Відповіді сексолога на «незручні» запитання про оргазм

Чи всі спроможні відчувати оргазм?

Оргазм — це складна реакція тіла та психіки, у якій задіяні нервова, гормональна, судинна системи й емоційний стан людини. Більшість людей мають потенціал для відчуття оргазму. Однак, наскільки часто і яскраво він відбувається, залежить від багатьох факторів — біологічних, психологічних і навіть культурних.

Біологічна спроможність до досягнення оргазму

У більшості здорових жінок і чоловіків анатомічні та неврологічні структури, які забезпечують оргазм, повністю функціональні. Проте існують медичні стани, які можуть впливати на спроможність до досягнення оргазму:

• ендокринні порушення (гіпотиреоз, цукровий діабет);
• неврологічні розлади (розсіяний склероз, пошкодження спинного мозку);
• побічна дія ліків (антидепресантів, КОК);
• хронічні захворювання, зокрема ендометріоз, який може викликати алодинію (болісну чутливість) у зоні тазу.

Порушення оргазмічної функції можуть бути результатом судинних захворювань, які порушують кровопостачання органів малого таза. Гормональні зміни, зокрема зниження рівня естрогенів або тестостерону, можуть зменшувати чутливість ерогенних зон і знижувати сексуальне збудження.

Психологічні фактори, які впливають на спроможність досягнення оргазму

Психологічні аспекти також можуть стати на заваді оргазму. Згідно з дослідженнями, найпоширеніші психологічні фактори аноргазмії (відсутності оргазму чи проблематичного його досягнення) можуть включати:

• високий рівень тривожності, особливо тривога за «результат» статевого акту;
• сексуальні табу, негативні переконання про тіло або секс;
• незадоволеність стосунками або наслідки сексуального насильства;
• відсутність знання власного тіла, технік самостимуляції.

У контексті жіночої сексуальності психологи можуть говорити не про «неможливість» досягнення оргазму, а про неусвідомлену втрату доступу до тілесної насолоди через сором, контроль або емоційне пригнічення.

Соціокультурний вплив на спроможність досягнення оргазму

Соціокультурні фактори можуть значно впливати на спроможність досягнення оргазму, особливо в жінок. Так, виховання в середовищі з жорсткими табу на сексуальність, стигматизація жіночого задоволення або брак сексуальної освіти можуть бути причиною аноргазмії та незадоволення сексуальним життям.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) підкреслює, що сексуальне здоров’я — це не лише відсутність хвороб, а й можливість реалізувати сексуальність без страху, примусу та дискримінації. У певних культурах сексуальність жінки пригнічується — звідси відсутність знань, сором, самозаборони, які прямо впливають на відсутність оргазму.

Чому жінкам може бути складніше досягти оргазму?

Складність у досягненні оргазму в жінок може бути зумовлена комбінацією чинників. Розглянемо спочатку це питання через призму еволюції. Чоловікам для продовження роду потрібний оргазм, завдяки чому чоловік залишає потомство. Жінкам для вагітності та виношування дитини оргазм не є обов'язковим.

Може виникнути думка, що еволюційно жіночий оргазм — це розкіш та задоволення. Але тоді можна подумати, що природа несправедлива жінок, так? Не зовсім. На головці чоловічого статевого члена близько 4000 нервових закінчень, у головки клітора у жінок близько 8000 нервових закінчень. Тепер уявімо, що всі ці нервові закінчення у вказаній кількості були б розміщені у піхві (а не у кліторі). У такому разі жінки просто не змогли б народжувати, адже з такою чутливістю, це було б фізично нестерпно.

Вірогідно, саме з цієї причини природа розташувала орган насолоди — клітор — на своє місце і зробила його такої форми, яку він має. Жінка має можливість отримувати задоволення при зовнішній стимуляції головки клітора, а тіло і ніжки клітора, розміщені ближче до піхви, дають можливість приємних відчуттів при збудженні, під час сексу, але й не заважають процесу народження (коли виникає така потреба).

