Пухлина являє собою вузлове утворення — міоматозний вузол, який може досягати розмірів від одного міліметра до 20 сантиметрів.
Лейоміома матки 
Які причини лейоміоми матки?
Лейоміома матки може виникнути на тлі гормонального збою. Інші причини лейоміоми матки:
- спадкова схильність;
- хірургічне або медикаментозне переривання вагітності (через травматичне пошкодження міометрія);
- запальні захворювання матки і придатків (ендометрит, оофорит, сальпінгіт);
- ускладнена вагітність і пологи (наприклад, перша вагітність після 30 років, маткова кровотеча під час пологів);
- відсутність пологів в анамнезі;
- тривале використання внутрішньоматкової спіралі;
- ендометріоз (патологічне розростання тканин матки);
- ендокринні порушення (полікістоз яєчників, захворювання щитоподібної залози або надниркових залоз, цукровий діабет);
- неконтрольований прийом гормональних контрацептивів.
До зони ризику розвитку лейоміоми матки входять жінки з малорухомим способом життя, ожирінням, нерегулярним статевим життям. Провокувальним фактором захворювання також є стрес, оскільки надмірне вироблення глюкокортикоїдів, зокрема кортизолу, призводять до порушення обміну речовин і гормонального дисбалансу.
Класифікація лейоміоми матки
Поставте своє питання Гінекологу «ОН Клінік»
Залежно від кількості утворень лейоміома може бути одиничною і множинною (кілька пухлин різного розміру). Також лейоміоми класифікують за структурою і напрямком росту міоматозного вузла.
| Види лейоміоми матки | |
| Інтрамуральна лейоміома матки | Характеризується локалізацією пухлиноподібного вузла в товщі м'язових стінок матки. |
| Субмукозна (підслизова) лейоміома матки | Виникає на тлі гормонального дисбалансу і зміни чутливості гладком'язових клітин міометрія до дії жіночих статевих гормонів. Пухлина утворюється в тілі матки або її шийці, її ріст спрямований у порожнину матки. |
| Субсерозна лейоміома матки | Характерна підчеревна локалізація, під серозною оболонкою матки. Міоматозний вузол має широку основу або довгу ніжку. |
Які симптоми лейоміоми матки?
Лейоміома матки тривалий час протікає безсимптомно, тому важливо проходити планові огляди у гінеколога щонайменше один раз на рік. Симптоми лейоміоми матки:
- ниючий і тягнучий біль у животі та попереку;
- порушення менструального циклу (рясні, болючі та тривалі місячні);
- маткові кровотечі в середині менструального циклу;
- загальне нездужання (слабкість, запаморочення, блідість шкірних покривів);
- збільшення живота в розмірах.
Лейоміома великих розмірів (понад шість сантиметрів) вражає сусідні органи (сечовий міхур, пряму кишку, сечівник), тому можуть з'явитися утруднене й часте сечовипускання, закрепи та болісна дефекація. Ознакою пухлини в порожнині матки також можуть бути проблеми із зачаттям і виношуванням вагітності.
Лейоміома матки під час вагітності
Лейоміома матки під час вагітності може спричинити її ускладнення: мимовільний аборт, відшарування плаценти, маткову кровотечу і передчасні пологи. Крім того, вузлове утворення під час виношування дитини може інтенсивно рости через перебудову гормонального фону.
Як діагностувати лейоміому матки?
Діагностувати лейоміому матки може гінеколог після обстеження. Діагностика лейоміоми матки включає:
- збір анамнезу та огляд гінекологом;
- гінекологічне УЗД (абдомінальне або трансвагінальне);
- гістероскопію (ендоскопічне дослідження стінок порожнини матки і цервікального каналу за допомогою тонкого оптичного приладу);
- лабораторні аналізи крові (дослідження гормонального фону і біохімічних процесів в організмі).
У разі неуточненої, множинної або великої лейоміоми лікар може призначити МРТ (магнітно-резонансну томографію) органів малого таза. За необхідності гінеколог може направити на консультації лікарів інших спеціалізацій, наприклад, ендокринолога (за наявності супутніх захворювань ендокринної системи).
Способи лікування лейоміоми матки
Лікування лейоміоми матки може проводитися операційними та безопераційними методами. Гінеколог призначає лікування з огляду на результати обстежень (розміри та розташування міоматозних вузлів, швидкість їхнього росту, наявність ускладнень), репродуктивний вік та індивідуальні особливості організму.
