Що таке простата?
Простата (передміхурова залоза) — орган чоловічої статевої системи, що виробляє секрет, який входить до складу насінної рідини. Простата розташована нижче сечового міхура перед прямою кишкою, відповідає за вироблення гормону тестостерону та настання ерекції. Також простата у чоловіків регулює процес сім'явиверження.
Простата оточує уретру, при її збільшенні може порушуватися сечовипускання. Нормальний об'єм передміхурової залози становить до 30 см³. З віком розмір простати може збільшуватися. Розмір простати за раку може становити понад 35 см³.
| Норма об'єму простати | |
| Вік | Об’єм |
| 20-30 років | 25 см³ |
| 30-40 років | 26 см³ |
| 40-50 років | 27 см³ |
| 50-60 років | 28,1 см³ |
| 60-70 років | до 30 см³ |
Для вашої зручності ми надаємо нашу таблицю у вигляді ілюстрації. Ви можете зберегти її або надіслати знайомим за потреби.
Норма об'єму простати за віком
Що таке рак простати?
Поставте своє питання Урологу «ОН Клінік»
Рак (аденокарцинома) простати — онкологічне захворювання, що характеризується розвитком злоякісної пухлини в передміхуровій залозі. Згідно з міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10), рак простати належить до злоякісних новоутворень чоловічих статевих органів. Ацинарна аденокарцинома (пухлина) розвивається через трансформації сполучної тканини та клітин залозистого епітелію.
Рак простати є одним з найпоширеніших видів онкологічних захворювань серед чоловіків. Небезпека раку передміхурової залози полягає в його пізньому виявленні, на ранніх стадіях захворювання часто протікає безсимптомно. За ранньої діагностики пухлини простати, коли вона не виходить за межі залози, прогноз лікування позитивний. Для запобігання та раннього виявлення раку простати необхідно регулярно (не рідше за один раз на рік) проходити обстеження в уролога.
Причини раку передміхурової залози
Рак простати розвивається через патологічні змін молекул ДНК у клітинах. Точна причина появи пухлини в простаті невідома. Фактори, що підвищують ризик появи раку передміхурової залози:
- вік за 60 років;
- спадкова схильність (наявність раку простати у батька чи брата);
- гормональні порушення;
- робота зі шкідливими умовами праці (наприклад, на хімічному виробництві);
- ожиріння.
До факторів ризику розвитку раку простати належать куріння, зловживання алкоголем, неправильне харчування. Проходити регулярний огляд у лікаря необхідно чоловікам, які мають хронічні урологічні захворювання (простатит, аденому простати).
Яким буває рак простати?
Рак простати відрізняється залежно від розміру пухлини, її розташування, поширення в сумісні лімфатичні вузли та метастазування в інші органи. Для класифікації раку простати використовується шкала Глісона (TNM класифікація).
| TNM класифікація раку передміхурової залози | ||
| Критерій | Опис | |
| T (tumor) — величина первинної пухлини, її розташування | ||
| Тx | Дані про наявність пухлини відсутні чи їх недостатньо для оцінки | |
| ТО | Немає ознак наявності первинної пухлини | |
| T1 | Пухлина не визначається (не пальпується і не візуалізується на УЗД) | |
| T1а | Пухлина виявляється при гістологічному дослідженні в менш як п'яти відсотках зразків видаленої тканини | |
| Т2 | Пухлина виявляється під час пальцевого ректального обстеження, обмежена передміхуровою залозою | |
| T2a | Пухлина займає менше половини однієї частки | |
| T2б | Пухлина займає більше половини однієї частки | |
| Т2с | Пухлина локалізується в обох частках без виходу за капсулу залози | |
| Т3 | Пухлина поширюється за капсулу передміхурової залози | |
| T3a | Поширення пухлини в парапростатичну клітковину | |
| T3б | Пухлина поширюється в насіннєві пухирці (один або два) | |
| Т4 | Пухлина поширюється на структури малого таза крім насіннєвих пухирців (м'язи/стінки таза, сечовий міхур, пряму кишку) | |
| N (nodus) — поширення пухлини на регіонарні лімфовузли в порожнині малого таза | ||
| Nх | Оцінити стан регіонарних лімфатичних вузлів неможливо | |
| N0 | Метастази в регіонарних лімфатичних вузлах відсутні | |
| N1 | Наявність метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах | |
| M (metastasis) — наявність метастазів раку в інших частинах тіла | ||
| Мх | Оцінити наявність віддалених метастазів неможливо | |
| МО | Немає метастазів в інших частинах тіла | |
| М1 | Визначаються віддалені метастази | |
| М1a | Метастази в регіонарних лімфатичних вузлах | |
| M1б | Метастази в кістках | |
| М1с | Метастази в інших органах за наявності чи відсутності метастазів у кістках або лімфовузлах | |
Стадії раку передміхурової залози
На початкових стадіях раку простати симптоми можуть бути відсутніми, пухлина не виходить за межі передміхурової залози та повільно збільшується в розмірі. Урологи виділяють чотири стадії раку передміхурової залози:
- Перша стадія — пухлина має діаметр до двох сантиметрів, виявляється тільки під час біопсії (мікроскопічного дослідження тканин).
