Чому виникає хронічний тазовий біль і як його зняти?

Що таке хронічний тазовий біль?

Хронічний тазовий біль — це різновид болю в ділянці тазу, який зберігається або рецидивує протягом як мінімум трьох місяців. Якщо тривалість больового синдрому становить менше трьох місяців, діагностується гострий тазовий біль.

Чому бувають тазові болі у жінок?

Хронічний тазовий біль спостерігається приблизно у 4-16% жінок. Причини тазового болю у жінок можуть включати:

• хвороби шлунково-кишкового тракту (закреп, діарею, целіакію, синдром подразненого кишківника, дивертикуліт, коліт, апендицит, хвороба Крона, кишкову непрохідність, новоутворення, абсцеси);
• порушення у функціонуванні опорно-рухового апарату (міжхребцеві грижі, набряк лобкового суглоба, пахові грижі, переломи тазу, спазми тазових м'язів, спайки в малому тазі, перенапругу або запалення м'язів тазового дна);
• міофасціальний синдром, який проявляється інтенсивним болем у м'язах навколо хребта;
• захворювання сечовивідних шляхів (цистит, сечокам'яну хворобу, пухлини сечового міхура, дивертикул уретри);
• психічні розлади (тривожність, депресію, тривалий стрес, порушення психіки, пов'язані із вживанням психоактивних речовин);
• неврологічні порушення (нейропатичний тазовий біль, абдомінальну мігрень, невралгію статевого нерва);
• судинні патології (варикоз, що вражає вени навколо органів малого тазу, аневризму аорти);
• дисменорею (матковий біль до або під час менструації);
• ендометріоз (тазовий біль при ендометріозі супроводжує розростанням клітин ендометрію — внутрішньої оболонки матки);
• фіброміалгію;
• гінекологічні пухлини (фіброму, міому матки, кісту або рак яєчників, матки або шийки матки);
• інфекції, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ);
• сексуальне чи фізичне насилля;
• генетичну схильність;
• вагітність (внутрішньоматкову та позаматкову), викидень, відшарування плаценти, передчасні пологи.

Періодичне посилення болю в ділянці тазу у жінок може спостерігатися на тлі овуляції та менструальних спазмів. Тазовий біль може виникати після операції з видалення одного або обох яєчників. При синдромі тазового болю у жінок необхідна консультація гінеколога. 

Які причини синдрому хронічного тазового болю у чоловіків?

Причини появи тазового болю у чоловіків можуть збігатися з факторами ризику синдрому у жінок. Додаткові причини хронічних тазових болів у чоловіків включають:

• підвищений тонус гладких м'язів простати;
• аутоімунні захворювання, при яких імунна система ушкоджує клітини простати;
• низький рівень тестостерону.

Тазовий біль може посилюватися на тлі подразнення та запалення передміхурової залози. Простатит, що є однією з причин хронічного болю в промежині у чоловіків, може бути бактеріальним і небактеріальним. Для діагностики та лікування тазових болів у чоловіків потрібно записатися на прийом до уролога.

Як зрозуміти, що у вас синдром хронічного тазового болю?

Тазовий біль переважно відчувається в нижній частині живота. Симптоми синдрому тазового болю можуть включати:

• лихоманку чи озноб;
• болісне сечовипускання;
• закреп, діарею, здуття живота;
• ректальну або вагінальну кровотечу.

Болі можуть поширюватися на пах або стегна і супроводжуватися нудотою, блюванням, запамороченням або непритомністю. У жінок синдром також може виявлятися менструальними болями.

Як відчувається синдром тазового болю?

Біль у ділянці таза у жінок і чоловіків може вражати нижню частину живота, відчуватися спереду, ззаду, збоку або охоплювати всю ділянку навколо таза. Типи тазового болю включають:

• ріжучий або пекучий біль у промежині, що виникає раптово;
• біль, що починається повільно, але довго не минає;
• тупий біль, який може доповнюватися відчуттям тиску та тяжкості;
• спазматичний або пульсуючий біль, який може періодично з'являтися та зникати;
• хвилеподібний біль із непостійною інтенсивністю.

Біль може посилюватися при тривалому перебуванні у сидячому або стоячому положенні. Синдром тазового болю також може загострюватися під час сексу, дефекації чи сечовипускання.

Чи може тазовий біль бути психосоматичним?

Крім фізіологічних причин, механізми виникнення та сприйняття тазового болю можуть бути пов'язані з когнітивними та психологічними факторами. З точки зору психосоматики, загострення тазового болю можуть виникати на тлі депресії, підвищеного занепокоєння чи тривожних розладів.

У деяких людей можуть з'являтися нав'язливі думки, а також почуття безпорадності та песимізму щодо повторюваного синдрому. Вплив психоемоційних порушень на частоту та інтенсивність тазового болю потребує подальшого вивчення під час наукових досліджень.

Як діагностують синдром тазового болю?

У разі виникнення тазового болю необхідно пройти обстеження. Методи діагностики синдрому тазового болю можуть включати:

• огляд;
• пальпацію живота;
• лабораторні аналізи крові, калу та сечі;
• УЗД тазових органів;
• лабораторні дослідження мазків з уретри (на наявність ЗПСШ);
• рентгенографію черевної порожнини та тазу;
• лапароскопію (ендоскопічне дослідження черевної порожнини та тазових органів через мініатюрні розрізи черевної стінки);
• комп'ютерну томографію.

