Logo
0 800 30 11 77

Дивертикуліт і дивертикульоз: причини, симптоми, діагностика та лікування

Дивертикуліт і дивертикульоз: причини, симптоми, діагностика та лікування
Читати 18 хвилин | Створено: 25 квітня 2024 | Оновлено: 25 квітня 2024 | 2120 2120
За статистикою, дивертикулярна хвороба діагностована у 30% населення віком 50-59 років. Ризик захворювання зростає з роками, тому виявляється більше ніж у 60% населення, старшого за 80 років.

Що таке дивертикулярна хвороба кишківника?

Дивертикулярна хвороба — це загальний термін, який використовується для позначення дивертикулів (випинань стінки, гриж), а також їхнього запалення, інфікування чи розриву. Зазвичай дивертикули з'являються у відділах товстого кишківника: сліпій, висхідній, поперечній і низхідній ободовій, сигмовидній і прямій кишках.

У чому різниця між дивертикулітом і дивертикульозом?

Поставте своє питання Гастроентерологу
«ОН Клінік»

Дивертикульоз — це захворювання, за якого в стінках кишківника утворюються дивертикули (невеликі виступи чи опуклі мішечки). Дивертикуліт — це патогенний стан, що виникає через запалення, інфікування, кровоточивість, перфорацію (порушення цілісності), абсцес дивертикулу.

Дивертикуліт та дивертикульоз

Дивертикуліт та дивертикульоз

Причини розвитку дивертикулярної хвороби

Точну причину дивертикуліту та дивертикульозу кишечника не встановлено. Фактори, що впливають на розвиток дивертикулярної хвороби товстої кишки:

  • генетична (спадкова) схильність;
  • вікові зміни (хвороба найчастіше розвивається після 50 років);
  • відсутність фізичної активності;
  • дієта з низьким вмістом клітковини;
  • часте вживання червоного м'яса;
  • ожиріння чи надмірна вага;
  • активне чи пасивне куріння;
  • запальні захворювання кишківника (наприклад, неспецифічний виразковий коліт або хвороба Крона).

Причиною спазму сигмовидної кишки може бути безконтрольний прийом лікарських препаратів (зокрема нестероїдних протизапальних засобів, опіоїдів і стероїдів). Запалення дивертикулу кишківника може розвинутися за потрапляння патогенних бактерій або фекалій у товсту кишку. Дивертикульоз сигмовидної кишки може з'явитися через зміну мікробіома (сукупності всіх бактерій) у кишечнику.

Дивертикуліт тонкого та товстого кишківника може розвинутися на фоні бактеріальної інфекції (в тому числі цитомегаловірусної). Запалення та розрив дивертикулу можуть виникнути за закрепів, за яких підвищується ризик розтягування стінок кишківника під час проходження твердого калу.

Класифікація дивертикульозу та дивертикуліту

Дивертикуліт і дивертикульоз класифікують залежно від локалізації дивертикулів. Здебільшого дивертикульоз локалізується в різних відділах товстого кишківника, проте може діагностуватися в стравоході, дванадцятипалій кишці, шлунку, порожнистій і клубовій кишках.

Види дивертикуліта

Тип

Характеристика

Справжній дивертикуліт

Дивертикули містять усі шари, які притаманні стінці органа шлунково-кишкового тракту (наприклад, шлунка або кишківника). До істинних дивертикулів відносять Меккелеві та езофагеальні дивертикули (включаючи дивертикули Ценкера).

Хибний дивертикуліт (псевдодивертикуліт)

Являє собою випинання слизової та підслизової оболонок через м'язовий шар тонкого кишечника.

Езофагеальний дивертикуліт

Випинання слизової оболонки через м'язовий шар стравоходу. Розрізняють ценкерівські (глоткові), тракційні та епіфренальні дивертикули. Ценкерівські дивертикули являють собою випинання слизової або підслизової оболонки через крикофарингеальний м'яз. Тракційні дивертикули розвиваються в середньому відділі стравоходу через запальні процеси або порушення моторики стравоходу. Епіфренальні дивертикули розташовуються вище діафрагми та зазвичай супроводжуються порушеннями моторики (наприклад, дифузним спазмом стравоходу).