Оргазм у жінки — комплексне біопсихосоціальне явище, тому складність у його досягненні не завжди є ознакою патології. Серед причин, чому жінкам може бути складніше досягти оргазму, можна виділити наступні:

• відмінності у збудженні. У жінок може зайняти більше часу фаза збудження і плато (друга фаза після збудження, під час якої сексуальне напруження зростає, але оргазм ще не настає). У жінок ця фаза може бути тривалішою та більш варіабельною, ніж у чоловіків, і саме через це можлива асинхронність фаз (чоловік — вже в оргазмі, жінка — ще у фазі збудження чи плато);
• сексуальна тривожність і сором'язливість. Жінки частіше відчувають сором або занепокоєння, пов'язані з власним тілом та сексуальними бажаннями, що може перешкоджати досягненню оргазму;
• зосередженість на задоволенні партнера. Жінки можуть приділяти більше уваги задоволенню партнера, через що не можуть повністю концентруватися на власному задоволенні;
• стрес і відволікаючі думки. У жінок оргазм часто залежить від можливості розслабитись і зосередитись на відчуттях, у той час як стрес або відволікаючі думки можуть значно ускладнити досягнення оргазму;
• виховання та настанови. Соціальні та культурні настанови можуть впливати на сприйняття жінками своєї сексуальності. У багатьох культурах тема жіночої сексуальності довгий час була табуйована або обмежувалася певними рамками, що могло впливати на здатність жінок відкрито говорити про свої бажання та потреби;
• відсутність інформації. Чоловіча сексуальність та механізми оргазму освітлені в культурі та науці краще ніж жіночі. Це призводить до нестачі знань у жінок та їхніх партнерів про те, як саме працює жіноча сексуальна реакція;
• гормональні коливання. Рівень статевих гормонів у жінок (естрогену, тестостерону) коливається в залежності від менструального циклу, що може впливати на лібідо та різну здатність до досягнення оргазму у певні періоди;
• відмінність в оргазмічному циклі. Жінки можуть відчувати оргазм неодноразово за одну сексуальну сесію, але для цього потрібне досягнення певного рівня збудження, що не завжди можливо при кожному контакті.

Крім того, відсутність чи недостатня увага прелюдії та часу на збудження також можуть впливати на досягнення оргазму жінкою. Чоловікам, як правило, потрібно менше часу для сексуальної реакції. Таким чином, комплексна взаємодія вказаних факторів впливає на більш складне досягнення оргазму у жінок і вимагає більшої уваги та усвідомленого підходу як з боку самої жінки, так і її партнера.

Що впливає на спроможність досягати оргазму?

Спроможність досягати оргазму формується під впливом багатьох взаємопов’язаних чинників — від біологічних до соціокультурних. Розуміння цих аспектів допомагає точніше виявити можливі бар’єри й сприяти покращенню сексуального задоволення. Фактори, які можуть впливати на на спроможність досягати оргазму:

• анатомічні та фізіологічні особливості. Індивідуальні відмінності у будові тіла, чутливості до стимуляції та різний гормональний фон можуть відігравати важливу роль у досягненні оргазму;
• психологічні фактори. Рівень стресу, тривожність, негативний попередній сексуальний досвід та критичне ставлення до свого тіла можуть блокувати здатність до отримання оргазму;
• відносини та емоційний зв'язок. Ступінь довіри та комфорту у відносинах з партнером чи партнеркою впливає на можливість розслабитися та зосередитись на процесі;
• соціальні та культурні настанови. Виховання, релігійні переконання та культурні норми можуть впливати на сприйняття сексуальності та блокувати сексуальну реакцію;
• техніки та види стимуляції. Багато людей, незалежно від статі, можуть досягати оргазму лише за певних умов або видів стимуляції — наприклад, за рахунок зовнішнього, внутрішнього чи комбінованого впливу на ерогенні зони.

Якщо у жінці є труднощі з досягненням оргазму, це не обов'язково означає, що вона нездатна його відчувати. Зазвичай розуміння причин та робота з ними (у тому числі за допомогою психотерапії чи покращення сексуальної техніки) може змінити ситуацію.

Чому чоловік не може кінчити?

