Що таке постменопауза?
Постменопауза — це період життя жінки, який починається після настання менопаузи, тобто після того, як минуло 12 місяців від останньої менструації. Менопауза є ретроспективним діагнозом: визначити, що вона настала, можна лише після року без менструальних кровотеч.
У постменопаузальний період функція яєчників суттєво знижується, а рівень естрогенів стає значно нижчим, ніж у репродуктивному віці. Постменопауза не є захворюванням — це природний етап життя, який настає внаслідок вікових змін функції яєчників.
Які симптоми можуть виникати в постменопаузі?
Після настання менопаузи частина симптомів, пов’язаних зі зниженням рівня естрогену, може зберігатися або з’являтися вже в постменопаузі. Можливі прояви постменопаузи:
- припливи та нічна пітливість — раптове відчуття жару, почервоніння шкіри та потовиділення; нічні припливи можуть порушувати сон;
- порушення сну — труднощі із засинанням, часті пробудження або недостатньо якісний сон;
- зміни настрою — дратівливість, тривожність, знижений настрій;
- погіршення концентрації та пам’яті, відчуття «туману в голові»;
- сухість, свербіж або подразнення піхви, дискомфорт чи біль під час статевого акту;
- зниження лібідо;
- сечові симптоми — часті або раптові позиви до сечовипускання, нетримання сечі, схильність до повторних інфекцій сечових шляхів;
- суглобовий і м’язовий біль;
- зміни шкіри — сухість, свербіж, стоншення;
- зміни маси тіла та розподілу жирової тканини;
- серцебиття, головний біль або мігрень.
Після менопаузи підвищується ризик втрати кісткової маси та остеопорозу, але стан не обов’язково супроводжується якимись відчутними симптомами. Їхня вираженість у різних жінок суттєво відрізняється: у деяких ознаки майже відсутні, тоді як в інших можуть тривати роками.
Коли після менопаузи потрібно звернутися до лікаря?
Навіть за відсутності скарг жінкам у постменопаузі потрібно проходити плановий профілактичний огляд у гінеколога приблизно раз на рік. Симптоми під час постменопаузи, за яких особливо важливо звернутися до гінеколога:
- будь-яка кровотеча або мажучі виділення з піхви після 12 місяців без менструації. Постменопаузальна кровотеча потребує обстеження, оскільки серед її причин можуть бути поліпи, атрофічні зміни ендометрія, гіперплазія та рак ендометрія;
- припливи, нічна пітливість, безсоння, зміни настрою або інші симптоми заважають повсякденному життю;
- серцебиття або відчуття перебоїв у роботі серця;
- сухість і дискомфорт у піхві, біль під час статевого акту, нетримання сечі, раптові позиви до сечовипускання.
Якщо з’явилися незвичні симптоми, які суттєво впливають на сон, настрій, повсякденну активність чи сексуальне життя, їх варто обговорити з лікарем. Особливо важливо звернутися, якщо симптоми вперше з’явилися або поступово посилюються.
Як постменопауза впливає на здоров’я жінки?
Зниження рівня естрогену після менопаузи впливає не лише на репродуктивну систему. У постменопаузі змінюється стан кісткової тканини, серцево-судинної та сечостатевої систем, а також можуть виникати зміни настрою, сну, пам’яті та концентрації.
Кістки
На тлі гормональних змін після менопаузи втрата кісткової тканини прискорюється, особливо протягом перших кількох років. У результаті зменшується мінеральна щільність кісток і підвищується ризик остеопенії, остеопорозу та переломів, особливо хребта, стегна та зап’ястка.
Серцево-судинна система
З віком і після менопаузи змінюється робота серцево-судинної системи: зростає частота підвищеного артеріального тиску, підвищеного рівня холестерину, збільшення маси тіла та інших факторів ризику. У сукупності ці зміни підвищують імовірність серцево-судинних захворювань, зокрема інфаркту та інсульту.
Сечостатева система
Через тривале зниження рівня естрогену можуть змінюватися тканини вульви, піхви, уретри та сечового міхура — прояви об’єднують терміном «генітоуринарний синдром менопаузи». Він може проявлятися сухістю, печінням і подразненням у ділянці піхви та вульви, а також частими або раптовими позивами до сечовипускання, нетриманням сечі та повторними інфекціями сечових шляхів. На відміну від припливів, ці симптоми можуть не зникати з часом і без лікування іноді поступово посилюються.
