Що таке іригоскопія (іригографія)?
Іригоскопія — це рентгенологічне дослідження товстого кишківника із застосуванням контрастної речовини (найчастіше барієвої суспензії), введеної через пряму кишку. Метод дає змогу виявляти аномалії та патології кишківника, включно зі структурами, новоутвореннями, запальними процесами, дивертикулами.
Різниця між іригографією та іригоскопією полягає в тому, що іригоскопія є процесом рентгенологічного обстеження товстого кишківника з барієм, а іригографія — це серія зроблених під час діагностики знімків. Після іригоскопії необхідно записатися на огляд до гастроентеролога для розшифрування результатів дослідження, постановки діагнозу і підбору курсу терапії.
Що показує іригоскопія?
Поставте своє питання Проктологу «ОН Клінік»
Рентген кишківника з барієм допомагає оцінити стан товстої кишки, виявити патологічні зміни структури та функціональні порушення. Іригоскопія показує:
- деформації та порушення контурів товстої кишки;
- звуження (стриктури) або розширення просвіту кишківника;
- локалізацію та протяжність патологічно змінених ділянок;
- еластичність та рухливість стінок кишківника;
- невеликі мішечки чи кишені внутрішньої оболонки кишківника, що випинаються (дивертикули);
- новоутворення (поліпи, доброякісні та злоякісні пухлини);
- виразки, ерозії та тріщини слизової оболонки кишківника;
- перекрут кишок (наприклад, перекручення петлі кишківника);
- запальні зміни (наприклад, при виразковому коліті, хворобі Крона);
- рубцеві зміни стінок кишківника;
- свищові ходи між кишківником і сусідніми структурами (наприклад, сечовим міхуром, піхвою, маткою, тонкою кишкою);
- функціональні порушення, включно з порушеннями моторики і тонусу кишківника;
- перистальтичні скорочення та їхню координацію;
- інвагінації (втягування одного відділу кишківника в інший);
- порушення функції ілеоцекального клапана;
- чужорідні тіла або залишки контрасту після попередніх обстежень.
Рентгенографія з барієм покаже різні патологічні зміни рельєфу слизової оболонки товстої кишки, зокрема грубозернистість, згладженість або поїденість, характерні для запальних процесів. Також іригографія кишківника допоможе виявити нерівності та горбистість (можуть вказувати на пухлинні утворення) і псевдополіпоз (виникає при хронічному запаленні).
Іригоскопія може виявити ознаки раку товстої кишки, особливо на пізніх стадіях. Злоякісна пухлина зазвичай проявляється у вигляді дефекту наповнення — ділянки, де контрастна речовина не заповнює просвіт кишки через пухлинне утворення. Під час іригоскопії на рак можуть вказувати неправильні, нерівні контури, часто з «обгризеними» краями і ригідністю стінки (втратою її еластичності). Одна з характерних ознак онкології — так зване «яблучне ядро» (кільцеподібне звуження просвіту з потовщеними, фіксованими краями).
Коли призначають іригоскопію?
Перевірити кишківник необхідно в разі болю в животі нез'ясованого походження, особливо якщо він має постійний або рецидивуючий характер. Діагностичне обстеження потрібне в разі больового синдрому, який локалізується в нижніх відділах живота, посилюється після вживання їжі, супроводжується спазмами, відчуттям тиску та розпирання, поширюється на ділянку таза або поперек. Інші показання до іригографії:
- хронічний закреп, діарея або їхнє чергування;
- наявність слизу, гною чи крові в калі;
- незрозуміла втрата ваги;
- анемія невідомого походження;
- здуття живота та відчуття неповного випорожнення кишківника;
- часткова чи повна непрохідність кишківника;
- незрозуміла гарячка при хронічних кишкових скаргах.
Іригографію призначають у разі підозри на вроджені аномалії розвитку товстої кишки, адже вона дає змогу візуалізувати структуру та контури кишківника, виявити порушення формування окремих сегментів, аномалії положення, подовження (доліхосигма), звуження (хвороба Гіршпрунга) або відсутність певних ділянок. Діагностика кишківника дає можливість оцінити ступінь функціональної непрохідності, характер розподілу контрастної речовини та взаємодію між відділами кишки.
Як підготуватися до іригоскопії?
