Що таке андрогени?
Андрогени — це група стероїдних гормонів, які впливають на статеве дозрівання, репродуктивне здоров'я та розвиток організму. Андрогени синтезуються наднирковими залозами, а також яєчками у чоловіків і яєчниками у жінок. У чоловічому організмі виробляється більше андрогенів, ніж у жіночому. Найпоширенішим андрогеном є тестостерон.
Що таке гіперандрогенія?
Гіперандрогенія — це патологія, яка супроводжується підвищеним рівнем андрогенів в організмі у жінок. Гіперандрогенія вражає від 5% до 10% жінок.
Гіперандрогенія — це СПКЯ?
Гіперандрогенія, яка може вражати будь-яку людину, незалежно від статі, — це не синдром полікістозних яєчників. СПКЯ — це гормональний дисбаланс, викликаний надмірним виробленням гормонів, який зустрічається тільки у жінок, може проявлятися нерегулярними менструаціями та непередбачуваною овуляцією. СПКЯ є одним із факторів ризику гіперандрогенії у жінок.
Які симптоми гіперандрогенії?
У дівчаток до початку статевого дозрівання гіперандрогенія може проявлятися акне, підвищеною жирністю шкіри, збільшеним клітором і гірсутизмом (надмірним ростом жорсткого, темного волосся на верхній губі, підборідді, грудях, животі або спині). Додаткові симптоми гіперандрогенії у дорослих жінок можуть включати нерегулярні менструації, облисіння за чоловічим типом та безпліддя. При синдромі нечутливості до андрогенів патологія може бути безсимптомною.
Які причини гіперандрогенії?
Гіперандрогенія може виникати при патологіях (наприклад, пухлинах) органів, що виробляють андрогени, які призводять до гормональних збоїв. Інші причини гіперандрогенії у жінок можуть включати:
- синдром полікістозних яєчників. Патологія є однією з поширених причин підвищення андрогенів (приблизно у 80-90% жінок з гіперандрогенією діагностується СПКЯ);
- вроджену гіперплазію надниркових залоз;
- хворобу Кушинга. Виникає, коли доброякісна пухлина гіпофіза виробляє занадто багато адренокортикотропного гормону, від якого залежить синтез кортизолу та андрогенів;
- побічні ефекти прийому деяких ліків (наприклад, причиною підвищення тестостерону у жінок може бути прийом анаболічних стероїдів або протисудомних препаратів).
Додатковим фактором ризику гіперандрогенії є ожиріння. При надмірній вазі може підвищуватися резистентність до інсуліну. Підвищений рівень інсуліну знижує вироблення печінкою глобуліну, що зв'язує статеві гормони, що призводить до збільшення концентрації вільного тестостерону в крові.
Що таке індекс вільних андрогенів?
Індекс вільних андрогенів (FAI) розраховується як відношення загального тестостерону до рівня глобуліну, що зв'язує статеві гормони. Отриманий результат множиться на 100 і вказується у відсотках.
| Норма індексу вільних андрогенів у жінок | |
| Вік | Допустимий діапазон |
| До восьми років | 0-1,3% |
| 9-13 років | 0,1-2,6% |
| 14-18 років | 0,6-6,5% |
| 19-49 років | 0,7-8,7% |
| 50 років і старше | 0,5-4,7% |
Аналіз крові на індекс вільних андрогенів (наприклад, тестостерону) може призначатися при підозрі на гіперандрогенію у жінок. FAI також може враховуватися для оцінки доцільності проведення замісної гормональної терапії.
Яка норма андрогенів у жінок?
Поняття норми андрогенів у жінок охоплює кілька ключових показників — загальний тестостерон, вільний тестостерон, андростендіон, дегідроепіандростерон-сульфат і 17-гідроксипрогестерон. У більшості випадків норма залежить від віку.
| Норма загального тестостерону у жінок | |
| Вік | Допустимий діапазон, нг/дл |
| До одного року | Менше 21 |
| Від одного року до п’яти років | Менше 12 |
| 6-10 років | Менше 25 |
| 11-17 років | Менше 79 |
| Старше 18 років | Менше 40 |
Нижче наведено таблицю допустимих значень вільного тестостерону у жінок.
