Загострення симптомів апендициту, який не може минути сам (без лікарської допомоги), вважається невідкладною ситуацією, що потребує хірургічного втручання.
Що таке апендицит?
Апендицит — це запалення апендикса. Зростання лімфоїдної тканини, потрапляння чужорідного тіла в травний тракт, скупчення калових мас, пухлини або паразитарні інфекції призводять до непрохідності апендикса, розвитку запальних процесів і больового синдрому.
Апендикс знаходиться в правій нижній частині черевної порожнини
Де знаходиться апендикс?
Поставте своє питання Гастроентерологу «ОН Клінік»
Апендикс — червоподібний, трубчастий відросток сліпої кишки завдовжки близько 5-10 сантиметрів, що розташований у правій нижній частині черевної порожнини. За наявності анатомічних аномалій апендикс може розташовуватися в інших частинах живота.
Навіщо потрібен апендикс?
В апендиксі виробляється імуноглобулін А, що впливає на склад кишкової флори. Апендикс сприяє заселенню кишківника корисними бактеріями після перенесених захворювань травного тракту.
Які причини запалення апендикса?
Симптоми апендициту в дорослого та дитини виникають у разі звуження просвіту та закупорки червоподібного відростка кишківника. Наукою поки що не виявлено точних чинників, які дають змогу визначити, через що саме закупорюється і запалюється апендикс. Можливі причини апендициту:
- розмноження бактерій;
- затверділі фекальні відкладення;
- лімфоїдна гіперплазія (набухання лімфоїдної тканини);
- коліт (запалення товстої кишки);
- пухлини.
Несприятливими чинниками є паразитарні інфекції. Також запалення апендикса може зумовлюватися муковісцидозом (спадковим захворюванням залоз зовнішньої секреції).
Симптоми апендициту у дорослих і дітей
Перші ознаки апендициту включають періодичний або постійний біль у животі. У разі апендициту болить ділянка біля пупка і ділянка, де розташований апендикс, — нижня частина живота. Протягом кількох годин больовий синдром набуває постійного, інтенсивного характеру. Біль у разі апендициту посилюється під час натискання на праве підребер'я, ходьби, глибоких вдихів, чхання або кашлю. Симптоми апендициту:
- нудота, блювання;
- втрата апетиту;
- лихоманка (за апендициту переважає температура до 38 градусів);
- підвищене газоутворення в кишківнику;
- запор;
- діарея;
- почастішання сечовипускання (подразнення сечового міхура під час апендициту провокує позиви сходити в туалет).
Під час вагітності апендицит проявляється болем, що локалізується у верхній частині живота. Здуття живота може вказувати на розрив апендикса. Симптоми апендициту в дітей доповнюються млявістю і дратівливістю.
Види апендициту
Вид апендициту визначається характером перебігу захворювання. Під час класифікації також враховуються ускладнення запалення апендикса.
| Види апендициту | |
| Катаральний апендицит | Супроводжується вогнищевим запаленням слизової оболонки апендикса. |
| Гангренозний апендицит | Запалення слизової апендикса з некрозом тканин. |
| Гнійний апендицит | Руйнування тканин апендикса, що супроводжується утворенням гною. |
| Флегмонозний апендицит | Супроводжується тромбозом судин і утворенням пухлини, що складається з тканин запаленого апендикса і прилеглих до нього внутрішніх органів. |
| Флегмонозно-виразковий апендицит | На слизовій оболонці апендикса утворюються виразки та ерозії. |
| Перфоративний апендицит | Перфорація — це розрив апендикса, за якого гнійний вміст заповнює черевну порожнину. Перфоративний апендицит супроводжується різким погіршенням симптомів і є невідкладним станом, що вимагає хірургічного втручання. |
Для вашої зручності ми надаємо нашу таблицю у вигляді ілюстрації. Ви можете зберегти її або надіслати знайомим за потреби.
Види апендициту
Після перенесеного нападу гострого запалення апендикса може виникати рецидивний апендицит. Для терапії рецидивів використовують антибіотики або проводять операцію з видалення апендициту.
Форми апендициту
Гострий апендицит проявляється різко і супроводжується швидким виникненням симптомів. При хронічному апендициті запалення розвивається протягом тривалого періоду без різкого погіршення симптоматики. Хронічний апендицит може перейти в гостру форму.
Безсимптомний апендицит — прихована форма апендициту, за якої відсутні прояви, характерні для запалення апендикса (болі в животі). Захворювання може виявитися випадково, наприклад, під час проведення колоноскопії (інструментального обстеження кишківника).
Ускладнення під час апендициту
Запальний процес може спровокувати ішемію (припинення кровопостачання апендикса) з подальшим розкладанням тканин (некрозом). Можливі ускладнення апендициту:
- гангрена;
- перфорація (порушення цілісності стінок апендикса);
- абсцес (скупчення гною);
- флегмона (гостре гнійне запалення, яке не має чітких меж);
- свищі;
- перитоніт (запалення черевної порожнини, що розвивається після того, як лопнув апендикс).
