Чи варто боятися раку грудей?

Чи варто боятися раку грудей?
Читати 15 хвилин | Опубліковано: 04 June 2019 | Перегляди 11684
Рак молочної залози (РМЗ) — найбільш поширене онкологічне захворювання серед жінок (за оцінками Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я). При цьому патологію діагностують і у юних дівчат, які не народжували, і у зрілих жінок віком від 40 років і старше. Щорічно хворобу виявляють у 1 млн жінок.

Великий відсоток смертності від раку грудей за статистикою ВООЗ пов'язаний із відсутністю ранньої діагностики: багато жінок нехтують регулярними профілактичними мамологічними оглядами та звертаються до фахівця після виникнення патологічної симптоматики — наприклад, тяжкості в грудях чи появи неоднорідних ущільнень в молочній залозі. Однак, якщо рак виявлено на початковій стадії, він добре піддається лікуванню та часто не потребує кардинальних заходів, як-от повна мастектомія (операція з видалення молочних залоз). Що потрібно знати та робити жінкам, щоб скоротити ризик розвитку раку та убезпечити себе від цього небезпечного захворювання?

Як визначити ризик розвитку раку грудей?

Сучасна медицина виділяє близько 20 підвидів РМЗ, проте, незалежно від виду захворювання, вони мають схожу картину розвитку. Частина клітин молочної залози зазнає патологічних змін (мутації), клітини починають активно зростати та розвиватися. Так утворюється пухлина, що змінює структуру тканини та порушує нормальне функціонування молочних залоз. Якщо новоутворення не виявити на ранній стадії, воно дає метастази — вторинні осередки патологічного процесу, тобто рак проникає в лімфовузли, вражає різні внутрішні органи. Під час такої стадії ураження захворювання важко вилікувати і ризик смерті значно зростає.

Лікарі виділяють 5 стадій раку грудей:

  • початкова: найменш небезпечна з усіх, відсоток успішного лікування становить 98%. Симптомів порушення немає. Такий рак зазвичай виявляють в ході профілактичного огляду;
  • I стадія: з'явилася пухлина діаметром трохи більше 2 см, оточуючі тканини не уражені. Прогноз терапії сприятливий;
  • ІІ стадія: діаметр пухлини від 2 до 5 см. Вже є ризик ураження лімфатичної тканини, але в цілому захворювання добре піддається лікуванню;
  • III стадія: рак вражає лімфатичні вузли, але метастазів на внутрішніх органах ще немає. Хвороба потребує негайної комплексної терапії;
  • IV стадія: РМЗ дав метастази на різні органи. На цій стадії хвороба складно піддається лікуванню, можливість ремісії досить мала.

Попри те, що проблемі РМЗ останніми роками приділяють пильну увагу, етіологія даного захворювання до кінця не зрозуміла.

Проте лікарі сходяться на думці, що основними факторами ризику, що провокують патологію, є:

  • генетична схильність;
  • раннє статеве дозрівання (настання першої менструації до 12 років);
  • куріння;
  • зловживання алкоголем;
  • хронічні захворювання, що порушують метаболізм (наприклад, цукровий діабет);
  • гіпертонічна хвороба;
  • травми молочної залози;
  • неконтрольоване приймання гормональних препаратів (наприклад, приймання оральних контрацептивів без узгодження з гінекологом або мамологом);
  • надлишкова маса тіла;
  • штучне переривання вагітності в анамнезі;
  • малорухливий спосіб життя;
  • пізній клімакс (після 55 років).

Підвищити ризик розвитку РМЗ може несприятлива екологічна ситуація: наприклад, якщо у повітрі, ґрунті чи воді присутні канцерогени. Також на появу патології впливає незбалансоване харчування (зловживання жирною, копченою їжею).

На ранній стадії рак молочної залози зазвичай проходить безсимптомно: в грудях з'являються невеликі рухливі маси, які неможливо відчути під час самостійного огляду. З розвитком захворювання ознаки патології стають більш вираженими: можуть з’явитися виділення з соска, змінюється шкіра — з'являються складки, «апельсинова кірка», зморшки. Внаслідок цього хвора може не мати жодних больових відчуттів.

Рак молочної залози діагностується не тільки у жінок, але й у чоловіків, хоча значно рідше.

Чи можна якось знизити ризик виникнення раку грудей?

Зараз не існує 100%-ефективної профілактики РМЗ. Однак жінкам рекомендується виключити фактори ризику, що провокують це захворювання.

Щоб мінімізувати ймовірність появи патології, мамологи радять:

  • відмовитися від куріння. Тютюновий дим містить велику кількість канцерогенів, здатних призвести до мутації клітин молочних залоз. Особливо небезпечне регулярне куріння з раннього віку;
  • збалансувати дієту. Правильне харчування також мінімізує ризик ракової пухлини. Додайте в раціон свіжі овочі та фрукти, пийте більше води, відмовтеся від жирної, копченої їжі, фастфуду;
  • вести активний спосіб життя. Один із факторів ризику РМЗ — недостатня фізична рухливість (гіподинамія). Рекомендується регулярно виконувати гімнастику та зарядку, займатися в спортзалі або басейні, частіше ходити пішки.