Лібідо
Після менопаузи сексуальний потяг може змінюватися, але його зниження не є обов’язковим. На бажання сексу можуть впливати зміни рівня статевих гормонів, порушення сну, втома, стрес, тривожність, знижений настрій, прийом деяких ліків та особливості стосунків із партнером. Якщо зниження лібідо турбує жінку або впливає на її сексуальне життя, потрібно обговорити це з лікарем, оскільки причину можна визначити й за потреби підібрати лікування.
Психоемоційний стан
У період менопаузи та після неї можуть виникати зміни настрою, дратівливість, тривожність і порушення сну. На психоемоційний стан можуть впливати не лише гормональні зміни, а й припливи, безсоння, життєві обставини та інші фактори. Якщо зміни настрою стають вираженими або заважають повсякденному життю, можна звернутися до лікаря.
Когнітивне здоров’я
Деякі жінки під час менопаузи та в постменопаузі помічають забудькуватість, труднощі з концентрацією уваги або відчуття «туману в голові». Зміни можуть бути пов’язані з гормональними перебудовами, порушеннями сну та іншими чинниками, однак вони не означають автоматично розвиток деменції. Дослідження взаємозв’язку менопаузи, рівня естрогену та когнітивного старіння тривають.
Які обстеження потрібні жінці після менопаузи?
Немає єдиного переліку обстежень, які потрібно проходити всім жінкам щороку у постменопаузальний період. Профілактичні обстеження визначають з урахуванням віку, симптомів, сімейного та особистого анамнезу, факторів ризику і попередніх результатів скринінгу. Основні обстеження і скринінги, які може рекомендувати лікар жінці після менопаузи:
- мамографія. Для жінок із середнім ризиком раку молочної залози USPSTF рекомендує мамографію кожні два роки у віці від 40 до 74 років. Після 75 років рішення про продовження скринінгу приймають індивідуально. За наявності високого ризику, наприклад мутацій BRCA або особистого анамнезу раку молочної залози, застосовуються інші схеми спостереження;
- скринінг раку шийки матки. Для жінок із середнім ризиком у віці 30–65 років рекомендований тест на ВПЛ високого ризику кожні 5 років. Також можна проходити ко-тестування на ВПЛ і цитологію кожні 5 років або цитологічне дослідження кожні 3 роки. Після 65 років скринінг зазвичай припиняють, якщо попередні результати були нормальними та немає підвищеного ризику раку шийки матки;
- денситометрія (DXA). Її рекомендують усім жінкам від 65 років. Жінкам молодше 65 років у постменопаузі дослідження проводять раніше, якщо є фактори ризику остеопорозу та підвищений ризик переломів. До факторів ризику належать низька маса тіла, перелом стегна у батьків, куріння та надмірне вживання алкоголю;
- скринінг колоректального раку. Для людей із середнім ризиком його рекомендують починати з 45 років. Залежно від методу це може бути аналіз калу на приховану кров щороку, FIT, ДНК-FIT кожні 1–3 роки, КТ-колонографія або колоноскопія кожні 10 років. У віці 76–85 років рішення приймають індивідуально з урахуванням загального стану здоров’я та попередніх результатів скринінгу;
- оцінка серцево-судинного ризику. Під час профілактичних візитів лікар оцінює артеріальний тиск та інші фактори ризику серцево-судинних захворювань. За показаннями лікар може призначити аналізи на ліпідний профіль, глюкозу та інші дослідження;
Постменопауза не означає, що кожній жінці потрібен однаковий набір аналізів чи УЗД. Основою профілактичного спостереження є віковий скринінг онкологічних захворювань, оцінка здоров’я кісток і серцево-судинних ризиків, а додаткові обстеження підбирають індивідуально.
Як зберегти здоров’я після менопаузи?
