Що таке кесарів розтин?
Абдомінальні пологи, або кесарів розтин — це операція, під час якої акушер-гінеколог витягує дитину через розрізи в черевній стінці та матці породіллі. Вважається, що назва процедури походить від латинського слова «кесар» («король», «володар») і пов'язана з народженням давньоримського імператора Юлія Цезаря. За легендою, його мати померла при переймах, а її живіт розкрили для вилучення немовляти з метою роздільного поховання. Проте дитина виявилася живою.
За іншою версією, назва операції «кесарів розтин» походить від існуючого в Римській імперії закону «Lex Caesarea» («імператорського закону»). Він зобов'язував лікарів використовувати всі доступні методи для порятунку немовлят у помираючих матерів.
Коли призначають плановий кесарів розтин?
Поставте своє питання Гінекологу «ОН Клінік»
Плановий кесарів розтин призначають заздалегідь за наявності у жінки або плода медичних показань. Рішення про операцію ухвалює консиліум лікарів. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України (далі — МОЗУ) від 05.01.02022 року №8 процедуру проводять у разі тазового передлежання плода (розташування, за якого дитина повернута до входу в пологовий канал не головою, а сідницями або ногами). Інші показання до планового кесаревого розтину:
- поперечне розташування плода;
- тазове передлежання або поперечне розташування одного з плодів у разі багатоплідної вагітності;
- передлежання плаценти (прикріплення не у верхній, а в нижній частині матки);
- моноамніотична двійня (розвиток плодів в одному зародковому мішку);
- затримка розвитку одного з плодів при багатоплідній вагітності;
- передбачувана маса дитини понад 4500 г у жінок з цукровим діабетом;
- зрощення близнюків;
- багаторазове внутрішньоутробне переливання крові в разі резус-конфлікту матері та плода;
- рубець на матці (після попередніх абдомінальних пологів, гінекологічної операції, розриву матки в анамнезі);
- генітальний герпес за шість і менше тижнів до пологів;
- серцево-судинні захворювання у жінки (дилатація аорти, легенева артеріальна гіпертензія, тяжкий аортальний стеноз, інфаркт, серцева недостатність);
- тривалий прийом вагітною антикоагулянтів;
- патології дихальної системи жінки (пневмоторакс, легенева кровотеча за чотири тижні до пологів);
- захворювання нервової системи у вагітної (внутрішньомозкові пухлини, інсульт в анамнезі);
- патології зорового аналізатора (гострий напад глаукоми, перфоративна виразка рогівки, геморагічна ретинопатія, проникаюче поранення очного яблука);
- гепатит C у поєднанні з вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ);
- ВІЛ-інфекція з вірусним навантаженням понад 50 копій/мкл;
- пухлини або деформації малого таза, що перешкоджають вагінальним пологам;
- рак шийки матки;
- розрив промежини третього ступеня тяжкості або операції на промежині в анамнезі;
- хірургічне лікування сечостатевих і кишково-статевих фістул (свищів).
Планові абдомінальні пологи показані в разі виявлення під час другого скринінгу вагітності вад розвитку плода, які підлягають хірургічній корекції зразу після народження дитини. До них відносять гастрошизис (випинання органів черевної порожнини через дефект черевної стінки), тератоми (пухлини, що розвиваються з ембріональних тканин), спінальну дизрафію (розщеплення хребта), діафрагмальну грижу (зміщення органів черевної порожнини через дефект діафрагми).
При одноплідній вагітності плановий кесарів розтин проводять після закінчення повних 39 тижнів, а при багатоплідній — повних 38 тижнів гестації (виношування плода). При моноамніотичній двійні операцію роблять на терміні 32-33 тижні вагітності. Попередньо на консультації у гінеколога жінка підписує згоду на процедуру, підтверджуючи свою обізнаність щодо можливих ускладнень.
Коли роблять екстрений (ургентний) кесарів розтин?
