Що таке придатки матки?
Матка — це порожнистий м'язовий орган жіночої репродуктивної системи, розташований у малому тазу. Придатками матки є яєчники і маткові (фаллопієві) труби, які розташовуються в нижній частині живота, відіграють важливу роль у забезпеченні менструального циклу, регуляції гормонів, заплідненні.
Які функції придатків?
Поставте своє питання Гінекологу «ОН Клінік»
Придатки матки відіграють ключову роль у забезпеченні репродуктивної функції — здатності жіночого організму до зачаття, розвитку плода та народження дитини. Репродуктивна функція включає різні процеси: дозрівання і вихід яйцеклітин (жіночих статевих клітин), запліднення, підтримання та розвиток вагітності.
Функції яєчників
Яєчники — це парні залози, розташовані по обидва боки матки в малому тазу. Функціонування яєчників регулюється гормонами, що виробляються гіпоталамусом і гіпофізом. Гонадотропін-рилізинг гормон (ГнРГ) стимулює вироблення фолікулостимулюючого (ФСГ) і лютеїнізуючого (ЛГ) гормонів гіпофізом, які регулюють роботу яєчників. Функції яєчників:
- фолікулогенез. Яєчники мають від 34 800 до 2 508 000 примордіальних фолікулів, кожен з яких містить незрілу яйцеклітину. Фолікули формуються ще до народження жінки та залишаються в латентному стані до початку репродуктивного віку. Впродовж менструального циклу під впливом фолікулостимулюючого гормону кілька фолікулів починають рости та дозрівати. У середині циклу один фолікул стає домінантним, тоді як інші зазнають саморуйнування. Після досягнення зрілості фолікул готовий до овуляції;
- овуляція. У середині менструального циклу різке підвищення рівня лютеїнізуючого гормону викликає овуляцію. ЛГ стимулює розрив зрілого фолікула і вивільнення яйцеклітини, яка потрапляє у фаллопієву трубу, де може бути запліднена сперматозоїдом;
- вироблення гормонів. Гормональна функція яєчників включає вироблення естрогенів і прогестерону — ключових гормонів жіночої репродуктивної системи. Естрогени відіграють важливу роль у розвитку вторинних статевих ознак, регулюють менструальний цикл і підтримують здоров'я кісток. Прогестерон, що виробляється жовтим тілом після овуляції, готує ендометрій до можливої імплантації та підтримує вагітність;
- регуляція менструального циклу. Здійснюється через координацію роботи яєчників і гіпофіза. У першій половині циклу переважають естрогени, у другій — прогестерон. Баланс гормонів визначає тривалість і регулярність менструального циклу;
- підтримання вагітності на ранніх термінах. Залишки фолікула, що розірвався, після овуляції трансформуються в жовте тіло, яке починає виробляти прогестерон, необхідний для підтримання ендометрія і збереження ранньої вагітності до формування плаценти.
З віком кількість активних фолікулів у яєчниках зменшується, що призводить до зниження вироблення гормонів і припинення менструацій, що позначає початок менопаузи (діагностується через 12 місяців після припинення місячних). Після зниження активності яєчників ймовірність зачаття зменшується до мінімуму.
Функції маткових труб
Фаллопієві (маткові) труби — це парні органи, що з'єднують яєчники з маткою, які розташовані в малому тазу. Функції маткових труб:
- транспортування яйцеклітин. Через фаллопієві труби зрілі жіночі статеві клітини переміщуються з яєчників до матки. Зазначений процес здійснюється за рахунок перистальтичних рухів стінок труби та міграції яйцеклітини по фімбріях (маленьких волоскових виростах) до воронки матки;
- запліднення. Після статевого акту сперматозоїди переміщуються в маткові труби, в яких можуть залишатися життєздатними до п'яти днів. При виході яйцеклітини з яєчника можливе її злиття зі сперматозоїдом (запліднення), під час якого відбувається об'єднання генетичного матеріалу клітин;
- транспортування ембріона. Після запліднення у фаллопієвій трубі яйцеклітина починає ділитися й утворює ембріон. Ембріон поступово переміщується трубою до матки, по досягненню якої прикріплюється до ендометрія і продовжує свій розвиток.
