Що таке онкомаркери?
Онкомаркери — це специфічні біомолекули, які продукуються в результаті діяльності ракових клітин. Більшість онкомаркерів утворюються не тільки раковими, а й здоровими клітинами організму (у менших кількостях). Біомолекули можуть мати різну природу: білкову, ферментативну, гормональну або рецепторну.
Залежно від типу онкомаркери можуть бути виявлені в різних біологічних рідинах організму: крові, сечі, фекаліях, слині та кістковому мозку. Їх виявлення і вимірювання проводиться за допомогою імунохімічних, біохімічних і молекулярно-генетичних методів дослідження.
Що показує аналіз на онкомаркери?
Поставте своє питання Діагносту «ОН Клінік»
Аналіз на онкомаркери показує концентрацію біомолекул в організмі, даючи змогу запідозрити наявність злоякісного процесу. Цілі здачі онкомаркерів:
- виявлення передбачуваного джерела пухлини. Онкомаркери можуть не тільки допомогти виявити наявність раку, а й показати його можливу локалізацію. Наприклад, підвищення онкомаркера CA-125 може вказувати на онкологію яєчників, простатспецифічного антигену (ПСА) — на рак простати;
- прогнозування. Підвищені рівні певних онкомаркерів можуть бути пов'язані з більш агресивним або швидкопрогресуючим типом раку. Наприклад, у пацієнтів з раком молочної залози високий рівень онкомаркера HER2/neu може вказувати на несприятливий прогноз і вищий ризик рецидиву;
- оцінка ефективності лікування. Вимірювання рівня онкомаркерів до і після початку лікування допоможе оцінити ефективність терапії. Зниження рівня онкомаркера після лікування вказує на позитивну відповідь на терапію, в той час як стабільний або підвищений рівень свідчать про неефективність або необхідність зміни тактики лікування;
- оцінка ризику рецидивів. Після завершення лікування онкомаркери можуть використовуватися для моніторингу стану пацієнта та оцінки ризику рецидиву. Підвищені рівні онкомаркерів при наступних перевірках можуть вказувати на можливе повернення пухлини, що потребує додаткового лікування.
Здача крові на онкомаркери може вказувати на стадію (поширеність) злоякісного процесу. Залежно від концентрації аналізи крові на онкомаркери також можуть показувати наявність метастазів — вторинних пухлин, що утворюються під час розповсюдження ракових клітин із первинного вогнища в інші органи.
Види онкомаркерів
Розрізняють онкомаркери низької (характерні для різних видів раку) і високої (з більшою часткою ймовірності визначають конкретний вид онкології) специфічності. Залежно від виду виділяють онкомаркери молочної, щитоподібної, підшлункової та передміхурової залоз, сечового міхура, легень, органів шлунково-кишкового тракту (печінки, стравоходу, шлунка).
Бета-2-мікроглобулін є онкомаркером лейкемії та лімфоми, для розшифровки результатів тесту необхідна консультація гематолога. Онкомаркери на рак горла включають SCC і СYFRA 21-1, на тестування може скерувати отоларинголог.
Онкомаркер ПСА
Простатичний специфічний антиген (ПСА) — це онкомаркер, що виробляється клітинами передміхурової залози. Норма специфічного онкомаркера PSA може варіюватися залежно від віку. Проте у більшості випадків використовується усереднене значення онкомаркера PSA — не більше 4 нг/мл.
| Норми онкомаркера ПСА за віком | ||
| Вік | Нормальний рівень (нг/мл) | Аномальний рівень (нг/мл) |
| 40-50 років | Від 0 до 2,5 | Понад 2,5 |
| 50-60 років | Від 2,5 до 3,5 | Понад 3,5 |
| 60-70 років | Від 3,5 до 4,5 | Понад 4,5 |
| 70-80 років | Від 4,5 до 5,5 | Понад 5,5 |
ПСА є онкомаркером високої специфічності, оскільки, на відміну від інших білків, які можуть вказувати на кілька типів раку, простатичний специфічний антиген може підвищуватися тільки в разі онкології простати. Інші можливі причини зміни специфічного онкомаркера PSA:
- аденома (гіперплазія) передміхурової залози;
- інфекції сечовивідних шляхів;
- запалення простати (простатит);
- наявність сечового катетера;
- замісна терапія тестостероном;
- інтенсивні фізичні вправи;
- нещодавня біопсія простати.
