Що таке кандидозний вульвіт?

Кандидоз (молочниця) – це запальне захворювання, яке викликають грибки роду Candida. Молочниця, яка вражає зовнішні жіночі статеві органи, – це кандидозний вульвіт.

Кандидозний вульвіт – це інфекційне захворювання, яке спричиняє запалення великих і малих статевих губ, клітора, лобка і присінка піхви. Патологія виникає через надмірний ріст умовно патогенних дріжджоподібних грибів кандид.

Симптоми кандидозного вульвіту

Кандидозний вульвіт супроводжується печінням і свербінням статевих органів у жінок, які можуть вщухати і наростати. Як правило, свербіж у ділянці промежини посилюється перед менструацією (через підвищення рівня естрогену). Інші симптоми кандидозного вульвіту:

• білі густі або сирнисті виділення з піхви;
• дискомфорт і болючість під час статевого акту;
• печіння під час сечовипускання;
• сухість піхви.

Сильний свербіж вульви призводить до подразнення її слизових оболонок, набряку і почервоніння шкіри в ділянці промежини. У разі кандидозного вульвіту в жінок на зовнішніх статевих органах (на лобку і статевих губах) може з'явитися дрібний пухирцевий висип, який за постійного розчісування може перетворитися на виразки.

Чи може кандидозний вульвіт бути реакцією на зміну партнера?

За частої зміни статевих партнерів без використання бар'єрних засобів контрацепції відбувається обмін біологічними рідинами, що може призвести до порушення нормальної мікрофлори піхви в жінки та створити сприятливі умови для розмноження грибка. Також патогенні мікроорганізми можуть передаватися жінці від зараженого чоловіка під час статевого контакту і взаємодії зі слизовими оболонками (наприклад, через поцілунок або оральний секс). Кандидоз приживається в організмі за ослабленого імунітету або наявності інших інфекцій (статевих або ШКТ).

Які причини кандидозного вульвіту?

Кандиди в невеликій кількості присутні в травному тракті й у піхві, у нормі їхня активність пригнічується умовами кислого середовища. Кандидозний вульвіт спричиняється патологічним розмноженням грибків, які порушують мікрофлору піхви і викликають запальний процес зовнішніх статевих органів. Провокувальні чинники розвитку грибкового вульвіту:

• зниження імунітету (на тлі частих ГРВІ, куріння, зловживання алкоголем, авітамінозу та порушення обміну речовин);
• недостатність або надмірність інтимної гігієни (використання хімічних агресивних засобів під час купання, часте відвідування басейнів, купання в забруднених водоймах);
• безконтрольний прийом антибактеріальних або гормональних препаратів;
• порушення гормонального балансу (наприклад, у разі тривалого прийому оральних контрацептивів, частих абортів, патологій щитоподібної залози або надниркових залоз);
• часте і тривале перебування в приміщеннях із підвищеною вологістю і теплом (лазнях, саунах);
• дисбактеріоз кишківника;
• перенесені статеві інфекції (хламідіоз, мікоплазмоз, гонорея, генітальний герпес, трихомоніаз);
• алергічні реакції (на латекс, гігієнічні прокладки, засоби інтимної гігієни);
• тривале використання внутрішньоматкової спіралі. 

Ризик розвитку вульвітного кандидозу підвищений у жінок із цукровим діабетом і ожирінням, оскільки підвищений рівень глюкози в крові сприяє розмноженню грибків. Також кандидозна інфекція може активно розмножуватися в разі травмування слизових оболонок вульви, оскільки порушується їхня захисна функція.

Чому кандидозний вульвіт може стати хронічним?

Без лікування (за відсутності або неповної терапії) кандидозний вульвіт може перейти в хронічну форму, яка характеризується чергуванням періодів ремісії (з відсутністю ознак або слабко вираженими симптомами) і загострень. Кандидоз може стати хронічним у разі неправильної терапії (через лікування самостійно підібраними аптечними препаратами або домашніми засобами). Самолікування не дасть бажаного ефекту, а також може підвищити стійкість патологічних мікроорганізмів до антибіотиків.

Чому загострюється кандидозний вульвіт?

