоку повітря.
Коли потрібна септопластика?
Поставте своє питання Отоларингологу «ОН Клінік»
Септопластика носової перегородки проводиться за хронічної закладеності носа. Інші показання до септопластики включають:
- новоутворення в носовій порожнині;
- потовщення носової перегородки;
- інфекції та запалення слизових оболонок придаткових пазух носа (наприклад, хронічний синусит);
- гребені (деформовані хрящі) носової перегородки;
- шипи (кісткові нарости) носової перегородки, що викликають порушення дихання.
Додатковими показаннями для септопластики є рецидивуючі носові кровотечі. Септопластика також може проводитися разом з ринопластикою (корекцією форми носа).
Що таке септопластика?
Які симптоми викривлення носової перегородки?
Близько 80% людей може мати викривлення чи девіацію носової перегородки (відхилення від природного анатомічного становища). У нормі носові ходи розташовані симетрично, а перешкод для руху повітря відсутні. Симптоми викривлення носової перегородки можуть включати:
- утруднене дихання через одну або обидві ніздрі;
- обструктивне апное уві сні;
- хропіння (виникає через вібрацію м'яких тканин гортані та піднебіння при викривленні носової перегородки);
- хронічний нежить;
- свистяче шумне дихання (стридор);
- лицьовий та головний біль.
Наслідки викривлення носової перегородки можуть збігатися із симптомами її перелому, які включають болі, носові кровотечі, утруднене дихання через ніс, закладеність та виділення з носа. Щоб уникнути діагностичних помилок проводяться рентген черепа та оцінка додаткових зовнішніх проявів перелому носової перегородки (наприклад, гематоми або посиніння шкіри навколо очей та носа). Також у разі перелому носова перегородка може видавати характерний звук (хрускотіти) при натисканні.
Які причини викривлення носової перегородки?
Викривлення носової перегородки може бути наслідком травми (наприклад, перелому носа). Інші фактори ризику та причини викривлення носової перегородки можуть включати:
- заняття контактними видами спорту (наприклад, дзюдо, кікбоксингом, боротьбою);
- дорожньо-транспортні пригоди;
- падіння.
Деякі люди народжуються з викривленням носової перегородки. Причинами вродженої патології можуть бути тяжкі пологи чи захворювання сполучної тканини. Викривлення або зміщення носової перегородки в один бік також можуть виникати по мірі зростанням носа.
Чим небезпечне викривлення носової перегородки?
Незначне викривлення носової перегородки може не викликати наслідків. Ускладнення сильно викривленої носової перегородки можуть включати:
- дихальні порушення;
- хронічні запалення пазух носа (наприклад, викривлення носової перегородки може призводити до виникнення гаймориту);
- сухість у роті;
- абсцеси та ерозії носової перегородки (можуть бути наслідками приєднання інфекцій, які на важких стадіях призводять до поступового руйнування носової перегородки);
- високий кров'яний тиск;
- поліпи (доброякісні нарости) носової перегородки;
- відчуття тиску чи закладеності в носових ходах;
- атрофію носової перегородки
Дискомфорт, що супроводжує проблеми з носовим диханням, може спричинити порушення сну. Небезпека викривлення носової перегородки також полягає у підвищеному ризику погіршення нюхової функції.
Як діагностують викривлення носової перегородки?
При виявленні ознак деформації носової перегородки необхідно записатися на консультацію до ЛОР. Діагностика викривлення носової перегородки може включати:
- збирання анамнезу;
- огляд носа за допомогою інструментів, які дозволяють акуратно розширити ніздрі, вивчити структуру внутрішньої частини носа та виявити нарости на носовій перегородці;
- ендоскопію носової порожнини.
У ході діагностики на носові тканини може наноситися протинабряковий спрей. При необхідності перелік обстежень при викривленні носової перегородки доповнюється рентгеном та комп'ютерною томографією придаткових пазух носа.
Як виправити викривлену носову перегородку?