Порушення еякуляції (затримка або повна відсутність оргазму у чоловіків) може мати фізіологічні, психологічні або медикаментозні причини. Це явище називається анейкуляція або затримка еякуляції, залежно від форми патології. Найпоширеніші причини, чому чоловік не може кінчити:

• психоемоційні фактори. Стрес, тривога, внутрішній тиск на результат («я маю бути на висоті») можуть блокувати сексуальну реакцію. Психологічні травми, негативний сексуальний досвід, конфлікти з партнером чи страхи також можуть несвідомо гальмувати сексуальне збудження;
• медикаменти. Антидепресанти, особливо з групи СІЗЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну), можуть гальмувати еякуляцію. Препарати для зниження артеріального тиску, анальгетики або антипсихотики також мають подібні побічні ефекти;
• захворювання. Неврологічні патології та стани (наприклад, травми спинного мозку, діабетична нейропатія) можуть порушити механізми, які відповідають за еякуляцію. Гормональний дисбаланс (низький рівень тестостерону) також може знижувати сексуальне бажання та чутливість.

Звички та сексуальні сценарії також грають важливу роль у можливості чоловіком досягти оргазму. Так, надмірне використання порнографії або мастурбації зі специфічною стимуляцією (наприклад, сильний тиск, певні позиції) може зменшити збудження під час реального сексуального контакту. А втрата чутливості до природної стимуляції може спричинити труднощі з досягненням оргазму.

Чому жінка не може кінчити?

Проблема жіночої аноргазмії (відсутності оргазму) є доволі поширеною і може мати фізіологічні, психологічні та міжособистісні чинники. До 15% жінок ніколи не відчували оргазму, а близько 30–40% мають труднощі з його досягненням на регулярній основі. Опитування також демонструють, що до половини жінок незадоволені частотою досягнення оргазму.

До 15% жінок повідомляють, що ніколи не відчували оргазм. Опитування також показують, що до половини жінок незадоволені частотою досягнення оргазму.

Кожен випадок індивідуальний і його вирішення потребує індивідуального підходу. Але ось основні причини, чому жінка не може кінчити:

• незнання власного тіла. З моєї практики сексолога, значна частина жінок не має достатнього досвіду самопізнання: не знають, що їм подобається чи як функціонує їхнє тіло. Без розуміння власної сексуальності важко досягти оргазму. Наприклад, жінка ніколи не мастурбувала і очікує, що лише проникнення призведе до оргазму. Так може трапитися, але для більшості жінок кліторальна стимуляція — основний шлях до кульмінації;
• психоемоційні бар’єри. Стрес, тривога, почуття сорому, нав’язані культурою табу на жіночу сексуальність;
• негативний сексуальні досвід в минулому (включаючи сексуальне насильство чи болючі статеві контакти);
• гінекологічні захворювання (ендометріоз, хронічний біль, сухість піхви);
• побічні ефекти антидепресантів (особливо СІЗЗС), гормональних препаратів або засобів контрацепції;
• гормональні зміни під час менопаузи або після пологів;
• зниження самооцінки;
• відсутність емоційного контакту з партнером;
• відсутність довіри до партнера;
• механічність у сексі;
• однобічність сексуального досвіду (наприклад, акцент на задоволення чоловіка).

Крім того, недостатня прелюдія може призводити до недостатнього фізичного та емоційного налаштування на інтимність. Обмежена або відсутня стимуляція клітора (за бажання жінки) також знижує ймовірність досягнення оргазму.

Що робити, якщо не виходить досягти оргазму наодинці?

Відсутність оргазму під час мастурбації — не рідкість і не патологія, а важливий сигнал до м’якого самопізнання. Самозадоволення — це не лише про фізичне задоволення, а й про вивчення власного тіла, емоцій, реакцій і фантазій, які вас збуджують. Можливі причини, чому не виходить досягти оргазму під час мастурбації:

• психологічні (тривога, сором, відчуття «це не правильно», страх «не вийде»);
• відсутність досвіду та незнання, як подобається;
• віра «як у фільмах» (віра в «миттєву кульмінацію»);
• сконцентрованість на результаті — на оргазмі, а не на процесі;
• механічність процесу (відсутність фантазій, еротичної атмосфери, страх, що хтось увійде);
• медичні фактори (гормональні порушення, побічна дія ліків, хронічна втома).