| Норма вільного тестостерону у жінок | |
| Вік | Допустимий діапазон, нг/дл |
| До одного року | Менше 0,25 |
| Від одного року до шести років | Менше 0,13 |
| Сім років | Менше 0,23 |
| Восім років | Менше 0,34 |
| Дев’ять років | Менше 0,46 |
| 10 років | Менше 0,59 |
| 11 років | Менше 0,72 |
| 12 років | Менше 0,84 |
| 13 років | Менше 0,96 |
| 14 років | Менше 1,06 |
| 15-24 роки | Менше 1,08 |
| 25-29 років | Менше 1,06 |
| 30-34 роки | Менше 1,03 |
| 35-39 років | Менше 1,00 |
| 40-44 роки | Менше 0,98 |
| 45-49 років | Менше 0,95 |
| 50-54 роки | Менше 0,92 |
| 55-59 років | Менше 0,90 |
| 60-64 роки | Менше 0,87 |
| 65-69 років | Менше 0,84 |
| 70-74 роки | Менше 0,82 |
| 75-79 років | Менше 0,79 |
| 80-84 роки | Менше 0,76 |
| 85-89 років | Менше 0,73 |
| 90-94 роки | Менше 0,71 |
| Старше 94 років | Менше 0,68 |
Нижче наведено таблицю допустимих значень андростендіону у жінок.
| Норма андростендіону у жінок | |
| Вік | Допустимий діапазон, нг/дл |
| До одного року | Менше 72 |
| Від одного року до чотирьох років | Менше 20 |
| Від п’яти до дев’яти років | Менше 49 |
| 10-14 років | Менше 173 |
| 15-39 років | 37-213 |
| 40-59 років | 26-164 |
| Старше 59 років | Менше 104 |
Нижче наведено таблицю допустимих значень дегідроепіандростерон-сульфату у жінок.
| Норма дегідроепіандростерон-сульфату у жінок | |
| Вік | Допустимий діапазон, мкг/дл |
| До одного року | 4,8-64,1 |
| Від одного року до чотирьох років | 1,8-97,2 |
| Від п’яти до восьми років | 26,1-141,9 |
| 9-11 років | 35-192,6 |
| 12-14 років | 67,8-328,6 |
| 15-19 років | 110-433,2 |
| 20-24 роки | 110-431,7 |
| 25-34 роки | 84,8-378 |
| 35-44 роки | 57,3-279,2 |
| 45-54 роки | 41,2-243,7 |
| 55-64 роки | 29,4-220,5 |
| 65-74 роки | 20,4-186,6 |
| Старше 74 років | 13,9-142,8 |
Нижче наведено таблицю допустимих значень 17-гідроксипрогестерону у жінок.
| Норма 17-гідроксипрогестерону у жінок | |
| Вік | Допустимий діапазон, нг/дл |
| Новонароджені | Менше 630 |
| До статевого дозрівання | Менше 100 |
| У середині фолікулярної фази | 23-202 |
| У середині лютеїнової фази | 139-431 |
| У постменопаузі | Не більше 45 |
Важливо пам’ятати, що інтерпретувати результати аналізів може лише лікар. Спроби самолікування можуть призвести до непередбачуваних наслідків.
Як діагностують гіперандрогенію?
При виявленні перших ознак гіперандрогенії (наприклад, при надмірному рості волосся або нерегулярних менструаціях) необхідно звернутися до ендокринолога. Діагностика гіперандрогенії може включати:
- огляд, збір анамнезу (інформації про час появи вторинних статевих ознак, менструальний цикл, прийом гормональних препаратів, супутні захворювання);
- аналізи крові на андрогени;
- УЗД органів малого таза (для виявлення кіст або пухлин яєчників).
Діагностика джерела гіперандрогенії може доповнюватися комп'ютерною або магнітно-резонансною томографією. Наприклад, КТ або МРТ можуть призначатися при підозрі на новоутворення в надниркових залозах.
Для оцінки ступеня тяжкості гірсутизму використовується спеціальна діагностична шкала Феррімана-Галлуея. Досліджувані ділянки тіла включають:
- верхню губу;
- підборіддя;
- груди;
- верхню частину живота;
- нижню частину живота;
- верхню частину рук;
- стегна;
- верхню частину спини;
- нижню частину спини та область сідниць.
Кожна ділянка оцінюється за шкалою від нуля до чотирьох залежно від інтенсивності росту волосся, після чого отримані бали підсумовуються. Норма залежить від типу шкіри. Наприклад, для жінок середземноморського, латиноамериканського або близькосхідного походження сумарний бал повинен бути менше 9-10, для азіатського походження — менше двох.
Як лікують гіперандрогенію?
