Що належить до чоловічої сечостатевої системи?
У будові сечостатевої системи в чоловіків присутні зовнішні та внутрішні органи, що виконують репродуктивну та сечовидільну функції. Призначення сечостатевої системи чоловіків:
- вироблення та зберігання сперматозоїдів (чоловічих репродуктивних клітин) і сперми (сім'яної рідини);
- виділення сечі;
- секреція статевих гормонів.
Зовнішніми органами чоловічої сечостатевої системи є пеніс, мошонка та яєчка. Вони відіграють ключову роль у процесі розмноження та забезпеченні виведення сечі з організму.
Пеніс — це чоловічий статевий орган, що містить безліч чутливих нервових закінчень. Статевий член складається з кореня (основи), тіла та головки з сечовипускальним каналом (уретрою). Особливість будови статевого члена полягає в тому, що під час ерекції печеристі тіла тиснуть на частину уретри, якою тече сеча. У результаті потік сечі блокується, і під час оргазму виділяється тільки сперма. Довжина статевого члена в середньому становить близько 8,9 см у не ерегованому стані та приблизно 13 см під час ерекції.
Мошонка — це мішкоподібний орган, що знаходиться під коренем пеніса, містить яєчка, а також нерви та кровоносні судини. Мошонка захищає яєчка та підтримує постійну температуру в діапазоні 36-37 градусів Цельсія. Спеціальні м'язи в стінці мошонки дають змогу їй скорочуватися та розслаблятися. Під час скорочення мошонки яєчка підтягуються до тіла для отримання тепла та мінімізації ризику пошкоджень, а під час розслаблення — віддаляються для охолодження.
Яєчка (тестикули) — це парні овальні органи в чоловіків, які розташовані в мошонці і за розміром нагадують великі оливки. Сім'яний канатик утримує яєчка на місці та постачає їх кров'ю. У більшості випадків яєчка розташовані ліворуч і праворуч від мошонки. Яєчка виробляють тестостерон і виробляють сперму. Усередині яєчок знаходяться сім'яні канальці, які виробляють сперматозоїди.
На задньому боці кожного яєчка розташовується епідидиміс (придаток). Трубчастий орган переносить і зберігає сперматозоїди, які виробляють яєчка, а також доводить їх до зрілого стану (сперматозоїди, які надходять з яєчок, є незрілими і не можуть запліднити яйцеклітину).
Внутрішні органи чоловічої сечостатевої системи необхідні для фільтрації крові, видалення відходів і надлишків рідини, а також для вироблення і транспортування сперми. Нирки, сечоводи, сечовий міхур і уретра відповідають за сечовиділення, в той час як передміхурова залоза, насіннєві бульбашки і сім'явивідні протоки відіграють ключову роль у репродуктивній функції. Внутрішні органи чоловічої сечостатевої системи:
- нирки;
- сечоводи;
- сечовий міхур;
- сечовипускальний канал;
- сім'явивідна протока;
- сім'яні пухирці;
- передміхурова залоза;
- куперові (бульбоуретральні) залози.
Сечовипускальний канал, сечовий міхур, сечоводи та нирки складають сечовидільну систему. Дві нирки, розташовані в задній частині живота, трохи нижче грудної клітки, фільтрують кров і виробляють сечу (у середньому один-два літри на добу). Кожна нирка відповідає розміру кулака.
Сечоводи являють собою дві тонкі трубки всередині таза, які переносять сечу з нирок у сечовий міхур. Довжина кожного з сечоводів становить близько 23 см.
Сечовий міхур накопичує й утримує сечу до сечовипускання. Порожнистий орган, що складається з м'язів, збільшується під час наповнення сечею і зменшується під час спорожнення. Середній об'єм сечового міхура в чоловіків становить 500 мл.
Сечовипускальний канал проходить через центральну частину передміхурової залози та виводить з чоловічого організму сечу. Також за рахунок скорочення м'язів, розташованих уздовж чоловічих статевих органів, під час оргазму через уретру виштовхується сперма.
Сім'явивідна протока — це довга м'язова трубка, яка йде від придатка яєчка в порожнину таза, відразу за сечовим міхуром. Сім'явивідна протока транспортує зрілу сперму в уретру для підготовки до еякуляції.
