Як підвищити імунітет медикаментозно?
Щоб підвищити імунітет медикаментозно, необхідно записатись на консультацію до імунолога. За результатами обстеження лікар може призначити імуномодулятори або лікарські форми вітамінів та мікроелементів, які сприяють зміцненню імунної системи.
Що таке імуномодулятори?
Імуномодулятори — це препарати, які змінюють активність імунної системи (підсилюють або послаблюють імунну відповідь). Імуномодулятори можуть сприяти полегшенню симптомів та профілактиці ускладнень різних захворювань (наприклад, при використанні в рамках комплексного лікування раку або ГРВІ).
Поставте своє питання Сімейній медицині «ОН Клінік»
Як діють імуномодулятори?
Механізм дії імуномодуляторів полягає у зміні реакцій імунної системи та впливі на кількість антитіл, що виробляються. Імуномодулятори діють на різних рівнях імунітету, підвищуючи або знижуючи активність певних клітин (наприклад, лімфоцитів, макрофагів, нейтрофілів або природних кілерів).
Чим корисні імуномодулятори?
Користь імуномодуляторів включає підвищення ефективності лікування та зниження ризику ускладнень при онкологічних захворюваннях, хронічних або рецидивуючих інфекціях та запаленнях. Діючи на клітинному рівні, імуномодулятори коригують дисбаланс імунної відповіді, тому імунотерапію можуть застосовувати у випадках, коли інші методи лікування виявилися безрезультатними (наприклад, при тяжких формах COVID у пацієнтів з імунними порушеннями). На відміну від хіміотерапії імуномодулятори не пошкоджують здорові клітини, завдяки чому знижується ризик побічних ефектів при лікуванні ракових захворювань.
Чим відрізняються імуномодулятори від імуностимуляторів, імунодепресантів та імуносупресорів?
Поняття імуномодуляторів, імуностимуляторів, імунодепресантів (інакше — імуносупресорів) тісно взаємопов'язані. Проте є кілька відмінностей між препаратами, які впливають роботу імунної системи, при цьому імуномодулятори є базовим класом медикаментів.
| Відмінності між категоріями імуномодуляторів | |
| Назва | Характеристика |
| Імуностимулятори | Підвищують стійкість організму до інфекцій та чужорідних агентів (імуностимуляція забезпечується за рахунок посилення базової відповіді імунної системи). |
| Імуносупресори (імунодепресанти) | Пригнічують функцію імунної системи, яка сприймає клітини та тканини організму як патогени. |
Імуностимулятори (наприклад, інтерферони, препарати тимусу) призначають для підвищення активності ослабленого імунітету. Імунодепресанти (наприклад, глюкокортикостероїди, цитостатики) показані за надмірної активності імунної системи.
Які бувають види імуномодуляторів?
Імуномодулятори бувають синтетичними (штучними) та природними (натуральними). Синтетичні імуномодулятори розробляються у лабораторіях за допомогою хімічного синтезу. Природні імуномодулятори виготовляють на основі натуральної сировини. Наприклад, для виробництва імуномодуляторів рослинного походження можуть використовуватися женьшень або ехінацея.
Також виділяють імуномодулятори специфічної (вибіркової) та неспецифічної дії. Препарати специфічної дії впливають працювати імунних клітин лише за наявності в організмі певних чужорідних речовин (антигенів). Імуномодулятори неспецифічної дії посилюють або послаблюють імунну відповідь загалом, без прив'язки до конкретного антигену.
Окремою категорією медикаментів є препарати комплексної дії. Наприклад, противірусне-імуномодулятор впливає на роботу імунної системи та сприяє пригніченню вірусної активності.
Чим відрізняються імуномодулятори для короткострокового та довгострокового застосування?
Імуномодулятори короткострокового застосування допомагають полегшити симптоми, які мають тимчасовий характер (наприклад, при сезонній алергії на пилок). Імуномодулятори для довгострокового застосування можуть використовуватися для досягнення стійкої ремісії. Наприклад, тривалість курсу прийому препаратів-імуномодуляторів при раку може становити один-два роки.
У яких формах випускають імуномодулятори?
Фармацевтична промисловість випускає імуномодулятори місцевої дії, пероральні та зовнішні імуномодулятори. Поширені форми випуску імуномодуляторів:
- уколи-імуномодулятори;
- таблетки та капсули для підвищення імунітету;
- ректальні свічки-імуномодулятори;
- імуномодулятори для інгаляцій;
- краплі-імуномодулятори в ніс;
- гелі (наприклад, імуномодулятори на основі алое віра).
Також є імуномодулятори у формі мазей та кремів (наприклад, для використання при псоріазі). Форми випуску та схеми прийому препаратів підбирає лікар.
При яких станах та захворюваннях призначають імуномодулятори?