Загострення хронічного кандидозу провокують зовнішні чинники та повторне інфікування дріжджоподібними грибками. Провокувальні чинники загострення кандидозного вульвіту:

• стрес, емоційне перенапруження, перевтома;
• переохолодження організму;
• підвищене потовиділення в промежині (через безперервне використання гігієнічних прокладок, носіння тісної та синтетичної білизни);
• вживання алкогольних напоїв (особливо пива);
• приймання медикаментозних препаратів (антибіотиків, гормональних);
• вагітність (через гормональну перебудову).

Активне розмноження кандид відбувається в період ослабленого імунітету: під час гострих респіраторних і бактеріальних інфекцій, загострення інших хронічних патологій (наприклад, сечовидільної або травної системи). Рецидив вульвітного кандидозу може спровокувати надмірне вживання солодкого (шоколаду, кондитерських виробів) і борошняного (здоби, білого хліба).

Особливості кандидозного вульвіту у дітей

Кандидозний вульвіт у дітей може виникнути в разі зараження патогенними грибками через предмети особистої гігієни (наприклад, рушник, постільну білизну) або на тлі тривалого вживання антибіотиків, що порушують мікрофлору кишківника та піхви. Також кандидоз у дитини можуть спровокувати алергічні реакції (на підгузки, синтетичну білизну, пральний порошок, мило).

Основним симптомом вульвіту у дівчаток є набряк і почервоніння зовнішніх статевих органів і сильний свербіж у ділянці промежини. На кандидоз вульви також можуть свідчити білі або сирнисті виділення з піхви.

Лікування кандидозного вульвіту в дітей проводять переважно препаратами місцевої дії. Дитячий гінеколог може призначити обробку зовнішніх статевих органів антисептиком і змащування уражених ділянок протигрибковою маззю. Антигістамінні препарати лікар призначає в разі алергічної реакції. Під час лікування важливо дотримуватися особистої гігієни та через день міняти постільну білизну.

Як діагностують кандидозний вульвіт?

Діагностувати вульвіт, його характер і причини виникнення може гінеколог після обстеження. Діагностика кандидозного вульвіту включає:

• збір анамнезу, огляд зовнішніх статевих органів;
• кольпоскопію (мікроскопічне дослідження піхви та шийки матки кольпоскопом);
• мазки з цервікального каналу на мікрофлору піхви, бактеріологічне дослідження і цитологію (виявлення атипових клітин шийки матки);
• аналіз на статеві інфекції.

Також гінеколог може направити на лабораторні аналізи крові (для оцінки запалення і загального стану здоров'я). У разі підозри на патології органів статевої системи лікар може призначити гінекологічне УЗД.

Чим лікувати кандидозний вульвіт?

Лікування кандидозного вульвіту має комплексний характер: охоплює медикаментозну терапію та усунення провокувальних чинників (виключення деяких продуктів харчування, алергенів, дотримання правильної гігієни). Також лікування кандидозу може доповнюватися фізіотерапевтичними процедурами, спрямованими на відновлення тканин вульви (щоб зняти свербіж, набряк і подразнення).

Медикаментозна терапія за кандидозного вульвіту може включати преоральний прийом антимікотичних препаратів і використання засобів місцевого застосування (мазей, вагінальних свічок або таблеток). Необхідно суворо дотримуватися схеми і проходити курс лікування, призначений гінекологом, повністю. Після лікування важливо пройти повторне обстеження у лікаря і здати контрольний аналіз.

Основні схеми медикаментозного лікування вульвіту

Лікування кандидозу відбувається за суворою схемою, яку призначає гінеколог, враховуючи результати аналізів, вік жінки, індивідуальні особливості організму і наявність супутніх захворювань. Терапія спрямована на ліквідацію запального процесу органів геніталій, знищення патогенних мікроорганізмів і зупинку їхнього розмноження, а також підвищення місцевого імунітету.

Рецидивуюча форма кандидозного вульвіту діагностується за наявності чотирьох і більше загострень протягом одного року. Часті епізоди кандидозу, як правило, виникають у жінок із неконтрольованим цукровим діабетом і за імунодефіцитних станів (наприклад, ВІЛ, хронічних захворювань крові, онкології).

Антибіотики за кандидозного вульвіту застосовуються в разі інфекції статевих органів (у разі виявлення бактеріальної флори). Антимікробна терапія доповнюється прийомом пробіотиків для відновлення мікрофлори кишківника.

Як проходить і скільки триває лікування кандидозного вульвіту таблетками?

