Що таке шизофренія?
Шизофренія — це психічний розлад, що характеризується широким спектром симптомів, включаючи розлади мислення, сприйняття та поведінки. Патологія пов'язана зі змінами у структурі та функціонуванні головного мозку, а також з порушеннями в обміні нейромедіаторів допаміну та серотоніну.
Які причини шизофренії?
Поставте своє питання Психіатру «ОН Клінік»
Наука не встановила будь-якої єдиної причини розвитку захворювання. Шизофренія може бути наслідком взаємодії низки генетичних та зовнішніх факторів. Можливі провокуючі фактори розвитку шизофренії:
- структурні, функціональні та хімічні зміни в головному мозку та центральній нервовій системі (ЦНС). Можуть виникати на тлі аутоімунних, запальних захворювань або інфекцій (наприклад, менінгіту, енцефаліту) чи черепно-мозкової травми;
- дисбаланс нейротрансмітерів (хімічних речовин, що передають сигнали від нейронів), включаючи ацетилхолін, серотонін, допамін, норадреналін, глутамат та гамма-аміномасляну кислоту. Може розвинутися внаслідок тяжких метаболічних порушень та гормонального збою;
- ускладнена вагітність та пологи у матері. Недостатнє харчування та авітаміноз у вагітної, внутрішньоутробна інфекція (вплив токсинів або вірусів на плід), низька вага при народженні можуть вплинути на розвиток мозку у дитини;
- тривале та неконтрольоване вживання препаратів (психоактивних та психотропних речовин, наркотиків), що змінюють свідомість.
Деякі люди вразливіші до розвитку шизофренії, тому захворювання можуть спровокувати важкі життєві обставини. Стати «поштовхом» до розвитку патології за наявної схильності може несприятливі сімейні обставини, гострий емоційний стрес, тривала психотравмуюча ситуація, соціальна ізоляція.
У кого частіше розвивається шизофренія?
Найчастіше шизофренія розвивається при спадковій схильності (не однією генетичною варіацією, а складною взаємодією генетики та впливу навколишнього середовища). Імовірність розвитку шизофренії у понад шість разів вища, якщо в сімейному анамнезі (історії хвороби близьких родичів) є психічний розлад.
Як проявляється шизофренія?
Ознаки шизофренії різняться в різних людей, оскільки розвиток захворювання залежить від індивідуальних особливостей організму. Симптоми шизофренії можуть включати:
- маячню — незвичайні переконання, не засновані на реальності. Наприклад, люди вірять у речі (істот, дії, події), які не є реальними, можуть думати, що їм завдають шкоди чи переслідують;
- галюцинації — вчування, відчуття або споглядання речей, яких не існує в реальності (наприклад, голосів або запахів);
- дезорганізовану мову та мислення (труднощі у спілкуванні, незв'язне чи безпредметне мовлення, сплутаність чи втрата думки під час розмови);
- неорганізовану або незвичайну рухову поведінку (однотипні та повторювані рухи, неприродна міміка);
- непередбачувану та нелогічну поведінку, неадекватні емоційні реакції (незвичайні дії чи пози, уповільнення рухів, недоречний сміх, страх чи плач);
- небажання піклуватися про себе та свої потреби (наприклад, не дбати про особисту гігієну);
- втрату інтересу до повсякденної діяльності, соціальне усунення (бажання до ізоляції);
- когнітивні порушення (погіршення пам'яті, концентрації уваги, інтелектуальних здібностей).
Симптоми можуть відрізнятися за ступенем тяжкості. Іноді вони можуть зникати або посилюватися, деякі можуть бути постійно.
Які симптоми шизофренії?
Як зрозуміти, що в тебе шизофренія?