Ускладнення апендициту супроводжуються сильними болями в животі, прискореним серцебиттям, задишкою і здуттям живота. Небезпечним наслідком запалення апендикса є сепсис (дисфункція внутрішніх органів, зумовлена поширенням інфекції по організму).
Діагностика апендициту
На консультації хірург проводить огляд, аналізує скарги та вивчає анамнез. Діагностика апендициту включає:
- пальпацію живота;
- аналізи крові (при запаленні апендикса підвищується рівень C-реактивного білка і лейкоцитів у крові);
- лабораторне дослідження сечі;
- рентген і УЗД черевної порожнини;
- комп'ютерна томографія.
Самостійно перевіряти апендицит найзручніше в положенні лежачи. Для проведення тесту на апендицит у домашніх умовах необхідно лягти на лівий бік і підняти зігнуту в коліні праву ногу, напружуючи клубово-поперековий м'яз. Біль, що посилюється, є однією з ознак запалення апендикса. Цей метод самоперевірки не є остаточним. За підозри на апендицит потрібно звернутися до лікаря, а в разі сильного болю — викликати швидку.
Самодіагностика апендициту за методом Блюмберга включає натискання на черевну стінку в правому підребер'ї з подальшим швидким відпусканням руки. Біль, що відчувається в момент припинення натискання, вказує на апендицит. Для симптому Данфі характерне посилення болю в ділянці запалення під час сильного кашлю.
Визначити апендицит у домашніх умовах можна, пальпуючи точку Макберні, яка розташована приблизно на одній третині відстані від пупка до кісткового виступу правої стегнової кістки. Для щипкової діагностики слід відвести від очеревини складку шкіри над точкою Макберні й різко відпустити її. Ознакою апендициту є біль, що виникає під час відпускання шкірної складки.
Діагностика запалення апендикса у маленьких дітей ускладнюється відсутністю можливості точно визначити локалізацію та інтенсивність болю. Перевірити наявність апендициту в дітей можна за допомогою ультразвукового дослідження.
Способи лікування апендициту
Апендицит лікують хірургічним способом. За відсутності необхідності в операції з видалення апендикса лікар призначає курс прийому антибіотиків. Консервативне лікування запалення апендикса не гарантує, що надалі не доведеться вирізати апендицит.
Хірургічне лікування апендициту
За високого ризику розриву апендикса проводять апендектомію (відкрита операція) або лапароскопію апендициту (малоінвазивне втручання). Хірургічне лікування апендициту виконується під загальною анестезією.
У перший тиждень після операції можуть з'являтися болі та закрепи. Протягом чотирьох-шести тижнів після вирізання апендициту необхідно обмежити фізичні навантаження (зокрема, не можна піднімати важкі предмети). Також не слід приймати ванну, поки лікар не зніме шви.
Ускладнення після видалення апендициту включають кровотечі, інфекції шкіри та підшкірних тканин, органів черевної порожнини, абсцеси, пошкодження кишківника або сечового міхура. Якщо після видалення апендикса болить низ живота, застосовуються нестероїдні протизапальні препарати.
Хвороби, симптоми яких схожі на апендицит
Несправжній апендицит (або псевдоапендицит) — це стан, що супроводжується гострим болем у правій нижній частині живота, за якого не запалюється апендикс. Однією з причин псевдоапендициту в дітей і дорослих є гострий ієрсиніоз — інфекційне захворювання, яке розвивається внаслідок інфікування травного тракту паличкоподібною бактерією Yersinia enterocolitica.
Псевдоапендицит також може зумовлюватися кампілобактеріозом. Кампілобактерії передаються через заражену воду, м'ясо або молоко тварин. Хвороби і симптоми, з якими можна сплутати апендицит:
- гастроентерит (запальне захворювання шлунка, що супроводжується діареєю і блювотою);
- сечокам'яна хвороба;
- синдром подразненого кишківника;
- дивертикульоз товстої кишки (запалення випинань слизової оболонки кишки);
- кишкова непрохідність;
- інфекції сечового міхура або сечовивідних шляхів;
- панкреатит;
- ниркова або жовчна коліка;
- холецистит;
- ентероколіт;
- хвороба Крона;
- перфоративна виразка дванадцятипалої кишки.
У жінок симптоми, схожі на ознаки апендициту, можуть виникати за позаматкової вагітності, ендометріозу або кісти яєчника. У дітей внизу праворуч у животі, крім апендикса, що запалюється за апендициту, може боліти запалений лімфатичний вузол (ознака мезентеріального лімфаденіту).
Що не можна робити за підозри на апендицит?
У разі підозри на апендицит не слід займатися самолікуванням (застосовувати проносні та протизапальні засоби для знеболювання). Необхідно проконсультуватися з хірургом для проведення діагностики та лікування.
Що робити для профілактики апендициту?
Доведених способів, що дають змогу запобігти запаленню апендикса й уникнути видалення апендициту без негативних наслідків для здоров'я, не існує. До ризику виникнення апендициту схильні представники різних вікових категорій.