Насіннєві міхурці — це мішкоподібні утворення, які прикріплюються до сім'явиносних проток біля основи сечового міхура. Вони виробляють до 80% насіннєвої рідини, включно з фруктозою. Фруктоза є джерелом енергії для сперматозоїдів і допомагає їм зберігати рухливість.
Передміхурова залоза (простата) — це залоза, яка розташована під сечовим міхуром, перед прямою кишкою. Простата, яка за розміром приблизно відповідає волоському горіху, додає поживний секрет до еякуляту.
Куперові залози, кожна з яких за розміром відповідає горошині, розташовані по обидва боки уретри, під простатою. Вони виробляють прозору, слизьку рідину, що потрапляє в сечовипускальний канал. Рідина змащує уретру та нейтралізує кислоти, які можуть залишитися в ній після сечовипускання.
Робота чоловічої сечостатевої системи залежить від гормонального фону. Гормони — це хімічні речовини, що регулюють активність клітин і органів. Перелік основних гормонів, що впливають на чоловічу репродуктивну функцію, включає фолікулостимулюючий гормон, лютеїнізуючий гормон і тестостерон. Тестостерон є основним чоловічим статевим гормоном, від якого залежать ріст м'язової маси, розподіл жиру в організмі, розвиток кісткової тканини та статевий потяг (лібідо).
Які захворювання впливають на здоров'я сечовидільної системи в чоловіків?
Поставте своє питання Урологу «ОН Клінік»
Спосіб життя та захворювання є основними чинниками, що впливають на здоров'я чоловічої сечовидільної системи. Чоловічі хвороби можуть мати інфекційну та неінфекційну етіологію (механізми виникнення).
Інфекції сечовивідних шляхів
Інфекції сечовивідних шляхів можуть вражати нирки, сечовий міхур, сечоводи та уретру. Симптоми інфекцій сечовивідних шляхів:
- біль у боці, животі, ділянці таза, пенісі або попереку;
- дискомфорт або тиск у нижній частині таза;
- помутніння сечі, поява різкого запаху;
- часте або болісне сечовипускання;
- нетримання сечі;
- кров у сечі (гематурія);
- висока температура;
- озноб;
- занепад сил;
- нудота і блювання.
Мікроорганізми, що спричиняють інфекційні хвороби сечовивідних шляхів, зазвичай проникають через уретру та можуть інфікувати сечовий міхур, а також нирки. Понад 90% інфекцій сечового міхура провокуються кишковою паличкою, що мешкає в товстому кишечнику. Факторами ризику виникнення інфекцій сечовивідних шляхів можуть бути недотримання правил чоловічої інтимної гігієни, незахищений секс, дотик до заражених поверхонь (наприклад, до унітазу), встановлення катетера, камені в нирках, збільшена простата чи ослаблена імунна система.
Гіперактивність сечового міхура
Гіперактивний сечовий міхур — це сукупність симптомів, за яких збільшується частота позивів до сечовипускання. Поширеними симптомами гіперактивності сечового міхура є нічні позиви, почастішання сечовипускання та нетримання сечі. Причини появи синдрому гіперактивного сечового міхура можуть включати:
- травми живота;
- зараження інфекціями;
- пошкодження нервів;
- зайву вагу;
- зловживання ліками, кофеїном і алкоголем.
До групи підвищеного ризику входять пацієнти старше 65 років. Якщо не лікувати гіперактивність сечового міхура, його м'язи можуть ослабнути, а тканини тазового дна — потоншати.
Камені в нирках
Камені в нирках (сечокам'яна хвороба) — це скупчення кристалів, які утворюються з мінералів та інших речовин у сечовивідних шляхах. Розміри каменів (конкрементів), які виявляють у кожного десятого чоловіка, варіюються від часток міліметра до кількох сантиметрів. Більшість каменів виходять з організму з сечею самостійно, але великі конкременти можуть спричиняти інтенсивний біль під час травмування органів сечовидільної системи, кровотечі та блокування відтоку сечі.
