Лікування деменції в Білій Церкві

В «ОН Клінік Біла Церква» відкривається відділення пульмонології

Деменція — це група захворювань, яка характеризується прогресуючим зниженням когнітивних функцій. При деменції порушуються пам'ять, мислення, орієнтація в часі та просторі, розуміння мови інших людей і здатність до виконання повсякденних завдань. Патологія розвивається внаслідок пошкодження або загибелі клітин мозку і може бути спричинена різними захворюваннями, включно з хворобою Альцгеймера, судинними порушеннями та нейродегенеративними розладами.

На діагностиці та лікуванні деменції спеціалізуються психіатри медичного центру «ОН Клінік Біла Церква». Запис на прийом до лікаря ведеться цілодобово.

Причини розвитку деменції

Вікові зміни підвищують ризик деменції, оскільки з віком відбувається природне зниження нейронної активності та зменшення об'єму мозку, збільшується накопичення патологічних білків, які сприяють нейродегенеративним процесам. Також погіршується кровопостачання мозку, що може призвести до судинних пошкоджень і зниження когнітивних здібностей. Інші причини деменції:

хвороби Альцгеймера, Гантінгтона та Паркінсона;
прогресуючий над'ядерний параліч;
пошкодження кровоносних судин;
синдром Верніке-Корсакова;
ураження головного мозку сифілісом;
хвороба Крейтцфельдта-Якоба.

Деменція може розвинутися після інсульту через ушкодження ділянок мозку, відповідальних за пам'ять, мислення та мовлення. Інсульт порушує кровообіг у головному мозку, що призводить до загибелі нейронів і погіршення зв'язку між ними, що сприяє розвитку судинної деменції. Повторні інсульти або великі пошкодження збільшують ризик і прискорюють прогресування когнітивних порушень.

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) може призвести до деменції через пошкодження нейронів і розриви нейронних зв'язків. Травма також може спричинити тривале запалення і прискорити накопичення патологічних білків, що підвищує ризик розвитку нейродегенеративних захворювань, включно з хронічною травматичною енцефалопатією, пов'язаною з деменцією.

Високий артеріальний тиск (гіпертонія) сприяє пошкодженню дрібних кровоносних судин у головному мозку, що може призвести до судинних порушень і зниження когнітивних функцій. Інші фактори, які підвищують ризик деменції:

цукровий діабет першого-другого типів;
високий рівень холестерину;
малорухливий спосіб життя;
незбалансоване харчування;
активне і пасивне куріння;
дисбаланс вітамінів (В6, В12, D, фолієвої кислоти);
надмірна вага або ожиріння;
порушення слуху;
проблеми зі сном;
тривалий або безконтрольний прийом ліків (наприклад, спазмолітиків).

Алкоголь сприяє атрофії мозку, зменшенню об'єму сірої речовини та порушенню нейронних зв'язків, що з часом може призвести до деменції. Крім того, дефіцит вітаміну B1 (тіаміну), що часто трапляється у людей з алкоголізмом, може спричиняти синдром Верніке-Корсакова — неврологічний розлад, який призводить до порушення когнітивних функцій.

Класифікація деменцій

Виділяють кілька видів деменції залежно від причини когнітивних порушень.

Види деменції
Тип	Характеристика
Сенільна (стареча) деменція	Сенільна деменція виникає внаслідок природного старіння головного мозку, найчастіше розвивається у людей старше 65 років. У більшості випадків спричинена хворобою Альцгеймера, часто призводить до поступової або раптової втрати пам'яті.
Деменція з тільцями Леві	Характеризується наявністю аномальних білкових відкладень (тілець Леві) у нервових клітинах мозку. Симптоми включають зорові галюцинації, порушення рухів, що нагадує хворобу Паркінсона, і безсоння. Часто розвивається швидко і прогресує стрімко.
Лобно-скронева (фронтотемпоральна) деменція	Фронтотемпоральна деменція спричинена дегенерацією лобових і скроневих часток головного мозку, що відповідають за поведінку, особистість і мовлення. Може проявлятися соціально неприйнятною поведінкою, апатією, проблемами з мовленням (афазією) і зниженням виконавчих функцій. Може розвиватися в молодшому віці (40-60 років).
Цифрова деменція	Пов'язана з надмірним використанням цифрових технологій (наприклад, смартфона і комп'ютера). Проявляється зниженням концентрації уваги, погіршенням короткочасної пам'яті та когнітивних функцій, особливо в молодих людей.
Судинна (васкулярна) деменція	Розвивається внаслідок порушення кровообігу в мозку, часто після інсульту або серії транзиторних ішемічних атак (міні-інсультів). Симптоми включають проблеми з пам'яттю, увагою, мисленням і мовленням. Фактори ризику включають гіпертонію, атеросклероз і цукровий діабет.
Алкогольна деменція	Виникає внаслідок хронічного зловживання алкоголем, що призводить до пошкодження мозку. Характеризується порушенням пам'яті, звуженням кола інтересів, агресією та емоційною нестабільністю. Прогресування залежить від тривалості та кількості споживаного алкоголю.