Для симптоматичного лікування при деформації носової перегородки можна використовувати медичні препарати. Медикаментозна терапія викривленої носової перегородки може включати:
- судинозвужувальні краплі (зменшують набряк тканин, тимчасово усуваючи перешкоди для проходження повітря при викривленні носової перегородки);
- антигістамінні засоби (допомагають запобігти або усунути симптоми алергії, включаючи закладеність носа та нежить);
- стероїдні спреї.
Ліки призначаються з метою полегшення симптомів. Проте за їх допомогою неможливо виправити викривлену носову перегородку.
Якщо скарги зберігаються, незважаючи на медикаментозну терапію, може призначатися операція з виправлення форми носової перегородки (септопластика). Види операції з виправлення носової перегородки:
- ендоскопічна (закрита) септопластика. Малоінвазивна операція, що характеризується мінімальним ушкодженням тканин та коротким реабілітаційним періодом;
- екстракорпоральна (відкрита) септопластика. Хірургічне втручання, при якому використовується скальпель. Відкриту операцію показано у випадках, коли сильно викривлену носову перегородку неможливо виправити ендоскопічним методом.
При проведенні ультразвукової септопластики форма носових кісток коригується за допомогою п'єзоелектричних інструментів. До малоінвазивних методів вирівнювання носової перегородки також відноситься лазерна септопластика, при якій на тканини впливають спрямованим лазерним випромінюванням.
Як підготуватися до операції на носовій перегородці?
Перед хірургічним втручанням отоларинголог оглядає носа. Підготовка до операції на носовій перегородці також включає:
- пальпацію носової перегородки;
- надання лікарю інформації про наявну алергію та перенесені операції на носі або пазухах;
- відмова від куріння та вживання спиртних напоїв (за два тижні до процедури);
- корекцію схем прийому ліків за рекомендацією лікаря (зокрема відмова від нестероїдних протизапальних препаратів та коагулянтів, які можуть підвищити ризик кровотеч, за 14 днів до хірургічного втручання);
- електрокардіограму;
- здачу аналізів (перелік аналізів надає ЛОР).
За 12 годин до септопластики слід припинити прийом їжі. Обмеження, пов'язані із питним режимом, слід уточнити у лікаря.
Які аналізи треба здати перед септопластикою?
Лабораторні дослідження перед септопластикою допомагають виявити ознаки інфекцій, запалень та захворювань, при яких підвищуються ризики операційних та післяопераційних ускладнень. Аналізи крові перед септопластикою включають:
- лабораторні дослідження на гепатити С, В, сифіліс, ВІЛ;
- загальний аналіз;
- коагулограму (тест на згортання крові);
- тест на глюкозу.
При виявленні відхилень показників крові від норми може знадобитися консультація інфектолога. Також проводиться аналіз на резус-фактор та групу крові.
Як відбувається операція з випрямлення носової перегородки?
При септопластиці використовується загальний наркоз. Місцева анестезія при септопластиці може застосовуватися за погодженням з лікарем тільки при малоінвазивних втручаннях. Хід операції з екстракорпоральної септопластики:
- Антисептична обробка операційного поля.
- Розріз слизової оболонки та хряща.
- Видалення деформованих хрящів або корекція їх положення.
- Накладення швів, що саморозсмоктуються, і внутрішньоносових сплінтів.
Етапи закритої (ендоскопічної) септопластики включають загальну анестезію, обробку операційного поля антисептиком, введення ендоскопа з компактною камерою для візуального контролю маніпуляцій через невеликі розрізи та корекцію форми перегородки. Після закритої септопластики не залишається шрамів.
Тривалість септопластики в середньому становить одну-дві години. Після операції з вирівнювання носової перегородки пацієнт залишається під наглядом у стаціонарі (одні доби).
Як відбувається відновлення після септопластики?
Після вирівнювання носової перегородки може виникнути легкий чи помірний дискомфорт. Симптоми, які зазвичай зникають протягом декількох днів, можуть включати біль і тиск навколо очей, в області чола, щік та верхніх зубів.