Найпоширенішим симптомом каменів у нирках є тупий, гострий або нападоподібний біль у попереку, животі, боці або паху. Інші ознаки сечокам'яної хвороби включають неможливість помочитися (навіть за сильних позивів), нудоту, блювання, кров у сечі, лихоманку або озноб. Причини каменів у нирках:
- дефіцит вживаної рідини (або зневоднення);
- зловживання продуктами з високим вмістом білка, цукру або солі;
- тривале приймання препаратів з аскорбіновою кислотою, діуретиків або протисудомних засобів;
- сечокам'яна хвороба в сімейному анамнезі;
- закупорка сечовивідних шляхів.
Ризик розвитку сечокам'яної хвороби також збільшується за цукрового діабету, подагри, гіпертонії, новоутворень нирок, ожиріння та остеопорозу. Камені в нирках можуть призвести до пієлонефриту, гідронефрозу, інфекцій, хронічної хвороби нирок і ниркової недостатності.
Збільшена передміхурова залоза
Збільшення розміру простати (доброякісна гіперплазія передміхурової залози) є поширеною патологією чоловічої сечостатевої системи. Симптоми збільшеної передміхурової залози:
- уповільнене або утруднене сечовипускання;
- раптові позиви до сечовипускання (зокрема вночі);
- неможливість повністю спорожнити сечовий міхур;
- біль після еякуляції або під час сечовипускання;
- зміна кольору та запаху сечі.
Якщо простата збільшується в розмірах, вона може перешкоджати проходженню сечі та еякуляту через уретру. До 60 років близько 50% чоловіків можуть мати симптоми гіперплазії передміхурової залози. Одними з факторів ризику гіперплазії простати можуть бути гормональні збої (зокрема, низький рівень тестостерону).
Які захворювання впливають на здоров'я репродуктивної системи в чоловіків?
На розвиток хвороб чоловічої репродуктивної системи можуть впливати патології, пов'язані із сексуальною функцією, сексуальною активністю і здоров'ям статевого члена. До поширених ускладнень, спричинених захворюваннями чоловічих статевих органів, належить безпліддя.
Еректильна дисфункція
Еректильна дисфункція — це нездатність досягти або підтримувати ерекцію впродовж часу, необхідного для здійснення статевого акту. Еректильна дисфункція може спостерігатися щонайменше в половини пацієнтів віком від 40 до 70 років. Причини еректильної дисфункції:
- місцеві порушення кровообігу;
- високий кров'яний тиск;
- діабет або діабетична невропатія;
- судинні захворювання (наприклад, атеросклероз);
- хвороба Пейроні;
- дефіцит тестостерону.
Еректильна дисфункція також може виникнути на фоні травм статевого члена та органів малого таза, стресу, депресії або безконтрольного прийому медикаментів. Крім цього, ймовірність розвитку еректильної дисфункції збільшується під час вживання алкоголю та куріння.
Проблеми з еякуляцією
Еякуляція — це фізіологічний процес, за якого сперма виділяється з пеніса, коли сексуальне збудження досягає критично високого рівня. Поширені види проблем з еякуляцією:
- передчасна еякуляція;
- затримка еякуляції;
- ретроградна еякуляція (сперма не виводиться через уретру, а потрапляє в сечовий міхур).
Причини проблем з еякуляцією включають рак простати, захворювання щитоподібної залози, діабет, травми спинного мозку, розсіяний склероз, перенесені операції на сечовому міхурі або передміхуровій залозі. Факторами ризику також є шкідливі звички, стрес, депресія, занепокоєння з приводу сексу та безконтрольне приймання медичних препаратів (зокрема, антидепресантів).
Зниження лібідо
Зниження лібідо (статевого потягу або сексуального бажання) може бути короткочасним або довгостроковим. Симптоми зниження лібідо:
- відсутність або згасання інтересу до сексу;
- зменшення сексуальних фантазій або думок про секс;
- відчуття пригніченості або занепокоєння.
Лібідо може знижуватися через проблеми у взаєминах з партнером, стрес, депресію, пережите сексуальне насильство, тривожні розлади, гормональний дисбаланс, шкідливі звички, зловживання ліками або старіння. Захворювання, які можуть призвести до зниження статевого потягу, включають патології нирок, серця, діабет, гіпотиреоз і ревматоїдний артрит.