Ознаки та стадії деменції

У разі розвитку захворювання в літньому віці (після 65 років) першою ознакою хвороби зазвичай є проблеми з короткостроковою пам'яттю. У разі появи деменції в молодих ранніми симптомами можуть бути порушення координації, рівноваги та рухів. Можливі симптоми деменції:

забування нещодавно почутої інформації;
паузи під час розмови, повторення запитань;
нездатність підтримувати розмову;
дезорієнтація в часі та просторі;
постійне занепокоєння;
надмірна тривожність;
сплутаність свідомості;
нездатність до планування та організації;
проблеми зі сном (наприклад, денна сонливість);
різкі перепади настрою;
нездатність раціонально мислити;
надмірна підозрілість (параноя);
депресія і пригніченість;
агресивна поведінка.

Галюцинації при деменції виникають через пошкодження і дисфункцію ділянок мозку, які відповідають за сприйняття та інтерпретацію інформації. Порушення нейронних зв'язків і дисбаланс нейромедіаторів (наприклад, допаміну) можуть призводити до спотворення сприйняття реальності, що спричиняє зорові, слухові або тактильні галюцинації.

При деменції змінюється поведінка через пошкодження та дегенерацію нейронів у мозку, що порушує емоційні та когнітивні функції. Зазначені зміни можуть призводити до труднощів у контролі імпульсів і погіршення здатності сприймати навколишнє середовище. Зміни в структурі мозку також можуть спричиняти підвищену дратівливість, замкнутість, ворожість або апатію, що впливає на повсякденну поведінку та взаємодію з оточенням.

Під час прогресування хвороби люди з деменцією втрачають здатність до самообслуговування. Згодом пацієнти не можуть самостійно почистити зуби, прийняти душ, вдягнутися та поїсти.

Ознаки деменції прогресують поступово залежно від ступеня пошкодження головного мозку.

Стадії деменції
Стадія	Характеристика
Рання стадія деменції	Симптоми деменції часто малопомітні і можуть бути помилково прийняті за вікові зміни або хронічну втому. У пацієнта спостерігаються незначні порушення пам'яті, труднощі в пошуку слів, складнощі з тривалою концентрацією уваги. Людина може стати більш забудькуватою, особливо щодо нещодавніх подій та імен, може зазнавати труднощів із плануванням та організацією. Однак у більшості випадків людина все ще здатна виконувати повсякденні завдання самостійно.
Середня стадія деменції	На другій стадії ознаки деменції стають більш вираженими і починають суттєво впливати на повсякденне життя. У пацієнта виникають значні проблеми з пам'яттю (наприклад, людина забуває недавні події, імена близьких людей, може не впізнавати знайомі обличчя). З'являються труднощі з виконанням звичних завдань: приготуванням їжі або управлінням фінансами. Часто спостерігаються зміни в поведінці: занепокоєння, підозрілість, погіршення мовленнєвих навичок, порушення орієнтації в просторі та часі.
Пізня стадія деменції	На пізній стадії деменції пацієнт стає повністю залежним від інших у повсякденному житті. Симптоми включають серйозне порушення або повну втрату пам'яті. Мова стає вкрай обмеженою, людина часто втрачає здатність до спілкування. Порушуються базові рухові функції, що може призвести до повної втрати самостійності. Поведінка може стати непередбачуваною, включно з агресією або апатією, з'являються виражені фізичні симптоми: втрата ваги, нетримання сечі та калу, підвищена вразливість до інфекцій.

У деяких випадках виділяють передсмертну стадію деменції, яка супроводжується нездатністю сидіти, ходити, а інколи й підніматися з ліжка. На останній стадії з'являються складнощі з прийомом їжі (через порушення ковтання) і травленням.

Діагностика деменції в Білій Церкві

Оскільки когнітивні порушення можуть бути спричинені не тільки деменцією, а й виліковними захворюваннями, дефіцитом мікроелементів, отруєнням хімікатами, лікарем проводиться диференціальна діагностика. На первинній консультації психіатр аналізує симптоми і час їхньої появи, збирає особистий і сімейний анамнези, запитуючи про перенесені операції, хвороби, травми. Діагностика деменції може включати:

фізикальний огляд. Під час огляду лікар оцінює шкірні покриви і слизові оболонки на предмет почервоніння, виразок, подразнення, вимірює пульс, артеріальний тиск, частоту дихання. Під час огляду можуть бути виявлені ознаки захворювань серцево-судинної та дихальної систем, ендокринних порушень (наприклад, гіпотиреозу), інфекцій, гіпоксії, дегідратації, важкого дефіциту;
неврологічна оцінка. Відіграє ключову роль у діагностиці деменції, оскільки допомагає виявити ознаки, що вказують на порушення нервової системи. Неврологічна оцінка може включати дослідження рухових функцій (наприклад, тремору та ригідності), рефлексів, координації, чутливості, рухів очей;
когнітивні тести. Спрямовані на перевірку пам'яті, уваги, мислення та мовлення, здатності виконувати прості арифметичні дії, орієнтуватися в часі та просторі. Тести допомагають оцінити рівень когнітивних порушень, допомагають у моніторингу прогресування захворювання та оцінки ефективності лікування;
нейропсихологічні тести. Дають змогу оцінити спектр когнітивних функцій, включно з пам'яттю, увагою, вербальними та невербальними навичками, здатністю розв'язувати проблеми. Тести допомагають виявити конкретні когнітивні дефіцити й оцінити, наскільки вони впливають на повсякденне життя пацієнта. Нейропсихологічні тести також допомагають диференціювати різні типи деменції, наприклад, відрізнити хворобу Альцгеймера від лобно-скроневої деменції, виходячи з характеру когнітивних порушень;
ультразвукове дослідження. У діагностиці деменції УЗД найчастіше використовують для оцінки стану судин, що живлять мозок. Наприклад, ультразвукове дослідження судин шиї та головного мозку (доплерографія) допомагає виявити стеноз (звуження) або оклюзію (непрохідність) судин. УЗД також може використовуватися для виявлення структурних змін у мозку (наприклад, гідроцефалії або пухлини), які можуть спричиняти когнітивні порушення.

Лабораторні аналізи допомагають виключити причини тимчасових когнітивних порушень (наприклад, нестачу мікроелементів або гормональний дисбаланс). Тести на рівень вітаміну B12 і фолієвої кислоти можуть виявити дефіцити, які призводять до когнітивних проблем, схожих на деменцію. Біохімічний аналіз крові допомагає оцінити функції печінки та нирок, рівень електролітів і глюкози, щоб виключити метаболічні причини когнітивних порушень. Гормональні тести (наприклад, на рівень гормонів щитовидної залози) можуть виявити гіпотиреоз, який також може спричиняти симптоми, схожі з деменцією.

Лікування деменції в Білій Церкві

Курс терапії підбирає психіатр залежно від типу і причини захворювання, з урахуванням стадії та симптомів пацієнта. Медикаментозне лікування деменції:

антагоністи рецепторів NMDA. Препарати діють на рецептори NMDA, які беруть участь у передачі глутамату — основного збудливого нейромедіатора в мозку. Надлишок глутамату може спричинити надмірну активацію рецепторів, що призведе до загибелі нервових клітин. Лікарські засоби запобігають пошкодженню нейронів, тим самим сповільнюючи прогресування деменції та покращуючи когнітивні функції;
антиамілоїдні препарати. Спрямовані на зменшення або запобігання формуванню бета-амілоїдних бляшок у мозку, які вважаються одним з основних проявів хвороби Альцгеймера. Бета-амілоїд — це білок, який може накопичуватися між нервовими клітинами, утворюючи щільні, токсичні бляшки, що порушують зв'язок між нейронами та спричиняють їхню загибель;
інгібітори холінестерази. Перешкоджають розпаду ацетилхоліну — нейромедіатора, важливого для пам'яті та навчання. Препарати інгібують (блокують) фермент холінестеразу, який розщеплює ацетилхолін, тим самим збільшуючи його концентрацію в мозку. Збільшення рівня ацетилхоліну допомагає поліпшити когнітивні функції та уповільнити розвиток симптомів деменції, особливо на ранніх і середніх стадіях хвороби Альцгеймера;
антидепресанти (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або трициклічні антидепресанти). Допомагають поліпшити настрій, знизити тривожність і поліпшити загальний психоемоційний стан пацієнта. Лікування депресії у пацієнтів з деменцією може також поліпшити їхню мотивацію та участь у повсякденній діяльності, що сприяє підтримці когнітивних функцій.

Проблеми зі сном (у тому числі безсоння або нічні пробудження) часто зустрічаються у пацієнтів з деменцією і можуть посилювати когнітивні симптоми. Снодійні препарати, включно з мелатоніном або препаратами групи бензодіазепінів, допомагають поліпшити якість сну, що може позитивно позначитися на загальній когнітивній функції, зменшити денну сонливість і дратівливість.

Заспокійливі препарати використовуються для управління поведінковими та психічними симптомами деменції: агресією, збудженням, занепокоєнням і параноїдальними думками. Препарати допомагають зменшити стрес і агресивну поведінку, покращуючи якість життя пацієнта. Однак через ризик побічних ефектів, включно із запамороченнями, сплутаністю свідомості, використовувати їх можна тільки за призначенням лікаря.

Регулярні фізичні вправи, збалансоване харчування з переважанням у раціоні овочів, фруктів, риби та цільнозернових продуктів, а також контроль артеріального тиску, холестерину та цукру в крові сприяють зниженню ризику розвитку ранньої деменції. Підтримка соціальної активності, регулярне навчання і розумова активність (наприклад, читання, розв'язування головоломок і кросвордів) також допомагають поліпшити когнітивні функції та уповільнити погіршення пам'яті й мислення.

Записатися на консультацію до психіатра і лікування деменції в медичному центрі «ОН Клінік Біла Церква» можна за телефоном, вказаним на сайті, або через форму запису на прийом. Уточнити ціну прийому лікаря можна також на сайті або за телефоном.