Відчуття закладеності носа, яке минає протягом кількох тижнів, є нормою після вирівнювання носової перегородки. Оніміння кінчика носа, яке іноді поширюється на щоки та верхню губу, може повністю минути через кілька місяців. Відновлення після септопластики включає:
- прийом нестероїдних протизапальних препаратів (при болях) та антибіотиків (для запобігання інфекційним захворюванням після операції) за призначенням лікаря;
- промивання носа сольовим розчином;
- сон на спині з піднятою головою;
- відкриття рота при чханні, уникнення сморкання (протягом тижня);
- носіння одягу, який можна застебнути спереду та не надягати через голову;
- уникнення перебування на відкритому сонці;
- прикладання пакетів з льодом до носа та області навколо очей для полегшення болю та набряків після септопластики (пакети потрібно обертати в чисту суху тканину або невеликий рушник);
- уникнення підняття тяжкості та занять спортом протягом шести тижнів (для профілактики носових кровотеч);
- регулярні лікарські огляди.
Початкова реабілітація після септопластики зазвичай триває близько тижня. Загальна тривалість періоду відновлення після септопластики становить кілька місяців.
Позапланова консультація лікаря необхідна, якщо постійно йде кров із носа, а також при утрудненні дихання, високій температурі, ознобі та болях, які не полегшуються при прийомі ліків.
Які протипоказання до проведення септопластики?
Протипоказання до проведення септопластики включають важкі форми риносинуситу або васкуліту, злоякісні пухлини, гострі інфекції носа або придаткові пазухи носа. Операція також може бути відкладена при загостреннях діабету, гіпертонії або геморагічного діатезу.
Чи можна робити септопластику дітям?
Септопластика найчастіше проводиться у підлітків та дорослих, оскільки маленьким дітям можуть у майбутньому знадобитися додаткові операції по мірі зростання та розвитку носової перегородки. Септопластику дітям роблять переважно у невідкладних випадках, коли очікувана користь операції перевищує потенційні ризики ускладнень.
Чи можна робити септопластику повторно?
Оцінка результатів септопластики проводиться у період від трьох до 12 місяців після операції. Пацієнтам, які відчувають постійну закладеність носа зі збереженим викривленням перегородки незважаючи на попередню септопластику, показана повторна операція. Також повторна септопластика потрібна при перфорації носової перегородки (наприклад, внаслідок травми). У разі виявлення застійних явищ у ділянці нижніх носових раковин може проводитися вазотомія, яка допомагає зменшити об'єм тканин та судинних сплетінь у носі та полегшити дихання.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Отоларингологія в ОН Клінік Харків Левада


Популярні питання
Полегшити дихання при викривленні носової перегородки можна, вживаючи пігулки та використовуючи назальні спреї з протинабряковою або протизапальною дією, які призначає отоларинголог. У разі супутніх алергічних реакцій можуть застосовуватися антигістамінні препарати. Ліки, що полегшують дихання, не виправляють викривлення перегородки носа.
Щоб вирівняти носову перегородку, потрібно провести хірургічне втручання. Випрямити носову перегородку без операції в домашніх умовах неможливо.
Септопластика сама по собі не змінює форму носа. У випадках, коли крім вирівнювання носової перегородки, необхідно змінити форму носа, септопластика може доповнюватися ринопластикою.
Пластична операція, яка змінює форму і розмір носа, називається ринопластикою. Септопластика — це процедура, яка виправляє глибокі внутрішні структурні ускладнення, пов'язані з будовою носової перегородки. Септопластику без зміни форми або розмірів носа проводить ЛОР, а ринопластику — пластичний хірург.
Під час проведення септопластики використовуються анестетики, які роблять процедуру безболісною. Однак носова перегородка може боліти після припинення дії анестезії, що є природним наслідком хірургічного втручання. Дискомфорт і біль усуваються нестероїдними протизапальними препаратами.