Якщо жінка використовує оральні контрацептиви або приймає інші гормональні препарати (наприклад, у клімактеричний період, в рамках терапії гінекологічних розладів), вона має регулярно проходити мамологічний огляд. Неприпустимо безконтрольно приймати препарати — це може призвести до порушення гормонального фону, появи новоутворень та їх швидкого зростання. Також бажано носити зручну (нетісну) білизну з натуральних тканин.

Важливим профілактичним заходом є планові огляди у мамолога.

Позапланово записатися на прийом до фахівця необхідно в разі появи таких симптомів:

  • поява ущільнень у молочній залозі, що промацуються під час самостійного огляду;
  • набряк грудей;
  • зміна зовнішнього вигляду або структури шкіри на грудях (потемніння, ороговіння);
  • поява виразок, почервоніння;
  • втягування соска всередину;
  • патологічні виділення з соска.

Ці ознаки не обов'язково свідчать про наявність раку. Але це тривожні симптоми, з якими слід якнайшвидше звернутися за кваліфікованою лікарською допомогою. У групі підвищеного ризику знаходяться дівчата з раковими захворюваннями в сімейному анамнезі, жінки, які не народжували, і жінки після 55 років.

Чи достатньо самостійної перевірки чи все одно потрібно звернутися до лікаря?

Самообстеження молочних залоз є також важливим профілактичним заходом, що дозволяє вчасно помітити патологічні зміни в тканинах.

Самостійне обстеження рекомендується проводити щомісяця, в один і той самий день менструального циклу, але не в тиждень до і не в тиждень після самої менструації.

Вагітність або період лактації не повинні бути підставами для пропуску самообстеження.

Проводити самостійне обстеження грудей краще перед дзеркалом до відвідування душа за такою схемою:

  1. Зніміть верхній одяг, витягніть руки вздовж боків та огляньте груди: вони мають бути однакового кольору, симетричної форми. Потім уважно гляньте кожну залозу окремо: на них не повинно бути висипання, почервоніння, ділянок із зроговілою шкірою, видимих ​​нерівностей.
  2. Підніміть обидві руки над головою і знову огляньте груди.
  3. Поставте руки на талію, кілька разів напружте та розслабте передні грудні м'язи. Під час цього продовжуйте оглядати молочні залози — на них не повинно бути жодних аномалій (наприклад, неоднорідних ділянок під час напруження м'яза).
  4. Почергово затисніть соски на правій і лівій молочній залозі. Не повинно бути жодних виділень (за винятком вагітності та періоду лактації, коли може з'являтися грудне молоко). Якщо виділення є, зверніть увагу на їх характер: прозорі, кров'янисті, з неприємним запахом тощо.
  5. Ляжте на спину і розслабтеся. Закиньте ліву руку за голову і пальцями правої руки обережно промацайте ліву молочну залозу. Не повинно бути жодних щільних ділянок, пухлин, болю. Потім підніміть за голову праву руку та проведіть огляд правої молочної залози.
  6. Встаньте і знову промацайте молочні залози, намагаючись не пропустити жодної ділянки. Вся процедура займе у вас приблизно 7–10 хвилин.

Самостійне обстеження, яке виконується регулярно, дозволить вам помітити навіть незначні структурні зміни в тканинах і вчасно запідозрити початок патологічного процесу. Але самообстеження не може замінити повноцінного мамологічного огляду.

Як часто потрібно перевіряти груди?

Звертатися до мамолога необхідно 1 раз на рік, але якщо жінка перебуває у групі ризику (наприклад, якщо у жінок в її сім'ї діагностували рак молочних залоз), лікарський огляд слід проводити кожні півроку. Перший візит до фахівця слід здійснити у 13–14 років (під час статевого дозрівання, після першого менструального циклу).

Мамологічний огляд включає:

  • збір анамнезу, вислуховування скарг пацієнта;
  • візуальний огляд молочних залоз;
  • пальпацію лімфатичних вузлів;
  • призначення додаткових досліджень.

Стандартними діагностичними процедурами у мамології є УЗД молочних залоз (як правило, проводиться жінкам до 40 років) та мамографія. Чим відрізняються ці обстеження та як до них підготуватися?

Ультразвукове дослідження грудей дозволяє оцінити структуру тканини, виявити патологічні зміни, такі як кісти та пухлини. УЗД є безболісним, ​​безпечним та інформативним, спеціальна підготовка до нього не потрібна. Але фахівці рекомендують проходити процедуру в першій половині менструального циклу, тобто на 5–10-й день після менструації.