Меккелівський дивертикуліт

 

Є вродженим аномальним утворенням у кишківнику, яке утворилося через неповне закриття жовткової протоки (з'єднує кишківник і жовтковий мішок у ембріона). Дивертикул розташовується недалеко від клубової кишки, часто містить тканину шлунка або підшлункової залози.

Гнійний дивертикуліт

Являє собою ускладнення дивертикуліту, коли запалення дивертикулу супроводжується утворенням гною в його порожнині. Є небезпечним для життя станом, часто потребує хірургічного лікування.

Дивертикуліт дванадцятипалої кишки

За дивертикуліту дванадцятипалої кишки можуть виникати дивертикули двох типів: позапросвітні (виступають за стінку кишки) та внутрішньопросвітні (виступають у просвіт органу).

Дивертикульоз і дивертикуліт товстої кишки також класифікують за формою перебігу захворювання. Типи дивертикулярної хвороби:

  • гострий. Є найпоширенішим, діагностується у 75-80% пацієнтів з захворюванням «дивертикульоз»;
  • гострий ускладнений. Характеризується наявністю абсцесів, свищів, непрохідності або перфорації;
  • хронічний. Розвивається за неправильного чи несвоєчасного лікування гострої дивертикулярної хвороби, характеризується потовщенням стінки товстої кишки та запаленням її слизової оболонки за відсутності стриктур (патологічних звужень).

У рідкісних випадках може розвинутися хронічна ускладнена дивертикулярна хвороба. Захворювання супроводжується стенозом (зменшенням) просвіту кишківника, що підвищує ризик гострої обструкції товстого кишківника та формування свища (патологічного каналу) між кишківником і сечовим міхуром.

Симптоми дивертикульозу сигмовидної кишки

Ознаки дивертикульозу на ранніх стадіях захворювання зазвичай відсутні чи погано виражені. За наявності великої кількості дивертикулів можливе погіршення скоротливої функції кишківника через порушення перистальтики. Можливі симптоми дивертикульозу товстої кишки:

  • гострий, тупий, пульсуючий біль в животі;
  • метеоризм (підвищене газоутворення);
  • здуття живота;
  • хронічні закрепи чи діареї.

Дивертикульоз тонкої і товстої кишок може супроводжуватися незначними кров'янистими виділеннями, які пацієнт може виявити у фекаліях або на туалетному папері після дефекації. за запалення чи знаходження дивертикулу сигмовидної кишки недалеко від великих кровоносних судин може початися ректальна кровотеча.

Через повторювані кровотечі у пацієнта підвищується ризик розвитку анемії (недокрів'я) — патологічного стану, який характеризується недостатньою кількістю еритроцитів або гемоглобіну в крові. Ознаки анемії можуть включати аритмію (нерегулярне чи прискорене серцебиття), запаморочення, пульсуючий шум у вухах, блідість або пожовтіння шкірних покривів, утруднене дихання чи задишку.

Діагностика дивертикульозу кишківника

Випинання товстої кишки за симптомами можна переплутати з іншими захворюваннями шлунково-кишкового тракту: синдромом подразненого кишківника, гастритом, неспецифічним виразковим колітом, хворобою Крона, виразковою хворобою шлунка або дванадцятипалої кишки. Для постановки діагнозу гастроентеролог проводить функціональну діагностику, що включає лабораторні та інструментальні методи дослідження.

