Хірургічне лікування лейкоплакії сечового міхура в Харкові

Лейкоплакія - хронічна хвороба сечового міхура, що характеризується частковим заміщенням нормального перехідного уроепітелія (слизової оболонки, що покриває внутрішні стінки міхура) одношаровим плоским епітелієм. Згодом патологічно змінені ділянки слизової покриваються роговими лусочками та перестають виконувати свою функцію - оберігати сечовий міхур від впливу агресивних компонентів сечі та проникнення хвороботворних мікроорганізмів. Інфекційне ураження уротелія стає причиною хронічного запалення в сечовому міхурі і розладу сечовипускання.

У жінок лейкоплакія сечового міхура діагностується набагато частіше, ніж у чоловіків через особливості анатомічної будови їх сечовипускального каналу. У жінок він коротше і ширше, і розташований недалеко від анального отвору, звідки в нього можуть потрапити мікроби і викликати розвиток інфекції.

Лейкоплакія призводить до погіршення якості життя людини і при несвоєчасному лікуванні загрожує розвитком ускладнень. До тяжких наслідків лейкоплакії сечового міхура відносять нетримання сечі і ниркову недостатність. Крім того, клітини плоского епітелію, які заміщають нормальний уроепітелій, можуть з часом переродитися в ракову пухлину (малігнізація лейкоплакії). Тому важливо при перших симптомах захворювання звернутися до уролога. Лейкоплакія сечового міхура виліковна - сучасні хірургічні методики дозволяють пацієнтові швидко повернутися до нормального життя.

Причини розвитку лейкоплакії сечового міхура

Основна причина розвитку лейкоплакії сечового міхура - проникнення в орган інфекції. Інфікування відбувається переважно по висхідному шляху, коли мікроорганізми потрапляють в сечовий міхур із зовнішніх статевих органів. Лейкоплакію сечового міхура викликають інфекції, що передаються статевим шляхом - хламідіоз, гонорея, вірус герпесу, трихомоніаз, уреаплазмоз і мікоплазмоз.

При низхідному шляху зараження бактерії потрапляють в сечовий міхур зі струмом лімфи або крові з нирок, кишечника, матки або яєчників. В даному випадку збудниками інфекції є кишкова паличка, клебсієла, стрептокок, стафілокок та інші.

До факторів, що підвищує ризик розвитку лейкоплакії сечового міхура, відносять:

• вогнища інфекції в організмі (карієс, гайморит, тонзиліт, синусит та інші);
• незахищені статеві контакти;
• гормональний дисбаланс (особливо пов'язаний з настанням менопаузи);
• ендокринні захворювання;
• аномалії будови органів сечостатевої системи;
• використання внутрішньоматкової спіралі довше покладеного терміну;
• часті переохолодження;
• стреси.

Симптоми лейкоплакії сечового міхура

До найбільш поширених симптомів лейкоплакії сечового міхура відносять:

• тягучий або тупий біль внизу живота, що посилюється в міру наповнення сечового міхура;
• часті і сильні позиви в туалет, особливо вночі;
• переривчастий струмінь при сечовипусканні;
• відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
• різі і біль після сечовипускання;
• підвищена стомлюваність, слабкість.

Часто буває, що такі симптоми лейкоплакії сечового міхура хворі помилково приймають за прояви циститу і не звертаються до лікаря, намагаючись вилікуватися самостійно за допомогою антибіотиків. Самолікування може завдати шкоди здоров'ю і привести до розвитку ускладнень захворювання, тому при появі болю внизу живота і розладах сечовипускання потрібно відразу звернутися до лікаря. Це стосується і лікування лейкоплакії сечового міхура народними засобами, які не володіють доведеною клінічною ефективністю проти збудників інфекцій.

Уролог на прийомі проведе огляд пацієнта і направить на додаткові дослідження, щоб визначити причину захворювання, поставити діагноз і вибрати схему лікування. Для діагностики лейкоплакії сечового міхура призначають:

• аналізи крові (бактеріологічний, розгорнутий, загальний);
• аналіз сечі по Нечипоренко;
• аналізи на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ);
• УЗД органів малого тазу;
• біопсію стінок сечового міхура.

Методи лікування лейкоплакії сечового міхура

Існує два методи лікування лейкоплакії сечового міхура: медикаментозний і хірургічний. Вибір методу лікування залежить від стадії захворювання і поширеності патологічного процесу. Лікарська терапія ефективна на ранній стадії лейкоплакії, при незначному ураженні слизової оболонки сечового міхура.

В інших випадках показано хірургічне лікування - трансуретральна резекція (ТУР) сечового міхура. Дана малоінвазивна ендоскопічна операція проводиться як в діагностичних, так і в лікувальних цілях. Головними перевагами ТУР є висока інформативність (лікар може розглянути слизову оболонку сечового міхура під багаторазовим збільшенням і точно визначити межі уражених тканин), відсутність розрізів і мінімальний відновлювальний період.

Для проведення трансуретральної резекції сечового міхура використовується ендоскопічне обладнання - цистоскоп (тонкий довгий зонд, оснащений міні-відеокамерою, джерелом світла і коагулятором). Після знеболювання (місцевого або внутрішньовенного) цистоскоп вводиться в сечовий міхур через сечівник. Хірург оглядає стінки органу, а потім «зрізає» змінену ороговілу тканину електричним коагулятором, не зачіпаючи здорову слизову. Під впливом високої температури кровоносні судини моментально «запаюються», тому ризик кровотечі і приєднання інфекції зведений до нуля. Після загоєння на місці видаленої ураженої тканини виростає здоровий епітелій.

Операція триває від 30 хвилин до години. Видалена тканина відправляється на гістологічне дослідження, щоб визначити її характер: доброякісний або злоякісний. Після операції по лікуванню лейкоплакії сечового міхура пацієнт знаходиться в палаті під наглядом медперсоналу (від декількох годин до доби), а потім виписується додому.

Подбайте про своє здоров'я і запишіться на консультацію лікаря-уролога з приводу хірургічного лікування лейкоплакії сечового міхура в медичному центрі «ОН Клінік Харків». Зателефонуйте за вказаним телефоном або залиште заявку на сайті.