Лікування тунельного синдрому карпального (зап'ясткового) і кубітального (ліктьового) каналів спрямоване на усунення здавлення нерва та відновлення його функції. Метод лікування підбирають після клінічного огляду та інструментальної діагностики. При легких і помірних стадіях застосовують консервативне лікування. При важкій стадії (атрофії м’язів рук або відсутності ефекту від консервативної терапії протягом чотирьох-шести місяців) проводять хірургічне лікування.
Записатися на лікування тунельного синдрому в «ОН Клінік Харків» можна цілодобово.
Запис на консультацію травматолога здійснюється за телефоном, вказаним на сайті, або через форму онлайн-запису.
Причини тунельного синдрому
Тунельний синдром виникає через тривале здавлення ліктьового нерва (у зоні ліктя чи зап'ястя) або через здавлення серединного нерва в ділянці зап’ястя. Поступове здавлювання порушує кровопостачання, що спричиняє набряк і заважає проходженню нервових імпульсів. Причинами здавлення серединного нерва руки можуть бути:
- повторювані рухи кистю або ліктем;
- тривале згинання руки під час роботи або сну;
- переломи, вивихи, посттравматичні зміни;
- артрит, артроз, ревматоїдні процеси;
- гігроми, кісткові розростання.
Цукровий діабет та гіпотиреоз підвищують ризик запалення серединного нерва руки. Також можливе защемлення нерва у зап’ясті чи лікті внаслідок затримки рідини в організмі під час вагітності.
Види тунельного синдрому
Тунельний синдром поділяють на три види залежно від місця здавлення нерва: карпальний, кубітальний та синдром каналу Гійона. При карпальному тунельному синдромі відбувається защемлення серединного нерва у вузькому каналі зап’ястя, що зазвичай викликає оніміння великого, вказівного та середнього пальців.
Кубітальний тунельний синдром виникає через стискання нерва в ділянці ліктя, через що пацієнт відчуває слабкість у кисті та оніміння мізинця. Синдром каналу Гійона проявляється на рівні долоні й характеризується здавленням ліктьового нерва в зоні горохоподібної кістки та гачкуватої кістки.
Стадії тунельного синдрому
Тунельний синдром ліктьового нерва розвивається поступово і може прогресувати до ураження нервового волокна. Виділяють наступні стадії розвитку тунельного синдрому:
- Легка — прояви з’являються періодично, не порушують повсякденну активність і можуть зменшуватися після відпочинку або зміни положення руки.
- Помірна — симптоми стають більш стійкими, з’являються труднощі під час утримання предметів, застібання ґудзиків або роботи за комп’ютером.
Є ще одна стадія тунельного синдрому зап’ясткового й ліктьового каналів — важка. При розвитку важкої стадії знижується або зникає чутливість у кисті, а також може виникати атрофія м’язів.
Симптоми тунельного синдрому
При синдромі зап'ясткового каналу пацієнти скаржаться на біль, що поширюється від кисті до передпліччя та викликає відчуття розпирання або печіння. Інші симптоми синдромів кубітального та карпального каналу можуть включати:
- поколювання в кисті, яке часто нагадує «мурашки» або легкі удари струмом і зазвичай посилюється під час сну чи тримання телефону;
- слабкість кінцівок, через яку стає важко тримати предмети чи міцно стиснути руку в кулак;
- труднощі під час дрібних дій, коли пальці стають ніби «неслухняними» або чужими;
- зниження чутливості, що заважає чітко розрізняти структуру предметів на дотик.
Частим проявом тунельного синдрому також є оніміння пальців руки, яке тимчасово зменшується після струшування або зміни положення кисті. Неприємні відчуття можуть посилюватись після тривалого згинання руки або статичного навантаження на суглоб.
Діагностика тунельного синдрому в Харкові
У «ОН Клінік Харків» діагностика тунельного синдрому починається з консультації травматолога. Під час прийому лікар оцінює чутливість пальців, реакцію на навантаження та наявність характерних неврологічних проявів. Обстеження тунельного синдрому може включати:
- тест Фалена (максимальне згинання кистей у зап’ястях протягом хвилини для виявлення оніміння або поколювання пальців);
- тест Тінеля (легке постукування в ділянці проходження нерва для оцінки появи прострілу або парестезій);
- тест згинання ліктя (утримання руки в зігнутому положенні для появи оніміння мізинця або безіменного пальця);
- тест Фромена (утримання аркуша паперу між пальцями для оцінки сили м’язів, іннервованих ліктьовим нервом);
- електронейроміографія (визначення швидкості проведення нервового імпульсу та виявлення зони компресії);
- УЗД кисті, зап’ястя або ліктьового суглоба (оцінка товщини нервового стовбура, набряку або наявності новоутворень, що створюють тиск).