Підготовка до іригоскопії необхідна для повного очищення кишківника від калових мас і газів, що забезпечує точну візуалізацію стінок і просвіту кишки. Недостатня підготовка може істотно знизити інформативність дослідження і ускладнити постановку діагнозу. Підготовка до іригоскопії може включати:
- приймання проносного препарату згідно з інструкцією (о 8:00 і 18:00);
- очисну клізму за день або в день дослідження;
- відмову від алкогольних напоїв за 24 години до процедури.
За три дні до іригоскопії потрібно дотримуватися дієти, спрямованої на зниження обсягу калових мас і газоутворення. З раціону вилучають продукти, що містять грубу клітковину, спричиняють бродіння і затримку випорожнень: свіжі овочі, фрукти, бобові, чорний хліб, молочні продукти, солодощі та газовані напої.
Бажано їсти легкозасвоювану їжу — відварне м'ясо, рибу, рис, білий хліб, нежирний бульйон. У день перед процедурою необхідно перейти на рідку їжу, щоб мінімізувати залишки неперетравленої їжі в кишечнику і полегшити його остаточне очищення.
Як проводиться іригоскопія?
Обстеження прямої та товстої кишки виконується лікарем-рентгенологом, є неінвазивною процедурою і за правильної підготовки не викликає больових відчуттів у пацієнта. Етапи проведення іригоскопії кишківника:
- Пацієнт лягає на рентгенологічний стіл на лівий бік із підтягнутими до живота колінами.
- Через ректальну трубку в пряму кишку лікар вводить контрастну речовину — найчастіше барієву суспензію. Контраст надходить у товсту кишку повільно, під контролем рентгенолога, що дає змогу спостерігати за його просуванням і заповненням кишківника.
- У деяких випадках лікар може попросити пацієнта змінити положення (наприклад, лягти на спину, правий бік або живіт) для кращого розподілу контрасту й отримання інформативних знімків у різних проекціях.
- У процесі введення контрасту проводять динамічне спостереження (флюороскопія), потім виконують серійні рентгенівські знімки в різних проекціях. Вони фіксують стан стінок, контури, просвіт і можливі патологічні зміни.
- Після основного етапу дослідження пацієнта просять спорожнити кишківник. Потім проводиться повторна рентгенографія для оцінки рельєфу слизової оболонки, виявлення залишкового контрасту, патологічних ділянок і функціональних особливостей.
- У низці випадків після видалення основної маси барію в кишку додатково вводять повітря, щоб отримати чіткіше зображення слизової оболонки і виявити дрібні патологічні утворення (поліпи, виразки).
Після завершення іригоскопії пацієнту рекомендується рясне пиття, оскільки воно сприяє швидшому виведенню барієвої суспензії з кишківника та знижує ризик закрепів. Також протягом одного-двох днів бажано дотримуватися легкої дієти, що виключає важку, газоутворювальну і жирну їжу, щоб не перевантажувати травний тракт.
Скільки триває процедура іригоскопії?
Іригоскопія триває в середньому від 30 до 60 хвилин, залежно від цілей дослідження, стану пацієнта й особливостей будови кишківника. Час може збільшуватися за необхідності більш детальної візуалізації, проведення подвійного контрастування або оцінки моторної функції товстої кишки. Додаткові знімки можуть виконуватися через певний час після введення контрасту, щоб оцінити його просування і спорожнення кишківника.
Чи проводиться іригоскопія під час місячних?
Іригоскопію зазвичай не проводять під час місячних, особливо в перші дні, коли кров'янисті виділення найбільш рясні. Рентгенографічне обстеження кишківника рекомендується відкласти до завершення менструацій через підвищений ризик інфікування, можливих ускладнень візуалізації анатомічних структур малого таза, а також зниження діагностичної точності дослідження. З метою отримання достовірних результатів і забезпечення комфорту пацієнтки, іригоскопію кишківника доцільно планувати поза менструальним періодом (зазвичай протягом 10 днів після припинення кров'янистих виділень).
Чи можна робити іригографію дітям?
Іригографію можна робити дітям, але тільки за суворими показаннями та з урахуванням вікових особливостей, стану дитини й діагностичної необхідності. Найчастіше іригоскопію кишківника у дітей застосовують у педіатрії для виявлення вроджених аномалій товстої кишки, включно з хворобою Гіршпрунга, доліхосигмою або інвагінацією. Іригоскопію дитині роблять в умовах максимального радіологічного захисту, з використанням мінімально допустимої дози опромінення, а також за обов'язкової участі педіатра і згоди батьків.