Поступове дослідження власних відчуттів без тиску може допомогти пізнати себе або відновити контакт з тілом і принести більше задоволення. Якщо труднощі зберігаються, варто м’яко звернути увагу на емоційні й фізіологічні фактори та за потреби проконсультуватися з фахівцем. Рекомендації, що робити, якщо не виходить досягти оргазму під час мастурбації:

1. Розслабити тіло та психіку. Створіть безпечне середовище, де вас ніхто не потурбує. Додайте ароматичні свічки, теплу ванну, улюблену музику.
2. Почніть з тілесного контакту, а не цілі. Налаштуйтесь не на оргазм, а на приємні відчуття. Ніжно торкайтеся до шкіри, шиї, грудей, внутрішньої сторони стегон.
3. Знайомтесь з клітором. Клітор — головна ерогенна зона, що містить понад 8000 нервових закінчень. Спробуйте легке натискання, колові рухи, зміну ритму.
4. Використовуйте фантазії або візуальні стимули. Це може бути еротична література, улюблені сцени, сексуальні фантазії та мрії. Мозок — головний сексуальний орган.

І не менш важлива порада — досліджуйте мастурбацію без тиску. Якщо ви пробуєте й не досягаєте оргазму — це не поразка. Це досвід, що наближає вас до розуміння власної сексуальності. Рекомендації, коли необхідно звернутися до сексолога чи психолога за відсутності оргазму:

• якщо відсутність оргазму викликає стрес або сором;
• якщо мастурбація не приносить жодного задоволення або викликає біль;
• якщо є історія травматичних переживань або порушення тілесних кордонів.

У перелічених випадках зможе допомогти робота з психологом, сексологом або тілесно-орієнтованим терапевтом. З фахівцем можна безпечно дослідити причини труднощів, зменшити напругу й повернути контакт з власним тілом. Професійна підтримка дає змогу розпізнати глибинні бар’єри та поступово формувати позитивний досвід близькості.

Що робити, якщо в мене не виходить досягти оргазму з партнером?

Оргазм з партнером — не лише фізіологічна, а й емоційна взаємодія. Не всі жінки, які здатні досягти оргазму наодинці, можуть зробити це під час сексу з партнером. Це нормальне і розповсюджене явище — за статистикою, лише близько 25–30% жінок регулярно досягають оргазму під час статевого акту. Можливі причини, чому не виходить досягти оргазму з партнером:

• психоемоційні бар’єри (напруга, сором, страх бути «не такою», думки «я мушу кінчити»);
• відсутність емоційної близькості з партнером (відкритого діалогу про бажання, техніки стимуляції);
• недостатня стимуляція клітора (значна частина жінок досягає оргазму саме через кліторальну стимуляцію, а не вагінальну);
• зосередженість на партнері, а не на собі («головне — щоб йому було добре», ігнорування власного задоволення);
• негативний попередній сексуальний досвід (травматичні ситуації, приниження, відсутність турботи в попередніх стосунках).

У таких випадках важливо зосередитись не на «досягненні результату», а на комфорті, тілесних відчуттях і взаємному дослідженні. Відкритість у спілкуванні та уважне ставлення до власних реакцій можуть значно покращити якість інтимного досвіду. Рекомендації, що спробувати, якщо не виходить досягти оргазму з партнером:

1. Спокійна і відкрита розмова з партнером. Поділіться тим, що вам подобається, чого хочеться. Наприклад, можна сказати: «Мені дуже подобається, коли ти довше стимулюєш клітор перед проникненням».
2. Залучення фантазій і рольових елементів. Фантазії можуть допомогти включити емоційний і тілесний резонанс. Це нормально і навіть бажано з точки зору сексуального розвитку (наприклад, можна спробувати легкий БДСМ).
3. Фокус на прелюдії. Не поспішайте. Жіночому тілу часто потрібно більше часу для збудження — 15–20 хвилин ніжності, стимуляції, масажу, поцілунків.
4. Поєднання мастурбації з сексом. Дослідіть оргазм разом: спробуйте стимулювати себе під час статевого акту або направити партнера, показавши йому свій ритм.

Якщо заважають сором, внутрішні заборони або емоційна травма, корисною буде психосексуальна терапія або тілесно-орієнтований підхід. Психотерапія допомагає віднайти та пропрацювати глибші бар’єри.

Що робити, якщо в мого партнера не буває оргазмів зі мною?