Діагностика може доповнюватися цистоскопією (оглядом сечового міхура за допомогою цистоскопа) та колоноскопією (інструментальним дослідженням кишківника колоноскопом). Жінкам репродуктивного віку також може проводитись тест на вагітність. 

Який лікар займається лікуванням тазового болю?

При підозрі на хронічний тазовий біль жінкам знадобиться огляд гінеколога, чоловікам — уролога. При переважанні болю в промежині та задньому проході потрібен огляд проктолога. Якщо біль зосереджений у животі, необхідна консультація гастроентеролога, а при супутніх симптомах психічних розладів — психіатра.

Які існують методи лікування синдрому хронічного тазового болю?

Схема терапії хронічного тазового болю підбирається з урахуванням результатів діагностики. Методи лікування синдрому хронічного тазового болю можуть включати:

• нестероїдні протизапальні препарати;
• антибіотики (при бактеріальних інфекціях);
• гормональну терапію (при рецидивуючому типі болю);
• м'язові релаксанти (при перенапрузі м'язів у ділянці таза);
• антидепресанти, протисудомні засоби (при невропатії);
• опіоїдні анальгетики (за відсутності ефекту від інших груп препаратів);
• когнітивно-поведінкову терапію (при стресі);
• місцеві ін'єкції кортикостероїдів (у разі ушкодження нервів).

При тяжкому перебігу синдрому хронічного тазового болю можуть призначатися периферичні нервові блокади. Біль, що поширюється на м'язову та сполучну тканини, піддається фізіотерапії, до якої можуть належати масаж, розтягнення та вправи, спрямовані на розслаблення м'язів.

Що буде, якщо не лікувати синдром хронічного тазового болю?

Болі в ділянці таза можуть негативно впливати на працездатність та витривалість до навантажень. Інші ускладнення синдрому хронічного тазового болю можуть включати:

• підвищення занепокоєння та хронічний стрес;
• порушення сну;
• сексуальні розлади.

На тлі тривалого лікування тазового болю може розвинутись терпимість організму до знеболювальних препаратів. Як наслідок, виникає необхідність збільшення дозування медикаментів, яке може спровокувати побічні ефекти та додаткові проблеми з тазовим дном.

Як зняти тазовий біль у домашніх умовах?

Зняти біль у тазі та промежині в домашніх умовах можна за допомогою нестероїдних протизапальних препаратів, призначених лікарем. Ліки можуть зменшити запалення та набряки, що виникають при синдромі хронічного тазового болю. Інші методи, що допомагають зняти тазовий біль, можуть включати:

• нормалізація ваги (сприяє зниженню навантаження на м'язи та суглоби);
• контроль за поставою;
• використання грілки, гарячої ванни;
• відмова від куріння та вживання алкоголю;
• розслаблюючі практики (наприклад, йога або медитація можуть допомогти нормалізувати сон, знизити стрес та напругу).

При хронічному тазовому болю після дозволу лікаря також можна виконувати фізичні вправи. Щоденна фізична активність допомагає покращити місцевий кровообіг та зменшити дискомфорт в органах тазового дна.

Які вправи допомагають при хронічному тазовому болі?

Крім полегшення болючого синдрому, вправи допомагають знизити тонус м'язів тазового дна. Для найкращого результату рекомендується виконувати їх щодня, контролюючи, щоб дихання було глибоким та розміреним.

Остання вправа протипоказана при болях у колінах. Інтенсивність навантажень у рамках фізіотерапії тазового дна рекомендується попередньо погодити з лікарем.

Чи можуть бути тазові болі після видалення матки?

У 21-40% жінок, які перенесли операцію видалення матки (гістеректомію), можуть виникати тазові болі після хірургічного втручання. Імовірність появи хронічного тазового болю підвищується на тлі депресії, яка передувала операції. Щоб уникнути побічних ефектів видалення матки, потрібно провести комплексну діагностику роботи сечовидільної, травної, нервової систем та опорно-рухового апарату, що дозволить виявити супутні патології.

Синдром тазового болю та тазова невралгія — це те саме?

Тазова невралгія — це хронічний тазовий біль, спричинений подразненням або ушкодженням статевого нерва. Статевий нерв проходить від задньої частини таза до всіх м'язів і шкіри в ділянці статевих органів, а його пошкодження або здавлювання може викликати біль, що пече, коле або стріляє. Невралгія статевого нерва може відчуватися в сідницях, промежині, ділянці геніталій та посилюватись у сидячому положенні. При тазовій невралгії потрібна консультація невролога.

Чи можна займатись спортом, якщо болить таз?

За відсутності лікарських протипоказань, підтримання високого рівня фізичної активності може сприяти зміцненню м'язів, суглобів, нормалізації кровообігу та зменшенню дискомфорту в ділянці таза. Якщо заняття спортом посилюють тазовий біль, потрібно переглянути інтенсивність навантажень.

Чи можна терпіти біль у тазовій ділянці?

Біль у тазовій ділянці може бути симптомом інфекцій сечовивідних шляхів, патологій шлунково-кишкового тракту, а також запалень та пухлин внутрішніх органів. Ігнорування болю може призвести до переходу захворювання, яке його спровокувало, на більш важку стадію, що супроводжується високим ризиком ускладнень.

Щодовше у людини болить тазове дно, то вища ймовірність розвитку вторинних больових синдромів, які можуть складніше піддаватися лікуванню. При виникненні тазового болю рекомендується пройти обстеження та призначений курс терапії.