Захворювання, що впливають на функції печінки (наприклад, цироз, муковісцидоз, гепатит С), можуть підвищити ПСА. Також рівень простатичного специфічного антигену може змінюватися після еякуляції.
Онкомаркер СА-15-3
Онкомаркер СА-15-3 зазвичай вказує на онкологію молочної залози, проте показники білка можуть також підвищуватися у випадку раку яєчників, матки, шлунка, печінки та підшлункової залози. Зазвичай здачу онкомаркера призначають у разі зміни форми або розміру грудей, гіперпігментації ареоли, кров'янистих виділень із сосків, а також виявлення ущільнення в тканинах молочних залоз. При появі зазначених симптомів необхідна консультація мамолога.
Лікар проаналізує симптоми і час їхньої появи, встановить інтенсивність і локалізацію больового синдрому, проведе фізикальний огляд із пальпацією. За необхідності мамолог призначить УЗД молочних залоз і біопсію (у разі виявлення пухлини в тканинах).
Для лікування раку молочної залози призначають оперативне втручання для видалення пухлини і медикаментозну терапію (хіміотерапія, імунотерапія, гормональна терапія). Після видалення пухлини і висічення тканин молочної залози (за необхідності) пацієнтці за її бажанням може бути проведена маммопластика для відновлення форми і розміру грудей.
Онкомаркер СА-125
Онкомаркер СА-125 може підвищуватися у випадку раку яєчників, ендометрія, очеревини і фаллопієвих (маткових труб). У нормі онкомаркер СА-125 не перевищує 30 МО/мл. Результати аналізу на онкомаркер СА-125 не є діагнозом, для їх розшифрування необхідно звернутися до лікаря. Інші причини підвищення ракового антигену СА-125:
- запальні захворювання органів малого таза (наприклад, оофорит, сальпінгіт);
- ендометріоз;
- доброякісні пухлини матки (зокрема міома);
- хронічні захворювання печінки;
- вагітність;
- місячні.
Якщо онкомаркер СА-125 підвищений до 300, це необов'язково вказує на рак, проте потребує консультації лікаря. Нормальний рівень антигену не виключає наявність онкології, оскільки на ранніх стадіях рак яєчників не викликає змін у білках крові.
Онкомаркер СА-19-9
Підвищення онкомаркера СА-19-9 може вказувати на розвиток раку підшлункової залози, жовчного міхура і його проток, сечового міхура, печінки, прямої і сигмовидної кишки. У рідкісних випадках рівень білка збільшується за наявності раку шлунка, молочної залози, яєчників і матки. Інші причини підвищення ракового антигену 19-9:
- жовчнокам'яна хвороба;
- муковісцидоз;
- холецистит або панкреатит;
- гепатит або цироз печінки;
- закупорка або інфекція жовчних проток.
У нормі онкомаркер СА-19-9 не перевищує 30 МО/мл. Для розшифровки результатів аналізу крові на онкомаркер СА-19-9 необхідно звернутися до лікаря.
Онкомаркер HE-4
Онкомаркер HE-4 може підвищуватися при онкології легенів, яєчників, ендометрія матки. Дослідження підтверджують, що в деяких випадках рівень антигену збільшується при раку молочної залози. Коливання рівня НЕ-4 також можливе за ниркової недостатності та фіброзу.
Онкомаркер РЕА
Тест на раково-ембріональний антиген (РЕА) вимірює рівень специфічного глікопротеїну в крові. Глікопротеїн — це білок, до якого приєднані вуглеводні (цукрові) ланцюги, вироблені як нормальними, так і раковими клітинами. У нормі онкомаркер РЕА підвищений тільки у плода на стадії ембріонального розвитку, у дорослих показник низький і не перевищує 5 нг/мл.