Пріапізм
Пріапізм — це хвороблива ерекція, яка виникає без сексуального збудження або стимуляції статевого члена та триває понад чотири години. При цьому кров залишається в пенісі. Причини пріапізму:
- анемія;
- лейкемія;
- малярія;
- укуси павуків;
- отруєння чадним газом;
- травми спинного мозку або статевих органів;
- передозування лікарськими препаратами.
Поширеними ускладненнями пріапізму є рубцювання тканин всередині статевого члена та еректильна дисфункція. Пріапізм потребує негайного лікування, яке дає змогу запобігти незворотнім пошкодженням пеніса.
Захворювання, що передаються статевим шляхом
Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), які також називають венеричними хворобами, у більшості випадків розвиваються у чоловіків після незахищеного сексу (без презерватива). Симптоми ЗПСШ у чоловіків:
- набряки, свербіж і печіння в ділянці геніталій;
- виділення з уретри (венеричні захворювання у чоловіків можуть проявлятися виділеннями з кров'ю, гноєм або неприємним запахом);
- біль під час сексу;
- виразки або бородавки на статевому члені, в анусі або прилеглих ділянках шкіри;
- часті або болісні сечовипускання;
- лихоманка й озноб.
Ризик виникнення ЗПСШ збільшується під час контактів з біологічними рідинами (наприклад, кров'ю, сечею, спермою або слиною), а також за недотримання застережних норм, що стосуються виконання ін'єкцій, пірсингу і татуювань. Запущені форми ЗПСШ можуть призвести до безпліддя.
Дріжджові інфекції
Збудниками дріжджової інфекції або молочниці (кандидозу) у чоловіків є грибки роду Candida. Середній показник поширеності захворювання — один випадок на 25 чоловіків. Симптоми дріжджової інфекції:
- почервоніння, біль, набряк, печіння, свербіж і подразнення навколо голівки пеніса, під крайньою плоттю, у зоні яєчок або паху в чоловіків;
- білий наліт на статевому члені і густі виділення, що відрізняються сирною консистенцією і неприємним запахом;
- труднощі з відтягуванням крайньої плоті;
- виразки або пухирі на пенісі;
- лущення шкіри.
Фактори ризику розвитку дріжджових інфекцій включають приймання антибіотиків, подразнення, ушкодження або надмірну зволоженість шкіри, порушення правил гігієни, використання жорсткого мила або його неповне змивання з крайньої плоті. Ще однією причиною кандидозу є секс без презерватива.
Захворювання статевого члена
Серед патологій, що вражають статевий член, найчастіше трапляються розлади еякуляції, пріапізм, баланіт, еректильна дисфункція, хвороба Пейроні, фімоз, парафімоз, переломи та пухлини пеніса. Хвороба Пейроні — це захворювання, що характеризується рубцюванням еректильної тканини, викривленням або зменшенням довжини пеніса.
Баланіт — хвороба, що супроводжується запаленням, набряком, появою безбарвних плям на голівці члена, а також зміною її кольору (голівка може ставати червоною, сірою, білою або фіолетовою). Баланіт може виникати в необрізаних чоловіків через скупчення вологи під крайньою плоттю, яка є ідеальним місцем для росту грибків і бактерій. Іншими причинами баланіту можуть бути інфекції, що передаються статевим шляхом, діабет і недотримання гігієнічних норм.
Фімоз — це патологічний стан, за якого неможливо відтягнути тугу крайню плоть від голівки пеніса. Причинами фімозу в дітей можуть бути вроджені аномалії анатомії статевого члена, у дорослих - шкірні хвороби та ЗПСШ. За парафімозу відтягнута крайня плоть не повертається у вихідне положення над голівкою пеніса. Парафімоз потребує негайного лікування через ризик зупинки припливу крові до статевого члена.
Перелом статевого члена виникає під час механічного впливу на ерегований пеніс (наприклад, під час сильного удару), що призводить до розриву оболонки, яка вкриває печеристі тіла. Перелом пеніса, що супроводжується тріском (хлопком), болем, втратою ерекції, появою синців або крові в сечі, є невідкладним станом.