Екстрений кесарів розтин проводять у разі непередбачених ускладнень вагітності або пологів. Лікар визначає ступінь ургентності ситуації та ухвалює рішення про терміни операції. До першої категорії ургентності належать випадки, що супроводжуються істотною загрозою життю матері або плода. Операція має бути розпочата протягом 30 хвилин після виявлення ускладнень.
До другої категорії терміновості зараховують порушення стану матері та дитини без прямої загрози їхньому життю. Третя категорія ургентності об'єднує випадки, за яких стан матері та плода не порушений, проте потребує абдомінального розродження. За другої та третьої категорії терміновості операція має бути розпочата протягом 75 хвилин з моменту виявлення ускладнень. Показання до ургентного кесаревого розтину:
- передчасне відшарування плаценти (до початку пологової діяльності або під час затяжних пологів);
- кровотеча невідомого походження зі статевих органів на третьому триместрі вагітності або під час пологів;
- розрив або загроза розриву матки на пізніх термінах гестації;
- випадання пульсуючих петель пуповини;
- раптова зміна передлежання плода після відходження навколоплідних вод;
- відходження слизової пробки у вагітної, що супроводжується рясною кровотечею зі статевих органів;
- невдала спроба індукції (стимулювання) пологів;
- уповільнення пологової діяльності, яке не вдається коригувати медикаментозно;
- смерть жінки при живому плоді.
Кесарів розтин під час пологів має бути терміново проведений у разі дистресу плода (незадовільного стану через брак кисню). У ситуації, коли життю плода і жінки нічого не загрожує, ургентну процедуру проводять за інформованої згоди самої пацієнтки. Якщо вагітна перебуває в несвідомому стані або з’явилися обставин, що загрожують життю матері та дитини, рішення про проведення операції ухвалюється на екстреному консиліумі лікарів.
Як роблять кесарів розтин?
Для забезпечення стерильності, швидкого доступу до хірургічних інструментів і реанімаційної апаратури кесарів розтин роблять в операційній, а не в пологовому залі. Етапи операції:
- Жінку укладають на операційний стіл, підключають до моніторів для контролю стану, встановлюють катетер у сечовий міхур і вводять анестезію (наркоз). Зону розрізу обробляють антисептиком.
- Після початку дії анестезії лікар виконує 10-сантиметровий поперечний розріз у черевній стінці приблизно на три сантиметри вище лобка. Потім розкривається матка.
- Гінеколог витягує дитину і перерізає пуповину. Лікар оглядає новонародженого й очищає його дихальні шляхи.
- Після вилучення плода лікар видаляє плаценту з матки породіллі. Для запобігання наступних вагітностей за бажанням жінки може бути виконана перев'язка труб під час кесаревого розтину.
- Цілісність матки відновлюють за допомогою однорядного або дворядного безперервного шва, який виконують саморозсмоктувальним шовним матеріалом (вікрилом).
- На черевну стінку накладається безперервний косметичний внутрішньошкірний шов і кілька окремих швів за методикою Донаті.
Якщо шов черевної стінки накладено нитками, що не розсмоктуються, його знімають на п'ятий-сьомий день після операції. Після закінчення процедури породіллю переводять у палату інтенсивної терапії.
Види наркозу й анестезії під час кесаревого розтину
Абдомінальні пологи можуть проводитися під загальним хірургічним наркозом або регіонарною (спінальною, епідуральною) анестезією. Фактори, що впливають на вибір методу знеболення під час кесаревого розтину:
- категорія ургентності;
- стан матері та плода;
- досвід лікаря;
- бажання пацієнтки.
Загальний наркоз зазвичай застосовують під час кесаревого розтину першої категорії ургентності. У випадках другого і третього ступеня терміновості залежно від стану матері можна використовувати загальний наркоз або спінальну анестезію (введення анестетика в ділянку навколо спинного мозку). Епідуральну (введення препарату в поперековий відділ хребта) або спінальну анестезію застосовують під час планового кесаревого розтину.