Зазвичай перші ознаки шизофренії — галюцинації: людина може бачити, чути, відчувати щось, чого насправді немає (щось мерехтить або здається). Ознаки, які можуть вказувати на розвиток психічного розладу:
- підозрілість, параноя, необґрунтований та неконтрольований страх;
- депресія (апатія, втрата інтересу до життя, суїцидальні думки);
- потяг до алкоголю, антидепресантів або седативних препаратів для полегшення симптомів;
- бажання уникати людей, у тому числі близьких друзів чи сім'ї;
- емоційна лабільність (перепади настрою чи зовсім відсутність емоцій);
- відчуття відірваності від своїх почуттів чи емоцій.
Також ймовірні переконання або думки, які не відповідають реальності, є нелогічними, наприклад, людині може здаватися, що її переслідують або за нею шпигують. Іноді з'являється відчуття зовнішнього впливу чи контролю: думки та дії вкладаються та зникають зі свідомості з чужої волі.
Які бувають види шизофренії?
Шизофренія поділяється на кілька видів (типів), залежно від домінуючих симптомів та клінічної картини. Поділ на типи має умовний, оскільки симптоматика може переплітатися. Окремо виділяють діагноз «шизотипічний розлад» (раніше — «млява шизофренія»), який характеризується нечастими і не вираженими психотичними епізодами.
Види шизофренії | |
Параноїдна шизофренія | Характеризується параноїдальними абсурдними ідеями і часто проявляється галюцинаціями, особливо слуховими. Люди з параноїдною шизофренією відчувають переслідування, переконані, що хтось стежить за ними чи збирається нашкодити їм. |
Дезорганізована шизофренія | Спостерігаються розлади мислення та поведінки, включно з дезорганізованою мовою та неадекватними емоційними реакціями. Людина з дезорганізованою шизофренією має труднощі з підтримкою щоденних функцій та самообслуговуванням. |
Кататонічна шизофренія | Характеризується порушеннями руху: вони можуть бути надто повільними (кататонічний ступор) або, навпаки, надмірно активними (кататонічна збудженість). Пацієнт з кататонічною шизофренією може бути повністю нерухомим або демонструвати мимовільні рухи. |
Гебефренічна шизофренія | Характеризується переважанням безглуздої, майже дитячої поведінки. Часто супроводжується сексуальною розгальмованістю. |
Резидуальна шизофренія | Симптоми слабко виражені, але людина відчуває соціальну выддаленысть чи брак мотивації. |
Недиференційована шизофренія | Має змішаний характер і може включати симптоми кількох типів. |
У якому віці починається шизофренія?
Шизофренія може розвинутись у будь-якому віці. Але, як правило, патологія починає проявлятися у віці від 15 до 25 років у чоловіків та від 25 до 35 років у жінок. Близько 20% випадків шизофренії припадає на людей віком від 45 років (найчастіше у чоловіків).
Прояви шизофренії у пубертатний період складно помітити, оскільки зміни у поведінці спостерігаються у багатьох підлітків. Ранні симптоми шизофренії у підлітків можуть включати:
- віддалення від сім'ї та друзів;
- підвищену нервозність та дратівливість;
- перепади настрою, спалахи агресії, невідповідність емоцій ситуації;
- проблеми зі сном;
- втрату інтересу до навчання, відсутність мотивації, зниження успішності у школі;
- химерні ідеї та захоплення (наприклад, інтерес до містики, плутання віртуального світу з реальністю).
Шизофренія у дітей трапляється рідко. Коли шизофренія починається у дитинстві, вона протікає важко і складно піддається лікуванню.
Як починається шизофренія?
Шизофренія часто починається повільно, перші ознаки можуть з'являтися впродовж кількох місяців або років, симптоматика при цьому дуже «розмита». Як перший прояв можна виділити безпричинну тривогу: у людини з'являється необґрунтований страх за своє здоров'я чи життя, недовіра до людей, побоювання чогось. Щоб діагностувати розлад на ранній стадії, іноді використовують тест на шизофренію, який допомагає виявити характерні симптоми та порушення мислення.
Які стадії шизофренії бувають?