Як часто можна робити іригоскопію?
Частота проведення іригоскопії залежить від клінічної необхідності та визначається лікарем індивідуально, виходячи з показань і стану пацієнта. Оскільки метод пов'язаний з рентгенівським випромінюванням, його не рекомендується виконувати без вагомих підстав частіше ніж один раз на рік, за винятком випадків, коли потрібне термінове уточнення діагнозу або динамічне спостереження в разі онкопатології.
Які можуть бути наслідки рентгена кишківника з барієм?
Одразу після іригоскопії в пацієнта можуть спостерігатися легкі спазми в животі, відчуття розпирання, знебарвлення калу (світло-сірий відтінок) і тимчасові закрепи. Зазначені явища пов'язані з введенням барієвої суспензії, яка уповільнює перистальтику (моторику) кишківника і частково виводиться з калом, надаючи йому характерного кольору та щільності. Подібні реакції вважаються фізіологічними і минають самостійно протягом одного-двох днів за умови дотримання питного режиму та легкої дієти.
Іригоскопія є безпечною діагностичною процедурою, проте в рідкісних випадках, особливо за наявності запальних захворювань кишківника, стенозів або підозри на перфорацію, можуть розвинутися ускладнення. Можливі наслідки рентгена кишечнику з барієм:
- алергічна реакція на барій;
- перфорація (розрив) слизової оболонки товстої кишки;
- важкий закреп, який триває понад два дні;
- запалення тканин, які оточують товсту кишку;
- непрохідність травного тракту;
- обструкція (блокування) кишечнику затверділим барієм.
Проконсультуватися з лікарем необхідно в разі сильних болів у животі, ректальної кровотечі, високої температури, запаморочення, слабкості та здуття живота. Нездатність випорожнюватися або випускати гази впродовж двох днів після процедури також є показанням для звернення до лікаря, оскільки може свідчити про розвиток кишкової непрохідності, виражений спазм або затримку виведення барію.
Що не показує іригоскопія?
Рентген кишківника не дає змоги провести пряму візуалізацію слизової оболонки на мікроскопічному рівні, а отже, не виявляє дрібні ерозії та початкові стадії запалення, не дає змоги взяти біопсію. Іригоскопія також неінформативна під час оцінки функціонального стану верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, не виявляє зміни в тканинах за межами кишкової стінки і навколишніх органів. Крім того, іригоскопія може не розпізнати плоскі або невеликі новоутворення, особливо без використання подвійного контрастування.
Які існують протипоказання до проведення іригоскопії?
Рентгенологічне дослідження з контрастом, включно з іригоскопією, не проводять за вираженої кишкової непрохідності. Введення барію може посилити обструкцію, посилити внутрішньокишковий тиск і призвести до тяжких ускладнень, включаючи перфорацію стінки товстої кишки. Інші протипоказання до іригоскопії:
- токсичний мегаколон (збільшення товстого кишківника);
- інфекційні патології кишки (наприклад, псевдомембранозний коліт);
- ректальна біопсія, проведена гнучким (за останні 24 години) або жорстким (у попередні п'ять днів) ендоскопом;
- гострі запальні захворювання товстої кишки (виразковий коліт у стадії загострення, хвороба Крона, гострий проктит);
- підозра на перфорацію кишкової стінки;
- важкий загальний стан пацієнта (наприклад, декомпенсація серцево-судинної або дихальної системи);
- активна кишкова кровотеча;
- важкі форми алергії на компоненти контрастної речовини.
Іригоскопія протипоказана під час вагітності, особливо в першому триместрі, з огляду на ризик впливу іонізуючого випромінювання на плід, що розвивається. Дослідження може бути виконано тільки за суворими життєвими показаннями, коли альтернативні, безпечніші методи діагностики (наприклад, УЗД або МРТ) неінформативні або недоступні. Рішення про проведення процедури приймається лікарем індивідуально після оцінки потенційного ризику та очікуваної діагностичної користі.
Як ще можна перевірити товсту кишку, крім іригоскопії?