Мамографія — рентгенологічне неінвазивне обстеження, за результатами якого мамолог може оцінити стан молочних залоз. Мамографію також рекомендується проходити на 5–10-й день менструального циклу, що пов'язано з гормональними змінами, які відбуваються в організмі жінки.

Якщо на УЗД або мамографії лікар виявить осередки інфекції (пухлину, скупчення рідини або інші ознаки захворювання), він призначить додаткові аналізи — пункцію, біопсію. За результатами буде поставлено діагноз та розроблено схему лікування.

Які ще проблеми можна виявити під час візиту до мамолога?

Було б помилкою вважати, що мамолог перевіряє молочні залози лише на наявність ракових пухлин. Насправді мамологія спрямована на профілактику та лікування широкого спектра захворювань, і РМЗ — лише одне з них.

Під час візиту лікар може діагностувати такі патології, як:

  • доброякісні пухлини (фіброаденоми, ліпоми та інші). Порушення зазвичай виникають через гормональні зміни, які призводять до розростання тканин. Хвороби призводять до появи пухлин, добре піддаються медикаментозному лікуванню;
  • гінекомастія — болюче збільшення молочних залоз, що також спостерігається в період збільшення гормональної секреції. Гінекомастія може виникнути в період статевого дозрівання або під час приймання деяких препаратів;
  • кісти молочних залоз — порожнинне доброякісне утворення, заповнене рідиною. Зазвичай супроводжується почервонінням і набряком навколишніх тканин, їх болем. Пацієнтка може мати порушення менструального циклу;
  • запальні інфекції (мастити). Виникають через закупорку проток, у яких починає накопичуватися рідина і створюються умови, сприятливі для розвитку патогенних мікроорганізмів. В результаті молочні залози стають болючими, можливе локальне підвищення температури, гнійні та кров'янисті виділення з сосків.

Звернутися до мамолога необхідно, якщо виявлено будь-які аномалії грудей, а також після перенесених травм і забоїв. Рання діагностика захворювання важлива не тільки для успішного лікування раку: більшість порушень значно швидше проходять, якщо вчасно їх розпізнати та підібрати відповідну терапію.

Що робити, якщо у мене виявили рак грудей?

Перше правило для жінок, які бажають мінімізувати ризик РМЗ — регулярно проводити самоогляди, щорічно проходити УЗД молочних залоз або мамографію. Якщо результат показав наявність раку, не варто впадати у відчай — в разі ранньої діагностики рак грудей добре лікується, і ремісія настає в 98% випадків.

Терапією раку молочної залози займаються мамологи або мамологи-онкологи. Спочатку спеціаліст направить на додаткові дослідження, щоб встановити стадію та форму захворювання. Залежно від цього буде підібрано найефективніше лікування.

Найчастіше терапія раку грудей передбачає:

  • оперативне видалення ракової пухлини. Проводиться на першій та другій стадіях, коли захворювання не дає метастазів та не вразило інші органи та тканини. Сучасна хірургія дозволяє висікати лише уражені ділянки, а мастектомія (повне видалення молочних залоз) виконується все рідше. У майбутньому можна відновити груди за допомогою естетичної хірургії. Але якщо хворобу виявили ​​пізно, і вона вже вразила велику ділянку, знадобиться мастектомія;
  • променева терапія. Зазвичай призначається після операції для придушення ракових клітин, які могли залишитися в організмі пацієнта. Терапія проводиться прицільно: торкається лише ураженого органу, що дозволяє мінімізувати негативний вплив процедур. Це дозволяє повністю придушити РМЗ і мінімізувати ризик рецидиву;
  • хімієтерапія. Ще один вид лікування, спрямований на придушення росту та розвитку ракових клітин. Може проводитися до операції, якщо пухлина досить велика (рак на пізніх стадіях). Хімієтерапію проводять курсом, після чого необхідно повторно пройти аналізи та дослідження для оцінки результативності лікування. Хімієтерапія дає гарний результат і на початковій стадії, коли немає показань до оперативного втручання — у такому разі вдається зберегти молочну залозу;
  • гормональна терапія. Деякі види РМЗ чутливі до гормональної терапії. В такому разі пацієнту призначають курс препаратів, що пригнічують ріст і розвиток ракових клітин.

Зазвичай мамологи-онкологи проводять комплексне лікування, тобто поєднують одразу кілька видів терапії.

Після настання ремісії пацієнтці необхідно регулярно відвідувати мамолога та дотримуватися розроблених спеціалістом рекомендацій для запобігання рецидивам. Це допоможе зберегти здоров'я та уникнути повторних епізодів РМЗ у майбутньому.

Рейтинг статті:
5 з 5 на основі 4 оцінок
Автор:

Інші статті на тему

Схожі статті: