Причини виникнення обсесивно-компульсивного розладу
Точна причина прояву обсесивно-компульсивного розладу невідома. Розвитку стану сприяє кілька чинників. Можливі причини виникнення ОКР:
-
генетична схильність. Наявність родича першого ступеня споріднення (батька, брата або сестри) з ОКР підвищує ризик розвитку розладу;
-
зміни в структурі головного мозку. У пацієнтів з ОКР спостерігаються відмінності в лобовій корі та підкіркових структурах мозку, які впливають на здатність контролювати поведінку та емоційні реакції. Також розлад може бути пов'язаний із неврологічними захворюваннями (хворобою Паркінсона, синдромом Туретта, епілепсією);
-
наявність дитячих травм. Розвиток ОКР пов'язують із жорстоким поводженням з дитиною у ранньому віці.
Обсесивно-компульсивний розлад може бути спричинений стресом і тривожністю. Також захворювання відносять до групи дитячих аутоімунних нервово-психічних розладів, пов'язаних зі стрептококовою інфекцією (PANDAS).
Симптоми ОКР
Поставте своє питання Дитячому психіатру «ОН Клінік»
Пацієнти з ОКР можуть відчувати нав'язливі ідеї (обсесії) або компульсії (повторювані дії), а також обидва симптоми одночасно. Симптоми обсесивно-компульсивного розладу:
-
боязнь контакту із забрудненими поверхнями;
-
страх загубити щось або покласти цю річ в інше місце;
-
занепокоєння про заподіяння шкоди собі або іншим;
-
небажані думки, пов'язані з інтимною близькістю;
-
агресивні думки щодо себе або інших;
-
необхідність розкладати речі певним чином;
-
надмірне прибирання та миття рук;
-
неодноразова перевірка предметів побуту, наприклад, чи замкнені двері або чи вимкнені побутові предмети.
Симптоми ОКР
Пацієнт з обсесивно-компульсивним розладом може гризти нігті, а також у нього може спостерігатися порушення сну. Ознаки обсесивно-компульсивного розладу виникають у будь-якому віці. Більшості пацієнтів діагностують ОКР у молодому віці.
Нав'язливі думки при обсесивно-компульсивному розладі
Нав'язливі думки при обсесивно-компульсивному розладі викликають у пацієнта тривожність. Пацієнти з ОКР не можуть контролювати нав'язливі думки, розуміючи їхню ірраціональність і нелогічність. Приклади нав'язливих думок при обсесивно-компульсивному розладі:
-
панічний страх зробити помилку;
-
надмірна заклопотаність мораллю;
-
почуття сумніву або відрази;
-
потреба в порядку, акуратності;
-
думки про непристойну поведінку на публіці;
-
надмірна стурбованість сексуальною орієнтацією або гендерною ідентичністю.
Повторювані думки, спонукання або образи за обсесивно-компульсивного розладу можуть викликати сильну тривогу або дистрес. Пацієнт може ігнорувати або пригнічувати нав'язливі думки, а також нейтралізувати їх будь-якими діями.
Нав'язлива поведінка при обсесивно-компульсивному розладі
ОКР може призвести до виникнення компульсій — повторюваних дій, які пацієнту необхідно здійснювати для позбавлення від нав'язливих ідей. Виконання компульсивних дій приносить пацієнтові тимчасове задоволення. Приклади компульсій при ОКР:
-
збір і накопичення предметів, що не мають особистої або фінансової цінності;
-
постійний пошук розради;
-
проведення ритуалів, пов'язаних із числами (виконання завдань певну кількість разів, уникнення чисел);
-
вимовляння певних слів або фраз під час виконання непов'язаних завдань.
Компульсії також можуть включати уникнення ситуацій, які спричиняють нав'язливі ідеї, наприклад, відмову тиснути руки або торкатися предметів загального користування. Дорослі з ОКР визнають безглуздість компульсивної поведінки, діти можуть відчувати страх при невиконанні нав'язливої дії.
Фактори ризику при ОКР
Головним фактором ризику при розвитку ОКР є генетичний анамнез, особливо при прояві розладу в ранньому дитинстві. Інші фактори ризику при ОКР:
-
несприятливе навколишнє середовище;
-
супутні захворювання (біполярний розлад, синдром дефіциту уваги, шизофренія).
Наявність травмувального досвіду може провокувати компульсивні дії при ОКР. Наприклад, після пережитої пожежі пацієнт із розладом може багаторазово перевіряти побутову техніку і плиту перед виходом. Для діагностування ОКР слід звернутися до психіатра.
Вплив генетики на розвиток обсесивно-компульсивного розладу
Імовірність розвитку розладу збільшується за наявності ОКР у родичів першої лінії (батьків, брата, сестри). Також генетичний обсесивно-компульсивний розлад може одночасно проявлятися в обох близнюків. Ризик постановки діагнозу ОКР збільшується, якщо захворювання у родича розвинулося в дитинстві або підлітковому віці.
Вплив навколишнього оточення на розвиток ОКР
На розвиток обсесивно-компульсивного розладу можуть впливати чинники навколишнього середовища, наприклад стрес або психологічна травма. Постійний стрес і тривога можуть спровокувати появу ознак ОКР або посилити їх перебіг. Стресові ситуації впливають на функціонування ділянок мозку, які беруть участь у регуляції настрою, занепокоєння і поведінки.
Вплив травмуючих подій може вплинути на функціонування мозку і зміну регуляції гормонів стресу. Травми можуть призвести до розвитку компульсій і нав'язливих думок як способу впоратися з неприємними спогадами або уникнути їх.
Стани, пов'язані з обсесивно-компульсивним розладом
Обсесивно-компульсивний розлад може діагностуватися спільно з іншими психічними або дерматологічними захворюваннями. Стани, пов'язані з ОКР:
-
депресивний або тривожний розлад;
-
дерматиломанія (розчісування шкіри);
-
трихотиломанія (висмикування волосся);
-
атопічний дерматит (запальне захворювання шкіри);
-
дисморфофобічний розлад (заклопотаність уявним дефектом зовнішності).
Також ОКР часто трапляється в пацієнтів із наявністю рухових тиків (миготінням, смиканням шиї, потискуванням плечем) і зловживанням психоактивними речовинами. Наявність супутніх розладів необхідно враховувати під час діагностики ОКР.
Лікування ОКР
Лікування обсесивно-компульсивного розладу охоплює психотерапію і приймання лікарських препаратів. Типи психотерапії при ОКР:
-
когнітивно-поведінкова терапія (КПТ);
-
запобігання впливу та реагування;
-
терапія прийняття і відповідальності.
Для лікування обсесивно-компульсивного розладу в дітей, підлітків і дорослих лікар може призначити селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), які також використовуються для лікування тривожності. Також у разі ОКР психіатр може призначити трициклічні антидепресанти.
Якщо пацієнт не почне лікувати ОКР, можуть виникнути ускладнення. На тлі тривалого перебігу розладу може розвинутися контактний дерматит через часте миття рук і соціофобія.
Профілактика обсесивно-компульсивного розладу
Специфічної профілактики обсесивно-компульсивного розладу не існує, оскільки не встановлено точної причини його виникнення. Лікарі рекомендують профілактувати травмувальні ситуації на роботі та в особистому житті. Вторинна профілактика включає запобігання повторним епізодам ОКР. Пацієнту рекомендується дотримуватися режиму сну, уникати вживання алкоголю і дотримуватися правильного харчування, збільшивши вживання продуктів, багатих на триптофан (кисломолочних продуктів, риби, м'яса, бобових, горіхів).
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Дитяча психіатрія в ОН Клінік Харків Палац Спорту
Популярні питання
Невроз нав'язливих станів не можна вилікувати повністю. Завдяки психотерапії та прийому медикаментів можна домогтися стійкої багаторічної ремісії.
При появі перших симптомів захворювання рекомендується записатися на прийом до психіатра. Діагностика розладу включає уточнення симптомів.
Найчастіше у пацієнтів з ОКР спостерігається страх інфікування від предметів загального користування, потреба в правильному розташуванні речей, часте миття рук, повторення слів і фраз подумки, а також відчуття того, що пацієнт забув зачинити двері або вимкнути побутові предмети.
Ремісія за ОКР може зберігатися протягом кількох років, особливо в разі використання психотерапевтичних навичок після закінчення терапії.
Тривалість лікування обсесивно-компульсивного розладу антидепресантами становить 6-12 місяців. Тривалість терапії препаратами групи СІЗЗС становить 8-12 тижнів. Перші результати лікування спостерігаються приблизно з четвертого тижня після початку прийому медикаментів.