Що таке колостома?
Колостома — це кишковий хід, який створює хірург, перенаправляючи товсту кишку з її природного шляху до ануса до нового отвору в передній черевній стінці. Після операції стомування кишківника калові маси виводяться назовні через стому.
Колостома
Коли та кому необхідна колостома?
Поставте своє питання Проктологу «ОН Клінік»
Стомування кишківника може проводитися екстрено чи планово для лікування доброякісних і злоякісних захворювань шлунково-кишкового тракту. Показання до колостомії:
- вроджені аномалії кишківника (наприклад, заблокована пряма кишка чи відсутній анальний отвір);
- дивертикулез (гостре запалення товстої кишки, що супроводжується появою на її стінці мішкоподібних гриж — дивертикул);
- розрив товстої кишки (через перитоніт або травми);
- запальні захворювання кишківника (хвороба Крона, виразковий коліт);
- часткова чи повна непрохідність кишківника (наприклад, через поліпи);
- злоякісні пухлини прямої чи товстої кишки (наприклад, колоректальний рак);
- нетримання калу (наприклад, через пошкодження анального сфінктера).
Стомування кишківника може бути показане після резекції (часткового видалення) товстої кишки. Також колостома може проводитися за нориці прямої кишки (патологічний отвір у періанальній ділянці), що може утворитися внаслідок хронічного парапроктиту (запалення м'яких тканин прямої кишки), анальної тріщини та травмування ануса.
Види колостоми
Залежно від причини колостома може бути постійною (встановлюється на все життя) та тимчасовою (втручання проводять за необхідності припинити природне відходження калових мас на час лікування захворювань товстої кишки чи ануса). Також розрізняють види колостоми за ділянкою товстої кишки, з якої виведена стома.
| Види колостоми | |
| Колостома сигмоподібної кишки | Стомування проводять у нижній частині товстої кишки, з якої кал переміщується в пряму кишку |
| Поперечна колостома | Виконується у верхній частині товстої кишки |
| Петльова колостома | Калові маси виходять через стому, а товста кишка залишається з'єднаною з прямою кишкою |
| Одноствольна колостома | Постійна колостома, за якої повністю видаляють пряму кишку та частину товстої кишки |
| Двостовбурна колостома | Товста кишка ділиться на два кінці з окремими гирлами: з одного виходять випорожнення, з іншого — слиз, що виробляється товстою кишкою |
| Нисхідна колостома | Стома встановлюється на лівому боці живота (характеризується твердими каловими масами) |
| Висхідна колостома | Зовнішній отвір робиться на початку товстої кишки (випорожнення, як правило, рідкі та містять велику кількість води) |
Як підготуватися до стомування кишківника?
Стомування кишківника є хірургічною операцією, тому підготовка включає комплекс лабораторних та інструментальних обстежень (зокрема колоноскопію та УЗД органів черевної порожнини). Перед операцією важливо проконсультуватися з хірургом щодо мети та необхідності створення кишкової стоми, а також щодо подальшого догляду. Підготовка до стомування кишківника включає:
- збір анамнезу (інформації про раніше перенесені захворювання, операції, наявність алергій);
- консультацію з анестезіологом (стомування кишківника проводиться під загальною анестезією);
- передопераційні дослідження та лабораторні аналізи (клінічні аналізи крові, сечі, коагулограма, тести на ВІЛ, сифіліс, гепатити, електрокардіографія).
Важливо попередити хірурга про ліки, харчові добавки, вітаміни, які пацієнт приймає на постійній основі. Перед плановою процедурою стомування кишківника необхідно дотримуватися режиму харчування, призначеного лікарем. Також потрібно утриматися від прийому їжі в день операції (приблизно за вісім годин до хірургічного втручання).
Як відбувається формування колостоми кишківника?
Операція з виведення стоми може виконуватися відкритим хірургічним методом або за допомогою лапароскопії (через невеликі проколи на черевній стінці). Метод проведення хірургічного втручання визначає хірург після обстеження.
Стомування кишківника проводять під ендотрахеальним наркозом, операція триває одну-дві години. Залежно від причини та локалізації обтурації (закупорки) кишківника колостома формуватиметься в одному з чотирьох відділів товстої кишки: висхідному, поперечному, низхідному чи сигмовидному. Під час операції хірург виводить кишку назовні та фіксує її швами до шкіри живота. До зовнішнього отвору на черевній порожнині кріпиться колостомічний мішок — калоприймач (герметична ємність для збору калу, що непомітна під одягом і не пропускає запахи).
Як проходить відновлення після встановлення колостоми?
Відновлення після встановлення колостоми залежить від причини та виду операції, а також індивідуальних особливостей організму (віку, наявності супутніх захворювань). Після операції пацієнт перебуває в медичному закладі під наглядом хірурга впродовж чотирьох-семи днів. Повне відновлення після колостоми в середньому відбувається через два-три місяці.