Дієта після видалення апендициту: меню з рецептами
Проміжок часу після видалення апендициту, протягом якого не можна їсти, визначає лікар. Меню дієти в перші дні після апендициту включає воду, неміцний чорний чай і кисіль, які поступово доповнюються легкозасвоюваними продуктами з низьким вмістом жиру і клітковини. Дієта і правила харчування після видалення апендициту:
- часті прийоми їжі невеликими порціями;
- збільшення обсягів споживання води в разі діареї;
- білкові продукти (м'ясо, риба, сир, яйця);
- супи, каші, йогурт, картопля;
- виключення з меню спецій, алкоголю, кави, дуже гарячих і охолоджених напоїв і страв;
- обмеження молока, квашених, маринованих продуктів, газованих напоїв.
Замість вуглеводної їжі та кондитерських виробів після видалення апендициту в раціон включають фрукти й овочі. Наприклад, як десерт після апендициту можна їсти банани. Дотримуватися дієти необхідно протягом двох-шести тижнів після операції на апендициті. Точна дієта підбирається лікарем індивідуально з урахуванням протипоказань і скарг пацієнта.
Рецепти страв після видалення апендициту:
Рис на воді
Інгредієнти
- рис — 150 г;
- вода — 400 мл;
- сіль — 0.5 ч. л.
- Висипати рис у глибоку ємність.
- Промити крупу водою кілька разів, ретельно протираючи в руках (для видалення крохмалю).
- Пересипати рис у каструлю з антипригарним дном, додати сіль.
- Влити гарячу воду.
- Довести до кипіння на сильному вогні.
- Видалити піну.
- Варити на мінімальному вогні близько 15 хвилин.
Овочевий суп-пюре
Інгредієнти
- картопля — 200 г;
- кабачок — 300 г;
- морква — 150 г;
- капуста цвітна — 200 г (цвітну капусту та інші овочі можна вживати після видалення апендициту за відсутності індивідуальної непереносимості);
- сіль — 0.5 ч. л.;
- вода — 1000 мл.
- Вимити овочі під проточною водою.
- Очистити, нарізати і помістити в каструлю всі інгредієнти.
- Залити водою і варити на сильному вогні до кипіння.
- Зменшити вогонь до мінімального, варити ще близько 20 хвилин.
- Додати сіль, подрібнити занурювальним блендером до консистенції пюре.
Кисіль
Інгредієнти
- цукор — 50 г;
- крохмаль — 2 ст. л.;
- вода — 1000 мл.
- некислі ягоди та фрукти (напр. малина або яблука) — 250 г;
- Довести 750 мл води до кипіння.
- Вимити ягоди та фрукти, висипати у воду, додати цукор.
- Варити 15 хвилин на середньому вогні.
- Процідити компот через дрібне сито для видалення м'якоті.
- У 250 мл холодної води розвести крохмаль, інтенсивно перемішати, додати в компот, продовжуючи помішувати.
- Кип'ятити до загустіння, не допускаючи появи грудочок.
- Вживати після охолодження.
Гастроентерологія в ОН Клінік Суми
Популярні питання
Після повного видалення апендициту повторні запалення не виникають. Рецидиви апендициту можливі, якщо під час запалення апендикса застосовувалася консервативна (безопераційна) терапія або якщо під час операції залишилася довга кукса.
У разі апендициту в чоловіків і жінок сильно болить права нижня частина живота, виникає нудота і блювота. На відміну від кишкових інфекцій, біль під час запалення апендикса не минає протягом кількох годин і не полегшується після блювоти. Зрозуміти, що болить запалений апендикс, можна за характером проносу (у разі апендициту, супроводжуваного діареєю, кількість рідких випорожнень менша, ніж у разі кишкової інфекції).
Крім болю в животі, запалений апендикс спричиняє підвищене газоутворення, блювоту, нудоту і розлади травлення. Біль при запаленні апендикса може посилюватися під час кашлю, ходіння пішки, натискання або припинення натискання на живіт.
Апендицит у дітей і дорослих є невідкладною ситуацією. Викликати швидку потрібно в разі посилення болю в животі (особливо в правій нижній частині живота), нудоти і лихоманки.
За відсутності лікування перитоніту, який виникає через апендикс, що лопнув, підвищується ризик потрапляння бактерій у кровообіг (сепсису), поширення інфекції організмом і летального результату. Імовірність померти від апендициту підвищується за перфорованої форми запалення апендикса.
Розрив апендикса призводить до інфікування черевної порожнини (перитоніту). Симптоми при розриві апендикса включають здуття, сильний, постійний біль у животі, підвищення температури, прискорення серцебиття і дихання.
Апендицит може супроводжуватися больовим синдромом протягом кількох годин або десятків годин. Щоб уникнути ускладнень (розриву апендикса і перитоніту), необхідно звернутися до лікаря, якщо біль не минає протягом шести годин або довше.
Ірина
6 місяців тому
