Що таке ендоцервіцит?
Ендоцервіцит — це запалення слизової оболонки цервікального каналу шийки матки (ендоцервіксу). Цервікальний канал — це вузький канал, який з’єднує піхву з порожниною матки і в нормі виконує захисну функцію, перешкоджаючи проникненню патогенних мікроорганізмів у верхні відділи статевої системи. Під час запалення слизова оболонка червоніє, набрякає, легко травмується та починає виробляти підвищену кількість слизових або слизово-гнійних виділень.
Які симптоми ендоцервіциту?
На запалення цервікального каналу шийки матки можуть вказувати тягнучі, ниючі або тупі болі в ділянці шийки матки, які частіше локалізуються внизу живота, над лобком, і можуть посилюватися після статевого акту, фізичного навантаження або тривалого перебування в сидячому положенні. Інші симптоми ендоцервіциту:
- дискомфорт або біль під час статевого акту;
- кров’янисті виділення після статевого акту;
- міжменструальні кров’янисті виділення;
- печіння або подразнення у піхві;
- болісність під час гінекологічного огляду;
- відчуття тяжкості в зоні малого таза.
За поширення запального процесу на сечовивідний канал або сечовий міхур можуть з’явитися часте сечовипускання, печіння, різі та біль під час сечовипускання. Порушення сечовипускання виникають, коли інфекція поширюється на сусідні органи сечостатевої системи, викликаючи їх запалення.
При підозрі на ендоцервіцит потрібно записатися на консультацію до гінеколога. Лікар проведе гінекологічний огляд, призначить необхідні дослідження для визначення причини запалення та підбере лікування з урахуванням виявленого збудника та форми захворювання.
Які виділення при ендоцервіциті?
При ендоцервіциті виділення зазвичай стають ряснішими, можуть мати слизовий, слизово-гнійний або гнійний характер. Їхній колір варіюється від прозорого та білуватого до жовтого або жовто-зеленого, залежно від збудника та вираженості запалення, а іноді з’являється неприємний запах. При хронічному ендоцервіциті виділення можуть бути менш вираженими, але зберігатися протягом тривалого часу, періодично посилюючись під час загострень.
Які причини ендоцервіциту?
Основною причиною запалення слизової оболонки цервікального каналу шийки матки є проникнення в цервікальний канал інфекційних збудників — бактерій, вірусів, грибків або найпростіших. Інші причини та фактори ризику ендоцервіциту:
- інфекції, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, гонорея, трихомоніаз, генітальний герпес та інші);
- бактеріальний вагіноз і порушення нормальної мікрофлори піхви;
- зниження місцевого або загального імунітету;
- алергічні реакції на латекс, сперміциди, засоби інтимної гігієни або вагінальні препарати;
- хімічне подразнення слизової оболонки при частих спринцюваннях або використанні агресивних засобів для інтимної гігієни;
- травми шийки матки після пологів, абортів, діагностичних та лікувальних гінекологічних втручань;
- гормональні зміни, що призводять до зниження захисних властивостей слизової оболонки шийки матки.
Також до розвитку ендоцервіциту може призвести тривале використання внутрішньоматкової спіралі, особливо якщо вона встановлена на термін, що перевищує рекомендований, або при недотриманні правил спостереження у гінеколога. У рідкісних випадках спіраль може сприяти механічному подразненню слизової оболонки шийки матки та полегшувати проникнення інфекційних збудників.
Види ендоцервіциту
Ендоцервіцит класифікують за характером перебігу, причиною розвитку та змінами слизової оболонки шийки матки.