- Друга стадія — новоутворення має розмір до п'яти сантиметрів у діаметрі, локалізується тільки в тканинах простати, виявляється під час пальпації, на УЗД і КТ (комп'ютерній томографії).
- Третя стадія — пухлина збільшується в діаметрі понад п'ять сантиметрів, виходить за межі передміхурової залози. За раку простати третьої стадії патологічні клітини поширюються на сім'яні міхурці та прилеглі органи.
- Четверта стадія — пухлина швидко збільшується в розмірі. За раку простати четвертої стадії метастази поширюються в пряму кишку, кісткову тканину, сечовий міхур, стінки таза.
Рак простати першої та другої стадії має сприятливий прогноз і при своєчасному лікуванні переходить у стадію ремісії. Терапія на третій і четвертій стадіях спрямована на уповільнення росту пухлини та зменшення симптоматики, яку вона викликає.
Які симптоми вказують на рак простати?
Зовнішні ознаки раку простати на ранніх стадіях відсутні. Першими симптомами раку простати можуть бути часті позиви до сечовипускання без спорожнення сечового міхура. На третій і четвертій стадіях раку передміхурової залози з'являються симптоми у вигляді набряклості мошонки, статевого члена, нижніх кінцівок. Інші симптоми раку простати:
- біль і печіння під час сечовипускання;
- наявність крові в сечі чи насінній рідині;
- прискорене сечовипускання (особливо вночі);
- відчуття неповного спорожнення сечового міхура;
- слабкий або переривчастий струмінь сечі;
- еректильна дисфункція;
- нетримання сечі;
- біль під час еякуляції;
- різке зниження ваги.
За раку простати на пізніх стадіях присутній біль у промежині, попереку, внизу живота. Також до ознак раку простати можуть належати біль у тазі, слабкість та оніміння в ногах.
Який лікар займається лікуванням раку простати?
За підозри на рак простати необхідно записатися на консультацію уролога. Після підтвердження наявності злоякісної пухлини її лікуванням займається уролог-онколог. За необхідності оперативного втручання пацієнту призначається консультація хірурга-онколога та анестезіолога.
Діагностика раку передміхурової залози
Рак передміхурової залози визначається на ранніх стадіях за допомогою лабораторних аналізів та інструментальних методів обстеження. Діагностика раку простати включає:
- пальцеве ректальне обстеження;
- гістологічне дослідження тканин. Проводиться забір тканини шляхом пункції передміхурової залози через промежину чи пряму кишку;
- ультразвукове дослідження простати. УЗД може визначити рак простати на ранніх стадіях до появи симптомів;
- магнітно-резонансна томографія (МРТ) простати;
- аналіз крові на визначення маркера ПСА (простатичний специфічного антигену);
- комп'ютерна томографія простати.
За підозри на рак передміхурової залози необхідно обов'язково здати аналіз на ПСА, який дасть змогу виявити захворювання на початковій стадії. Рівень ПСА при раку простати перевищує 4 нг/мл. Перевищення рівня ПСА вище 20 нг/мл характеризується появою метастазів.
Методи лікування раку передміхурової залози
Лікування раку простати залежить від стадії захворювання, наявності ураження лімфатичних вузлів і метастазів. На першій стадії за відсутності росту пухлини проводять активне спостереження та регулярне обстеження пацієнта без оперативного втручання. Методи лікування раку передміхурової залози:
- хірургічне видалення простати (простатектомія). Може проводитися повне видалення простати (радикальна простатектомія) чи часткове видалення залози. Видалення простати може здійснюватися за допомогою скальпеля чи лапароскопа (через невеликі проколи в черевній стінці);
- хіміотерапія. Застосовується на третій стадії раку простати для блокування росту онкологічних клітин і зниження рівня ПСА;
- променева терапія при раку простати. Передбачає введення в простату радіоактивних препаратів, що впливають на пухлину;
- гормональне лікування раку простати. Призначаються уколи для зменшення рівня чоловічих статевих гормонів, що сприяють розвитку раку простати. Уколи при раку простати, що містять антиандрогени (препарати, що блокують тестостерон), вводяться підшкірно в живіт або внутрішньом'язово в сідниці;
- імунотерапія. Передбачає застосування препаратів, що стимулюють імунну систему для боротьби з раковими клітинами.
Вчені розробляють сучасні методи лікування раку простати, що включають використання кріохірургії, ультразвукової та протонно-променевої терапії, але ці методики перебувають на стадії клінічних досліджень. Лікування раку простати у літніх людей може включати кілька методів: хірургічне втручання, гормональну та променеву терапії. Метод лікування захворювання та його тривалість визначає уролог після проведення обстеження та отримання результатів аналізів.
