Видалення пілонідальної кісти в Дніпрі

Пілонідальна кіста — це хронічне захворювання, яке проявляється у вигляді невеликої порожнини в ділянці куприка у верхній частині сідниць. У порожнині скупчується волосся і шкірне сало. Інші назви патології: кіста куприка, пілонідальний синус, епітеліально-куприковий хід, міжсіднична пілонідальна хвороба. Захворювання часто супроводжується запаленням і нагноєнням, особливо в разі потрапляння інфекції в порожнину. Пілонідальна кіста потребує спостереження і, в більшості випадків, хірургічного лікування для запобігання рецидивам та ускладненням.

Пройти діагностику й видалити пілонідальну кісту куприка в Дніпрі можна в медичному центрі «ОН Клінік Дніпро». Запис на прийом до хірурга ведеться цілодобово.

Причини появи кісти куприка

Основна передумова до появи патологічної порожнини — вростання волосся в шкіру. Інші причини пілонідальної кісти:

• спадкові чинники;
• особливості будови шкіри;
• запалення потових залоз або волосяних цибулин у крижовій зоні;
• постійний тиск на область куприка;
• малорухливий спосіб життя;
• надмірна пітливість;
• щільне оволосіння зони крижів.

Найчастіше трапляються кісти на куприку у чоловіків молодого віку, і патологія у них має тенденцію до рецидиву. Кіста на куприку у жінок розвивається рідше через менше оволосіння і тонший епідермальний шар, що знижує ризик вростання волосся в шкіру і зменшує ймовірність розвитку хронічного запалення.

Причина утворення вродженої кісти куприка — наявність куприкового епітеліального ходу, вузького каналу, який формується під час внутрішньоутробного розвитку. У нормі він зникає до моменту народження або незабаром після нього. Однак іноді канал зберігається, залишаючись прихованим під шкірою в ділянці куприка. Згодом куприковий епітеліальний хід може ставати джерелом проблем, оскільки його клітини продовжують виробляти секрет, який поступово накопичується в порожнині, розтягуючи її стінки.

Симптоми пілонідальної кісти

Патологія часто проявляється як ущільнення між сідницями, почервоніння або невелика ямка над куприком з отвором, через який можуть виділятися гній або кров. Інші симптоми пілонідальної кісти:

• почервоніння і набряк шкіри;
• больові відчуття в ділянці крижів, що посилюються під час сидіння або нахилів;
• шишка на куприку або болісне ущільнення між сідницями, яке може поступово збільшуватися;
• підвищення температури тіла (у разі гнійної кісти куприка);
• загальна слабкість, особливо в разі розвитку абсцесу.

Кіста куприка небезпечна можливими ускладненнями. Нагноєння кісти куприка може призвести до утворення абсцесу — порожнини, заповненої гноєм. Стан супроводжується набряком, почервонінням шкіри та різким пульсуючим болем, що не дає можливості сидіти або лежати на спині. У запущених випадках абсцес може прорватися, що тимчасово зменшує біль, але створює ризик для подальшого інфікування.

У разі тривалого запалення кіста куприка може трансформуватися в хронічний стан. За хронічного перебігу захворювання утворюються свищові ходи — канали, через які періодично виділяється гній. Свищі можуть відкриватися назовні або в прилеглі органи, що сприяє поширенню інфекції.

Кіста в ділянці куприка може ускладнитися флегмоною — дифузним, розлитим гнійним запаленням, яке поширюється на навколишні тканини і навіть кістки. Флегмона крижової ділянки потребує невідкладної хірургічної допомоги, оскільки інфекція може проникнути в кровотік і спричинити сепсис.

Види пілонідальної кісти

Провісником розвитку пілонідального синуса слугує пілонідальна ямка — невелике заглиблення на шкірі в ділянці крижів. Види сформованої кісти куприка:

• гострий пілонідальний синус — характеризується раптовим запаленням, різким болем, набряком і почервонінням шкіри в ділянці куприка, може супроводжуватися нагноєнням і, за відсутності лікування, часто призводить до утворення абсцесу. Гостра форма потребує розтину кісти куприка для видалення гнійного вмісту й очищення порожнини;
• хронічний пілонідальний синус — супроводжується періодичними рецидивуючими запаленнями і нерідко призводить до формування норицевих ходів, через які може виділятися гній;
• пілонідальна кіста з абсцесом (утворення порожнини, наповненої гноєм) — супроводжується підвищеною температурою, сильним болем, почервонінням і набряком крижової зони;
• пілонідальна кіста без абсцесів — часто не спричиняє гострих симптомів і може тривалий час залишатися непоміченою, проте має високий ризик розвитку запалення та нагноєння в майбутньому.

Для запущеної кісти куприка характерні множинні свищові ходи, постійне виділення гною і рубцювання тканин навколо порожнини. Лікування важкої форми вимагає складного, часом багатоетапного, хірургічного втручання і тривалого відновлення.