| Види ендоцервіциту | |
| Назва | Характеристика |
| Гострий ендоцервіцит | Розвивається швидко, супроводжується вираженим запаленням слизової оболонки шийки матки. Найчастіше проявляється рясними слизово-гнійними виділеннями, болем у нижній частині живота, дискомфортом та почервонінням шийки матки під час огляду. |
| Хронічний ендоцервіцит | Формується за відсутності лікування або неправильно підібраної терапії. Симптоми зазвичай менш виражені, проте запалення зберігається тривалий час, що підвищує ризик утворення ерозій, кіст, рубцевих змін та поширення інфекції. |
| Інфекційний ендоцервіцит | Виникає при проникненні в цервікальний канал бактерій, вірусів, грибків або паразитів. Клінічна картина залежить від збудника, тому для вибору лікування важливо визначити причину запалення. |
| Неспецифічний ендоцервіцит | Розвивається при активному розмноженні умовно-патогенної мікрофлори, яка в невеликій кількості за норми може бути присутньою у піхві. Часто виникає на тлі порушення вагінальної мікрофлори, зниження імунітету або гормональних змін. |
| Специфічний ендоцервіцит | Пов’язаний із збудниками інфекцій, що передаються статевим шляхом, зокрема хламідіями, гонококами, трихомонадами або мікоплазмами. |
| Катаральний ендоцервіцит | Характеризується переважно поверхневим запаленням слизової оболонки без глибокого ураження тканин. Зазвичай супроводжується почервонінням, набряком і посиленням слизових виділень. |
| Гнійний ендоцервіцит | Розвивається при вираженому бактеріальному запаленні та супроводжується утворенням густих жовтих або зеленуватих гнійних виділень. Гнійний ендоцервіцит має вищий ризик поширення інфекції на матку, маткові труби та інші органи малого таза. |
Також виділяють екзоендоцервіцит — це запальне захворювання, при якому патологічний процес одночасно вражає слизову оболонку цервікального каналу (ендоцервікс) і вагінальну частину шийки матки (екзоцервікс). Екзоендоцервіцит зазвичай розвивається при поширенні інфекції за межі шийкового каналу і може супроводжуватися більш вираженими виділеннями, почервонінням та контактною кровоточивістю шийки матки.
Як діагностують ендоцервіцит?
За підозри на ендоцервіцит лікар проводить диференціальну діагностику, оскільки симптоми захворювання можуть бути схожими на вагініт, кольпіт, ерозію шийки матки, ендометрит та статеві інфекції. Діагностика ендоцервіциту може включати:
- гінекологічний огляд у дзеркалах. Дозволяє оцінити стан шийки матки, виявити почервоніння, набряк, контактну кровоточивість, слизові або гнійні виділення з цервікального каналу;
- кольпоскопію шийки матки. Допомагає багаторазово збільшити зображення шийки матки, оцінити стан слизової оболонки, виявити ділянки запалення, ерозії, ектопію, диспластичні зміни та визначити необхідність додаткових досліджень;
- мазок на флору. Визначає склад вагінальної мікрофлори, виявляє ознаки запалення (підвищену кількість лейкоцитів), наявність грибків та бактеріального вагінозу;
- бактеріологічний посів виділень із шийкового каналу. Дозволяє визначити конкретного бактеріального збудника запалення та встановити його чутливість до антибіотиків для вибору найбільш ефективної терапії;
- ПЦР-діагностика. Виявляє ДНК або РНК збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом (Chlamydia trachomatis, Neisseria gonorrhoeae, Mycoplasma genitalium, Trichomonas vaginalis), а також інших мікроорганізмів, здатних викликати запалення ектоцервіксу та ендоцервіксу;
- цитологічне дослідження (ПАП-тест). Дозволяє оцінити стан клітин шийки матки, виявити атипові зміни, виключити передракові або злоякісні процеси, які можуть супроводжуватися схожими симптомами;
- ультразвукове дослідження органів малого таза. Використовується для оцінки стану матки, яєчників і маткових труб, а також допомагає виявити ознаки поширення запального процесу на інші органи малого таза та виключити супутню патологію.
За виявлення підозрілих змін на шийці матки під час кольпоскопії лікар може призначити біопсію. Під час процедури під місцевою анестезією з ураженої ділянки слизової оболонки беруть невеликий фрагмент тканини, який потім досліджують під мікроскопом. Біопсія дозволяє підтвердити або виключити дисплазію, передракові зміни, рак шийки матки, а також уточнити характер запального процесу.
Як лікують ендоцервіцит?
Курс лікування ендоцервіциту залежить від причини запалення, виду збудника, форми захворювання (гострої чи хронічної), вираженості симптомів та наявності ускладнень. Препарати для лікування ендоцервіциту шийки матки:
- антибактеріальні препарати. Знищують бактерії або пригнічують їх ріст, усуваючи основну причину запального процесу при цервіциті;
- противірусні препарати. Пригнічують розмноження вірусів, знижують їх активність і допомагають зменшити вираженість запалення;
- протигрибкові препарати. Порушують структуру клітин грибків, перешкоджають їхньому розмноженню та сприяють повному усуненню грибкової інфекції;
- протипротозойні препарати. Знищують найпростіші мікроорганізми, що викликають запалення (наприклад, Trichomonas vaginalis);
- місцеві вагінальні препарати (свічки, вагінальні таблетки, капсули). Забезпечують високу концентрацію діючої речовини безпосередньо в осередку запалення, зменшують кількість збудників і сприяють відновленню слизової оболонки;
- протизапальні препарати. Зменшують запальну реакцію, набряк, болючість і дискомфорт, покращуючи самопочуття пацієнтки.