У реабілітаційний період важливо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря щодо харчування та догляду за стомою. Щоденний раціон має бути збалансованим, складатися з легкозасвоюваної їжі та харчових продуктів, багатих на клітковину, що потрібно для підтримання нормальної роботи кишківника й уникнення розладів травлення (закрепу та діареї).
При тимчасовій колостомі знадобиться її закриття після загоєння товстої кишки. Зазвичай операцію відновлення проводять приблизно за три-шість місяців. Відновлення після закриття стоми триває від двох місяців.
Можливі ускладнення після стомування кишківника
Після операції стомування кишківника важливо дотримуватися всіх рекомендацій хірурга, щоб уникнути небажаних наслідків. Можливі ускладнення після колостоми:
- дерматологічні патології (висип, подразнення, шкірні алергічні реакції в зоні стоми);
- грижі в місці стоми (через слабкість черевної стінки);
- рубцювання та некроз тканин біля стоми;
- стриктура (звуження) стоми (виникає через запальний процес у кишківнику);
- випинання (екструзії) та втягування (інвагінації) стоми.
За недотримання правил харчування, рекомендованих хірургом, стома може кровоточити (наприклад, через занадто тверді калові маси). Також можливе інфікування та запалення м'яких тканин навколо зовнішнього отвору в черевній порожнині через недотримання правил догляду за стомою. За наявності ускладнень після колостоми необхідна консультація хірурга.
Як доглядати за колостомою?
Доглядати за стомою необхідно регулярно під час зміни калоприймача, а також за почервоніння або скупчення вологи в місці його кріплення. Правила догляду за колостомою:
- міняти (спорожняти) калоприймачі за їх наповнення на третину;
- ретельно очищати шкіру навколо стоми (за допомогою кип'яченої води та вологих марлевих тампонів);
- використовувати бар'єрні засоби (гелі чи пасти) на шкіру під калоприймач (для вирівнювання шкіри та щільного прилягання калозбірника);
- приймати душ тільки з калоприймачем (шкіра навколо стоми має бути завжди сухою);
- не використовувати спиртовмісні та масляні засоби під час очищення шкіри навколо стоми.
За появи нерівностей, горбистості, запалень на шкірі в зоні стоми необхідно звернутися до хірурга за консультацією. Також проконсультуватися з лікарем потрібно за болісних відчуттів, печіння чи свербежу в зоні кріплення калоприймача.
Як працює травна система з колостомою?
Колостома не змінює роботу травної системи. Після проковтування їжа через стравохід потрапляє в шлунок, з нього — в тонку та товсту кишку. Калові маси формуються в товстій кишці та природним шляхом виводяться через пряму кишку. За колостоми фекалії не потрапляють до прямої кишки, а виводяться назовні через стому (отвір на черевній стінці), тому випорожнення більш рідкі та містять багато води.
Як ходити в туалет зі стомою кишківника?
Процес дефекації з колостомою буде зовсім іншим: калові маси виходитимуть через стому. Людина зі стомованим кишківником може відчувати фантомні позиви до дефекації, але вихід газів і калу вона не може контролювати, оскільки, на відміну від ануса, стома не має м'язової системи — випорожнення самостійно стікають у калоприймач.
Періодично можуть відбуватися виділення слизу з анального отвору, які виробляються неактивною товстою кишкою та можуть нагадувати спорожнення кишківника. За болю в задньому проході, кров'янистих виділень з ануса необхідно записатися на прийом до проктолога.
Як пристосуватися до життя з колостомою?
Колостома часто є життєво важливою операцією, яка потребує пристосування, але після стомування кишківника можна займатися багатьма звичними видами діяльності. Калоприймачі розроблені таким чином, що вони можуть комфортно використовуватися та бути непомітними для оточуючих.
За колостоми можна займатися повсякденними справами, працювати (за винятком сильних фізичних навантажень і підняття важких предметів), вести статеве життя. Зі стомою можна одягатися у звичний одяг, дискомфорт можуть доставляти вузькі пояси чи ремені, які можуть обмежувати стому.
Стомування кишківника немає широкого ряду обмежень у харчуванні. Необхідно обмежити вживання продуктів, які можуть спричинити надмірне газоутворення чи спровокувати закреп і діарею.
Також за потреби важливо ретельно обирати лікарські препарати. Таблетки чи препарати в капсулах, які приймають перорально, можуть бути неефективними у людей з колостомою, що пов'язано з їх довгим всмоктуванням, на відміну від рідких ліків. Деякі седативні та знеболювальні препарати можуть спричиняти запори, антибіотики й антациди — діарею.
Чи можна займатися спортом з колостомою?
З колостомою можна займатися спортом (бігом, фітнесом, плаванням). Важливо виключити контактні види спорту (боротьбу, хокей), щоб не допустити травмування та пошкодження стоми. Також слід контролювати інтенсивність фізичних навантажень, щоб уникнути сильного потовиділення.