Рак пеніса — рідкісний тип онкології. На початковому етапі хвороба вражає головку або крайню плоть чоловічого статевого члена. Факторами ризику появи злоякісних пухлин пеніса є вірус папіломи людини, куріння і накопичення смегми через недостатньо ретельну гігієну статевих органів.
Захворювання яєчок
Ознаками захворювань яєчок є ущільнення, припухлості та болі, які можуть поширюватися на мошонку і нижню частину живота. Іншими симптомами хвороб, що вражають яєчка, є кров у спермі (гематоспермія), зміна кольору шкіри мошонки й аномальні відчуття тепла.
| Поширені захворювання яєчок | |
| Назва | Опис |
| Гіпогонадизм | Дефіцит гормонів, що виробляються яєчками |
| Синдром Клайнфельтера | Генетичне захворювання, що супроводжується хромосомними мутаціями |
| Безпліддя | Нездатність зачати дитину через нездатність яєчками виробляти сперматозоїди (або вони виробляються в недостатній кількості) |
| Крипторхізм | Порушення процесу опускання яєчок у мошонку |
| Епідідіміт | Запалення придатка яєчка |
| Кіста, що росте позаду яєчка або над ним | |
| Перекрут яєчка | Невідкладний стан, за якого припиняється кровопостачання перекрученого яєчка |
До числа патологій, що вражають яєчка, також відносять пухлини. Захворювання яєчок можуть виникати внаслідок травм, операцій, інфекцій, запалень, гормональних збоїв або безконтрольного прийому ліків.
Доброякісні та злоякісні новоутворення
Новоутворення яєчок — це ракові або доброякісні пухлини, 90% яких розвивається з зародкових клітин, що виробляють сперматозоїди. Патологія найчастіше виявляється у віці 20-35 років. Симптоми новоутворень у яєчках:
- відчуття тяжкості, набряк або скупчення рідини в мошонці;
- ущільнення на яєчку;
- тупий біль у паху або нижній частині живота;
- біль або дискомфорт у мошонці або яєчках;
- зменшення (атрофія) яєчка.
Рак яєчок трапляється рідко: у середньому діагностується один випадок на 250 пацієнтів. Імовірність виникнення злоякісних пухлин, які можуть мати стрімкий або уповільнений характер розвитку, збільшується за неопущення яєчок і несприятливого сімейного анамнезу. Тип новоутворення можна визначити тільки після проведення діагностики.
Які чинники збільшують ризик виникнення проблем із сечостатевою системою чоловіків?
Для деяких патологій, що вражають чоловічу сечостатеву систему, неможливо встановити точні причини. Фактори ризику виникнення захворювань сечостатевої системи у чоловіків:
- старіння організму;
- онкологія різної локалізації;
- генетичні порушення;
- сексуальні контакти без презерватива;
- недотримання норм гігієни;
- травми;
- отруєння;
- шкідливі звички;
- вживання ліків без попереднього узгодження з лікарем;
- стрес, депресія;
- гормональні збої;
- ожиріння;
- цукровий діабет;
- гіпертонічна хвороба;
- атеросклероз.
Додатковим фактором ризику є вплив радіації (наприклад, під час сеансу променевої терапії) або тепла (зокрема, під час регулярного відвідування саун). Також причинами проблем із сечостатевою системою чоловіків можуть бути супутні захворювання різних систем (зокрема, кровоносної, нервової та ендокринної).
Які загальні симптоми захворювань чоловічої сечостатевої системи?
Поширеними ознаками хвороб репродуктивної системи у чоловіків є виділення зі статевого члена (наприклад, гнійні або кров'янисті). Інші симптоми захворювань чоловічої репродуктивної системи:
- ущільнення, виразки, висип (наприклад, у вигляді плям) на члені та інших геніталіях;
- біль, дискомфорт або набряк у зоні статевих органів, паху або нижній частині живота (симптоми можуть вказувати на запалення сечостатевої системи у чоловіків);
- гематоспермія (поява крові в спермі);
- гематурія (кров у сечі);
- біль або печіння під час сечовипускання (дизурія);
- нетримання сечі.