На первинній консультації лікар аналізує симптоми, збирає особистий і сімейний анамнези. Діагностика дивертикульозу:

  • фізичний огляд. Лікар оцінює стан шкірних покривів, оглядає і пальпує живіт для визначення локалізації больового синдрому;
  • аналізи крові. Дозволяють виявити ознаки запалення (підвищені рівні лейкоцитів і С-реактивного білка);
  • дослідження калу на приховану кров. Допомагає виявити наявність прихованої крові у фекаліях, яка може вказувати на кровотечу в різних відділах шлунково-кишкового тракту;
  • рентген черевної порожнини. Включає введення контрастної речовини через пряму кишку, що робить кишечник видимим на рентгенівських знімках. Рентгенографія допомагає оцінити стан кишківника і виявити дивертикули;
  • комп'ютерна томографія. КТ дає змогу отримати тривимірне зображення кишківника та його навколишніх тканин, що допомагає виявити дивертикули, встановити їхню кількість, локалізацію та розміри;
  • ректороманоскопія. Лікар вводить тонку гнучку трубку з камерою через пряму кишку для візуального дослідження прямої кишки та нижнього відділу товстого кишківника. Допомагає виявити дивертикули в прямій кишці.

Для оцінки стану товстого кишківника проводять колоноскопію — процедуру, під час якої лікар вводить ендоскоп з камерою та джерелом світла на кінці через пряму кишку для візуального дослідження внутрішньої поверхні товстої кишки та виявлення дивертикулів. Колоноскопія також дає змогу взяти зразок тканин кишківника для проведення біопсії — дослідження, завдяки якому можна визначити природу змін у кишківнику (доброякісні чи злоякісні).

За підозри на дивертикульоз стравоходу, шлунка або дванадцятипалої кишки гастроентеролог може призначити гастроскопію. Під час дослідження лікар вводить ендоскоп через ротову порожнину для оцінки стану слизових оболонок і стінок органів шлунково-кишкового тракту.

Як лікувати дивертикульоз?

За безсимптомного дивертикульозу сигмовидної кишки лікування або внесення в раціон змін зазвичай не проводиться. За дивертикульозу, який супроводжується порушеннями в роботі шлунково-кишкового тракту, лікування спрямоване на зменшення спазму сегментів товстої кишки (зокрема сигмовидної).

За больового синдрому лікар може призначити знеболювальні таблетки від дивертикуліту. Для зняття болю нестероїдні протизапальні засоби, опіоїди та спазмолітики призначаються рідко через підвищення ризику перфорації кишківника та ректальної кровотечі.

За дивертикуліту в 3% випадків розвивається кровотеча. Методи виявлення та лікування кровотечі при дивертикульозі:

  • ангіографія. Лікар вводить контрастну речовину в артерію і проводить рентгенівський скринінг для візуалізації кровотечі. У разі кровотечі з дивертикулів, контрастна речовина буде виходити з місця кровотечі, що дасть змогу лікареві визначити її місце розташування і характер. Для зупинки кровотечі лікар вводить лікарський препарат безпосередньо в кровоносну судину;
  • колоноскопія. Дозволяє візуально дослідити внутрішню поверхню товстої кишки та виявити місце кровотечі. Лікар може побачити кров, кров'яні згустки або сліди кровотечі на внутрішній стінці кишки під час проведення колоноскопії. Дослідження дає змогу точно визначити місце розташування і характер кровотечі, а також виконати ендоскопічне лікування для зупинки кровотечі (наприклад, ін'єкцію склерозивних засобів або закупорку судини, що кровоточить, за допомогою препарату).

За хронічних закрепів лікар може додатково призначити проносні засоби, щоб уникнути напруження під час дефекації. Для запобігання закрепам необхідна дієта за дивертикульозу, у раціон харчування потрібно додати більше клітковини, яка міститься в овочах, фруктах, бобових.

Лікування дивертикульозу антибіотиками не проводиться, оскільки захворювання не характеризується інфекційними процесами. Лікування дивертикульозу сигмовидної кишки народними засобами неефективне та небезпечне, оскільки самолікування може призвести до «маскування» симптомів захворювання та підвищити ризик ускладнень.

Симптоми дивертикуліту сигмовидної кишки

Основним симптомом дивертикуліту кишківника є гострий чи пекучий біль у ділянці черевної порожнини, який локалізується в одному місці. Чітка локалізація больового синдрому залежить від знаходження запаленого дивертикулу. Інші ознаки дивертикуліту:

  • здуття живота:
  • нудота та блювання;
  • виділення слизу чи крові з ануса;
  • озноб;
  • підвищена чутливість живота до дотиків;
  • блідість шкірних покривів;
  • ректальні кровотечі.