Чи можна займатися сексом із колостомою?
Займатися сексом з колостомою можна. Повернутися до статевого життя можна за повного відновлення після операції (в середньому за два-три місяці). Колостома не впливає на лібідо чи еректильну функцію.
Дієта для стомованих хворих
Після стомування кишківника важливо дотримуватися принципів харчування, які сприятимуть нормальній діяльності шлунково-кишкового тракту, а також допоможуть запобігти подразненню кишківника, закрепам і діареї. Правильно підібрати меню при колостомі можна за допомогою введення харчового щоденника — обліку вживаних продуктів і відстеження реакції на них. Загальні рекомендації для стомованих хворих:
- збалансований раціон харчування з достатньою кількістю поживних речовин (вітамінів, мінералів, клітковини);
- часті прийоми (п'ять-шість разів на день) їжі невеликими порціями;
- ретельне переживання їжі;
- дотримання водного балансу (рекомендовано на день вживати 0,33 мілілітра рідини на один кілограм маси тіла).
Дієта за колостоми залежить від індивідуальних особливостей травлення та переносимості певних продуктів. Щоденний раціон має складатися з легкозасвоюваної їжі. Обмеження в харчуванні полягають у відмові від продуктів харчування, які можуть викликати небажані кишкові реакції.
| Дієта для стомованих хворих | |
| Можливі реакції на їжу | Продукти, вживання яких варто обмежити |
| Підвищене газоутворення | Спаржа, квасоля, броколі, брюссельська капуста, газовані та алкогольні напої, цвітна капуста, цибуля, горох |
| Неповне перетравлення | Яблука, селера, кокос, кукурудза, сухофрукти, гриби, попкорн, насіння, шкірка фруктів і овочів |
| Тверді випорожнення | Сир, рис, тапіока, смажена картопля |
| Розрідженні випорожнення | Жирна та гостра їжа, виноградний сік, продукти з високим вмістом цукру, кондитерські вироби, чорнослив, сливи, гостра їжа, незбиране молоко |
| Посилення запаху | Алкоголь, спаржа, броколі, квасоля, часник, цибуля, горох, прянощі |
За колостоми можна їсти відварені, запечені та пропарені продукти (наприклад, відварені овочі, нежирні сорти м'яса та риби). Також у раціоні мають переважати каші на воді чи знежиреному молоці (вівсяна, перлова, кукурудзяна, кіноа). Допускається вживання горіхів (арахісу, мигдалю, кедрових або волоських), а також некислих сортів фруктів (бананів, дині, ананасу).
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Проктологія в ОН Клінік Харків Палац Спорту
Популярні питання
Після стомування кишківник заживає за три-чотири місяці. Впродовж першого тижня після колостоми важливо суворо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря: дієти, водного балансу та обмежити фізичні навантаження.
Стома являє собою округлий отвір на животі, діаметром, що відповідає товстій кишці. У перші дні стома може бути почервонілою з набряком, впродовж одного-двох тижнів вона зменшується та стає блідо-червоною чи рожевою.
Різниця колостомії від ілеостомії полягає в ділянці кишківника, на якій зроблене стомування. Ілеостомія проводиться на тонкій кишці, а колостомія — на товстій кишці.
Застосування калоприймача залежить від його виду. Після стомування кишківника необхідно правильно підібрати та використовувати калоприймач, а також ретельно доглядати за стомою. Колостомічні мішки підбирають залежно від локалізації, форми та розміру стоми, а також за зручністю в застосуванні. Види калоприймачів:
- однокомпонентні (являють собою один виріб з основою, що клеїться, і приймальним мішком, який повністю видаляється під час його наповнення);
- двокомпонентні (складаються з гнучкої пластини на клейовій основі та змінного мішка-ємності, які з'єднуються між собою за допомогою фланця).
За використання двокомпонентних калоприймачів пластину змінюють один раз на два-чотири дні, мішок може бути дренованим (має канал з затискачем для видалення калових мас) або недренованим (потребує зміни під час наповнення). Також існують багаторазові калоприймачі, що складаються з основного компонента, який кріпиться на стому та піддається гігієнічній обробці, і змінних пакетів.
Отвір у калоприймачі має повністю відповідати стомі. Сам виріб має щільно кріпитися до шкіри (для цього рекомендується використовувати спеціальні пасти чи гелі, які вирівнюють шкірний покрив і запобігають накопиченню вологи).
Тривалість життя зі стомою залежить від багатьох чинників: захворювання, яке призвело до колостоми, наявності супутніх патологій, а також віку (найчастіше стомування кишківника роблять у літньому віці, після 70 років). Колостома за раку часто доповнюється променевою терапією чи хіміотерапією, що надає додаткове навантаження на організм.
Юлія
7 місяців тому