Якщо в партнера не буває оргазмів з вами, то така ситуація може викликати розгубленість, образу чи невпевненість у собі. Однак у більшості випадків проблема не пов’язана з вами особисто. Відсутність оргазму у партнера — це комплексне явище, яке може мати як фізіологічні, так і психологічні причини. Так, аноргазмія зустрічається не лише серед жінок. Приблизно 10% чоловіків періодично стикаються з аноргазмією — неможливістю досягти оргазму. Рекомендації, що робити, якщо у партнера не буває оргазмів з вами:

1. Відверта, спокійна розмова. Не звинувачуйте партнера. Запитайте: «Як я можу допомогти тобі розслабитися?» або «що тобі особливо подобається?».
2. Зниження тиску. Не фокусуйтесь лише на оргазмі. Інтимна взаємодія — це не тільки «фінал», а й сам процес насолодження. Дайте один одному час і дозвольте насолоджуватися.
3. Спробуйте змінити сценарій. Нове середовище, прелюдії, рольові елементи чи секс-іграшки можуть оновити емоційний фон і тілесне сприйняття. Реалізуйте сексуальні фантазії чи сцени з фільмів та еротичної літератури.
4. Залучення мастурбації в парі. Нехай партнер покаже вам, що йому подобається. Це знижує емоційний тиск і підвищує збудження.

Якщо відсутність оргазму стає постійним явищем і викликає емоційне напруження — важливо працювати з проблемою фахово. Зверніться за психологічною підтримкою або консультацією сексолога. 

Як сказати партнерові, якщо в мене немає оргазму?

Говорити про відсутність оргазму своєму партнерові не соромно. Це важлива частина турботи про ваше інтимне здоров’я та якість стосунків. Більшість людей відчувають невпевненість у таких розмовах, однак відвертість — перший крок до кращого сексуального досвіду. 

Партнер не читає думки. Він може не знати, що щось не так. Мовчання формує незадоволення. І з часом це може вплинути на самооцінку та стосунки. 

Секс — це командна робота. Без зворотного зв’язку складно щось змінити. Поради, як сказати партнерові про відсутність оргазму:

1. Говоріть про себе і свої відчуття: «Я помітила, що мені складно розслабитися до кінця».
2. Надавайте позитивний зворотний зв’язок: «Мені дуже подобається, коли ти… Можливо, ми спробуємо ще ось так?».
3. Використовуйте «я-повідомлення»: «Я хочу більше відчути своє тіло. Мені було б легше, якби ми спробували нову прелюдію». Також можна сказати: «Я дуже ціную нашу близькість і хочу, щоб ми ще більше довіряли одне одному — навіть у таких складних речах, як оргазм».

Не дорікайте партнерові, а спробуйте пояснити та запропонувати. Можна сказати: «Мені іноді важко відчути оргазм, але це не через тебе. Можливо, це про моє тіло чи голову. Я хотіла б дослідити це разом з тобою».

Як зрозуміти, що я кінчила?

Оргазм — це пікова точка сексуального збудження, яка супроводжується потужними тілесними й емоційними реакціями. Але у жінок він може проявлятися по-різному, тому важливо знати основні ознаки. Так, під час оргазму зазвичай відбуваються мимовільні скорочення м'язів піхви та матки — можуть відчуватися як ритмічні пульсації (впродовж декількох секунд). Інши ознаки оргазму:

• відчуття тепла;
• відчуття приємного напруження (може «накочувати» хвилями по всьому тілу); 
• напруження й раптове розслаблення м’язів (особливо в ногах, спині, животі); 
• зміна дихання та пульсу (часто пришвидшене дихання, прискорене серцебиття).

Також після оргазму з’являється відчуття ейфорії або «звільнення». Воно може супроводжуватися відчуттям спокою, задоволення і навіть сонливості.

Як зрозуміти, що жінка кінчила?

Ознаки жіночого оргазму мають як фізіологічні, так і поведінкові прояви, однак вони можуть значно варіюватися залежно від індивідуальних особливостей жінки. Основні фізіологічні ознаки, по яких можна зрозуміти, що жінка кінчила, можуть включати:

• включають ритмічні скорочення м’язів тазового дна (вагінальних стінок, матки, анального сфінктера);
• прискорене дихання;
• почастішання серцебиття;
• почервоніння шкіри (рум’янець);
• напруження або тремтіння тіла. 