За дивертикуліту може підвищуватися температура тіла через інфікування та запалення дивертикулу. Бактерії, потрапляючи в запалений дивертикул, можуть викликати системну імунну відповідь, що призводить до розвитку лихоманки.

Симптоми дивертикуліту (особливо больовий синдром) можуть посилюватися під час або після вживання їжі та зменшуватися після дефекації або виходу газів. Щоб уникнути прогресування патології за симптомів гострого дивертикуліту необхідно звернутися до гастроентеролога.

Діагностика дивертикуліту

За появи гострого болю в животі та ректальної кровотечі у пацієнта з діагностованим дивертикульозом перше захворювання, яке підозрює лікар, - це дивертикуліт. Діагностика дивертикуліту:

  • фізичний огляд. Гастроентеролог пальпує ділянку черевної порожнини, оцінює напруженість живота і локалізацію болю;
  • комплексна метаболічна панель. Включають вимірювання різних параметрів крові (лейкоцитів, С-реактивного білка), оцінку функціональних показників органів. Наприклад, підвищені рівні лейкоцитів і запальних маркерів можуть вказувати на наявність запалення, знижений гемоглобін і еритроцити — на анемію;
  • дослідження калу та сечі. Дають змогу виявити ознаки наявності крові у фекаліях, інфекції або запалення в організмі. Наприклад, виявлення великої кількості прихованої крові в калі може вказувати на розрив дивертикулу;
  • комп'ютерна томографія. Дозволяє оцінити розмір дивертикулів, ступінь їхнього запалення, визначити наявність ускладнень (абсцесів або перфорації);
  • УЗД органів черевної порожнини. Ультразвукова діагностика дає змогу виявити дивертикули, виявити запалені ділянки, патологічні зміни.

Колоноскопія при дивертикуліті застосовується для оцінки стану дивертикулів. За допомогою ендоскопічного дослідження кишечника можна виявити перфорацію, звуження кишки, абсцес, гнійники. За хронічного дивертикуліту обстеження в гастроентеролога потрібно проходити регулярно (зазвичай один раз на рік).

Як лікувати дивертикуліт?

Методи лікування дивертикуліту залежать від типу ураження (наприклад, абсцесу, кровотечі, запалення або інфікування), тяжкості симптомів. За дивертикуліту сигмовидної кишки, стравоходу та шлунка лікар призначає антибактеріальні препарати в разі ускладненого перебігу хвороби, імуносупресії (ослаблення імунітету) та сепсису (надлишкової реакції імунної системи, яка призводить до ураження всіх органів і систем).

Для лікування спазму сигмовидної кишки можуть призначатися внутрішньовенне введення антибіотиків, противірусних засобів, анальгетиків. Інші методи лікування дивертикуліту:

  • дренування. Дозволяє видалити гній з абсцесу, що утворився внаслідок гострого дивертикуліту. Під час черезшкірного (пункційного) дренування лікар вводить тонку голку під ультразвуковим контролем в абсцес через шкіру, а потім дренує його, очищаючи випинання стінки кишківника від гною. Ендоскопічне дренування під контролем ультразвуку може бути проведене за наявності абсцесу в глибших тканинах або всередині черевної порожнини;
  • хірургічне лікування дивертикуліту. Включає видалення ураженої ділянки кишечника (резекцію) з подальшим відновленням цілісності кишкового тракту. Операцію зазвичай призначають за розвитку перитоніту (запалення очеревини), обструкції кишківника, кровотечі, які не можна контролювати консервативними методами.

За дивертикуліту може знадобитися встановлення колостоми в разі розвитку серйозних ускладнень (наприклад, перфорації). Колостома створюється шляхом виведення кінця товстої кишки на поверхню шкіри черевної стінки, що дає змогу забезпечити спокій ураженій ділянці кишківника для її загоєння. Колостома також може бути тимчасовим заходом для полегшення тиску в кишечнику та поліпшення умов для якнайшвидшого одужання після операції на кишечнику.