Шизофренія як психічний розлад не обов'язково проходить через певні стадії, як деякі інші захворювання. Проте можна назвати етапи розвитку захворювання. Стадії шизофренії:
- Продромальна фаза. Початковий період, що передує активній фазі патології і триває від кількох тижнів до двох-трьох років. Явна симптоматика відсутня, але з'являються зміни у поведінці та мисленні, які часто людина розцінює як тимчасові проблеми із психічним здоров'ям.
- Активна фаза. Може початися раптово (протягом кількох днів) чи поступово (з повільним наростанням симптоматики). Симптоми шизофренії стають більш явними та істотно впливають на повсякденне життя людини: з'являються галюцинації, маячня, розлади мислення та поведінки.
- Ремісія. Період відносного полегшення стану, коли симптоми стають менш вираженими або відсутні. Якість та тривалість ремісії безпосередньо залежить від лікування та підтримуючої терапії.
Також можливий рецидив (загострення чи напад). Повернення симптомів шизофренії після періоду ремісії. Рецидиви зазвичай спричинені стресом, зміною лікування або іншими факторами, і найчастіше призводять до повторної активації патології.
Як розпізнати перші ознаки шизофренії?
Ранні симптоми шизофренії можуть виявлятися в соціальному відстороненні (небажанні спілкуватися з людьми), зміні настрою (апатії, смутку, дратівливості) або розладах сну (безсоння, нічні жахи). Перші ознаки шизофренії:
- цікавість до містичних, релігійних та філософських тем;
- зниження мотивації та здатності до продуктивної діяльності (роботи чи навчання);
- зміни у характері без видимих причин (людина може стати замкнутою, нетовариською, у неї змінюються захоплення);
- усвідомлення непотрібності друзів, рідних, байдужість до всього.
Також можуть спостерігатися загальне зниження активності, слабкість та занепад сил. Шизофренія часто супроводжується головним болем, відчуттям здавлювання у скронях або потилиці. Часто початкові симптоми сприймаються людиною, як несуттєві та тимчасові проблеми.
Що робити при підозрі на шизофренію?
При перших ознаках шизофренії необхідно звернутися до психіатра за консультацією. Лікар проведе діагностику та при підтвердженні діагнозу призначить лікування. Діагностика шизофренії може включати:
- клініко-анамнестичне обстеження. Психіатр вислуховує скарги пацієнта, за потреби розмовляє з його близьким;
- нейрофізіологічне тестування — дослідження реакцій людини на певні подразники (світло, звук, зображення). Тест на шизофренію по картинках — це неформальний метод, де пацієнту показують зображення (наприклад, оптичні ілюзії або абстрактні сцени), щоб оцінити його сприйняття реальності та наявність психотичних симптомів;
- патопсихологічне обстеження — серія тестів на логіку, увагу, пам'ять;
- електроенцефалограма (ЕЕГ) та МРТ головного мозку (для дослідження структурних та функціональних порушень у головному мозку);
- аналізи крові на нейротрансмітери.
Люди з шизофренією часто не розуміють або не вірять, що у них є психічний розлад, який потребує медичної уваги. За наявності симптомів шизофренії у близьких треба поговорити з ними, запропонувати допомогу та підтримку, звернутися до психіатра за консультацією.
Чи лікується шизофренія?
Сучасні методи лікування шизофренії дозволяють досягти тривалої ремісії та зняти прояви хвороби. Антипсихотичні препарати та методи психотерапії ефективні для зменшення психотичних симптомів, присутніх у гострій фазі захворювання, також вони допомагають знизити ймовірність майбутніх гострих епізодів та їх тяжкість.
Як відбувається лікування шизофренії?