Медикаментозне лікування лейоміоми проводиться на ранній стадії захворювання (за невеликих розмірів пухлини). Консервативне лікування передбачає приймання оральних препаратів або встановлення внутрішньоматкових контрацептивів, що перешкоджають зростанню пухлини та патологічному поділу її клітин. Також терапія може доповнюватися знеболювальними та протизапальними засобами.
Хірургічне лікування лейоміом може проводиться малоінвазивними способами. Методи видалення міоматозного вузла:
- емболізація маткових артерій (блокування кровопостачання пухлини);
- гістерорезектоскопія міоматозного вузла (ендоскопічне висічення через цервікальний канал).
У разі швидкого зростання пухлини, її діаметру понад шість сантиметрів і порушення функцій суміжних органів проводиться видалення матки або її частини хірургічним способом. Гістологія за лейоміоми матки проводиться для виключення атипових (передракових) і ракових клітин.
Чи можна лікувати лейоміому народними засобами?
Лікування міоми матки народними засобами неефективне і небезпечне розвитком ускладнень (наприклад, матковою кровотечею). Крім того, відрізнити лейоміому матки від злоякісної пухлини може тільки лікар після обстеження.
Чим небезпечна лейоміома матки?
Лейоміома небезпечна розвитком ускладнень у разі неправильного або несвоєчасного лікування. Наслідки лейоміоми матки:
- труднощі із зачаттям і виношуванням плода (через деформацію матки);
- анемія (на тлі рясних менструальних виділень);
- менструальна дисфункція (аномальні маткові кровотечі призводять до нерегулярності місячних);
- геморой (внаслідок ураження прямої кишки і варикозного розширення вен);
- хронічний тазовий біль;
- пролапс (випадання) піхви.
Лейоміоми можуть частково здавлювати сечовипускальний канал і порушувати відтік сечі, що призводить до її застою і може спровокувати інфекції сечовивідних шляхів і ниркову недостатність. Крім того, новоутворення матки небезпечне гострим станом у разі виникнення перекручення ніжки міоматозного вузла та його некрозу, що супроводжується сильним болем у животі й матковою кровотечею та потребує термінової госпіталізації.
Як запобігти появі лейоміоми?
Запобігти появі лейоміом матки неможливо, але можна знизити ймовірність їхнього розвитку, враховуючи чинники ризику. Профілактика лейоміом матки включає:
- відмову від абортів;
- пологи у віці до 30 років;
- контроль маси тіла і фізична активність;
- відмова від паління та обмеження вживання алкогольних напоїв;
- своєчасне лікування запальних захворювань органів статевої системи.
Важливо приймати гормональні препарати, зокрема оральні контрацептиви, за призначенням гінеколога. Також необхідно проходити профілактичні огляди лікаря не менше одного разу на рік.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Гінекологія в ОН Клінік Одеса (Центр)
Популярні питання
Найчастіше лейоміома розвивається в жінок репродуктивного віку, як правило, вона локалізується на тілі матки або її шийці. Однак патологія може вражати слизові оболонки травної системи (стравохід, шлунок), нирки, легені та шкіру.
Лейоміома — це не рак, а доброякісна пухлина. Ризик малігнізації (переродження в злоякісне новоутворення) мінімальний — близько одного відсотка. Симптоми лейоміоми і злоякісної пухлини матки на ранніх стадіях однакові (болі в животі та попереку, що посилюються під час важких фізичних навантажень і статевого акту, рясні та болісні місячні, загальна слабкість). Визначити характер новоутворення може гінеколог після обстеження.
Лейоміома може рости повільно (кілька міліметрів на рік), а також інтенсивно (кілька сантиметрів на місяць). Активний ріст пухлини відбувається через гормональний вплив (наприклад, під час гормональної перебудови під час вагітності або в період менопаузи, під час приймання гормональних препаратів).
Міома не відрізняється від лейоміоми. По суті, міома — це загальна назва доброякісних пухлин у матці. Залежно від структури утворення, бувають фіброміоми і лейоміоми. Фіброміома складається з клітин фіброзної тканини, лейоміома — з клітин гладкої мускулатури.
Людмила
6 місяців тому