Імуномодулятори можуть призначатися при алергії, аутоімунних, інфекційних та онкологічних захворюваннях різної локалізації. Показання до прийому імуномодуляторів можуть включати:
- запальні захворювання кишківника (наприклад, хвороба Крона, виразковий коліт);
- псоріаз;
- артрит (наприклад, псоріатичний або ревматоїдний);
- системний червоний вовчак;
- розсіяний склероз;
- рецидивуючий цистит (у деяких випадках можна досягти помітного полегшення симптомів при загостреннях циститу вже після першого тижня прийому імуномодуляторів);
- міозит;
- перикардит;
- туберкульоз (використання імуномодуляторів при туберкульозі спрямоване на підтримку імунітету, який може бути ослаблений через інфекцію та тривалу терапію);
- увеїт;
- рецидивуючу ангіну (імуномодулятори при ангіні допомагають контролювати запалення та зменшувати пошкодження тканин);
- анкілозуючий спондилоартрит;
- ревматоїдний васкуліт;
- гепатит (наприклад, імуномодулятори можуть використовуватись при гепатиті B);
- анемію;
- гніздову алопецію.
Для посилення терапевтичного ефекту під час лікування деяких захворювань застосовують відразу кілька імуномодуляторів. Наприклад, імуномодулятори від папілом можуть призначатися для місцевого, системного застосування або вводитися безпосередньо в місце наростів.
Чому призначають імуномодулятори після хіміотерапії чи трансплантації?
Хіміотерапія може пошкоджувати як ракові, а й здорові клітини. Зниження кількості імунних клітин призводить до порушення роботи імунної системи, тому імуномодулятори можуть призначатися в онкології для відновлення ослабленого імунітету та запобігання ускладненням (наприклад, інфекцій). Прийом імуномодулюючих засобів після трансплантації (наприклад, стовбурових клітин або внутрішніх органів) допомагає знизити ризик відторгнення.
Чи можна приймати імуномодулятори при вагітності та грудному вигодовуванні?
Багато імуномодуляторів не протипоказані при вагітності та грудному вигодовуванні. Однак рішення про призначення препаратів приймає лікар з урахуванням потенційного ризику ускладнень та очікуваного терапевтичного ефекту.
Чи призначають дітям імуномодулятори?
Імуномодулятори можуть призначатися для дітей будь-якого віку, зокрема до одного року. Наприклад, імуномодулятори можуть використовуватися для лікування інфекцій вуха, горла, носа та інших органів дихальної системи. Перед призначенням імуномодулятора для дитини лікар приймає до уваги перелік протипоказань та ризик побічних ефектів.
Чи корисні імуномодулятори для людей похилого віку?
Імуномодулятори можуть бути корисними для людей похилого віку (наприклад, при інфекційних або онкологічних захворюваннях), особливо у випадках, коли інші методи терапії не дають необхідних результатів. Для пацієнтів усіх вікових категорій застосовується єдиний принцип призначення імуномодуляторів: очікуваний лікувальний ефект має перевищувати потенційний ризик ускладнень.
Чим можуть бути небезпечні імуномодулятори?
Небезпека імуномодуляторів може бути пов'язана з підвищеним ризиком висипу на шкірі, втрати апетиту, діареї, нудоти, блювання, сонливості та занепаду сил. Інші побічні ефекти прийому імуномодуляторів можуть включати:
- утруднене дихання;
- лихоманку;
- запаморочення;
- головний біль;
- тремор кінцівок;
- біль у м'язах або суглобах;
- набряки;
- алергічні реакції;
- аритмію, перепади артеріального тиску;
- загострення цукрового діабету чи інфекційних захворювань (наприклад, симптоми можуть загострюватися у разі безконтрольного використання імуномодуляторів при СНІДі);
- збільшення ваги тіла;
- випадіння волосся;
- остеопороз;
- гормональні збої.
Імовірність виникнення побічних ефектів залежить від складу, схем прийому імуномодуляторів, а також від індивідуальних особливостей організму. При появі будь-яких незвичних симптомів у дітей або дорослих рекомендується припинити прийом препаратів і записатися на консультацію до сімейного лікаря, педіатра або терапевта.
Кому протипоказані імуномодулятори?
Імуномодулятори протипоказані при індивідуальній непереносимості (підвищеної чутливості до компонентів препаратів). Інші протипоказання до прийому імуномодуляторів можуть включати:
- гострі інфекції;
- ниркову або печінкову недостатність;
- зловживання алкоголем;
- захворювання крові, серця чи судин в анамнезі;
- виразки у порожнині рота;
- виразкові захворювання шлунка чи кишківника в активній формі;
- недавні операції чи вакцинацію.
При деяких захворюваннях (наприклад, при кандидозі) імуномодулятори можуть не призначатись через відсутність достатньої доказової бази ефективності та безпеки застосування препаратів. Також необхідно брати до уваги вікові обмеження (багато імуномодуляторів призначено тільки для дорослих). Повний перелік протипоказань зазначається в інструкціях.
Як краще приймати імуномодулятор – для профілактики чи під час хвороби?
Імуномодулятори можуть призначатися як для профілактики, так і під час лікування (наприклад, інфекційних захворювань). Якщо людина хворіє, імуномодулятори можуть допомогти відновити імунний баланс та посилити захисні механізми організму. Період прийому препаратів призначає лікар з урахуванням результатів діагностики.
Чому не призначають імуномодулятори при гострих інфекціях чи загостреннях аутоімунних захворювань?
Імуномодулятори можуть бути протипоказані при гострих інфекціях або загостреннях аутоімунних захворювань через підвищений ризик посилення симптомів та неконтрольованих реакцій з боку імунної системи (наприклад, ушкодження здорових тканин). Основним фактором на користь застосування альтернативних методів терапії є недостатня вивченість наслідків застосування імуномодуляторів при загостреннях захворювань, що супроводжуються змінами імунної відповіді.
Як імуномодулятори взаємодіють із іншими препаратами?
Імуномодулятори можуть посилювати, послаблювати чи впливати на дію інших препаратів. Перелік вивчених взаємодій зазвичай вказується в інструкціях до медикаментів та враховується лікарем при складанні курсу лікування. Наприклад, одночасний прийом окремих видів імуномодуляторів з вакцинами, протизапальними або протипухлинними препаратами може призвести до послаблення імунної системи та загострень інфекцій.
Яка оптимальна тривалість курсу прийому імуномодуляторів?
Тривалість курсу прийому імуномодуляторів зазвичай становить від кількох тижнів до кількох років. Схеми імуномодулюючої терапії підбираються індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням динаміки симптомів та даних, отриманих під час діагностики. Наприклад, тривалість курсу прийому імуномодуляторів зниження частоти загострень при хронічному бронхіті становить щонайменше півроку. Для контролю стану пацієнтів, які приймають імуномодулятори, проводяться періодичні огляди педіатра, терапевта чи імунолога.
Як підвищити імунітет без імуномодуляторів?
Імунітет можна підвищити без імуномодуляторів, дотримуючись принципів здорового способу життя. Способи підвищення імунітету без ліків можуть включати:
- щоденну фізичну активність (наприклад, аеробні вправи, прогулянки чи пробіжки тривалістю щонайменше 30-60 хвилин);
- контроль маси тіла;
- нормалізацію сну;
- відмова від куріння та алкоголю.
Також важливо підтримувати водний баланс організму, вживаючи не менше двох літрів води на добу та збалансовано харчуватися. Рекомендується регулярно вживати фрукти, овочі, насіння, горіхи, жирну рибу, цільнозернові продукти, м'ясо та молокопродукти з низьким вмістом жиру, обмежити споживання насичених жирів, солі та цукру.
Які вітаміни пити для підвищення імунітету?
Для підвищення імунітету лікар може призначити вітаміни A, B6, C, D і E, оскільки дефіцит незамінних поживних речовин є однією з причин підвищеної вразливості організму до інфекцій. При необхідності прийом вітамінних БАДів-імуномодуляторів може доповнюватися мінералами, що сприяють зміцненню імунної системи (зокрема, цинку та селену).
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Сімейна медицина в Дитячому відділенні в Миколаєві
Сімейна медицина ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
При аутоімунному тиреоїдиті імуномодулятори не призначають. Основним методом лікування захворювання є замісна гормональна терапія.
Вітамін D можна приймати як імуномодулятор за призначенням лікаря. Хоча вітамін D не є класичним імуномодулятором, призначеним для лікування конкретних захворювань, він підтримує імунну систему, сприяє адекватній реакції організму на інфекції та допомагає зменшувати запалення. При дефіциті вітаміну D може підвищуватися ризик розвитку імунологічних порушень.
Ехінацея, що приймається для підтримки імунітету, може демонструвати антибактеріальну активність, зменшувати запалення та полегшувати симптоми при застуді. Однак дослідження імуномодулюючих властивостей ехінацеї переважно проводилися на тваринах, тому отримані висновки не є остаточними.
Часник може впливати на функцію імунних клітин. Однак властивості часнику як перспективного натурального імуномодулятора (наприклад, для застосування при грипі та застуді) є недостатньо вивченими, тому потрібні додаткові дослідження.
Деякі імуносупресивні препарати (зокрема, тіопурини, що використовуються при хворобі Крона) можуть підвищувати ймовірність розвитку лімфоми. Однак для більшості імуномодуляторів відсутні дослідження, що підтверджують вплив препаратів на ризик виникнення раку.
Перш ніж піти, оцініть статтю – нам важливо знати вашу думку!
Дякуємо за вашу оцінку!
Вероніка
6 днів тому