Онкомаркер може підвищуватися в разі раку кишківника, молочних, передміхурової, щитоподібної та підшлункової залоз, яєчників, легенів, печінки. Інші ймовірні причини підвищення раково-ембріонального антигену:
- кіста молочної залози;
- інфекційні захворювання (дивертикуліт або холецистит);
- панкреатит (запалення підшлункової залози);
- виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки;
- захворювання органів дихання (наприклад, хронічна обструктивна хвороба легень);
- запальні захворювання кишечника (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона);
- хронічні захворювання печінки (гепатит, цироз);
- муцинозна цистаденома яєчника або апендикса.
Тест не використовується для діагностики раку через його неспецифічність (онкомаркер може підвищуватися при різних типах раку і запальних захворюваннях), Онкомаркер РЕА здається тільки після постановки діагнозу для визначення прогнозу, оцінки ефективності лікування і ризику рецидиву. Для здачі тесту може братися кров або рідина з черевної стінки, грудної клітки або спинного мозку.
Онкомаркер АФП (AFP)
Альфа-фетопротеїн (АФП) — це білок, який виробляється переважно печінкою і жовтковим мішком плода під час вагітності. Зазвичай тест призначають вагітним на 16-22 тижні для виявлення генетичних порушень (синдрому Дауна або Тернера) і дефекту нервової трубки плода (наприклад, ущелини хребта або аненцефалії).
У дорослих показник АФП зазвичай низький і не перевищує 15-30 МО/мл залежно від лабораторії. Можливі причини підвищення альфа-фетопротеїну:
- рак печінки, яєчок або яєчників;
- гепатити А, В або С;
- цироз печінки;
- токсичний або аутоімунний гепатит.
У разі діагностованого раку печінки та високого рівня онкомаркера АФП пацієнту зазвичай призначають таргетну терапію. Принцип дії таргетної терапії полягає в спрямованому впливі ліків на специфічні молекулярні «мішені» в ракових клітинах, що блокує їхній ріст і поширення, мінімізуючи пошкодження здорових клітин.
Кальцитонін
Кальцитонін — це гормон, що виробляється клітинами щитоподібної залози (С-клітинами), який бере участь у регуляції рівня кальцію і фосфатів у крові. Він вважається онкомаркером щитоподібної залози. Для розшифровки результатів тесту на онкомаркер щитоподібної залози необхідна консультація ендокринолога.
Інші причини підвищення кальцитоніну включають остеопороз, захворювання шлунково-кишкового тракту, порушення роботи паращитовидних залоз. Також рівень кальцитоніну може незначно підвищуватися під час тривалого прийому оральних контрацептивів.
Коли потрібно здавати аналіз на онкомаркери?
Здати аналіз на онкомаркери необхідно при підозрі на онкологію та наявності діагностованих доброякісних пухлин. Симптоми, за яких лікар може направити на здачу онкомаркерів:
- часті та сильні головні болі;
- запаморочення та епізоди втрати свідомості;
- різке зниження маси тіла;
- відмова від прийому їжі через відсутність апетиту;
- постійна слабкість і стомлюваність;
- збільшення і запалення лімфатичних вузлів;
- судоми нижніх і верхніх кінцівок;
- слабкість, тремор або параліч ніг;
- безперервний сухий або вологий кашель;
- ректальна або маткова кровотеча;
- ломота і болі в кістках і м'язах;
- домішки крові в сечі, калі або спермі.
На розвиток злоякісного процесу можуть вказувати гострі болі будь-якої локалізації (наприклад, у животі, попереку, ногах). Тривале підвищення температури до субфебрильних показників (від 37,1 до 38 градусів) також може свідчити про наявність раку.
