Що таке непрохідність кишківника?
Непрохідність кишківника — це захворювання, що супроводжується частковою або повною закупоркою тонкої або товстої кишки. Уповільнення або зупинка руху їжі по шлунково-кишковому тракту (ШКТ) можуть призвести до небезпечних ускладнень.
У 10-й редакції міжнародного класифікатора хвороб (МКХ-10) непрохідність кишківника належить до підрозділу K56. У МКХ-11 для непрохідності тонкої кишки використовують код DA91, товстої кишки — DB30.
Симптоми непрохідності кишківника
Поставте своє питання Гастроентерологу «ОН Клінік»
Серед перших симптомів непрохідності кишківника можна виділити закреп (затримку випорожнень) і відсутність відходження газів. Інші ознаки кишкової непрохідності:
-
здуття живота;
-
періодичні гострі болі та спазми в животі;
-
втрата апетиту;
-
нудота, блювання;
-
підвищення температури;
-
занепад сил.
Одним із симптомів часткової кишкової непрохідності є діарея. Тривалий перебіг непрохідності кишківника може призвести до зневоднення, що проявляється сухістю в ротовій порожнині, сильною спрагою, прискореним серцебиттям і потемнінням сечі.
Які причини виникнення непрохідності кишківника?
Ризик виникнення динамічної закупорки кишки підвищується в разі кишкових інфекцій, хімічного, електролітного або мінерального дисбалансу (наприклад, зниження рівня калію в крові) і порушення кровопостачання кишки. Також причинами функціональної закупорки кишки є перенесені операції на органах тазу або черевної порожнини, захворювання нирок або легень, апендицит і зловживання медпрепаратами (непрохідність кишківника може виникнути після прийому антибіотиків, антидепресантів або опіоїдів). Причини механічної закупорки кишки:
-
кишкові спайки;
-
защемлення грижі;
-
пухлинні хвороби товстої, тонкої кишки або заочеревинні пухлини;
-
інфекційні захворювання (наприклад, туберкульоз);
-
завороти тонкої або сигмовидної кишок;
-
запальні захворювання ШКТ (наприклад, хвороба Крона).
-
інвагінація (згортання одного із сегментів кишки всередині іншого сегмента);
-
променева терапія черевної порожнини, таза або прямої кишки;
-
калові пробки.
Додатковими факторами ризику є паразитарні інфекції (наприклад, аскаридоз). Також порушення транспортування їжі шлунково-кишковим трактом може бути наслідком проковтування чужорідного тіла.
Які бувають види кишкової непрохідності?
Класифікація захворювання враховує його локалізацію. Також береться до уваги ступінь тяжкості патології.
| Види непрохідності кишківника | |
| Вид | Опис |
| Повна | Уражена ділянка повністю закупорюється |
| Часткова | Уражена частина кишки звужується (залишається просвіт для проходження їжі) |
| Хибна (псевдонепрохідність) | Супроводжується симптомами, характерними для закупорки, але просвіт кишки не звужується |
Більшість закупорок (близько 80%) виникає в тонкій кишці. На частку товстої кишки відповідно припадає приблизно 20% патологій.
Динамічна непрохідність кишківника
У разі виникнення динамічної (або функціональної) закупорки рух їжі по ШКТ частково або повністю припиняється за відсутності фізичних перешкод. Основними факторами порушення кишкової моторики є супутні захворювання (наприклад, спайки, перегини або пухлини кишківника) та хірургічні втручання на органах черевної порожнини.
Механічна непрохідність кишківника
У разі виникнення механічної непрохідності кишківника скупчення вжитої їжі, рідини та газів провокує розтягування кишки, порушення секреторної та всмоктувальної функцій слизової оболонки, набряклість і гіперемію кишкових стінок.
За простої механічної обструкції судинні порушення відсутні. Странгуляційна непрохідність, що супроводжується порушенням кровообігу, провокує швидку ішемію та набряклість кишкових стінок. Патологія може протягом кількох годин перерости в інфаркт, гангрену та перфорацію.