Який розріз роблять під час кесаревого розтину?
Зазвичай під час кесаревого розтину виконують горизонтальний розріз у нижній частині живота, трохи вище лінії бікіні. Він найменш болючий і швидко заживає.
Вертикальний розріз від пупка до лобкової кістки використовують рідко за медичними показаннями (низьке розташування плаценти, бічне положення або маленькі розміри плода, наявність міом, що заважають операції). Розріз цього типу заживає довше і може викликати ускладнення під час наступних вагітностей.
Розріз при кесаревому розтині
Чи залишається шрам після кесаревого розтину?
Повне розсмоктування і загоєння внутрішнього шва після кесаревого розтину зазвичай відбувається протягом одного-трьох місяців. Зовнішній шов від кесаревого заживає за один-два тижні.
У місці розрізу після кесаревого розтину залишається шрам, який з часом стає менш помітним, змінюючи колір з червоного на тілесний. Розмір і зовнішній вигляд рубця залежать від типу розрізу, методу накладання шва та індивідуальної здатності шкіри до відновлення.
Видалити рубець можна за допомогою лазера, кріотерапії (впливу на шкіру рідким азотом), дермабразії (шліфування верхнього шару шкіри), ін'єкцій ботулотоксину. За наявності великих шрамів, що деформують передню черевну стінку, жінці може бути рекомендована абдомінопластика (пластика живота) після кесаревого розтину.
Скільки триває кесарів розтин?
У наказі МОЗУ від 05.01.02022 року №8 відсутні суворі вказівки, скільки має тривати кесарів розтин за часом. У середньому тривалість процедури варіюється від 30 хвилин до однієї години.
На тривалість операції можуть вплинути спосіб виконання розрізу, поява непередбачуваних ускладнень під час процедури, наявність у жінки пухлин або рубців, що ускладнюють витяг плода. Кесарів під загальним наркозом триває довше, ніж під регіонарною анестезією, через ускладнені процедури введення препарату і пробудження пацієнтки після операції.
Відновлення після кесаревого розитну
Відновлення після кесарева індивідуальне і триває в середньому від чотирьох-шести тижнів до кількох місяців. Для запобігання інфікування рани пацієнтці можуть призначити курс антибіотиків. У першу добу після операції породіллі показаний постільний режим. Прикладати дитину до грудей допомагає акушерка.
Через день після процедури жінці допомагають встати з ліжка. Сидіти після кесаревого розтину рекомендується з подушками під спиною для мінімізації тиску на зону розрізу.
За узгодженням із лікарем через 48 годин після кесаревого розтину можна починати виконувати вправи для скорочення матки, по черзі напружуючи і розслабляючи м'язи промежини. Допускаються повільні нетривалі піші прогулянки. До більш активної гімнастики можна перейти через чотири-шість тижнів. Протягом реабілітаційного періоду після кесаревого розтину (до шести тижнів) не рекомендується піднімати нічого важчого за дитину.
Харчування в перші дні після кесаревого розтину має бути дробовим і легкозасвоюваним. Для виключення болю в кишечнику, підвищеного газоутворення і закрепу варто їсти нежирні бульйони і овочеві супи, рідкі каші на воді, знежирений кефір і йогурт. Через чотири-п'ять днів можна додавати в раціон відварену курку та індичку, овочі та фрукти, цільнозернові крупи для покращення перистальтики кишківника. Від гострих, жирних, смажених страв треба відмовитися.
Протягом мінімум шести тижнів після кесаревого розтину не можна відвідувати басейни, джакузі, сауни. Щоб уникнути інфікування рани, не варто купатися у відкритих водоймах. Серед рекомендацій після кесаревого розтину — утримання від статевого життя на чотири-шість тижнів або до дозволу лікаря.