У поведінковому плані оргазм може проявлятися мимовільними стогонами, зміною міміки, вигуками чи судомоподібними рухами тіла. Але водночас слід враховувати, що деякі жінки можуть не мати виражених зовнішніх ознак оргазму або свідомо їх імітувати чи пригнічувати. Достовірним критерієм є її власне усвідомлене повідомлення про оргазм.

Що таке мультиоргазми?

Мультиоргазми — це здатність людини, найчастіше жінки, досягати кількох оргазмів поспіль впродовж одного сексуального контакту або короткого проміжку часу. У більшості чоловіків після еякуляції настає рефрактерний період — час, коли збудження й ерекція тимчасово неможливі. У жінок цього періоду часто немає, або він дуже короткий, що потенційно й дозволяє відчувати два-три чи навіть більше оргазмів поспіль. Фактори, які можуть сприяти мультиоргазмам:

• гарне знання власного тіла;
• розслаблення;
• довіра до партнера;
• емоційна близькість з партнером;
• тривала стимуляція ерогенних зон;
• практики, що допомагають зберігати збудження (наприклад, тантричний секс або методи зосередженого дихання).

Мультиоргазми — це не мета, а можливість. Важливо не тиснути на себе чи партнера, а досліджувати тіло з цікавістю, а не з вимогами.

Чому люди можуть симулювати оргазм?

Близько 58,8% жінок зізнаються, що хоча б раз симулювали оргазм

Симуляція оргазму — це свідоме імітування оргазмічної реакції без її фактичного фізіологічного та емоційного переживання. У кожній індивідуальній ситуації причини можуть бути різними (психологічні, соціальні). Поширені причини симуляції оргазму: 

• щоб не образити партнера. Людина не хоче викликати почуття невпевненості або невдачі в іншого, тому імітує оргазм як «підтвердження успіху»;
• щоб «закінчити» статевий акт. Коли людина втомилась, втратила збудження або не хоче продовжувати, але не знає, як сказати прямо — симуляція стає «виходом»;
• тиск очікувань. У суспільстві оргазм часто сприймається як обов’язковий «результат» сексу. Люди можуть симулювати, щоб «відповідати нормі»;
• зниження самооцінки. Ті, хто не може досягти оргазму, можуть симулювати, щоби не здаватися «неправильними»;
• попередній травматичний досвід. Деякі люди можуть не довіряти партнеру повністю, мають бар'єри через минулі травми і симулюють оргазм, щоби уникнути глибшого контакту.

Оргазм являє собою складний процес, який потребує фізичного збудження, психологічної безпеки та емоційного комфорту. Симуляція не є «поганою» чи «нечесною» поведінкою — вона часто є адаптивною стратегією. Але важливо досліджувати, що стоїть за нею: страх, втома, невпевненість чи відсутність навичок сексуального спілкування.

Чому чоловік швидко кінчає?

Передчасне сім’явиверження у чоловіків може бути зумовлене сильним сексуальним бажанням, відсутністю сексуального досвіду або біологічними факторами, зокрема дисбалансом нейромедіаторів. Інші можливі причини, чому чоловік швидко кінчає:

• психологічні фактори. Тривога, зокрема страх не виправдати очікування, стрес, депресія, низька самооцінка;
• рідкісні сексуальні контакти;
• біологічні фактори. Підвищена чутливість головки статевого члена, спадкові особливості нервової регуляції;
• медичні стани. Гормональні порушення, запалення простати чи сечовивідних шляхів;
• поведінкові звички. Швидкий темп мастурбації у підлітковому віці. Страх бути спійманим, з моєї практики, часто закладається ще в підлітковому віці;
• відсутність навичок контролю збудження.

Допомогти можуть вправи для контролю збудження (наприклад, еджинг), зміна техніки стимуляції, спеціальні гелі чи презервативи з анестетиком, а в деяких випадках — консультація з лікарем. Якщо проблема триває понад шість місяців та викликає стрес у стосунках, рекомендується звернутися до сексолога, психотерапевта або уролога.

Автор: Капсамун Анастасія

Практикуюча психологиня, сексологиня з 5-річним досвідом, БДСМ-практик.

Стаття перевірена: Ткаченко Марина Олександрівна

Лікар-терапевт. Стаж роботи 7 років.