Що таке імпотенція (еректильна дисфункція) та як її лікувати?

Еректильна дисфункція – це нездатність досягати та підтримувати ерекцію, яка необхідна для статевого контакту. Види еректильної дисфункції у чоловіків:
Визначення типу та причини статевої дисфункції необхідне для підбору курсу терапії. На діагностиці, лікуванні та профілактиці імпотенції спеціалізується уролог.
Нездатність досягнення ерекції на нервовому грунті у 20% випадках є нормальним явищем і не потребує лікування. Консультація уролога необхідна при проблемах з потенцією в 50% вагінальних, анальних та оральних статевих контактах. Симптоми еректильної дисфункції:
Зовнішньою ознакою імпотенції у чоловіків може бути млявий член під час статевого контакту. З появою зазначених симптомів необхідно проконсультуватися з урологом для визначення причини.
У 90% випадків погана ерекція викликана захворюваннями та патологіями систем організму (наприклад, ендокринної, урологічної та серцево-судинної).
Причини еректильної дисфункції
Причини еректильної дисфункції:
Еректильна дисфункція при діабеті розвивається у 35-50% випадків через передчасне ущільнення артерій, порушення кровотоку та пошкодження нервів. До слабкої ерекції може призвести також метаболічний синдром, який характеризується підвищеними рівнями холестерину та інсуліну, гіпертонією.
Ранкова еректильна дисфункція пов'язана з порушеним припливом крові до пенісу. Якщо чоловік не має ранкової ерекції, причинами можуть бути низький тестостерон, ожиріння, діабет, підвищений артеріальний тиск, стрес і хронічний неспокій.
При міжхребцевій грижі еректильна дисфункція з'являється через запалення та деформацію хрящової тканини, порушення кровопостачання та застійні процеси в тканинах. Веногенна еректильна дисфункція розвивається через передчасний відтік крові зі статевого члена під час сексу.
Бета-блокатори, діуретики, протисудомні, гормональні, нестероїдні протизапальні та антигістамінні препарати, антидепресанти також можуть спричинити еректильну дисфункцію через зниження рівня дофаміну (гормону, який відповідає за збудження). При появі проблем з ерекцією після початку прийому ліків необхідно звернутися до лікаря для корекції курсу лікування.
Сприяти розвитку еректильної дисфункції можуть куріння, наркотичні речовини (марихуана, кокаїн, барбітурати) та алкогольні напої, які призводять до порушень нервової системи та викликають ушкодження кровоносних судин. Еректильна дисфункція в молодому віці може бути викликана надмірною вагою, недостатньою фізичною активністю та гормональним збоєм.
Після вакцинації імпотенція не з'являється. Вчені стверджують, що до розвитку проблем з потенцією може призвести тяжкий перебіг коронавірусної інфекції.
Психогенна імпотенція – це порушення еректильної функції, спричинене психологічними захворюваннями чи емоційними станами. Можливі причини психогенної еректильної дисфункції:
Якщо відсутні фізичні причини проблем із потенцією, немає ерекції під час статевого контакту (ерекція під час самостійного стимулювання статевого члена вранці зберігається), уролог може діагностувати психогенну імпотенцію. Для лікування психологічної еректильної дисфункції пацієнту показано психотерапію (лікар виявляє причину та допомагає впоратися з нею) та лікарські препарати для підвищення потенції.
Перед початком лікування імпотенції уролог збирає анамнез (запитує про час появи проблем з потенцією, прийом лікарських препаратів). Діагностика еректильної дисфункції:
Також лікар проводить вазоактивний тест, під час якого уролог оцінює швидкість появи та інтенсивність ерекції за допомогою введення препарату та масажу статевого члена. При підозрі на захворювання простати (аденому, простатит) уролог направляє на УЗД передміхурової залози.
За наслідками обстеження уролог підбирає курс терапії. Способи лікування еректильної дисфункції:
Тип та дозування препаратів підбираються урологом після визначення причини еректильної дисфункції. Перед призначенням курсу терапії лікар також враховує протипоказання до лікарських засобів (наприклад, діабет чи захворювання серця).
Лікування еректильної дисфункції в домашніх умовах може призвести до посилення симптомів та прогресування захворювання, що спричинило погану ерекцію (наприклад, простатиту, варикоцеле, аденоми передміхурової залози). Імпотенція також може стати причиною психологічних проблем (депресії, тривоги) та безплідності.
Продовжити ерекцію допоможуть тренування зі зміцнення м'язів тазового дна (вправи Кегеля). Перед виконанням вправ необхідно проконсультуватись з урологом для виключення фізичних протипоказань.
Поліпшити ерекцію допоможуть помірні фізичні вправи та інтенсивні аеробні навантаження (дозволяють збільшити приплив крові до пенісу), зниження рівня холестерину та підтримання здорової ваги. Підвищити потенцію можна за допомогою лікарських препаратів, призначених урологом.
Уникнути імпотенції допоможе відвідування уролога щорічно для профілактичних оглядів або з появою проблем із сечовипусканням, статевим потягом і потенцією. Для запобігання статевій дисфункції потрібно відмовитися від куріння, алкоголю та наркотичних речовин. Дослідженням Гарвардського університету було доведено, що 30 хвилин ходьби на день знижують ризик розвитку імпотенції на 41%.
За наявності хронічних захворювань (атеросклерозу, діабету) чоловікові потрібно контролювати симптоми за допомогою терапії, призначеної лікарем. Зменшити ймовірність розвитку еректильної дисфункції також допоможе виключення із раціону червоного та обробленого м'яса.
На проблеми з потенцією у чоловіка вказує відсутність ерекції у відповідь на самостійне або під час статевого контакту стимулювання статевого члена. За слабкої ерекції, зниженні лібідо необхідна консультація уролога, який визначить потенцію чоловіка за допомогою вазоактивного тесту та призначить лікування за потреби.
На потенцію впливають фізична активність, вага, куріння та прийом алкогольних напоїв. Вплив на ерекцію також мають проблеми з судинами, на які можуть вказувати підвищений артеріальний тиск, високий рівень цукру в крові, холестерину та тригліцеридів.