Пошкодження маткових труб унаслідок хірургічного втручання, інфекції або запалення може ускладнити процес зачаття. Порушення структури фаллопієвої труби може призвести до її блокування або звуження, що ускладнює проходження яйцеклітини або ембріона, підвищуючи ризик безпліддя або позаматкової вагітності.
Що таке запалення придатків матки?
Запалення придатків матки (аднексит або сальпінгоофорит) — запальне захворювання органів малого таза, що вражає яєчники та маткові труби. Хвороба зазвичай розвивається через проникнення інфекційних агентів (наприклад, патогенних бактерій, вірусів або грибків) у тканини придатків, спричиняючи їх набряк і почервоніння. У відповідь на інфекцію організм спрямовує імунні клітини до місця запалення, що призводить до утворення запального інфільтрату, накопичення гною або серозної рідини.
Гінекологічне запалення може порушити нормальну функцію тканин, спричиняючи біль, дискомфорт і порушення репродуктивної функції. У важких випадках запалення придатків може призвести до утворення спайок, що значно ускладнює перебіг захворювання і може призвести до безпліддя.
Де болять придатки?
Біль під час запалення придатків матки зазвичай виникає у нижній частині живота, може локалізуватися з одного (за однобічного ураження) або обох (за двобічного ураження) боків. Біль у придатках може мати тупий, гострий або тягнучий характер, мати різну тривалість та інтенсивність (залежно від причини захворювання та поширеності запального процесу).
У деяких випадках болі внизу живота при запаленні придатків поширюються на стегна, поперек або область крижів. Больовий синдром може посилюватися під час виконання інтенсивних фізичних вправ, вагінальних статевих контактів або під час місячних.
Як зрозуміти, що у мене запалення придатків?
Ознаки запалення придатків матки варіюються в різних жінок, оскільки на їхній перебіг та інтенсивність можуть впливати причина, характер перебігу й тип захворювання, наявність або відсутність ускладнень. За гострого запалення придатків матки симптоми виникають раптово і є яскраво вираженими, за хронічного — ознаки з'являються циклічно (через наявність періодів загострення та ремісії). Основні симптоми запалення придатків матки:
- кровотечі в середині менструального циклу;
- утруднене, часте або болісне сечовипускання;
- посткоїтальні кровотечі (розвиваються під час або після сексу);
- нудота, блювання, озноб;
- рясні та болісні місячні;
- нерегулярний менструальний цикл;
- спазми та дискомфорт у зоні таза.
Захворювання органів малого таза у жінок можуть супроводжуватися аномальними вагінальними виділеннями, які можуть мати різкий або неприємний (наприклад, кислий, рибний) запах. За запалення статевих органів інфекційної природи виділення з піхви можуть мати жовтий, зелений, сірий або рожевий колір (залежно від типу збудника).
Через активацію імунної системи у відповідь на інфекцію або запалення симптомом гострого запалення по-жіночому може бути лихоманка, яка необхідна організму для обмеження росту і розмноження, а також знищення патогенних мікроорганізмів. Температура при гінекологічних захворюваннях може перевищувати 38,9°C.
Запалення придатків у дітей розвивається рідко через відсутність факторів ризику (наприклад, статевих актів). За появи патології аднексит у маленьких дітей також може проявлятися перепадами настрою, дратівливістю, ознобом.
Симптоми запалення придатків матки
За підозри на запалення по-жіночому необхідна консультація гінеколога для постановки діагнозу і підбору медикаментозного курсу для лікування патології. За несвоєчасного звернення до лікаря підвищується ризик порушення гормонального фону і розвитку проблем із зачаттям.
Які причини запалення придатків матки?