Ознакою хвороб, що вражають чоловічу репродуктивну систему, також є нездатність досягти і підтримувати ерекцію, достатню для здійснення статевого акту. На початкових стадіях деякі патології можуть протікати безсимптомно, що ускладнює їхню своєчасну діагностику.
До якого лікаря звертатися з проблемами сечостатевої системи у чоловіків?
Для проведення діагностики, лікування та профілактики захворювань сечостатевої системи у чоловіків необхідно записатися на консультацію уролога. Рекомендується проходити огляди не рідше, ніж один раз на рік (особливо після 40 років), а за появи тривожних симптомів (наприклад, пахового болю або свербежу в зоні геніталій) — невідкладно.
Як діагностують захворювання сечостатевої системи у чоловіків?
На прийомі уролог проводить огляд і збирає анамнез (вивчає скарги та чинники, які могли призвести до появи симптомів). Методи діагностики захворювань чоловічої сечостатевої системи:
- пальцеве ректальне дослідження;
- лабораторні аналізи (крові, сечі, сперми, виділень з уретри);
- рентген;
- УЗД органів сечостатевої системи (наприклад, УЗД нирок і сечового міхура);
- комп'ютерна томографія;
- магнітно-резонансна томографія;
- біопсія.
За необхідності уролог направляє пацієнта до інших вузькопрофільних фахівців. Наприклад, у разі появи прищиків на члені або шкірі навколо статевих органів може знадобитися консультація дерматолога.
Як лікують захворювання сечостатевої системи у чоловіків?
Методи терапії хвороб, що вражають чоловічу сечостатеву систему, підбираються з урахуванням результатів діагностики. Способи лікування захворювань сечостатевої системи у чоловіків:
- променева терапія, хіміотерапія (у разі пухлин);
- антибіотики (один з основних методів, що застосовується для терапії інфекційних захворювань сечостатевої системи). Наприклад, лікування протимікробними препаратами може проводитися за виявлення бактерій у сечі;
- гормони (наприклад, за низького рівня тестостерону);
- нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП призначають для зняття болю і запалення, що супроводжують захворювання сечостатевої системи в чоловіків);
- противірусні засоби (одним з показань для їх застосування є герпес на статевому члені);
- ударно-хвильова терапія (може призначатися в разі еректильної дисфункції);
- імунотерапія (показана за ослабленої імунної системи);
- поведінкова терапія (допомагає позбутися передчасної еякуляції).
Якщо захворювання не піддається лікуванню, проте протікає безсимптомно і не несе ризику ускладнень, уролог може обмежитися вичікувальною тактикою (спостереженням). За відсутності ефекту від консервативного лікування (наприклад, недоброякісних новоутворень) проводять хірургічне втручання.
Ймовірність одужання при захворюваннях сечостатевої системи багато в чому залежить від своєчасного початку терапії. Рекомендується утримуватися від самолікування, не терпіти болю і дискомфорту в статевих органах у чоловіків і звертатися до уролога за їхньої появи.
Як запобігти захворюванням сечостатевої системи в чоловіків?
Ключовим елементом профілактичних заходів, від яких залежить чоловіче здоров'я, є безпечний секс (з презервативами). Інші способи профілактики захворювань сечостатевої системи у чоловіків:
- вакцинація (зокрема, від вірусу папіломи людини);
- обрізання (знижує ризик раку статевого члена);
- дотримання правил гігієни статевих органів;
- використання засобів контрацепції;
- відмова від куріння та вживання спиртних напоїв;
- розвиток навичок протидії стресу;
- уникнення перегрівання і переохолодження геніталій;
- підтримання помірної фізичної активності;
- нормалізація ваги;
- збалансоване харчування (зокрема, рекомендується щодня вживати овочі та фрукти, багаті на вітаміни та антиоксиданти, обмежити смажену, копчену та жирну їжу).
Окрім цього, для підтримання здоров'я сечостатевої системи в чоловіків слід вчасно діагностувати та лікувати захворювання різних систем (наприклад, запалення, інфекції чи цукровий діабет). Також важливо уникати травм паху та регулярно проводити самообстеження статевих органів (анатомія чоловіка дає змогу виявляти зовнішні симптоми захворювань сечостатевої системи одразу ж після їхньої появи).