Лікування шизофренії психіатр призначає індивідуально. Медикаментозна терапія дозволяє контролювати симптоми, знизити їх тяжкість та частоту, а також запобігати рецидивам. Різні види психотерапії допомагають пацієнтам контролювати прояви патології. Лікування шизофренії може включати:
- антипсихотичні препарати (нейролептики). Ліки зазвичай приймаються впродовж тривалого часу (часто все життя), щоб підтримувати стабільний психічний стан;
- седативні засоби. Призначаються, якщо патологія супроводжується вираженою тривогою, страхом чи безсонням;
- загальнозміцнювальну терапію. Психози впливають на фізичне здоров'я та можуть спровокувати порушення обмінних процесів, авітаміноз та гормональні порушення, тому важливо поповнювати нестачу поживних речовин, зміцнювати імунітет;
- когнітивно-поведінкову терапію. Мета психотерапії — допомогти людині навчитися керувати симптомами, справлятися зі стресом і покращувати спілкування з оточенням;
- програми з реабілітації та соціальної підтримки. Навчання самоменеджменту й самодопомоги, підтримка у відновленні повсякденних навичок і адаптації до життя в суспільстві.
Шизофренія лікується впродовж всього життя. Якісно підібрана терапія здатна максимально нівелювати прояви хвороби. Сучасні методики дозволяють усунути симптоми захворювання та повернути пацієнтам можливість жити повноцінно.
З якими розладами плутають шизофренію?
Шизофренію плутають із роздвоєнням особистості, посттравматичним розладом та обсесивно-компульсивний розлад (ОКР). Відрізнити психічний розлад може психіатр після обстеження.
Чи може шизофренія минути самостійно?
Шизофренія є хронічною патологією, яка потребує пожиттєвого лікування та контролю. Захворювання не минає самостійно, його можна вивести у тривалу ремісію за допомогою медикаментозної терапії та психотерапії. Без лікування шизофренія може загостритися із посиленням симптомів.
Що буде якщо не лікувати шизофренію?
За відсутності лікування шизофренія може негативно впливати на всі сфери життя, включно з особистою, сімейною, соціальною, а також навчальну та трудову діяльність. Ускладнення, які може спричинити шизофренія:
- заподіяння собі шкоди, спроби самогубства;
- тривожні розлади та обсесивно-компульсивний розлад;
- панічні атаки;
- зловживання алкоголем чи наркотичними речовинами;
- неможливість навчатися чи працювати;
- соціальна ізоляція.
Люди з шизофренією часто є об'єктом стигматизації, дискримінації та порушень прав людини. Через асоціальну поведінку вони часто стають об'єктом агресії з боку інших.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Психіатрія в ОН Клінік Ужгород

Психіатрія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Ознаки шизофренії можуть проявлятися по очах в активній стадії захворювання, проте симптом не розглядається як самостійний діагностичний критерій. «Погляд шизофреніка» характеризується як «скляний», переляканий, іноді спрямований в одну точку. Може спостерігатися часте моргання, розширені зіниці. У людей із шизофренією нерідко розвивається косоокість — порушення зору, за якого одне або обидва ока не можуть одночасно фокусуватися на об’єкті при прямому погляді й відхиляються вбік.
Вилікувати шизофренію назавжди неможливо, хвороба невиліковна. Однак за своєчасної діагностики та лікування щонайменше у третини хворих на шизофренію спостерігається повна ремісія симптомів.
Роздвоєння особистості та шизофренія — це різні психічні розлади. Під роздвоєнням особистості розуміють дисоціативний розлад ідентичності — людина відчуває, що всередині неї дві окремі особистості, які впливають на свідомість. У людей із шизофренією виникають галюцинації, найчастіше «голоси в голові», тому людина може говорити сама з собою.
ОКР не є шизофренією, а іншим психічним розладом. ОКР — це обсесивно-компульсивний розлад, який характеризується обсесією — нав'язливими думками, що змушують людину вчиняти певні дії (компульсії).
Люди з шизофренією часто почуваються ізольованими від навколишнього світу, тому шукають можливі способи для підтримання соціальних контактів або, навпаки, уникають спілкування та надають перевагу усамітненню. У них може пропасти мотивація, здатність насолоджуватися життям (ангедонія), зменшується інтерес до соціальних взаємодій. Спостерігаються проблеми з оцінкою ситуації та прийняттям рішень.