Що таке ПТСР та чому потрібно звернутися по допомогу до лікаря при підозрі на розлад?

Що таке ПТСР?

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це психічний стан, який може розвинутися у людини після пережитого травматичного або шокуючого досвіду (наприклад, війни, нещасного випадку, природної катастрофи, фізичного чи емоційного насильства). Розлад може виникнути у людей будь-якого віку та часто супроводжується тривалими емоційними реакціями. Стан може впливати на повсякденне життя людини, створюючи проблеми зі здоров’ям, труднощі у взаєминах, на роботі та у навчанні. 

Як проявляється ПТСР?

ПТСР може проявлятися різними ознаками, які впливають на емоційний стан і поведінку людини. Можливі симптоми ПТСР:

• повторювані спогади — людина має флешбеки (постійно повертається думками до травмуючої події) або нічні жахіття, в яких знову переживає травматичний досвід, відчуває емоційний біль;
• тривога і нервозність — виникають почуття постійної настороженості, труднощі зі сном, перепади настрою, що можуть ускладнювати повсякденне життя;
• уникання ситуацій, які нагадують травму — людина може уникати місць, інших людей, які нагадують про пережиту травму, що призводить до соціальної ізоляції і погіршує взаємодію з оточенням.

Людина може відчувати себе відокремленою від інших, з’являється відчуття безнадійності, втрати інтересу до повсякденних справ, можливі проблеми з концентрацією уваги. Інколи розлад може викликати головний біль, біль в тілі або прискорене серцебиття навіть без явних фізичних причин.

Які симптоми ПТСР?

Які причини ПТСР?

Досвід пережитого фізичного насильства (наприклад, побиття, сексуальної агресії) залишає травматичні спогади, які можуть викликати стійке відчуття тривоги й страху, панічні атаки та стати фактором розвитку травматичного розладу. Інші причини, які можуть спровокувати розвиток ПТСР:

• військові конфлікти, бойові дії, окупація. Перебування в зоні бойових дій або участь у військових операціях підвищують ризик розвитку ПТСР через постійну загрозу життю, стрес внаслідок пережитих трагедій та смерті побратимів. Травматичні події, наприклад, смерть близької людини внаслідок ракетного обстрілу, життя в окупації, постійні повітряні тривоги можуть негативно вплинути на психіку людини;
• природні катастрофи. Люди, що пережили землетруси, повені, урагани можуть переживають постійний стрес через страх повторення катастрофи;
• насильницькі злочини. Потерпілі від пограбувань, терористичних актів або інших злочинів можуть відчувати постійну тривогу, що сприяє появі ПТСР через часті спогади про насильство і відчуття безпорадності перед злочинцем.

Дані фактори змінюють мислення, сприйняття світу та реакції на події. У результаті виникає постійна емоційна напруга й хронічний стрес, які є типовими ознаками стресового розладу.

Які бувають форми ПТСР?

Посттравматичний стресовий розлад може мати різні прояви, залежно від характеру травми та індивідуальних особливостей людини. Основні види ПТСР подані в таблиці.

Наукові спільноти постійно уточнюють та вдосконалюють підходи до розпізнавання і лікування стресового розладу, тому можливі й інші класифікації. Наприклад, деякі психологи та психіатри виділяють також ПТСР, пов'язаний з катастрофами.

Комплексний ПТСР (КПТСР)

Комплексний посттравматичний стресовий розлад (КПТСР) — це особлива форма ПТСР, яка виникає після тривалого або багаторазового переживання травматичних ситуацій. Розлад часто розвивається у людей, які зазнали сімейного насильства, сексуального рабства або перебували на війні.

КПТСР має ті самі симптоми, що й ПТСР, але його особливість полягає в тому, що він викликає більш глибокі зміни особистості. Людина може мати труднощі у формуванні здорових стосунків, відчувати хронічну безнадійність або втрату себе. Стан може супроводжуватися емоційною та фізичною ізоляцією, низьким рівнем самооцінки, відсутністю довіри до інших.

ПТСР у військових

ПТСР у військових виникає внаслідок пережитих травматичних подій під час служби, особливо в бойових умовах. Під час перебування на фронті військові бачать насильство та смерть побратимів, відчувають страх за своє життя, тобто перебувають у стресових ситуаціях, що можуть спричинити розвиток ПТСР. Але стресовий розлад виникає не в усіх військовиків — його розвиток залежить від індивідуальних чинників, наприклад, рівня психологічної стійкості, наявності підтримки під час служби.

ПТСР може проявитися не тільки під час перебування у війську, але й після звільнення зі служби, іноді навіть через роки після повернення із зони бойових дій. Симптоми ПТСР можуть бути відтерміновані, що ускладнює раннє виявлення захворювання. Розлад може виникнути навіть у того, хто не брав участі в боях, але під час служби пережив інші травматичні події (наприклад, ракетний обстріл чи аварію).

ПТСР у жінок

За даними досліджень, жінки більш схильні до розвитку ПТСР, оскільки їхні психологічні і емоційні реакції на стрес можуть бути більш вираженими в порівнянні з чоловіками. Сексуальне насильство є однією з основних причин розладу у жінок. До інших факторів, які можуть спровокувати посттравматичний стресовий розлад у жінок належить також сімейне насильство, аб’юз, смерть близької людини або втрата роботи. Також відомо про післяпологовий ПТСР, що може виникнути виникнути внаслідок травматичного досвіду під час пологів, навіть якщо вони проходили без ускладнень. 

Розлад у жінок може проявлятися у вигляді постійного стресу, тривоги, флешбеків і депресії, зниження самоповаги. Ознаки стресового розладу можуть виникати не безпосередньо після травмуючої події, а через деякий час, коли психіка не може впоратися з накопиченим стресом.

ПТСР у дітей та підлітків

ПТСР у дітей та підлітків може розвиватися після будь-яких пережитих травматичних подій (насильства, булінгу, катастрофи, війни, сексуальних домагань, втрати близьких, життя під окупацією, постійних ракетних обстрілів та повітряних тривог). Діти можуть мати ознаки розладу, навіть якщо вони не розуміють повністю травматичну ситуацію. Підлітки в перехідному віці особливо схильні до розвитку ПТСР через гормональні зміни та емоційну вразливість. Часто прояви розладу можуть бути відкладені, тобто симптоми можуть виявитися тільки через деякий час після травми.

Небезпека ПТСР у дітей та підлітків полягає в тому, що він може негативно впливати на їхній розвиток, емоційне здоров'я, здатність адаптуватися до нормального життя. Діти можуть мати проблеми із соціалізацією, навчанням, емоційною регуляцією та поведінкою. Посттравматичний стресовий розлад може також призвести до появи тривожних розладів або депресії, суїцидальних думок.

ПТСР після сексуального насильства 

ПТСР після зґвалтування може виникати у людини незалежно від статі. У жінок ПТСР може проявлятися більш виражено, але чоловіки також можуть страждати від даного розладу, хоча й рідше звертаються по допомогу через соціальні стереотипи, табуйованість теми та брак підтримки. Симптоми можуть з’явитися одразу після травми або з часом, іноді навіть роками після інциденту.

ПТСР після сексуального насильства негативно впливає на подальше сексуальне життя людини, призводячи до труднощів з інтимними стосунками, зниженням сексуального бажання або страхами, пов'язаними зі статевим актом. Крім того, можуть розвинутися тривога, депресія, панічні атаки. Розлад також може вплинути на самооцінку людини, провокуючи в неї почуття сорому, вини, що веде до самоізоляції.

ПТСР після фізичної травми

ПТСР після фізичної травми може виникати після тяжких тілесних ушкоджень, наприклад, нападу зловмисника, автомобільної аварії, катастрофи, виробничої травми, медичної операції. Травма не лише фізично пошкоджує організм, але й може негативно вплинути на психіку. 

Згідно з дослідженнями, близько 25% людей, які зазнали тяжкої фізичної травми, можуть страждати від ПТСР, особливо якщо травма супроводжувалася значним болем або тривалим відновленням. У людини можуть бути флешбеки, нічні жахіття, тривога, депресія, які знижують якість життя. Розлад після фізичної травми часто поєднується з фізичними болями, що ускладнює лікування та відновлення.

Що відчуває людина при ПТСР?

Людина з ПТСР часто відчуває сильне внутрішнє напруження та тривогу, які доповнюються пришвидшеним серцебиттям, підвищеною пітливістю, тремором кінцівок, сухістю у роті або відчуттям нудоти. Флешбеки викликають емоційну напругу, занепокоєння чи панічні атаки навіть якщо людина намагається спокійно згадати пережите.

Людина може відчувати емоційну відчуженість, наче вона «відокремлена» від оточуючих, що супроводжується почуттям провини або сорому, нездатністю виражати емоцій. Також ймовірна зацикленість на минулих подіях, що не дозволяє людині рухатись вперед у житті. Вона часто відчуває, що контролює ситуацію менше, ніж зазвичай. Деякі люди з ПТСР можуть мати труднощі з концентрацією уваги або відчувати себе постійно на межі нервового зриву.

Скільки триває ПТСР?

Тривалість ПТСР у кожної людини може бути різною і залежить від багатьох факторів — інтенсивність травматичного досвіду, підтримки після травми, індивідуальних особливостей організму та наявності лікування. Немає чіткої вимірної тривалості для ПТСР, оскільки захворювання має глибоко індивідуальний характер. У деяких людей симптоми можуть зберігатися кілька місяців або навіть років, в той час як у інших вони можуть минати впродовж кількох тижнів після початку лікування.

Наукові дослідження показують, що тривалість симптомів може залежати також від участі в терапії та підтримки оточення. При цьому є люди, у яких ознаки ПТСР можуть з’являтися та зникати циклічно — є періоди ремісії та загострення. Розлад може бути також хронічним і тривати впродовж всього життя, особливо при відсутності лікування.

У чому небезпека ПТСР?

ПТСР негативно впливає як на психічне, так і на фізичне здоров'я людини. Потенційний вплив посттравматичного стресового розладу на людину:

• погіршення фізичного здоров'я — ймовірна поява хронічних болів, порушень сну, збільшення ризику серцево-судинних захворювань через постійну стресову реакцію організму;
• труднощі з соціальною адаптацією — люди з ПТСР можуть уникати соціальних контактів, що призводить до ізоляції та проблем у роботі чи навчанні;
• ризик розвитку депресії та тривожних розладів — стан може супроводжуватися депресією, тривожними розладами, що ускладнює життя людини.

У людей з ПТСР значно вищий рівень суїцидальних думок та спроб порівняно з іншими психічними розладами. Наприклад, серед ветеранів США із ПТСР понад 20% мали думки про самогубство — порівняно з 8,5% у загальній популяції.

Хто лікує ПТСР?

Посттравматичний стресовий розлад лікує психіатр або психотерапевт — лікар, який має підготовку у сфері роботи з травматичними розладами, вміє проводити діагностику ПТСР, може призначати медикаментозну терапію та супроводжувати пацієнта в процесі відновлення. У 2025 році в Україні було ухвалено Закон №4223-IX «Про систему охорони психічного здоров’я», який передбачає обов’язкову сертифікацію психологів та психотерапевтів. 

Закон набув чинності 6 лютого 2025 року, але його положення почнуть діяти з 7 лютого 2026 року. Протягом перших шести років сертифікація буде добровільною, а з 2031 року стане обов’язковою для всіх фахівців у сфері психічного здоров’я. Окрема ліцензія для лікування ПТСР не потрібна, але лікар повинен мати відповідну медичну освіту, сертифікацію та постійно підвищувати свою кваліфікацію відповідно до вимог Міністерства охорони здоров'я України.

Як діагностують ПТСР?

Діагностика ПТСР починається з клінічного інтерв’ю, яке проводить психіатр, психотерапевт або клінічний психолог. Він розпитує про пережиту подію, реакції на неї та те, як травматичний досвід впливає на повсякденне життя пацієнта. Для уточнення можуть використовуватись стандартизовані інструменти (психометричні тести). Спеціальні психометричні тести, які допомагають оцінити, чи є у людини ПТСР і наскільки сильні симптоми:

• PCL-5 — опитувальник, який людина заповнює сама, оцінюючи, наскільки її турбують певні симптоми;
• CAPS-5 — більш детальне інтерв’ю, яке проводить опитуючий;
• IES-R — допомагає оцінити емоційні реакції на стресову подію.

Дані тести не ставлять діагноз, але допомагають уточнити клінічну картину і прийняти рішення щодо лікування. Лікар також виключає інші стани (депресію, тривожні розлади, залежності), які можуть мати подібні прояви. ПТСР не діагностується через аналізи крові, МРТ чи КТ головного мозку, але лабораторні методи іноді використовують для виключення інших причин, що провокують симптоми, схожі на фізичні прояви розладу.

Як лікують ПТСР?

Лікування ПТСР базується на доказових психотерапевтичних підходах. Найефективнішими вважаються когнітивно-поведінкова терапія (CBT), зокрема її різновид — когнітивна терапія обробки травми (CPT), та експозиційна терапія (PE). Дані методи допомагають людині безпечно повертатися до травматичних спогадів, знижуючи їхній вплив на психіку та тіло. Додатково може застосовуватися метод EMDR — десенсибілізація та переробка травматичних спогадів за допомогою контрольованих рухів очей. Метод EMDR допомагає мозку обробити болючі переживання м’якше й безпечніше.

У деяких випадках лікар призначає антидепресанти. Медикаментозне лікування підтримує основну терапію, але не замінює її. Вибір методу лікування посттравматичного стресового розладу залежить від тяжкості симптомів, супутніх станів та індивідуальних особливостей пацієнта.

Як жити з ПТСР?

Людині з ПТСР варто встановлювати чіткий режим дня, виділяти час на відпочинок і помірну фізичну активність, що знижує рівень тривожності. Важливо не залишатися в ізоляції — спілкування з близькими, підтримка можуть зменшити відчуття самотності. Одне з ключових завдань людини з ПТСР — навчитися розпізнавати власні тригери, щоб мати змогу своєчасно відреагувати або уникнути реакцій страху, гніву чи паніки. Регулярна психотерапія допомагає людині навчитися справлятися зі стресом і поступово знову відчувати себе в безпеці.

Як спілкуватися з людиною, у якої ПТСР?

Щоб підтримати людину з ПТСР, важливо бути поруч без тиску і вимог «одужати швидше», загальних фраз «все буде добре». Психотравма — це не слабкість характеру, а реакція мозку на надмірний стрес. Варто говорити просто і м’яко, не розпитувати занадто багато, вимагаючи «розповісти все», адже в даний спосіб можна активувати тригери.

Потрібно поважати особисті межі інших й усвідомлювати, що деяким людям важко бути в натовпі, чути гучні звуки або відчувати чужі дотики. Запропонуйте підтримку, але дозвольте їм самим вирішувати, коли і як її приймати. Якщо здається, що вас уникають, можливо, людина захищається від власних болючих спогадів і немає наміру вас образити. Підтримка має бути стабільною, а не разовою — саме регулярність допомагає людям з ПТСР відчути безпеку й довіру.

Як допомогти людині, у якої ПТСР?

Допомога людині з ПТСР починається з визнання її досвіду та емоцій. Не потрібно «виправляти» її стан — важливо просто бути поруч, не знецінювати те, що вона пережила, і не радити «відпустити» чи «забути». Дайте людині змогу повернути контроль над власним життям, адже травма часто пов’язана з безсиллям і втратою впливу на події.