Етапи кишкової непрохідності
У нормі кишківник не розширений і вміст безперешкодно рухається по ньому. Етапи кишкової непрохідності:
-
Зниження швидкості або зупинка руху вмісту по кишці.
-
Розширення закупореної кишки, блювота, болі, спазми в животі.
-
Набряк стінок кишки.
-
Ішемія, інфаркт тканин, некроз кишечника.
Найважчими стадіями патології є перфорація (порушення цілісності стінок кишки з подальшим потраплянням її вмісту в черевну порожнину) і септичний шок. У разі несвоєчасного надання медичної допомоги виникають незворотні ускладнення.
Як діагностувати кишкову непрохідність?
У разі виникнення ознак закупорки кишки слід звернутися до гастроентеролога. Діагностика закупорки кишківника:
-
огляд;
-
вивчення анамнезу;
-
пальпація живота;
-
прослуховування кишки стетоскопом;
-
комп'ютерна томографія.
Діагностика може доповнюватися лабораторними дослідженнями крові. Аналізи крові проводяться для оцінки балансу електролітів і виявлення ознак інфекцій.
Способи лікування непрохідності кишечника
Для поповнення дефіциту рідини і поживних речовин можуть використовуватися внутрішньовенні розчини та електроліти. Лікування кишкової непрохідності:
-
препарати, що посилюють кишкову перистальтику (м'язові скорочення);
-
протиблювотні засоби;
-
знеболювальні препарати;
-
повітряні або барієві клізми;
-
декомпресія колоноскопією (під час процедури колоноскоп вводиться в товсту кишку через задній прохід);
-
відсмоктування рідини і повітря зі шлунка через назогастральний зонд;
-
введення в кишку саморозширювального металевого стента для недопущення звуження просвіту кишки.
У деяких випадках можна вилікувати непрохідність кишківника дієтотерапією, яка передбачає вживання продуктів з низьким вмістом клітковини, що легко перетравлюються і не збільшують навантаження на ШКТ. За відсутності ефекту від нехірургічних методів терапії непрохідність кишківника лікують операціями.
Які ускладнення непрохідності кишківника?
Часткова непрохідність кишківника небезпечна втратою ваги і зневодненням (через порушення всмоктування рідини і поживних речовин). Ускладнення повної закупорки кишківника включають перфорацію (розрив) і відмирання кишкових стінок через припинення кровопостачання частини кишки.
Також закупорка кишківника може призвести до запалення черевної порожнини (перитоніту) і сепсису (наслідок поширення бактерій по організму). У літніх людей непрохідність кишківника може посилюватися хронічними захворюваннями ШКТ.
Яка профілактика непрохідності кишківника?
Невід'ємним компонентом профілактичних заходів за високого ризику патологій ШКТ є раціональне харчування. Профілактика непрохідності кишківника:
-
часте вживання невеликих порцій води і продуктів протягом дня (замість рідкісних, але об'ємних прийомів рідини і їжі);
-
скорочення обсягів споживання клітковини (зокрема, цільнозернових продуктів, сирих фруктів і овочів);
-
ретельне пережовування їжі;
-
підвищення рівня фізичної активності (наприклад, щоденні прогулянки);
-
лікування захворювань, які можуть призвести до закупорки (наприклад, пухлин або гриж);
-
відмова від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
У разі хвороб нирок, серця або печінки питний режим слід узгодити з лікарем. Після 45 років рекомендується проходити щорічне планове обстеження ШКТ.
Дієта у разі непрохідності кишечника
У разі гострої непрохідності кишківника (або загострень хронічної непрохідності кишківника) може призначатися лікувальне голодування з переходом на внутрішньовенне введення поживних речовин. Дієта в разі непрохідності кишківника:
-
термічно оброблені та подрібнені (наприклад, блендером) фрукти й овочі без шкірки, насіння та кісточок;
-
зменшення обсягів споживання жирів, клітковини, лактози та фруктози;
-
виключення з раціону волокнистих (наприклад, ревеню і селери) і важко перетравлюваних (наприклад, грибів, кукурудзи) продуктів.