У більшості випадків запалення яєчників і фаллопієвих труб має інфекційну природу, до його розвитку призводять патогенні мікроорганізми. Основною причиною запалення придатків матки є венеричні захворювання (наприклад, хламідіоз, гонорея, мікоплазмоз).
У 15% випадках до запалення матки і придатків призводять збудники бактеріального вагінозу (Peptostreptococcus, Bacteroides), респіраторні (Hemophilus influenza, Streptococcus pneumonia, Staphylococcus aureus) і кишкові (Escherichia coli, acteroides fragilis, стрептококи групи) патогени. Фактори, що підвищують імовірність розвитку сальпінгоофориту:
- ранній початок статевого життя;
- незахищені статеві акти;
- регулярні спринцювання;
- наявність кількох статевих партнерів;
- ускладнені або тривалі пологи;
- бактеріальний вагіноз;
- викидень або переривання вагітності;
- оперативне втручання на репродуктивних органах;
- перев'язка маткових труб.
Ризик розвитку аднекситу підвищується за наявності в жінки іншого хронічного запального захворювання органів малого таза (наприклад, оофориту, сальпінгіту, цервіциту). Після встановлення внутрішньоматкової спіралі (ВМС) збільшується ймовірність запалення правих і лівих придатків матки, тому що процедура може призвести до проникнення інфекції в маткову порожнину, яєчники і фаллопієві труби. Ризик розвитку сальпінгоофориту після встановлення ВМС знижується через три тижні після процедури.
Як діагностують запалення придатків?
За появи болю в животі та менструальних дисфункцій необхідно звернутися до гінеколога. Для постановки діагнозу лікар проводить диференціальну діагностику, завдяки якій гінеколог може відрізнити аднексит від захворювань зі схожими симптомами. Наприклад, сальпінгоофорит може мати схожі ознаки з хворобами яєчників (недостатністю, кістою) і матки (міомою, цервіцитом), статевими інфекціями.
Перед призначенням таблеток для лікування запалення придатків матки лікар аналізує симптоми і час їхньої появи, визначає локалізацію та інтенсивність болю, збирає особистий анамнез пацієнтки. Діагностика запалення яєчників і маткових труб:
- фізикальний огляд. Гінекологічний огляд включає візуальну і тактильну оцінку органів жіночого репродуктивного тракту. Лікар проводить пальпацію живота для визначення болючості та збільшення яєчників і маткових труб. Огляд також дає змогу виявити ознаки запалення: гіперемію (переповнення кров'ю кровоносних судин), почервоніння і подразнення слизових оболонок, наявність виділень або болючість під час руху шийки матки;
- УЗД органів малого таза. Дає змогу візуалізувати структури малого таза, включно з маткою, яєчниками і фаллопієвими трубами. Лікар може оцінити їхні розміри, форму, наявність кіст, пухлин, рідини в порожнині таза, виявити наявність структурних змін і ускладнень (наприклад, спайок або абсцесів). Також може проводитися доплерографія для оцінки кровотоку в органах;
- аналізи крові. Проводяться для виявлення ознак запалення, на інфекційний процес можуть вказувати підвищена кількість лейкоцитів і С-реактивного білка, збільшення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ);
- лабораторне дослідження сечі. Аналіз сечі дає змогу виявити наявність запалення в сечовивідних шляхах, що може бути наслідком поширення інфекції з яєчників або маткових труб. За запалення придатків матки можуть спостерігатися бактеріурія (наявність бактерій у сечі), лейкоцитурія (підвищений вміст лейкоцитів) і підвищення рівня білка;
- мазок на статеві інфекції. Під час огляду на гінекологічному кріслі лікар бере мазок зі слизової піхви та шийки матки. Аналіз допомагає визначити наявність венеричного захворювання, виявити тип патогена й оцінити його чутливість до різних антибіотиків (необхідно для призначення препаратів для лікування запалення придатків матки);
- кольпоскопія. Допомагає детально оглянути шийку матки, піхву і вульву на предмет почервоніння, набряку або патологій, які можуть бути пов'язані із запальним процесом. Кольпоскопія дає змогу виявити атипові клітини, допомагає підтвердити наявність інфекційного агента, що сприяє аднекситу.