Діагностика кісти куприка в Дніпрі

Постановка діагнозу складається з декількох етапів, що дають змогу лікареві визначити наявність порожнини, стадію запалення і можливі ускладнення. Діагностика пілонідальної кісти може включати:

• фізикальний огляд і збір анамнезу. На первинному прийомі хірург оглядає ділянку куприка, виявляючи наявність ущільнень, шишок і норицевих отворів. Лікар пальпує зону ураження, щоб оцінити щільність, ступінь запалення і болючість тканин;
• УЗД. Якщо пілонідальний синус не виявляється візуально або потребує уточнення структури, лікар може призначити ультразвукову діагностику. УЗД дає змогу виявити порожнину, наявність гнійного вмісту, оцінити глибину ураження і норицеві ходи, якщо вони присутні;
• КТ або МРТ. Методи можуть бути корисними для детального дослідження синусних порожнин у разі хронічних, запущених або рецидивуючих кістозних процесів із множинними норицевими ходами;
• аналіз крові. У випадках вираженого запалення або підозри на абсцес допоможе оцінити рівень запальних маркерів (лейкоцитів, С-реактивного білка).

Своєчасне обстеження дає змогу виявити кісту куприка на початковій стадії, до розвитку абсцесів і свищових ходів. Рання діагностика дає можливість почати лікування за мінімального запалення, що зменшує обсяг хірургічного втручання і знижує ризик повторного утворення порожнини.

Хірургічне лікування пілонідальної кісти в Дніпрі

У відділенні хірургії медичного центру «ОН Клінік Дніпро» видалення куприкового синуса виконують методом відкритої операції. Перед втручанням пацієнт має здати комплекс аналізів крові та сечі, тести на інфекції (ВІЛ, сифіліс, гепатити, COVID), пройти консультацію терапевта і зробити ЕКГ.

Напередодні ввечері та в день операції не можна вживати їжу. Утриматися від пиття води слід за дві години до процедури.

Хірургічне втручання проводять під спінальною анестезією з внутрішньовенною седацією — пацієнт залишається у свідомості, але не відчуває болю в нижній частині тіла. Хід операції з видалення пілонідальної кісти:

1. Пацієнт розміщується на операційному столі в положенні лежачи на животі. Ділянку куприка дезінфікують, потім хірург позначає контури кісти і свищевих ходів для точного висічення.
2. Ходи кісти фарбують спеціальним барвником («синькою»), щоб точно позначити межі уражених тканин і знизити ризик залишення прихованих ділянок запалення.
3. Хірург акуратно висікає порожнину разом з усіма свищовими ходами єдиним блоком. Операція з висічення пілонідальної кісти куприка єдиним блоком передбачає повне видалення ураженої ділянки разом із норицевими ходами та запаленими тканинами цілком, не розрізаючи порожнину і не очищаючи її вміст окремо. Метод дає змогу видалити всю патологічно змінену тканину, мінімізуючи ризик повторного нагноєння і рецидивів, оскільки залишки гною і запальних елементів видаляють разом із пілонідальним синусом.
4. Після видалення порожнини зі свищами лікар проводить гемостаз (зупинку кровотечі) і зашиває рану.
5. Одразу після накладення швів накладається стерильна пов'язка, необхідна для захисту післяопераційної ділянки від інфекції, зниження ризику забруднення і забезпечення комфортних умов для загоєння. Пов'язка допомагає контролювати можливі виділення з рани і полегшує подальші обробки швів у стаціонарі.

Операція триває близько години, потім пацієнт переводиться в палату. Протягом трьох днів він перебуває в стаціонарі під наглядом медичного персоналу для контролю за процесом загоєння і запобігання можливих ускладнень.

У деяких випадках лікар може відправити зразок пілонідальної кісти на гістологію. Мікроскопічне дослідження дає змогу підтвердити діагноз і виключити злоякісні процеси, оскільки пілонідальні синуси зрідка бувають пов'язані з більш серйозними патологічними змінами тканин.

Реабілітація після видалення кісти куприка

У період загоєння важливо запобігти інфікуванню рани, розходженню швів і рецидиву захворювання. Реабілітація після висічення пілонідальної кісти може включати:

• догляд за раною;
• регулярні перев'язки;
• дотримання режиму малої рухливості;
• виключення фізичних навантажень протягом першого місяця.

Повне загоєння зазвичай відбувається протягом шести тижнів. У відновлювальний період необхідно приділяти увагу гігієні куприкової зони та запобіганню вростання волосся в ділянці шва.

Записатися на консультацію хірурга для діагностики та лікування пілонідальної кісти куприка в Дніпрі в медичному центрі «ОН Клінік Дніпро» можна за телефоном, вказаним на сайті, або через форму запису на прийом.