Плюси кесаревого розтину
Головний плюс кесаревого розтину — можливість врятувати життя матері і плода, коли природні пологи неможливі за медичними показаннями або становлять небезпеку. За допомогою хірургічного розродження вдається уникнути травматизації немовляти в разі неправильного передлежання, великої маси тіла або вузького таза матері. При непередбачених ускладненнях вагітності та пологів (відшарування плаценти, гіпоксії плода) операція дає змогу швидко витягти дитину, запобігши можливим проблемам з її здоров'ям у майбутньому.
Мінуси пологів методом кесаревого розтину
Мінус кесаревого розтину — більш тривале і болісне відновлення порівняно з вагінальними пологами. Небезпека кесаревого розтину полягає в можливій травматизації сусідніх з маткою органів (сечового міхура, прямої кишки) під час операції. Інші ризики абдомінального розродження:
- рясна кровотеча;
- утворення тромбів у венах нижніх кінцівок;
- ризик розриву матки і передлежання плаценти під час наступної вагітності;
- потрапляння інфекції в рану і розвиток системного гнійно-запального процесу (сепсису);
- розходження хірургічних швів;
- порушення менструального циклу;
- вторинне безпліддя;
- синдром хронічного тазового болю.
Мінус кесаревого розтину для дитини — ймовірність пошкодження під час виконання розрізу на матці. Ризик травматизації зростає, коли плід активно рухається під час операції або матка інтенсивно скорочується.
Чи є протипоказання до кесаревого розтину?
Абсолютних протипоказань до кесаревого розтину не існує. До відносних протипоказань належать гострі інфекційні процеси в організмі матері. Планова операція може бути проведена після одужання жінки, щоб уникнути погіршення її стану та інфікування дитини.
З обережністю проводять процедуру жінкам, які мають проблеми зі згортанням крові. Залежно від характеру патології може знадобитися введення кровоспинних (коагулянтів) і кроворозріджувальних (антикоагулянтів) препаратів.
За наявності у вагітної алергії на наркоз підбирається альтернативний препарат, безпечний для пацієнтки. Протипоказанням до епідуральної та спінальної анестезії під час кесаревого розтину можуть бути дерматологічні захворювання в ділянці пункції (проколу), спінальні кісти або пухлини. У цих випадках регіонарне знеболювання можуть замінити загальним наркозом.
Чим кесарята відрізняються від дітей, що народжені під час природніх пологів?
Кесарята відрізняються від звичайних дітей підвищеною схильністю до проблем із першим вдихом і адаптацією до атмосферного тиску. Під час природних пологів грудна клітка дитини стискається, що допомагає видалити рідину з легень. Під час абдомінальних пологів цей процес не відбувається і рідина в легенях може затримуватися.
Кесарята можуть мати менш розвинену мікрофлору кишечника, оскільки не проходять через родові шляхи матері, де відбувається первинна колонізація корисними бактеріями. У результаті зростає ризик харчових алергій і дисбактеріозу.
Після вилучення дитини з матки рекомендується якомога швидше організувати контакт «шкіра до шкіри» з матір'ю для зміцнення імунної системи новонародженого. У разі перебування породіллі у важкому або несвідомому стані немовля кладуть на груди батька або іншого родича, який супроводжує жінку.
У деяких кесарят смоктальний рефлекс, що сформувався в другому триместрі вагітності жінки, може активуватися з невеликою затримкою. Під час природних пологів відбувається інтенсивна стимуляція нервової системи дитини, що сприяє швидкому запуску рефлексів. Кесарята можуть потребувати додаткового часу для адаптації. Тимчасове ослаблення рефлексів здатні викликати наркоз та інші лікарські препарати, отримані дитиною після процедури.
У кесарят голова має більш округлу форму, оскільки на неї не чиниться фізичний тиск, як під час проходження через родові шляхи. Температура тіла в них зазвичай нижча, ніж у дітей, народжених природним шляхом. Тому для запобігання гіпотермії (переохолодженню) лікар має організувати регулярний контроль температури тіла новонародженого, транспортування в кювезі з підігрівом або під теплою ковдрою.