Після менопаузи особливого значення набуває профілактика захворювань, ризик яких із віком і на тлі зниження рівня естрогену може зростати. Основні методи збереження здоров’я у постменопаузальний період:
- регулярна фізична активність. Поєднання аеробних, силових вправ і вправ на рівновагу допомагає підтримувати здоров’я серцево-судинної системи, м’язів і кісток, а також зменшує ризик падінь і переломів;
- збалансоване харчування. Раціон із достатньою кількістю овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, джерел білка та інших поживних продуктів допомагає підтримувати загальне здоров’я. Для кісткової тканини важливе достатнє надходження кальцію та вітаміну D;
- відмова від куріння та обмеження алкоголю. Куріння негативно впливає на здоров’я кісток і серцево-судинної системи, а надмірне вживання алкоголю підвищує ризик низки хронічних захворювань;
- регулярна профілактична медична допомога. Навіть за відсутності скарг важливими залишаються профілактичні візити, рекомендований за віком онкологічний скринінг, стоматологічні та офтальмологічні огляди, а також контроль хронічних захворювань і факторів ризику.
Важливо також контролювати артеріальний тиск, рівень холестерину, масу тіла та інші фактори серцево-судинного ризику. Симптоми постменопаузи, які впливають на якість життя, не варто просто терпіти, адже багато з них піддаються лікуванню.
Акційні пропозиції та новини
Навіщо потрібна гормональна терапія після менопаузи?
Менопаузальна гормональна терапія (МГТ) передбачає застосування естрогену, а за потреби — його комбінації з прогестогеном. МГТ призначають насамперед для лікування симптомів менопаузи, які впливають на якість життя (наприклад, припливів, нічної пітливості та симптомів генітоуринарного синдрому менопаузи). Системна гормональна терапія також допомагає запобігати втраті кісткової маси.
Вибір терапії залежить від симптомів, віку, часу від настання менопаузи, наявності матки, супутніх захворювань та індивідуальних факторів ризику. МГТ може застосовуватися у різних формах — у вигляді таблеток, пластирів, гелів або спреїв. При переважно вагінальних симптомах (наприклад, сухості, печінні чи болю під час статевого акту), можливе застосування низькодозового місцевого вагінального естрогену, який діє переважно безпосередньо на тканини піхви.
Тривалість лікування визначають індивідуально залежно від симптомів, користі, ризиків і стану здоров’я жінки. Універсального терміну, після якого менопаузальну гормональну терапію потрібно обов’язково припиняти, немає, тому лікар періодично переглядає її продовження.
У нашого блогу є власні канали в Телеграмі, Вайбері, Інстаграмі та Тредсі, у яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Популярні питання
Після менопаузи жінці не потрібно самостійно призначати собі вітаміни та харчові добавки, якщо вона отримує достатньо поживних речовин з їжі. Добавки можуть бути потрібні за наявності підтвердженого дефіциту, недостатнього надходження нутрієнтів або певних медичних показань. Наприклад, не всім жінкам після менопаузи потрібні добавки кальцію та вітаміну D для профілактики переломів, оскільки користь такого прийому не завжди доведена, а кальцій може підвищувати ризик каменів у нирках.
Після менопаузи схуднення може бути складнішим через вікову втрату м’язової маси, зміни обміну речовин і перерозподіл жирової тканини, тому основою зниження ваги залишаються поступові зміни харчування та фізичної активності. Збалансоване харчування та регулярні аеробні й силові вправи допомагають знижувати вагу та зберігати м’язову масу.
Після природної менопаузи, коли минуло 12 місяців від останньої менструації, вагітність природним шляхом не настає, оскільки овуляція припиняється. Водночас у перехідний період до менопаузи вагітність ще можлива, тому контрацепція потрібна до підтвердження менопаузи. Якщо вагітність планується після менопаузи, зазвичай потрібні допоміжні репродуктивні технології, зокрема використання донорських яйцеклітин.
Після менопаузи менструації не повинні відновлюватися, тому будь-яка вагінальна кровотеча або кров’янисті виділення після 12 місяців без менструації потребують обстеження. Причиною такої кровотечі можуть бути атрофічні зміни, поліпи, гіперплазія ендометрія та, рідше, злоякісні захворювання, тому не варто сприймати її як повернення місячних. Навіть якщо кровотеча була одноразовою, незначною або проявилася лише у вигляді рожевих чи коричневих виділень, необхідно звернутися до гінеколога для з’ясування причини.
Постменопауза не має визначеної тривалості — вона починається через 12 місяців після останньої менструації та триває протягом усього життя жінки. Симптоми, пов’язані зі зниженням рівня естрогену, можуть зберігатися протягом перших років постменопаузи, але їхня вираженість із часом зазвичай змінюється. Тому постменопауза — це не період, який закінчується через певну кількість років, а етап життя після менопаузи.