Як проходить відновлення після лікування раку простати?
Відновлення після хірургічного видалення простати займає від шести тижнів. Рекомендації після видалення раку простати:
- прийом препаратів, що знижують рівень ПСА, гормональних засобів, антибіотиків;
- обмеження фізичного навантаження впродовж трьох місяців після операції;
- дотримання дієти, що обмежує вживання тваринних жирів;
- виконання вправ, спрямованих на відновлення статевої функції та сечовипускання.
Шви після операції знімаються на восьмий-десятий день. Після видалення простати необхідна консультація уролога кожні три місяці для попередження рецидивів після операції.
Можливі ускладнення раку простати
Ускладненням раку передміхурової залози є поява метастазів та їх поширення на сусідні органи (сечовий міхур, пряму кишку, кістки таза). Інші ускладнення раку простати:
- еректильна дисфункція;
- нетримання сечі;
- звуження уретри;
- інфекції сечовивідних шляхів.
Після видалення простати можлива кровотеча, пошкодження нервів сечоводу, уретри. Після застосування хіміотерапії під час лікування раку можуть спостерігатися слабкість і втрата волосся. Гормональні препарати, що використовуються для лікування аденокарциноми, можуть підвищувати артеріальний тиск, сприяти порушенню травлення.
Чи впливає видалення простати на сексуальну функцію?
Після видалення простати, яка відповідає за ерекцію та вироблення насінної рідини, може спостерігатися зниження сексуальної функції. Видалення простати може вплинути на ерекцію, уповільнити чи ускладнити її настання. Також можуть спостерігатися проблеми з сім'явиверженням. За застосування гормональних препаратів для лікування раку простати еректильна функція відновлюється і чоловік може продовжувати вести активне статеве життя.
Профілактика раку передміхурової залози
Попередити рак простати можна за допомогою дотримання здорового способу життя та регулярних фізичних навантажень. Профілактика раку передміхурової залози включає:
- правильне харчування з вживанням їжі, багатої на вітаміни та мінерали;
- помірні фізичні навантаження (не менше за 150 хвилин на тиждень);
- відмова від шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю);
- підтримання здорової ваги;
- уникнення стресів.
Для профілактики раку простати необхідно не менше за один раз на рік проходити профілактичне обстеження в уролога. Чоловікам після 45 років рекомендується щорічно здавати аналіз на визначення рівня ПСА.
Чи зменшує регулярний секс ризик розвитку раку простати?
Регулярний секс або мастурбація, що призводять до сім'явиверження, можуть знизити ризик розвитку раку простати. Дослідження показали, що у чоловіків, у яких еякуляція була не менше за 21 раз на місяць, ризик розвитку раку простати був приблизно на 20% нижчим, ніж у чоловіків, які займалися сексом або мастурбацією чотири-сім разів на місяць. Регулярний секс також сприяє зміцненню імунітету, знижує рівень стресу, спалює калорії.
Дієта в разі раку простати
Дієта за раку простати має містити свіжі фрукти, овочі, цільнозернові та бобові. Необхідно виключити з раціону продукти, що містять червоне й оброблене м'ясо, насичені жири та солі (ковбаси, консерви, жирні сорти м'яса, напівфабрикати, фастфуд). Також слід відмовитися від жирних молочних продуктів і солодощів. За раку простати необхідно дотримуватися питного режиму (вживати не менше за півтора-два літри очищеної негазованої води на добу).
Урологія в ОН Клінік Харків Гагаріна
Популярні питання
За раннього виявлення раку простати без ураження лімфовузлів та утворення метастазів можливе повне вилікування. Після видалення простати разом з навколишніми тканинами можливо досягти стійкої ремісії захворювання.
На початкових стадіях рак простати може протікати безсимптомно. До перших ознак раку передміхурової залози належать часті позиви до сечовипускання, біль внизу живота, наявність крові в сечі чи спермі.
На ранніх стадіях раку простати без активного збільшення пухлини може не проводитися хірургічне лікування. До безопераційних методів лікування раку передміхурової залози належать хіміотерапія, гормональна та променева терапії, спрямовані на вплив на патологічні клітини пухлини.
Для діагностики раку простати використовується аналіз на рівень ПСА (простатичного специфічного антигену). Також для підтвердження злоякісного характеру пухлини проводиться біопсія (забір зразка тканин для мікроскопічного дослідження).
Тривалість життя при раку простати залежить від стадії розвитку захворювання та своєчасності лікування. Якщо рак був виявлений на першій або другій стадії, 70-90% пацієнтів після хірургічного видалення пухлини мають шанси на безрецидивне виживання впродовж 15 років.
Володимир
2 місяці тому