Які наслідки кесаревого розтину?
У перші дні після кесаревого розтину жінка може відчувати гострий біль у ділянці шва, мінімізувати який допомагають анальгетики. Протягом перших двох тижнів біль від кесаревого розтину знижується, проте до кінця відновного періоду жінка може відчувати дискомфорт у зоні шва під час чхання, кашлю, різких рухів. У разі збереження гострого болю понад два тижні потрібно записатися на прийом до акушера-гінеколога.
Протягом чотирьох-шести тижнів спостерігаються кров'янисті виділення з піхви (лохії). Вони є наслідком очищення та загоєння матки після відділення плаценти. Спочатку виділення мають насичений червоний колір, проте з часом стають коричневими, а об'єм їх зменшується до повного зникнення.
Після операції можливий закреп, а прийом антибіотиків для профілактики інфекції здатен спровокувати діарею після кесаревого розтину. Сечовипускання може бути утрудненим і болючим, проте це явище тимчасове і до виписки зазвичай минає. Інші можливі наслідки кесаревого розтину:
- анемія через крововтрату;
- нудота і блювота після загального наркозу;
- набряки кінцівок;
- біль у спині після епідуральної або спінальної анестезії;
- підтікання сечі;
- підвищене газоутворення і коліки.
До пізніх ускладнень після кесаревого розтину належать спайки (рубці) між органами малого таза, що спричиняють біль і обмеження руху. Іноді незабаром після кесаревого розтину з'являється грижа (випадання внутрішніх органів через слабкі місця в черевній стінці).
Як підготуватися до кесаревого розтину?
До 30-го тижня вагітності акушер-гінеколог зазвичай видає пацієнтці список речей у пологовий будинок на кесарів розтин. Після отримання переліку можна починати збиратися. Речі для себе і дитини потрібно упаковувати в окремі сумки або пакети зі щільного поліетилену.
Жінці знадобляться змінна спідня білизна, зручна бавовняна нічна сорочка, спеціальний бюстгальтер для годування, гумові кімнатні капці. Також потрібно підготувати одноразові післяпологові труси та урологічні прокладки, пелюшки, що поглинають, сухі та вологі серветки, пакети для сміття, рушники та предмети особистої гігієни. За погодженням із лікарем потрібно взяти із собою післяопераційний бандаж для живота і компресійні панчохи (за передумов до розвитку варикозу).
До списку дитячих речей на кесарів входять бавовняний одяг, одноразові та тканинні пелюшки, підгузки та крем під них, дитячі вологі серветки. Для запобігання гіпотермії (переохолодження) новонародженому незалежно від пори року знадобиться ковдра або плед.
Також лікар видає список медикаментів на кесарів розтин, які будуть використані під час операції. Разом із лікарськими препаратами може знадобитися придбати стерильну вату і бинти, системи для крапельниць, внутрішньовенні та сечові катетери, шприци, одноразові хірургічні рукавички.
Перед кесаревим розтином пацієнтці потрібно здати аналізи для виключення ускладнень під час процедури. Методи діагностики перед абдомінальними пологами:
- УЗД плода;
- загальний аналіз сечі;
- коагулограма (дослідження згортання крові);
- загальний аналіз крові;
- тест на групу крові та резус-фактор;
- електрокардіографія для оцінки роботи серця;
- тест на антитіла до Covid-19 (здається за 48 годин до процедури).
За наявності у пацієнтки захворювань, здатних вплинути на перебіг операції, лікар може призначити додаткові дослідження. Діагностику необхідно пройти за кілька днів до планової операції. У випадках другої і третьої категорії ургентності аналізи в жінки беруть безпосередньо перед процедурою. У разі кесаревого розтину першої категорії терміновості необхідні тести роблять в операційній.