Також слід обмежити споживання хлібобулочних виробів. Борошняні продукти при розбуханні можуть перекрити кишковий просвіт.
Залежно від переважаючих симптомів лікар може призначити поетапну (покрокову) дієту. Меню може змінюватися з урахуванням динаміки клінічної картини.
| Дієта при повній кишковій непрохідності | |
| Етапи | Опис |
| Тільки прозорі рідини | Призначається в гострій фазі закупорки кишки. Дозволяється вживати воду, чорний, фруктовий або трав'яний чай, каву, яблучний або журавлинний соки, прозорі бульйони. |
| Тільки рідка їжа | Призначається після завершення гострої фази (полегшення симптомів). Прозорі рідини можна доповнити нежирним молоком, йогуртом (без шматочків фруктів і ягід), негустими супами-пюре та однорідними фруктовими соками без м'якоті. |
| Пюреподібні продукти з низьким вмістом клітковини | Перехід до третього етапу дієти здійснюється за відсутності болю протягом кількох днів після другого кроку. У раціон можна поступово вводити фруктові, овочеві (наприклад, картопляні), рибні, м'ясні пюре, вершкові або овочеві супи, сир (у невеликій кількості), пластівці, мармелад або джем без кісточок, нежирне печиво, просочене водою або молоком. Протягом дня можна вживати не більше однієї порції овочів або фруктів. Не рекомендується включати в меню бобові, цільнозернові продукти, хліб і випічку. |
| М'яка їжа з контролем споживання клітковини | Якщо після кількох діб третього етапу харчування робота шлунково-кишкового тракту нормалізувалася, а скарги на болі в животі відсутні, можна щодня додавати в раціон по одному новому продукту, харчуючись невеликими порціями. Прикладами страв, дозволених до вживання, є варені яйця, омлет, м'яке тушковане м'ясо з підливою, рибні пироги, суп із локшиною без овочів, білий рис, варена картопля, страви з м'ясного фаршу, макарони з сиром, вершкове масло, мед, желе, варення, молоко та кисломолочні продукти. |
Особливу увагу слід звертати на реакцію організму після додавання в раціон будь-якого продукту, що містить клітковину. У разі виникнення нудоти, блювоти, здуття або болю в животі необхідно проконсультуватися з лікарем, який може порекомендувати повернутися до попереднього етапу дієти. У разі ускладнень може виникнути необхідність тимчасового переходу на перший етап.
Гастроентерологія в ОН Клінік Ужгород
Популярні питання
Основу лікування кишкової непрохідності в домашніх умовах становлять правильне харчування (суворе дотримання дієти) і прийом препаратів, призначених лікарем. Також за відсутності сильних болей за часткової непрохідності кишківника слід підтримувати фізичну активність за рахунок прогулянок пішки і щоденних вправ (без м'язових перевантажень). При загостреннях і невідкладних станах може знадобитися госпіталізація.
Проносні засоби, які призначаються для лікування закрепів, не використовуються при закупорці кишки. Побічними ефектами приймання проносних у разі непрохідності кишківника є підвищення навантаження на ШКТ, збільшення інтенсивності больового синдрому та підвищення ризику пошкодження кишкових стінок (перфорації).
Симптоми гострої форми захворювання можуть тривати від кількох годин до двох тижнів. Хронічна часткова кишкова непрохідність з періодами загострення і ремісії, що чергуються, може тривати місяцями або роками.
Первинний огляд у разі болю в животі та інших симптомів непрохідності кишківника проводить гастроентеролог. За результатами діагностики лікар може скерувати пацієнта на обстеження або консультацію вузькопрофільних фахівців, наприклад, хірурга або інфектолога.
Світлана
1 місяць тому