Для виключення переломів, артрозу або кісткових розростань можуть провести рентгенографію кисті, зап’ястя або ліктьового суглоба залежно від локалізації симптомів. Якщо є підозра на пухлини чи атипічну будову тканин, лікар може призначити МРТ.
Медикаментозне лікування тунельного синдрому в Харкові
У «ОН Клінік Харків» консервативне лікування тунельного синдрому застосовують при початковій та середній стадії захворювання. Медикаментозне лікування синдрому зап'ясткового каналу може включати:
- нестероїдні протизапальні препарати (для зменшення болю, набряку та місцевого запалення);
- вітаміни групи B;
- анальгетики (при вираженому болю);
- кортикостероїдні ін’єкції (для зменшення запалення та набряку нерва).
Медикаментозне лікування синдрому зап'ясткового каналу часто поєднують із носінням фіксатора (ортеза) на ніч та ЛФК (лікувальну фізкультуру). При збереженні оніміння, слабкості кисті або болю після курсу препаратів лікар може рекомендувати оперативне лікування синдрому зап'ясткового каналу.
Хірургічне лікування тунельного синдрому в Харкові
Хірургічне лікування тунельного синдрому проводять у випадках, коли пошкодження нерва загрожує втратою рухливості руки. Вид хірургічного втручання залежить від зони ураження й ступеня здавлення нерва та поділяється на відкриту й ендоскопічну операцію.
Відкрита операція передбачає виконання невеликого лінійного розрізу на долоні для прямої візуалізації анатомічних структур. Ендоскопічна операція дозволяє виконати розсічення зв’язки (реліз) через мікропрокол під відеоконтролем, що суттєво зменшує травматизацію м’яких тканин.
Тривалість операції при тунельному синдромі зазвичай становить від 10 до 30 хвилин і залежить від виду та зони втручання. Хірургічне лікування переважно проводять під місцевою анестезією, що дозволяє виконати втручання в умовах денного стаціонару.
Операція при синдромі зап'ясткового каналу
При синдромі зап'ясткового каналу під час операції проводять декомпресію серединного нерва. Хірург розсікає поперечну зв’язку зап’ястя, щоб збільшити простір у каналі та усунути тиск на нервове волокно.
Операція при синдромі кубітального каналу
При синдромі кубітального каналу (невропатії ліктьового нерва) хірург виконує декомпресію ліктьового нерва. Під час операції лікар звільняє нерв від тканин, які створюють тиск та здавлюють нерв у ділянці ліктя.
При вираженому механічному подразненні ліктьового нерва хірург може провести транспозицію нервового стовбура у передню ділянку ліктя. Зміна розташування нерва зменшує натяг тканин під час згинання руки в суглобі. Транспозиційна операція на ліктьовому нерві проводиться, коли стандартна декомпресія не може повністю усунути механічне подразнення.
Підготовка до хірургічного лікування при тунельному синдромі
Підготовка до операції при тунельному синдромі передбачає клінічний огляд і здачу додаткових аналізів. Лабораторні дослідження, які можуть призначати перед операцією, включають:
- загальний аналіз крові (оцінка рівня гемоглобіну, кількості лейкоцитів і тромбоцитів);
- коагулограму (перевірка згортання крові);
- біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти, креатинін, сечовина);
- загальний аналіз сечі (для виключення активних інфекцій).
При цукровому діабеті, порушеннях функції щитоподібної залози, ревматичних захворюваннях або ожирінні лікар додатково оцінює супутній стан перед хірургічним втручанням. Перед операцією рекомендується відмовитися від куріння й вживання алкоголю, оскільки вони можуть впливати на відновлення тканин.
Реабілітація після операції при тунельному синдромі
У перші дні після операції рекомендовано обмежити навантаження на прооперовану руку та уникати різких рухів. Тривалість відновлення зазвичай становить від двох до шести тижнів.
Записатися на консультацію травматолога щодо лікування тунельного синдрому в «ОН Клінік Харків» можна цілодобово за телефоном, вказаним на сайті, або через форму онлайн-запису. Також на сайті медичного центру можна дізнатися вартість лікування тунельного синдрому.