Для встановлення діагнозу гінеколог може скерувати пацієнтку на лапароскопію — мінімально інвазивну хірургічну процедуру, під час якої через невеликі розрізи в черевній порожнині вводять лапароскоп (тонку трубку з камерою) та інструменти. Це дає змогу лікарю безпосередньо оглянути внутрішні органи малого таза, включно з яєчниками і матковими трубами.
Лапароскопія дає лікареві можливість візуально підтвердити наявність запалення, набряку, почервоніння, виявити спайки та абсцеси, а також взяти зразки тканин і рідини для подальшого лабораторного аналізу. У деяких випадках лапароскопія є не тільки діагностичним, а й терапевтичним методом, оскільки може застосовуватися для видалення спайок і дренування абсцесів.
У рідкісних випадках для діагностики хронічного запального захворювання жіночих статевих органів може застосовуватися біопсія — забір ділянки ураженої тканини для мікроскопічного дослідження. Біопсія може використовуватися за наявності підозри на злоякісне утворення або нетипове запалення. Дослідження дає змогу точно визначити характер запалення і виключити інші патології (наприклад, рак).
Методи лікування запалення придатків матки
Курс терапії сальпінгоофориту підбирається з урахуванням результатів діагностики. Медикаментозне лікування запалення придатків матки:
- антибактеріальні препарати. Антибіотики за запалення матки і придатків допомагають знищити патогенні мікроорганізми, що викликають запалення, що призводить до зменшення симптомів і запобігання ускладнень. Вибір конкретного антибіотика залежить від типу виявленого збудника та його чутливості до препаратів;
- знеболювальні засоби (наприклад, нестероїдні протизапальні засоби). Блокують дію простагландинів — хімічних речовин, які сприяють запаленню і болю;
- десенсибілізатори. Препарати блокують дію гістаміну, який відіграє ключову роль у запальних і алергічних процесах. Десенсибілізатори зазвичай призначають, якщо запалення супроводжується алергічними реакціями;
- свічки. Свічки від запалення матки та її придатків можуть містити протизапальні та антибактеріальні компоненти. Препарати використовують місцево (вводять у піхву) для зменшення болю і дискомфорту, прискорення одужання.
Утримання від сексу до завершення лікування необхідне, щоб уникнути додаткового подразнення і травматизації запалених тканин, що може погіршити симптоми і уповільнити процес одужання. Також сексуальна активність може сприяти поширенню інфекції та зараженню партнера.
Невідкладна допомога в разі запалення придатків матки необхідна в разі великого інфекційного процесу, який поширився на всю тазову ділянку (може розвинутися за відсутності лікування). У разі гострого болю в животі, який має високу або наростаючу інтенсивність, маткової кровотечі необхідно викликати швидку допомогу.
Як лікують хронічне запалення придатків матки?
Хронічне запалення придатків матки зазвичай лікується за допомогою антибіотиків, оскільки сальпінгоофорит має інфекційну природу. За утворення абсцесів і спайок застосовується лапароскопічна операція для їх видалення.
За специфічних запальних захворювань яєчників і фаллопієвих труб можуть додатково призначати загальнозміцнювальні препарати (наприклад, вітаміни, мінерали та імуномодулятори). Вони сприяють зміцненню імунної системи, допомагають організму ефективніше боротися з інфекцією і відновлюватися після запального процесу. Наприклад, вітаміни C і E мають антиоксидантні властивості, а залізо і цинк важливі для нормального функціонування імунної системи.
Як лікувати запалення придатків матки в домашніх умовах?