Під час встановлення колостоми використовується калоприймач, який надягають на відкритий кінець колостоми для збору калу. Калоприймач являє собою спеціальну сумку, яка кріпиться до шкіри черевної стінки та забезпечує зручний збір і видалення калу з кишечника через колостому. За встановлення колостоми при дивертикуліті лікар коригує дієту, виключаючи всі тверді продукти.

За втрати великої кількості крові через кровотечу лікар може призначити пацієнту переливання крові. Ризик регулярних кровотеч вищий у разі множинних дивертикулів сигмовидної кишки.

Чим небезпечний дивертикульоз і дивертикуліт?

За неправильного чи несвоєчасного лікування у 25% випадків можуть розвинутися наслідки патології. Можливі ускладнення дивертикульозу і дивертикуліту товстої кишки:

  • інфекційний процес в організмі;
  • скупчення гною (абсцес) у кишечнику;
  • закупорка кишківника (через рубцювання);
  • нориця та перитоніт;
  • ректальні кровотечі.

За дивертикуліту виникають запальні процеси в товстій кишці, що може спричинити поширення запалення на ширшу ділянку кишківника, сприяючи розвитку коліту. Дивертикуліт може призвести до перфорації кишківника, яка розвивається через розрив дивертикулу (на фоні внутрішнього тиску та скупчення гною).

Дієта за дивертикуліту та дивертикульозу

Дієта за дивертикульозу сигмовидної кишки зазвичай не потрібна, зміни в харчування обов'язково потрібно внести в разі запалення дивертикулів. Корисні продукти за дивертикулярної хвороби:

  • цільнозернові продукти (кіноа, булгур, ячмінь, овес, подрібнена пшениця або крупи з висівками, цільнозерновий хліб);
  • бобові (квасоля, нут, сочевиця);
  • овочі (капуста, морква);
  • фрукти (яблука, груші, апельсини);
  • ягоди (малина, ожина, чорниці, полуниці);
  • насіння (наприклад, соняшнику, гарбуза, льону та чіа);
  • горіхи (пекан, фісташки, мигдаль).

За дивертикульозу протипоказані жирні, смажені, гострі, мариновані та кислі продукти, хлібобулочні та кондитерські вироби, алкогольні та газовані напої. За дивертикулярної хвороби їсти рекомендується невеликими порціями.

За дивертикуліту, що супроводжується ректальними кровотечами або діареєю, пацієнту призначається рідка дієта (для зменшення навантаження на кишечник). В основі харчування лежить тимчасове зменшення клітковини в раціоні. Пацієнту можна вживати в їжу нежирні бульйони, фруктові соки без м'якоті, желе, воду, чай і каву без молока. За поліпшення самопочуття в раціон харчування можна поступово вводити молочні продукти (сири, молоко, йогурти), яйця, рибу та птицю, овочі й фрукти без шкірки, білий рис.

Профілактика дивертикулярної хвороби

Корекція способу життя та правильне харчування допоможе знизити ризик розвитку дивертикульозу та дивертикуліту. Профілактика дивертикулярної хвороби:

Підтримка здорової ваги важлива для запобігання дивертикуліту та дивертикульозу, оскільки надмірна вага може збільшити тиск у кишківнику та сприяти появі та подальшому запаленню дивертикулів. Також необхідно дотримуватися дієти з високим вмістом клітковини та невеликою кількістю червоного м'яса (свинини, яловичини, баранини).

У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.

Гастроентерологія в ОН Клінік Одеса

Дивертикуліт і дивертикульоз: причини, симптоми, діагностика та лікування - Легостаєва Альона Олександрівна
Легостаєва Альона Олександрівна
ОН Клінік Одеса
вул. Мала Арнаутська, 56
Графік роботи:
Пн - Пт: 8:30 - 19:30
Сб: 9:00 - 17:00
Нд: 9:00 - 14:00

Популярні питання

1. Який період лікування дивертикуліту?