Терапія гіперандрогенії спрямована на зниження рівня андрогенів в організмі (наприклад, за рахунок блокування дії або зменшення вироблення гормонів яєчниками та наднирковими залозами). Лікування гіперандрогенії може включати:
- протизаплідні таблетки (КОК можуть призначатися при гіперандрогенії, яка супроводжується вугровим висипом, гірсутизмом або порушеннями менструального циклу);
- кортикостероїди (при гіперандрогенії надниркового генезу);
- препарати, що блокують дію андрогенів;
- медикаменти, що пригнічують секрецію чоловічих гормонів у жінок;
- місцеві засоби від вугрової висипки та пероральні антибіотики (при акне);
- лазерну епіляцію (при надмірному рості волосся).
Також лікар може внести корективи в схеми прийому медикаментів, діючі речовини яких призводять до підвищеного рівня андрогенів. За відсутності ефекту від застосування лікарських препаратів для лікування пухлин яєчників або надниркових залоз, що провокують гіперандрогенію, може проводитися хірургічне втручання.
Як знизити рівень андрогенів у жінки?
Щоб знизити рівень андрогенів у жінки, необхідно звернутися до лікаря, який проведе діагностику та призначить лікування. Для профілактики ускладнень, що виникають при надлишку андрогенів у жінок, лікувальний курс може доповнюватися дієтотерапією.
Дієта при гіперандрогенії
Дієта при гіперандрогенії не замінює медикаментозне лікування, однак може допомогти полегшити симптоми захворювання. Антиандрогенна дієта може включати:
- некрохмалисті овочі, ягоди та фрукти з низьким глікемічним індексом (наприклад, огірки, помідори, капусту, кабачки, листову зелень, полуницю, малину, зелені яблука, вишні);
- молочні продукти з низьким вмістом жиру в невеликих кількостях;
- рибу, багату на омега-3 жирні кислоти (наприклад, скумбрію, сардини, лосось);
- пісне червоне м'ясо та птицю в обмежених кількостях;
- бобові, цільнозернові продукти (наприклад, сочевицю, квасолю, гречку, цільнозернову вівсянку).
При надмірній вазі важливо контролювати калорійність раціону для нормалізації маси тіла. Також необхідно відмовитися від вживання алкоголю.
Акційні пропозиції та новини
Чи можна вилікувати гіперандрогенію?
Повністю вилікувати гіперандрогенію складно (повне зникнення симптомів спостерігається в рідкісних випадках). Однак підтримуюча терапія під наглядом лікаря допомагає досягти стійкої ремісії, уникнути загострень і ускладнень патології.
Як подбати про себе при гіперандрогенії?
Щоб подбати про себе при гіперандрогенії, важливо регулярно спостерігатися у ендокринолога, здавати аналізи крові для контролю гормонального фону, правильно харчуватися, підтримувати в нормі вагу тіла, уникати стресів і практикувати щоденні помірні фізичні навантаження. При погіршенні стану шкіри або волосся рекомендується проконсультуватися з дерматологом.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Дієтологія в ОН Клінік Одеса (Центр)
Дієтологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Андрогени знижує медикаментозна терапія, яка може блокувати або нейтралізувати дію гормонів. Протокол лікування гіперандрогенії також може включати дієту та корекцію способу життя (зокрема, програму схуднення).
Підвищений рівень тестостерону у дівчаток до статевого дозрівання може призвести до збільшення клітора, який іноді стає схожим на пеніс. Ще одним наслідком надлишку тестостерону є передчасне статеве дозрівання, яке може початися до восьми років. У дорослих жінок наслідки підвищення тестостерону можуть проявлятися акне, гірсутизмом, нерегулярними менструаціями, низьким голосом або облисінням по лінії росту волосся в передній частині голови.
У чоловіків тестостерон виробляється в яєчках, у жінок — в яєчниках. Наднирники виробляють гормон дегідроепіандростерон, який організм перетворює на тестостерон та естроген.
Тестостерон — це гормон, який є основним андрогеном, тобто стимулює розвиток чоловічих характеристик. Рівень тестостерону у чоловіків від природи значно вищий, ніж у жінок.
Під час вагітності тестостерон впливає на розвиток плода. У хлопчиків у період статевого дозрівання тестостерон впливає на ріст волосся на тілі, підвищення лібідо, збільшення статевого члена, яєчок і передміхурової залози. У дорослих чоловіків вплив тестостерону на організм пов'язаний з утворенням нових еритроцитів, підтримкою міцності кісток і м'язів, а також із підвищенням сексуального потягу. У дорослих жінок тестостерон підсилює лібідо. Однак більша частина тестостерону, що виробляється в яєчниках, перетворюється на основний жіночий статевий гормон — естрадіол.