При ендоцервіциті лікар також може призначити пробіотики, особливо після курсу антибіотикотерапії. Вони сприяють відновленню нормальної мікрофлори піхви, збільшенню кількості лактобактерій та підтримці природної кислотності, яка перешкоджає розмноженню патогенних мікроорганізмів.
Коли показане хірургічне лікування при ендоцервіциті?
Хірургічне лікування при ендоцервіциті розглядають у випадках, коли після усунення інфекції зберігається хронічне запалення. Виражені структурні зміни шийки матки (рубці, деформації, наботові кісти), наявність ерозії, дисплазії або інших патологічних змін, що вимагають видалення уражених тканин, також є показаннями до операції.
Як підготуватися до операції при ендоцервіциті?
Підготовка до хірургічного лікування ендоцервіциту необхідна для оцінки загального стану здоров’я, виключення протипоказань до втручання та зниження ризику післяопераційних ускладнень. Аналізи перед операцією при ендоцервіциті:
- загальний та біохімічний аналізи крові;
- загальний аналіз сечі;
- аналізи на ВІЛ, вірусні гепатити B і C, сифіліс;
- мазок на флору;
- ПЦР-діагностика на статеві інфекції;
- цитологічне дослідження (ПАП-тест);
- кольпоскопія;
- визначення групи крові та резус-фактора.
Перед операцією важливо повідомити лікаря про ліки, які пацієнтка приймає, особливо якщо вона приймає антикоагулянти, антиагреганти або гормональні препарати, оскільки деякі з них можуть потребувати тимчасової відміни або коригування схеми прийому. Також потрібно утриматися від статевих контактів за один-два дні до процедури, щоб знизити ризик додаткового подразнення слизової оболонки та забезпечити більш точну оцінку стану шийки матки під час втручання.
Як проходить операція при ендоцервіциті?
Операція при ендоцервіциті зазвичай проводиться під місцевою анестезією або короткочасною внутрішньовенною седацією. Етапи оперативного втручання при ендоцервіциті шийки матки:
- Гінеколог встановлює вагінальні дзеркала, обробляє шийку матки антисептичним розчином і вводить анестезію.
- Лікар оцінює стан слизової оболонки цервікального каналу, визначає ділянки хронічного запалення та патологічно змінених тканин, які необхідно видалити.
- Залежно від обраної методики гінеколог виконує радіохвильову обробку, лазерну вапоризацію, кріодеструкцію або інше малоінвазивне втручання, впливаючи лише на уражені ділянки слизової.
- Після завершення процедури лікар повторно оглядає шийку матки, за необхідності зупиняє точкову кровотечу та переконується, що всі патологічно змінені тканини оброблені.
- Гінеколог повторно обробляє шийку матки антисептичним розчином, після чого пацієнтка залишається під наглядом протягом нетривалого часу і, за умови гарного самопочуття, може повернутися додому в день процедури.
Після малоінвазивного хірургічного лікування ендоцервіциту пацієнтка зазвичай перебуває в стаціонарі протягом однієї-двох годин. У цей період медичний персонал контролює загальне самопочуття, відсутність кровотечі, вираженого болю та інших ранніх післяопераційних ускладнень. За умови стабільного стану пацієнтку виписують додому в день проведення процедури.
Відновлення після хірургічного лікування ендоцервіциту
Після хірургічного лікування ендоцервіциту протягом перших кількох днів нормальними вважаються помірні тягнучі болі внизу живота, незначні кров’янисті, сукровичні або водянисті виділення, невеликий дискомфорт у ділянці піхви. Рекомендації для прискорення відновлення після операції з приводу ендоцервіциту:
- утриматися від статевих контактів протягом чотирьох-шести тижнів;
- не використовувати тампони, вагінальні свічки та засоби для спринцювання;
- уникати підйому важких предметів та інтенсивних фізичних навантажень;
- не відвідувати басейни, сауни, лазні та не купатися у відкритих водоймах до повного загоєння;
- приймати всі призначені лікарем препарати відповідно до схеми лікування;
- відвідати контрольний огляд у гінеколога у призначений термін.
Після операції потрібно дотримуватися правил інтимної гігієни, щоб знизити ризик інфікування післяопераційної рани та забезпечити нормальне загоєння тканин. Рекомендується щодня підмиватися теплою водою, використовувати м’які засоби для інтимної гігієни з нейтральним pH, регулярно міняти нижню білизну та гігієнічні прокладки.