Як проводити самоогляд чоловічих статевих органів?
Регулярний (не рідше одного разу на місяць) самоогляд пеніса, мошонки і яєчок на предмет будь-яких змін є ефективним методом профілактики захворювань чоловічої сечостатевої системи. Самоогляд рекомендується проводити після гігієни статевих органів (тепла вода сприяє розслабленню мошонки). Етапи огляду чоловічих геніталій:
- Оглянути пеніс (зокрема голівку) на наявність новоутворень, висипу, лущення, зміни кольору та форми.
- Підняти пеніс, оглянути мошонку, сім'яні канатики і придатки яєчок (наприклад, можуть виявитися пухлини або ділянки підвищеної щільності).
- Обережно покатати кожне яєчко між пальцями, перевіривши на новоутворення.
Різниця в розмірах яєчок не є патологією. Якщо під час самообстеження виявилися будь-які аномалії (наприклад, ущільнення або пухирці на члені), слід проконсультуватися з урологом.
Чи буває в чоловіків менопауза?
Поняття менопаузи, що означає остаточне припинення менструацій і завершення дітородного періоду, може бути застосовано тільки до жіночого організму. У чоловіків не буває менопаузи, тому вони можуть виробляти сперматозоїди і зберігати фертильність (здатність до відтворення потомства) до 80 років і навіть довше.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Урологія в ОН Клінік Одеса (Таїрова)
Популярні питання
Довжина статевого члена дорослого чоловіка зазвичай становить 6-10 см у спокійному стані та 13-18 см під час ерекції. Колір пеніса нерідко відрізняється від відтінків шкіри на інших ділянках тіла — він може бути більш блідим, рожевим, синім або фіолетовим. Один із показників здоров'я пеніса — відсутність симптомів, що вказують на наявність патологій. Ознаки проблем зі здоров'ям статевого члена:
- синці;
- хворобливий, сверблячий висип;
- виразки, пухирі або папіломи на статевому члені;
- ущільнення, припухлості;
- сильний вигин пеніса;
- відсутність ерекції, складнощі з її досягненням або підтриманням;
- виділення з уретри (наприклад, жовті або зелені).
Під час ерекції може змінюватися не тільки розмір, а й зовнішній вигляд статевого члена. Наприклад, кровоносні судини на пенісі, що виступають, не є відхиленням від нормальної анатомії чоловіка.
Курс лікування в разі печіння в уретрі призначає лікар, оскільки симптом може бути спричинений різними хворобами (наприклад, ЗПСШ). У домашніх умовах можна полегшити симптом завдяки рясному питву, відмові від алкоголю та кислої їжі, а також припиненню носіння тісної білизни та використання мийних засобів, які можуть спричинити подразнення геніталій.
Сечовий міхур, що зберігає сечу до моменту сечовипускання, розташований у нижній частині живота, між лобковою кісткою і прямою кишкою. Завдяки зв'язкам, що з'єднують сечовий міхур з іншими органами та тазовою кісткою, він утримується у своєму природному анатомічному положенні.
Поширеними причинами болю в яєчках є травми та захворювання. За відсутності можливості відвідати лікаря можна спробувати самостійно зняти біль у яєчках у домашніх умовах. Способи зняття болю в яєчках:
- холодний компрес (наприклад, прикладання пакета з льодом, обгорнутого в рушник, до ураженої ділянки не більше ніж на 15 хвилин);
- тепла ванна;
- приймання НПЗП.
Також можна лягти на спину і підкласти під мошонку згорнутий рушник. Біль у яєчках може бути спричинений тривалим перебуванням у сидячому положенні (зокрема, зі схрещеними ногами), якого необхідно уникати. Незалежно від того, минув біль чи ні, слід за першої можливості проконсультуватися з урологом.
Чоловічі яєчка мають приблизно однаковий розмір, але одне з них може бути трохи більшим за інше. Також вони можуть розташовуватися на різних рівнях: одне — вище, інше — нижче. Яєчка мають бути гладкими, без будь-яких грудочок або шишок, але не дуже твердими. Поява ущільнень або припухлостей у яєчках є підставою для візиту до уролога.
Микола
3 місяці тому