Тривалість лікування дивертикуліту залежить від типу захворювання, кількості та локалізації дивертикулів. Наприклад, курс лікування антибіотиками зазвичай займає 7-10 днів. За необхідності хірургічного втручання лікування та подальше відновлення може зайняти кілька місяців.

2. Чи можна вилікувати дивертикуліт?

На даний момент не існує способу, який допоміг би позбутися дивертикульозу. Вилікувати дивертикуліт можна за допомогою медикаментозного курсу терапії (за запалення або інфікування дивертикулів) або хірургічного втручання (у разі перитоніту або перфорації кишечника).

3. Чи можна вживати алкоголь при дивертикуліті?

Дієта при дивертикулярній хворобі товстої кишки передбачає повну відмову від алкогольних напоїв. Алкоголь може подразнювати слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, спричиняючи посилення болю і запалення. Також алкоголь може знизити імунітет і сприяти розвитку інфекцій, підвищуючи ймовірність ускладнень у разі дивертикуліту.

4. Як жити з дивертикульозом?

З дивертикульозом можливе повноцінне життя, проте важливо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо харчування, фізичної активності та приймання препаратів за потреби. Ризик смерті від дивертикульозу мінімальний, оскільки наявність дивертикулів не несе прямої небезпеки для життя пацієнта.

5. Дивертикуліт може бути вродженим?

Дивертикуліт зазвичай є набутим захворюванням (за винятком Меккелевих дивертикулів), проте вроджені патології можуть сприяти розвитку дивертикулярної хвороби. Вроджені дефекти, пов'язані з дивертикулітом, можуть включати патології розвитку кишечника: атрезію (повна відсутність просвіту) або стеноз (звуження). Також можуть бути вроджені дефекти в сполучній тканині або структурі м'язів кишківника, які роблять стінки кишківника менш стійкими до тиску, що може сприяти розвитку дивертикулів і дивертикуліту в майбутньому.

6. Які фізичні вправи можна робити при дивертикуліті?

За дивертикульозу сигмовидної кишки, стравоходу та шлунка рекомендується обирати низькоінтенсивні фізичні вправи, які не створюють зайвого тиску в ділянці живота. Пацієнтам рекомендуються помірні аеробні вправи: ходьба, плавання або їзда на велосипеді, йога та стрейчинг (розтяжка). Важливо уникати підняття важких предметів і занять у тренажерному залі з додатковою вагою. Перед початком занять рекомендується проконсультуватися з гастроентерологом для виключення протипоказань до тренувань.

7. Як лікувати сигмоїдит у домашніх умовах?

Лікування дивертикульозу, дивертикуліту і сигмоїдиту (запалення сигмовидної кишки) народними засобами не рекомендується через підвищений ризик порушення роботи кишечника. Лікувати захворювання в домашніх умовах можна тільки за допомогою препаратів, призначених лікарем.

8. Як зняти напад дивертикуліту?

За загострення гострого дивертикуліту та дивертикульозу напади розвиваються раптово, за хронічної дивертикулярної хвороби — симптоми можуть наростати протягом кількох днів. Зняти напад допоможуть медикаментозні засоби (протизапальні препарати, антибіотики, спазмолітики). Якщо напад спричинений розривом або інфікуванням дивертикулу, може знадобитися госпіталізація для проведення діагностики та хірургічного втручання за необхідності.

9. Що робити, якщо постійний біль при дивертикуліті?

Біль при дивертикуліті може локалізуватися в ділянці тонкої та сигмовидної кишки, стравоходу, дванадцятипалої кишки або шлунка. Зазвичай біль локалізується в нижній частині живота і поширюється на таз і спину. Больовий синдром може мати тупий, гострий, колючий, пекучий характер, може бути постійним або виникати періодично (напади можуть тривати протягом кількох годин). Зняти біль допоможуть спазмолітики, призначені гастроентерологом.

Рейтинг статті:
5 з 5 на основі 1 оцінки
Дивертикуліт і дивертикульоз: причини, симптоми, діагностика та лікування
Лікар-гастроентеролог. Вища категорія.
Дивертикуліт і дивертикульоз: причини, симптоми, діагностика та лікування
Стаття перевірена: Бойко Микола Вільйович
Лікар-ендоскопіст. Вища категорія.