Акційні пропозиції та новини
Як лікувати запалення жіночих органів у домашніх умовах?
Лікування запалення жіночих органів у домашніх умовах можливе лише за призначенням лікаря і полягає у дотриманні призначеної схеми терапії. Важливо приймати лікарські препарати у рекомендованих дозах, не припиняти лікування після зникнення симптомів, дотримуватися правил інтимної гігієни та своєчасно проходити контрольні огляди. Самолікування може призвести до переходу захворювання в хронічну форму, розвитку ускладнень та зниження ефективності подальшої терапії.
Що буде, якщо не лікувати ендоцервіцит?
Без лікування ендоцервіцит може перейти в хронічну форму, при якій запалення тривало зберігається і поступово поширюється на сусідні органи репродуктивної системи. У результаті підвищується ризик розвитку ендометриту, сальпінгоофориту, запальних захворювань органів малого таза, утворення рубцевих змін шийки матки, безпліддя, ускладнень під час вагітності, збільшується сприйнятливість до статевих інфекцій.
Профілактика ендоцервіциту
Профілактика ендоцервіциту допомагає знизити ризик розвитку запалення шийки матки, запобігти повторним епізодам захворювання та зменшити ймовірність ускладнень з боку органів репродуктивної системи. Рекомендації щодо профілактики ендоцервіциту:
- дотримуватися правил інтимної гігієни;
- використовувати бар’єрні методи контрацепції під час випадкових статевих контактів;
- своєчасно проходити обстеження та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом;
- не займатися самолікуванням і не використовувати вагінальні препарати без призначення лікаря;
- відмовитися від спринцювань без медичних показань;
- регулярно відвідувати гінеколога для профілактичних оглядів;
- своєчасно проходити ПАП-тест та інші рекомендовані обстеження шийки матки;
- лікувати запальні захворювання органів малого таза на ранніх стадіях.
Також важливо підтримувати нормальну роботу імунної системи, оскільки зниження імунного захисту підвищує ризик розвитку запальних захворювань, зокрема ендоцервіциту. Потрібно збалансовано харчуватися, дотримуватися режиму сну, регулярно займатися помірною фізичною активністю, контролювати хронічні захворювання та своєчасно лікувати будь-які інфекції сечостатевої системи.
У нашого блогу є власні канали в Телеграмі, Вайбері, Інстаграмі та Тредсі, у яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Гінекологія в ОН Клінік Черкаси
Гінекологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Ендоцервікс — це слизова оболонка, яка вистилає цервікальний канал шийки матки. Шийка матки складається з двох відділів (компонентів): ендоцервіксу, вкритого циліндричним епітелієм, та ектоцервіксу — зовнішньої частини шийки матки, вкритої багатошаровим плоским епітелієм. У нормі ендоцервікс виробляє слиз, який перешкоджає проникненню патогенних мікроорганізмів у порожнину матки та сприяє проходженню сперматозоїдів під час овуляції.
Лікувати ендоцервіцит народними засобами не рекомендується, оскільки вони не усувають причину запалення і не знищують збудника інфекції. Спринцювання відварами ромашки, календули, содовим розчином, застосування тампонів з медом, маслом обліпихи або алое можуть порушити природну мікрофлору піхви, викликати подразнення або алергічну реакцію, а також сприяти поширенню інфекції.
При ендоцервіциті вагітність можлива, однак хронічне запалення слизової оболонки шийки матки може знижувати ймовірність зачаття, особливо якщо інфекція поширюється на матку, маткові труби або інші органи малого таза. Крім того, нелікований ендоцервіцит під час вагітності підвищує ризик ускладнень, зокрема інфікування плодових оболонок, передчасних пологів та післяпологових запальних процесів. Тому під час планування вагітності рекомендується пройти обстеження та повністю вилікувати ендоцервіцит.
Ні, ендоцервіцит та ерозія шийки матки — це різні захворювання, хоча вони можуть розвиватися одночасно й мати схожі симптоми. Ендоцервіцит — це запалення слизової оболонки цервікального каналу, тоді як ерозія (справжня ерозія) — це пошкодження поверхневого шару слизової оболонки шийки матки.
При ендоцервіциті рекомендується утриматися від статевих контактів до повного завершення лікування та зникнення ознак запалення. Секс може посилювати подразнення запаленої слизової оболонки шийки матки, викликати біль, контактні кров’янисті виділення та сприяти поширенню інфекції на інші відділи статевої системи. Якщо ендоцервіцит викликаний статевою інфекцією, існує також ризик передачі ІПСШ статевому партнеру.