На операцію беруть документи: оригінал і копії паспорта, обмінну карту вагітної, договір на пологи (для приватних медичних центрів). Прибути на процедуру варто із супроводжуючою особою — чоловіком або найближчим родичем. Поки породілля перебуватиме під наркозом, супроводжуюча особа зможе ухвалити рішення щодо подальшого лікування її та новонародженої дитини в разі виникнення ускладнень.
Супроводжуючий також має пройти попередню діагностику (здати тест на Covid-19 і пройти флюорографію). При собі треба мати паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Для перебування в медичному закладі знадобляться гумові капці (бахіли), змінний одяг (халат), медична маска та шапочка.
Підготовка до планового кесаревого розтину включає приймання жінкою душу напередодні процедури. У зв'язку з використанням наркозу або анестезії пацієнтці рекомендується не їсти протягом 8-12 годин перед операцією.
Як годують грудьми після кесаревого розтину?
Після операції кесарів розтин вироблення грудного молока у породіллі може затримуватися. Для стимуляції лактації в разі використання регіонарної анестезії та при задовільному стані дитини і матері перше прикладання до грудей здійснюється зразу. При загальному наркозі годування грудьми після кесаревого розтину починають у палаті інтенсивної терапії після приходу жінки до тями.
Грудне вигодовування після оперативного втручання проводиться на вимогу дитини. Якщо немовля перебуває у важкому стані або мати приймає препарати, що несумісні із годуванням грудьми, акушерка допомагає почати зціджування молока для збереження лактації після кесаревого розтину. За рекомендацією лікаря новонародженого можуть перевести на штучне вигодовування сумішами.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Гінекологія в ОН Клінік Чернігів


Популярні питання
Зазвичай пацієнток виписують через три-сім днів після кесаревого розтину. Рішення про виписку ухвалює лікар, виходячи зі стану здоров'я матері та дитини.
Щонайменше два роки після кесаревого розтину вагітніти не рекомендується. Рання вагітність після кесарів супроводжується високою ймовірністю передлежання плаценти. Також до ризиків ранньої вагітності після кесаревого розтину належать розрив матки в місці шва та відшарування плаценти. Найвища ймовірність виникнення ускладнень спостерігається в разі зачаття протягом першого року після операції.
Кількість кесаревих розтинів, які можна робити одній пацієнтці, строго не обмежується наказом МОЗУ від 05.01.02022 року №8. Проте втретє кесарів розтин може тривати довше та бути складнішим, ніж попередні два, через наявність у жінки множинних рубців, що ускладнюють операцію.
Наявність кесаревого розтину в анамнезі не є абсолютним протипоказанням до подальшого вагінального розродження. Обираючи між кесаревим і природними пологами, лікар зважатиме на стан здоров'я пацієнтки і плода, а також на причини попередньої операції.
Шанси на природні пологи після кесаревого розтину високі в пацієнток з одноплідною вагітністю, у яких перший плід був витягнутий хірургічним шляхом через тазове передлежання та під час операції був виконаний низький поперечний розріз. Жінкам з хронічними захворюваннями, що є абсолютними протипоказаннями до вагінальних пологів, буде рекомендовано повторний кесарів розтин.
Жінка має право не погодитися на плановий або ургентний кесарів розтин, підписавши відмову від операції. Обов'язок акушера-гінеколога — надати пацієнтці повторну консультацію, роз'яснивши можливі ризики для неї та плода. У разі небажання вагітної документувати власне рішення факт відмови від операції має бути внесений в історію пологів і підтверджений підписами щонайменше трьох лікарів.
Вагітна жінка може попросити зробити кесарів розтин через страх перед вагінальними пологами, сподіваючись на мінімізацію болю. Проте, згідно з наказом МОЗУ від 05.01.02022 року №8, лікар має право провести операцію тільки за наявності медичних показань до неї або в екстрених випадках, пов'язаних із загрозою для здоров'я і життя матері та дитини.