На меланому можуть вказувати несиметричні плями коричневого, червоного, чорного, синього або білого кольору, розмір яких перевищує шість мм у діаметрі. У разі виявлення на шкірі плям із зазубреними, нерівними або нечіткими краями, колір, форма і розмір яких змінюється, необхідно записатися на прийом до дерматолога.
Онкомаркери для жінок
За статистикою, у жінок найчастіше діагностують онкологію молочних залоз, рідше — рак шийки матки, кишківника і легенів. Основні онкомаркери для жінок:
- CA 15-3 (маркер карциноми молочної залози);
- CA-125 (основний онкомаркер раку яєчників);
- раковий ембріональний антиген (маркер онкології яєчників, молочної залози та кишечника).
Аналіз на онкомаркери для жінок зазвичай призначають у разі кров'янистих виділень у середині менструального циклу і маткових кровотеч. За появи зазначених симптомів необхідна консультація гінеколога. Тести на онкомаркери також можуть призначатися лікарем у разі передракових захворювань шийки матки (дисплазії, лейкоплакії, еритроплакії) для виключення онкології.
Онкомаркери для чоловіків
У чоловіків найчастіше діагностують рак легенів, передміхурової залози та кишківника. Основним онкомаркером для чоловіків є загальний і вільний ПСА, який дає змогу оцінити стан простати. Симптоми, при яких чоловікові потрібно здати онкомаркер ПСА:
- слабкий або переривчастий потік сечі;
- часте, болісне або утруднене сечовипускання;
- підтікання або нетримання урини;
- втрата контролю над кишечником;
- хвороблива або передчасна еякуляція;
- наявність домішок крові в урині або спермі;
- прогресуюча еректильна дисфункція.
У разі відхилення онкомаркера PSA від норми пацієнту призначається ультразвукова діагностика і магнітно-резонансна томографія передміхурової залози. У разі виявлення новоутворення проводиться забір невеликої ділянки уражених тканин для проведення біопсії простати з метою визначення природи пухлини.
Як правильно здавати кров на онкомаркери?
Для правильної здачі аналізу крові на онкомаркери підготовка зазвичай не потрібна. Відмовлятися від їжі та пиття, дотримуватися дієти, утримуватися від куріння й алкогольних напоїв перед аналізом на рак не потрібно, оскільки це не вплине на результати дослідження. Кров на онкомаркери не потрібно здавати натщесерце.
Таблиця норми онкомаркерів
Норми онкомаркерів можуть варіюватися залежно від статі та індивідуальних особливостей (наприклад, під час вагітності та менопаузи) пацієнта.
| Таблиця норми онкомаркерів | |||
| Вид онкомаркера | Норма онкомаркера для жінок та чоловіків | Можлива локалізація ракової пухлини | Інші причини підвищення рівня онкомаркера |
| СА-19-9 | До 30 МЕ/мл | Сечовий або жовчний міхур, печінка, шлунок, органи репродуктивної системи | Онкомаркер СА-19-9 підвищений у разі жовчнокам'яної хвороби, муковісцидозу, холангіту, холециститу |
| CA 72-4 | До 6,9 Ед/мл | Молочна або підшлункова залоза, шлунок, матка і яєчники | Аутоімунні захворювання, запалення в репродуктивних органах, цироз печінки, кісти |
| ПСА | До 4 нг/мл | Простата | Онкомаркер PSA підвищений за бактеріального простатиту, аденоми передміхурової залози |
| СА-125 | До 30 МЕ/мл | Органи шлунково-кишкового тракту, жіноча репродуктивна система, підшлункова залоза, органи дихальної системи (у поодиноких випадках) | Онкомаркер СА-125 підвищений у разі захворювань печінки, ендометріозу, запалення репродуктивних органів, адемоміозу |
| СА-15-3 | У чоловіків — 9,0-51,0 Ед/мл., у жінок 9.2-38,0 Ед/мл | Молочна залоза, жіночі статеві органи, шлунково-кишковий тракт | Якщо онкомаркер СА-15-3 підвищений, це може вказувати на аутоімунні захворювання, цироз, доброякісні пухлини в молочній залозі |