Не примушуйте говорити, але створюйте умови для безпечного діалогу, коли людина готова. Допомога з побутом, щоденними справами дасть відчуття стабільності. Заохочуйте звернутися до психіатра чи психотерапевта по лікарську допомогу, пояснюючи, що прояви ПТСР можна полегшити. Важливо також піклуватися про власні ресурси — підтримка іншої людини можлива тоді, коли ви самі емоційно стабільні.

Чи можна вийти з ПТСР самостійно?

Самостійне подолання ПТСР інколи можливе — у деяких людей симптоми розладу можуть поступово зменшуватися завдяки підтримці близьких, стабільному середовищу та внутрішнім ресурсам. Проте більшість потребує лікарської допомоги, особливо якщо симптоми тривають понад місяць або заважають повсякденному життю.

Без лікування розлад може перейти в хронічну форму, погіршити фізичне здоров’я, спричинити депресію, залежність або навіть суїцидальні думки. Якщо ви підозрюєте ПТСР у себе або близької людини потрібно звернутись до психіатра або психотерапевта, які поставлять точний діагноз та призначать терапію.

Чи можна попередити розвиток ПТСР?

Попередити ПТСР повністю не завжди можливо, але його ризики можна істотно зменшити за допомогою професійної підтримки у перші дні та тижні після травмуючої події. Тобто профілактика ПТСР полягає у своєчасному опрацюванні травматичного досвіду. 

У перші години чи дні після стресової події важливими є перша психологічна допомога або кризове втручання. Кризове втручання — це невідкладна психологічна або соціальна допомога людині, яка переживає сильний стрес чи емоційний шок. Метою є стабілізація стану, запобігання погіршенню психічного здоров’я та підтримка у подоланні наслідків травматичних подій. 

В Україні термін «кризове психологічне консультування» офіційно закріплений у Наказі МОЗУ від 13 грудня 2023 року №2118. В соціальній сфері поняття «кризове та екстрене втручання», що означає оперативну допомогу особам, які постраждали від кризової ситуації і не можуть самостійно її подолати. Соціальна послуга є в Державному стандарті, затвердженому наказом Міністерства соціальної політики України від 1 липня 2016 року №716 та передбачає надання психологічної підтримки, тимчасового притулку, харчування, медичної допомоги та допомоги з оформленням документів. 

Кризове втручання можуть надавати лікарі-психологи та клінічні психологи, психотерапевти та лікарі-психотерапевти, соціальні працівники та фахівці із соціальної роботи, які пройшли спеціальну підготовку для роботи в кризових ситуаціях. Скористатися послугою можуть особи, сім’ї або групи осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема постраждалі від насильства в сім’ї. Для отримання послуги потрібно усно або письмово звернутися до місцевого центру соціальних служб або іншого надавача соціальних послуг. Після звернення проводиться оцінка ситуації та приймається рішення про проведення кризового та екстреного втручання.

Кризове втручання не є терапією, а короткою підтримкою, що допомагає людині стабілізуватись, заспокоїтись і відчути контроль над ситуацією. Відомо, що кризове втручання знижує ризик розвитку ПТСР у майбутньому. Люди, які після травматичних подій залишаються ізольованими, мають вищий ризик розвитку ПТСР. Тоді як ті, хто отримує підтримку від друзів, родини або спільнот, менш схильні до формування стійких симптомів розладу. Дослідження також підтверджують ефективність ранньої психотерапевтичної допомоги, зокрема когнітивно-поведінкової терапії та методу EMDR, які застосовуються в перші тижні після травми й можуть запобігти розвитку повноцінного розладу.

Автор: Попович Зоряна

Авторка та редакторка інформаційних статей про здоров’я, красу, догляд за дітьми, здорове харчування.

Стаття перевірена: Ткаченко Марина Олександрівна

Лікар-терапевт. Стаж роботи 7 років.