Лікування запалення придатків у домашніх умовах може проводитися тільки за допомогою призначених лікарем препаратів. Використовувати народні засоби (наприклад, трав'яні відвари для місцевого або орального застосування) для лікування запалення придатків матки не рекомендується через їхню неефективність у боротьбі з інфекційними агентами — вірусами, бактеріями та грибками.
Гріти живіт за сальпінгоофориту не можна, тому що тепло може посилити запальний процес, сприяючи поширенню інфекції та збільшенню набряку тканин. Також тепло може сприяти розвитку абсцесів, що ускладнить лікування і збільшить ризик ускладнень.
Спринцювання в разі запалення придатків не рекомендується, оскільки воно може порушити природний баланс мікрофлори піхви, сприяючи поширенню інфекції вгору по репродуктивному тракту. Це може посилити запалення і уповільнити процес одужання. Також спринцювання може травмувати запалені тканини, посилюючи дискомфорт і біль.
Ускладнення запалення придатків матки
За неправильного або несвоєчасного лікування сальпінгоофориту підвищується ризик розвитку наслідків. Можливі ускладнення запалення придатків матки:
- хронічний тазовий біль;
- нездатність зачати дитину (безпліддя);
- тубооваріальний абсцес (гнійник в яєчнику і матковій трубі).
Запалення придатків матки підвищує ризик позаматкової вагітності за утворення рубців на фаллопієвих трубах. Оскільки запліднена яйцеклітина не може пройти пошкодженою матковою трубою та імплантуватися в матці, вона прикріплюється до стінок фаллопієвої труби.
Профілактика запальних захворювань придатків матки
Для запобігання сальпінгоофориту рекомендується відмовитися від незахищених статевих актів із новими партнерами. Використання бар'єрної контрацепції (презервативів) допоможе захиститися від венеричних захворювань, які зазвичай є причиною запалення органів малого таза.
За появи симптомів переохолодження органів малого таза або інфекційного процесу, на які можуть вказувати аномальні виділення з піхви, свербіж і печіння геніталій, болі в ділянці придатків і нирок, необхідно звернутися до гінеколога. Своєчасне лікування будь-яких патологій репродуктивного тракту дасть змогу уникнути розвитку і прогресування ЗЗОМТ (у тому числі сальпінгоофориту).
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Гінекологія в ОН Клінік Ужгород
Гінекологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Щоб визначити, болять яєчники чи кишківник, потрібно звернути увагу на локалізацію і характер болю. Біль у яєчниках зазвичай локалізується в нижній частині живота, ближче до пахової ділянки, може супроводжуватися менструальними порушеннями і виділеннями з піхви.
Біль у кишечнику зазвичай пов'язаний з порушеннями травлення, може локалізуватися в будь-якій частині живота або в ділянці пупка. При захворюваннях кишківника часто виникають діарея або закрепи, підвищене газоутворення, здуття живота, болі та печіння під час дефекації, домішки крові, слизу або гною в калі.
За болю в яєчниках необхідно звернутися до гінеколога для встановлення діагнозу, оскільки дискомфорт і спазми в животі можуть вказувати не тільки на аднексит. Болі в зоні живота і таза можуть виникати за овуляції, вагітності (зокрема позаматкової), патологій матки, ендометріозу, новоутворень у репродуктивних органах, венеричних захворювань.
Для зняття больового синдрому лікар може призначити спазмолітики або нестероїдні протизапальні засоби. Приймати препарати необхідно згідно з рекомендаціями лікаря.
Хронічний аднексит може викликати проблеми з вагітністю через утворення спайок і рубців у маткових трубах, що перешкоджає проходженню яйцеклітини і сперматозоїдів, а також може порушувати функцію яєчників. З безпліддям стикається близько 10% жінок із запальними захворюваннями органів малого таза.
За правильного і своєчасного лікування настання вагітності можливе. За утворення рубцевої тканини, яка блокує фаллопієві труби, жінками може використовуватися екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ).
Валерія
9 місяців тому