| Б-2-МГ | Від 670 до 2140 нг/мл | Система кровотворення | Запальні процеси, захворювання печінки, аутоімунні захворювання, ниркова недостатність, аутоімунні захворювання. |
| Cyfra 21-1 | До 3,3 нг/л | Органи дихальної системи (бронхи, легені, середостіння), сечовий міхур | Фіброз легенів, запалення печінки та нирок |
| РЭА | До 5 нг/мл | Репродуктивна система, органи шлунково-кишкового тракту (шлунок, печінка), кістки, молочна або передміхурова залоза | Онкомаркер РЕА підвищений у разі муковісцидозу, хвороби Крона, туберкульозу, пневмонії, поліпозу кишківника, захворювань печінки та підшлункової залози. |
| SCC | 0-1,5 нг/мл | Плоскоклітинний рак, онкологія шийки матки, шкіри, ануса | Онкомаркер SCC підвищений у разі саркоїдозу, екземи, псоріазу |
| НЕ-4 | Пременопауза — до 70 Пмоль/л; постменопауза — до 140 Пмоль/л | Легені, ендометрій матки, яєчники | Онкомаркер HE-4 підвищений при фіброзі або нирковій недостатності |
| ХГЛ | 0-5 МЕ/мл | Репродуктивна система | Трофобластичні захворювання |
| Кальцитонін | У чоловіків — 0-18,2 пг/мл., у жінок — 0-11,5 пг/мл | Щитоподібна залоза | Патології печінки (цироз), нирок (недостатність), запалення щитоподібної залози |
| АФП | 15-30 МЕ/мл | Яєчники, яєчка, печінка | Онкомаркер АФП підвищений при захворюваннях печінки (цирозі, гепатиті) |
| СА-242 | До 30 МЕ/мл | Товста і пряма кишка, підшлункова залоза | Панкреатит, запальний процес в органах шлунково-кишкового тракту |
Чим загрожує підвищений онкомаркер?
Підвищений онкомаркер може вказувати на наявність злоякісної пухлини. Тому в разі виявлення високої концентрації специфічного білка в крові необхідно звернутися до лікаря для визначення причини підвищення онкомаркера. Крім здачі крові на онкомаркери, для діагностики раку необхідно пройти інструментальні дослідження (наприклад, комп'ютерну та магнітно-резонансну томографію) і здати біопсію (для визначення природи новоутворення — доброякісна або злоякісна).
Що робити, якщо онкомаркери підвищені?
Результати аналізів на онкомаркери не дають змоги поставити діагноз пацієнту. При підвищенні показників потрібно звернутися до лікаря, який за необхідності порекомендує перездати аналіз крові на онкомаркери. Також він призначить додаткові дослідження для виключення онкології або визначення локалізації, типу і розміру пухлини.
Чи завжди онкомаркери показують рак?
Онкомаркери не завжди показують рак, підвищення білків у крові може бути спричинене доброякісними пухлинами, захворюваннями крові, внутрішніх органів, головного мозку і кісток. У деяких випадках (наприклад, за невеликого розміру пухлини, локалізації новоутворення в лімфовузлах) аналізи можуть не показувати рак навіть за наявності злоякісного процесу в організмі.
Чи можуть онкомаркери помилятися?
Онкомаркери зазвичай не помиляються, проте високі рівні специфічних білків не завжди вказують на онкологію. Якщо онкомаркери підвищені, це може вказувати на запалення внутрішніх органів, інфекційні процеси, доброякісні пухлини.
Які онкомаркери здати для профілактики?
Онкомаркери здавати для профілактики не рекомендується, оскільки рівень специфічних білків у крові може підвищуватися в разі різних захворювань (наприклад, цирозу, панкреатиту), вірусних і бактеріальних інфекцій. Також один онкомаркер може бути маркером різних видів онкології. Тому для встановлення діагнозу лікар зазвичай призначає кілька тестів на онкомаркери та інструментальні дослідження.