Перевірити товсту кишку можна за допомогою ендоскопічних та ультразвукових діагностичних методів, КТ і МРТ.
| Інструментальні способи діагностики товстої кишки | |
| Метод | Характеристика |
| Колоноскопія | Забезпечує пряму візуалізацію всієї товстої кишки за допомогою гнучкого ендоскопа, дозволяючи детально оглянути слизову оболонку, виявити запалення, виразки, ерозії, поліпи, пухлини, джерела кровотечі. |
| Аноскопія та ректоскопія | Допомагає перевірити пряму кишку та дистальний відділ сигмовидної кишки, використовується при скаргах на ректальну кровотечу, біль, свербіж, виділення. Дозволяє виявити геморой, тріщини, запалення, новоутворення у нижньому відділі кишківника. |
| КТ-колонографія (віртуальна колоноскопія) | Неінвазивне рентгенівське дослідження, що дозволяє одержати тривимірне зображення просвіту кишки. Виявляє великі поліпи, пухлини, стриктури, дивертикули, проте не дає змоги взяти зразки тканини або видалити новоутворення, виявлені під час процедури. |
| МР-колонографія (МРТ кишківника) | Використовується для оцінки запальних захворювань (хвороби Крона, виразкового коліту ), пухлинних процесів із залученням оточуючих тканин. Показує потовщення стінки, набряк, нориці, абсцеси, зміни в брижі — органі травної системи, за допомогою якого порожнисті органи черевної порожнини прикріплені до задньої стінки живота. |
| Дозволяє побачити загальний стан кишківника, виявити потовщення стінок, збільшення лімфовузлів, наявність вільної рідини, пухлиноподібні утворення та ознаки запалення. Метод корисний у разі підозри на кишкову непрохідність, апендицит, дивертикуліт або ускладнені запальні процеси. | |
За результатами діагностики може знадобитися консультація проктолога для розшифровки результатів і підбору курсу терапії.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Популярні питання
Іригоскопія — це не боляче, дослідження переноситься більшістю пацієнтів задовільно. Під час введення ректальної трубки і подачі контрастної речовини може відчуватися деякий дискомфорт, здуття живота, спазми, відчуття розпирання, тиску або позиви до дефекації, особливо під час заповнення кишківника. Відчуття короткочасні й поступово зменшуються в міру адаптації кишківника. Процедура не потребує анестезії та не супроводжується травматичним впливом.
Відмінність іригоскопії від колоноскопії полягає в принципі візуалізації та діагностичних можливостях методу. Іригоскопія є рентгенологічним дослідженням товстої кишки з використанням контрастної речовини, що дає змогу побічно оцінити форму, контури, просвіт і рельєф слизової оболонки. Колоноскопія — це ендоскопічний метод, що забезпечує пряму візуалізацію внутрішньої поверхні кишківника, з можливістю проведення біопсії, видалення поліпів і виконання лікувальних маніпуляцій.
Іригоскопія не шкідлива при дотриманні показань і правил проведення, але, як і будь-яке рентгенологічне дослідження, вона пов'язана з впливом іонізуючого випромінювання. Радіаційне навантаження під час іригоскопії невисоке і контролюється, а користь від своєчасної діагностики значно перевищує потенційні ризики. Крім того, барієва суспензія, яка використовується як контраст, не всмоктується в організм і безпечна за умови правильної підготовки та техніки введення, тому шкода іригоскопії зведена до мінімуму.
Різниця між іригоскопією та ректороманоскопією полягає в обсязі дослідження, методиці та діагностичних можливостях. Іригоскопія є рентгенологічним методом, що дає змогу оцінити всю товсту кишку за допомогою контрастної речовини та серії знімків. Ректороманоскопія — ендоскопічне дослідження, під час якого оглядають тільки пряму і дистальну частину сигмовидної кишки за допомогою жорсткого або гнучкого ендоскопа. Іригоскопія охоплює ширшу анатомічну ділянку, але не дає змоги візуально оцінити слизову так детально, як під час ендоскопії.
Вибір між іригоскопією і МРТ залежить від клінічної ситуації, цілей обстеження і підозрюваної патології. Іригоскопія більш інформативна під час оцінки форми, просвіту, контурів і рельєфу слизової оболонки товстої кишки, особливо за підозри на пухлини, дивертикули або структурні аномалії. МРТ використовується для комплексної оцінки не тільки просвіту, а й глибинних структур кишкової стінки, навколишніх тканин і органів, і особливо цінна під час діагностики запальних захворювань (наприклад, хвороби Крона) і пухлин.
Перш ніж піти, оцініть статтю – нам важливо знати вашу думку!
Дякуємо за вашу оцінку!
Оксана
5 місяців тому