Інші статті на тему

Схожі статті:

Коментарі

Оксана 1 місяць тому
Добрий вечір, у мене дивертикуліт, лікар призначив антибактеріальні препарати на 10 днів, проте не дав рекомендацій щодо харчування. Розкажіть, що не можна їсти в разі дивертикуліту і чому?
Відповісти
Добрий вечір, у разі дивертикуліту рекомендується уникати гострих і пряних страв, сирих овочів і фруктів із твердою шкіркою, алкогольних і газованих напоїв. Зазначені продукти можуть подразнювати кишківник і посилювати запалення, що може погіршити симптоми дивертикуліту та спричинити загострення захворювання.
Катерина 1 місяць тому
Доброго дня, де болить у разі дивертикуліту? Як відрізнити дивертикуліт від інших захворювань, якщо симптоми схожі?
Відповісти
Добрий день, здебільшого біль локалізується в нижній частині живота, як і при інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту (наприклад, коліті та хворобі Крона), патологіях матки (міомі) і яєчників (оофориті), інфекціях сечовивідних шляхів. Самостійно відрізнити дивертикуліт від інших патологій можливо, необхідно звернутися до лікаря, який поставить діагноз після проведення лабораторних та інструментальних обстежень.
Ірина 1 місяць тому
Добрий день, у мене дивертикульоз уже третій рік, я дотримуюся всіх рекомендацій лікаря, однак за цей час втратила вже десять кілограмів. Чому відбувається втрата ваги за дивертикуліту і що робити?
Відповісти
Вітаю, втрата ваги за дивертикуліту може бути зумовлена різними факторами, включно з втратою апетиту через біль, діареєю, обмеженнями в раціоні харчування або дієтою з низьким вмістом клітковини. Для запобігання небажаній втраті ваги потрібно звернутися до гастроентеролога для підбору препаратів для контролю симптомів, дотримуватися рекомендацій щодо харчування з урахуванням індивідуальних потреб і можливостей організму, а також стежити за загальним станом здоров'я і харчуванням.
Євген 1 місяць тому
Вітаю, через різкий біль у животі, нудоту, блювання та загальну слабкість я звернулася до гастроентеролога. Після фізикального огляду, аналізів крові та калу, рентгена й ультразвукової діагностики мені діагностували дивертикуліт. Якими антибіотиками лікують дивертикуліт? Як вони діють?
Відповісти
Добрий день, антибіотики за дивертикуліту зазвичай застосовують для боротьби з інфекцією, яка може виникнути через запалення дивертикулу. Антибактеріальні засоби допомагають знищити патогенні бактерії, запобігти або зменшити розвиток ускладнень (наприклад, абсцесів або перитоніту). Однак тип і дозування антибактеріального препарату визначається лікарем за результатами діагностики.
Олександр 1 місяць тому
Добрий день, тиждень тому мені діагностували дивертикулярну хворобу. Підкажіть, як вилікувати дивертикуліт і дивертикульоз у домашніх умовах? І чи безпечно лікуватися самостійно?
Відповісти
Вітаю, лікувати дивертикуліт і дивертикульоз у домашніх умовах можна тільки за допомогою лікарських препаратів, які призначив лікар з урахуванням типу захворювання, кількості та локалізації дивертикулів. Застосування трав'яних відварів, компресів або самостійно підібраних препаратів неефективне і небезпечне через ризик ускладнень (наприклад, запалення).
Записатись на прийом
Заповніть форму, і ми зв'яжемося з Вами у найближчий час
Натискаючи на кнопку Відправити Ви даєте згоду на обробку даних, та погоджуєтеся з умовами угоди
Перевищено ліміт запитів. Спробуйте через 5 хв.

Не пропустіть оновлення від нас!

Обмінюємо email на корисну інформацію про ваше здоров’я. Нас читають понад 100 000 користувачів щомісяця. Приєднуйтесь і ви!
Підписуйтесь на наші соцмережі та вигравайте 1000 грн