Тривалість медикаментозної терапії кандидозного вульвіту залежить від вираженості патологічного процесу і форми захворювання. Молочниця в гострій стадії може минати через три-шість днів за умови дотримання терапії, призначеної гінекологом.

Лікування ускладнених форм кандидозного вульвіту (наприклад, у разі ураження вагіни – вульвовагініту або наявності статевих інфекцій) терапевтична схема потребує розширення. Хронічний кандидозний вульвіт у жінок потребує комплексного підходу (усунення причини захворювання, підвищення імунітету, позбавлення від наслідків), тривалість терапії індивідуальна.

Як діють мазі від кандидозного вульвіту?

Мазь від кандидозного вульвіту наноситься тільки на зовнішні статеві органи приблизно два-три рази на добу. Головною діючою речовиною мазі є компонент, який здатний викликати загибель патогенних мікроорганізмів. Також засіб знімає набряк і свербіж, має антисептичний і знеболювальний ефект.

Протигрибкові мазі можуть призначатися жінкам і чоловікам (у разі кандидозного баланіту). Місцеві засоби, як правило, використовують спільно з преоральними препаратами.

Кандидозний вульвіт: лікування в домашніх умовах

Кандидозний вульвіт лікувати в домашніх умовах можна засобами, які призначить гінеколог після обстеження. Використання засобів народної медицини (компресів, настоянок із лікарських трав) неефективне й небезпечне ускладненнями: переходом захворювання в хронічну форму, виникненням алергічних реакцій, посиленням симптомів, поширенням запалення й опіками.

Чим підмиватися за кандидозного вульвіту?

За кандидозного вульвіту потрібно підмиватися теплою проточною водою без використання мила, гелів, а також губок. Туалет зовнішніх статевих органів необхідно проводити не менше двох разів на день. Під час лікування вульвіту не можна приймати гарячі ванни, оскільки висока температура води сприяє активному розмноженню грибків, поглибленню запалення і поширенню інфекції.

Чи потрібно спринцюватися за кандидозного вульвіту?

Спринцюватися при кандидозному вульвіті не можна. Розчини для спринцювання можуть порушити рН піхви, посилити симптоми (свербіж, набряк, печіння) і викликати поширення інфекції.

Чи можна вести статеве життя при кандидозному вульвіті?

За гострого кандидозного вульвіту гінекологи рекомендують утриматися від статевих контактів, щоб запобігти подразненню і травмуванню слизової оболонки вульви, що може посилити симптоми. Під час лікування потрібно дотримуватися «статевого спокою», щоб уникнути приєднання вторинної інфекції.

Як уникнути повторної появи кандидозного вульвіту?

Щоб уникнути повторної появи кандидозного вульвіту, важливо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря. Рекомендації гінеколога після лікування молочниці:

• дотримуватися дієти, призначеної лікарем;
• не робити спринцювання без призначення гінеколога;
• застосовувати засоби для інтимної гігієни з підтриманням нормальної кислотності піхви.

Після терапії кандидозу важливо провести контрольне обстеження, щоб переконатися в позбавленні патології. Також гінеколог підбере засоби контрацепції, враховуючи індивідуальні потреби та особливості організму.

Профілактика кандидозного вульвіту

Для зниження ризику розвитку вульвовагініту в жінок важливо дотримуватися профілактичних заходів. Профілактика кандидозного вульвіту включає:

• правильне дотримання особистої гігієни (застосування гігієнічних засобів без ароматизаторів і барвників, здатних подразнювати шкіру і слизову зовнішніх статевих органів);
• застосування бар'єрних засобів контрацепції;
• обмежене вживання алкоголю і відмова від куріння;
• регулярні фізичні навантаження і збалансоване харчування (щоб уникнути ожиріння, порушення обміну речовин і гормонального збою);
• приймання медикаментозних препаратів (зокрема оральних контрацептивів) тільки за призначенням лікаря;
• своєчасне лікування ендокринних патологій і запальних захворювань органів малого таза.

Важливо не носити гігієнічні прокладки і синтетичну білизну щодня, щоб не створювати «парникового ефекту» в ділянці промежини. Щоб уникнути розвитку гінекологічних патологій, жінкам необхідно проходити профілактичні огляди гінекологом щорічно. Також у разі зміни статевих партнерів жінкам важливо здавати аналізи на приховані статеві інфекції щонайменше один раз на рік.