Як лікувати хворобу Пейроні?

Найбільш ефективне та оперативне лікування викривлення члена можливе за ранньої діагностики. Діагностувати хворобу Пейроні може лише лікар, тому чоловікам слід щороку проходити профілактичні обстеження в уролога.

Що таке хвороба Пейроні?

Хвороба Пейроні (фібропластична індурація статевого члена) — це патологічне викривлення статевого члена в ерегованому стані, спричинене ущільненням і розростанням фіброзної тканини. Найчастіше хворобу Пейроні діагностують у чоловіків старших за сорок років, але патологія може бути й уродженою.

Причини хвороби Пейроні

Як правило, причиною хвороби Пейроні стають вікові зміни в організмі чоловіка. Інші причини хвороби Пейроні:

• травмування пеніса під час сексуального акту;
• судинні захворювання (атеросклероз периферичних судин, артеріальна гіпертензія, інфаркт міокарда);
• гормональні та ендокринні порушення;
• фіброз члена (розростання сполучної тканини в печеристому тілі).

Вроджене викривлення статевого члена, як правило, виникає внаслідок недостатньої кількості статевих гормонів у внутрішньоутробному періоді. Вигин члена за хвороби Пейроні у дітей стає помітним у період статевого дозрівання (у віці 10-12 років).

Симптоми хвороби Пейроні

Головною ознакою хвороби Пейроні є деформація статевого члена у стані ерекції. Крім того, до симптомів хвороби Пейроні належать:

• біль у члені під час ерекції;
• підшкірні ущільнення в члені у вигляді бляшок;
• підвищена чутливість пеніса, що спостерігається навіть у розслабленому стані.

Активна (гостра) форма хвороби Пейроні у чоловіків може тривати до півтора року. У цей період кривизна члена слабко виражена, але запальний процес, а також бляшки та вузли на члені активно розвиваються. За стабільної (хронічної) форми захворювання Пейроні викривлення яскраво виражене, а в місцях ущільнень на статевому члені розвиваються рубці.

Чим небезпечна хвороба Пейроні?

Головна небезпека хвороби Пейроні полягає в ризику розвитку еректильної дисфункції. За відсутності лікування вигнутого члена у чоловіка з'являється стійкий больовий синдром і зникає бажання сексуальної близькості, що призводить до психологічного дискомфорту і, у багатьох випадках, затяжної депресії. Наслідком хвороби Пейроні може стати імпотенція.

Способи лікування хвороби Пейроні

Для діагностики та лікування хвороби Пейроні необхідно звернутися до хірурга. Консультація хірурга включає збирання анамнезу та огляд пацієнта. За потреби хірург направить на додаткові дослідження або прийом до інших фахівців (терапевта, уролога).

До методів лікування хвороби Пейроні належать:

• операції за хвороби Пейроні (корпоропластика, корпороплікація);
• масаж;
• ударно-хвильова терапія.

Крім того, лікування викривленого члена передбачає медикаментозну терапію. Зокрема, хворобу Пейроні лікують протизапальними засобами, вітамінами та гормональними препаратами.

Масаж за хвороби Пейроні

У складі комплексної терапії захворювання Пейроні лікар може призначити курс лікувального масажу, тривалість якого зазвичай становить два-три місяці. За хвороби Пейроні може проводитися масаж статевого члена у стані збудження, що сприяє покращенню кровообігу статевого члена.

Ударно-хвильова терапія за хвороби Пейроні

Лікування хвороби Пейроні методом ударно-хвильової терапії (УХТ) передбачає використання спрямованих низькочастотних ударних (акустичних) хвиль. Ударно-хвильова терапія за хвороби Пейроні сприяє покращенню мікроциркуляції крові, збільшенню швидкості обміну речовин, розпушенню сольових відкладень і розм'якшенню фіброзних ділянок пеніса.

Курс УХТ, як правило, складається із чотирьох-семи сеансів. Один сеанс триває до пів години. У більшості випадків ударно-хвильова терапія входить до складу комплексного лікування еректильної деформації.

Як проводиться операція за хвороби Пейроні?

Найбільш дієвими методами лікування хвороби Пейроні є корпороплікація та корпоропластика, на проведенні яких спеціалізується приватна хірургія в «ОН Клінік Харків».

Перед вирівнюванням члена хірург спрямовує пацієнта на консультацію терапевта та на додаткову діагностику. Аналізи перед хірургічним лікуванням хвороби Пейроні включають:

• аналіз ІФА IgM на Covid-19;
• клінічний аналіз сечі;
• спермограму;
• УЗД органів мошонки;
• електрокардіограми.

Після діагностики лікар призначає дату операції. За сім годин до втручання не можна їсти та пити. Для проведення корпороплікації та корпоропластики застосовується анестезія (внутрішньовенна або спинальна).

Корпороплікція — це малоінвазивна операція з вирівнювання члена. Під час корпороплікації хірург ушиває частину кривого статевого органу. Тривалість операції становить одну-дві години.

Корпоропластика полягає у розсіченні білкової оболонки в області деформації пеніса з наступною заміною патологічної ділянки власними тканинами пацієнта або ліофілізованим ксеноімплантом. Операція може тривати від 1 до 6 годин.

Як правило, середній розмір члена в ерегованому стані становить від 12 до 16 см завдовжки, і близько 12 см завширшки. Якщо розміри пеніса менші за середні або викликають дискомфорт у пацієнта, статевий член можна збільшити після проведення операції за Пейроні. До способів збільшення члена належить фалопластика (реконструкція статевого члена за допомогою тканин, що належать самому пацієнту) та лігаментотомія (витягування внутрішньої частини пенісу).

Реабілітація після операції на Пейроні

Як правило, реабілітаційний період після операції на Пейроні становить один-півтора місяця. У цей час чоловікові слід відмовитися від відвідування басейну та сауни, також не рекомендується вживати алкогольні напої. Крім того, реабілітація включає відмову від статевого життя. Також лікар надає пацієнту додаткові індивідуальні рекомендації на відновлювальний період.

Автор: Войчук Богдан Дмитрович

Лікар-уролог, андролог, хірург. Стаж роботи 4 роки.