Як часто потрібно робити тест на онкомаркери?
За нормального самопочуття, відсутності раніше діагностованих генетичних мутацій, спадкової схильності до раку, онкології в ремісії або в активній формі здавати аналізи крові на онкомаркери не потрібно. У разі виявлення мутацій у ДНК, які підвищують ризик утворення злоякісних пухлин, аналізи на рак здаються щорічно (за відсутності інших вказівок від лікаря).
Де можна здати аналізи на онкологію?
Здати аналізи на онкологію можна в різних медичних центрах і лабораторіях. Однак, оскільки для проведення дослідження на ракові маркери крові необхідне спеціальне обладнання, уточнювати можливість скринінгу на онкомаркери потрібно в конкретній лабораторії.
Скільки коштує тест на онкомаркери?
Ціна аналізу на онкомаркери залежить від типу дослідження і лабораторії. Уточнити вартість здачі аналізу на ракові маркери в мережі медичних центрів «ОН Клінік» можна за телефоном або на офіційному сайті.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Популярні питання
Онкомаркери можуть підвищуватися при доброякісних пухлинах (наприклад, кістах, міомах матки, поліпах) через проліферацію (поділ) клітин і запальний процес, які стимулюють вироблення специфічних білків. Пошкодження тканин, гормональні зміни, імунні реакції, пов'язані з доброякісними новоутвореннями, також можуть сприяти підвищенню онкомаркерів у крові.
Для аналізу на онкомаркери у дітей може братися кров і сеча. Здача крові на рак може проводитися з пальця (у новонароджених і немовлят) і з вени (у дітей старшого віку).
Результати аналізу крові на онкомаркери не повинні перевищувати норму, яка встановлюється для кожного білка окремо. Норми деяких онкомаркерів залежать від статі людини (наприклад, кальцитонін, СА-15-3), менструального циклу і гормонального фону (зокрема НЕ-4, СА-125).
За наявності онкології показники загального аналізу крові та онкомаркерів можуть бути в нормі, особливо на ранніх стадіях. Відсутність відхилень може бути пов'язана з недостатньою кількістю пухлинних клітин для виділення помітного рівня білків.
Підвищення онкомаркерів під час хіміотерапії може відбуватися через руйнування пухлинних клітин, які виділяють специфічні білки в кров. Це тимчасове збільшення рівнів онкомаркерів відображає процес знищення ракових клітин і може супроводжуватися запаленням і некрозом тканини пухлини.
Онкомаркера на всі види раку немає. Кожна пухлина виробляє специфічні білки, характерні для даного типу раку, тому загального онкомаркера не існує.
Зміна концентрації клітин крові в організмі може вказувати на розвиток онкології. Наприклад, значне збільшення (лейкоцитоз) або зменшення (лейкопенія) кількості білих кров'яних клітин може свідчити про наявність лейкозу. Аномально високий рівень тромбоцитів (тромбоцитоз) може бути пов'язаний із раком шлунка або легень, низький (тромбоцитопенія) — із раком крові. Низький рівень еритроцитів і гемоглобіну може бути ознакою хронічної крововтрати, яка іноді спричинена раком кишечника. Однак зміна рівня лейкоцитів, тромбоцитів і еритроцитів у крові не є специфічною ознакою раку. Для діагностики раку здають аналізи на онкомаркери, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), а також проводять загальне обстеження організму, яке включає інструментальні дослідження (УЗД, МРТ, КТ) і біопсію за потреби.
Загальний аналіз крові не показує онкомаркери. Клінічний аналіз надає інформацію про кількість клітин крові (еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів), рівень гемоглобіну, гематокрит, які можуть вказати на наявність запалення, інфекції, анемії (недокрів'я).
Аналізи на онкомаркери зазвичай робляться протягом одного-двох днів. Результати онкомаркерів не є діагнозом, для їх розшифровки необхідно проконсультуватися з лікарем.
Людмила
3 дні тому
