Як розпізнати симптоми геморою та як подолати страх перед оглядом проктолога — розповідає лікар

У інтерв’ю Анна Руфанова розповіла, чому пацієнти відкладають візит до проктолога, які симптоми не можна ігнорувати, коли консервативного лікування недостатньо і потрібне оперативне втручання. Також лікарка поділилася випадками з практики та рекомендаціями щодо профілактики захворювань.

Проктолог Анна Руфанова

Чому пацієнти бояться звертатися до проктолога?

Проктологія досі залишається досить табуйованою галуззю медицини. Основні причини — сором і стійкі культурні стереотипи, пов’язані з хворобами інтимної зони. Пацієнтам ніяково говорити про біль, дискомфорт, кровотечу, порушення дефекації навіть з лікарем.

У результаті пацієнти нерідко відкладають візит до проктолога. Вони звертаються до лікаря лише при вираженому болю, кровотечі та інших симптомах, причинами яких можуть бути анальні тріщини, поліпи та інші захворювання кишківника, зокрема онкологічні.

Важливо розуміти, що для проктолога подібні скарги — звична частина щоденної медичної практики. Чим раніше пацієнт звертається за допомогою, тим швидше можна поставити діагноз і розпочати лікування. На ранніх стадіях лікування може бути менш складним і тривалим, тоді як стани на пізніх стадіях нерідко вимагають більш серйозного втручання.

Онлайн-консультація з лікарем — швидко, зручно, ефективно

Отримайте кваліфіковану медичну допомогу без візиту до медичного центру. Консультація доступна з будь-якого пристрою, у зручний для вас час.

Записатися

У деяких відділеннях онлайн-прийоми недоступні для первинних пацієнтів. Якщо спеціальність лікаря не представлена у формі запису, це означає, що первинний прийом проводиться лише очно.

Скільки пацієнтів звертаються до проктолога на пізніх стадіях проктологічного захворювання?

За моїми спостереженнями, близько 30–50 % пацієнтів звертаються з гемороєм III–IV стадії або за наявності ускладнень. Основні причини — сором, страх перед болючим оглядом і надія, що хвороба мине самостійно.

Чим небезпечне відкладання візиту до проктолога?

Пізнє звернення підвищує ризик ускладнень. Хронічні кровотечі можуть призводити до зниження рівня гемоглобіну, при геморої на пізніх стадіях можливі випадання, тромбоз або защемлення гемороїдальних вузлів, а при анальних тріщинах — розвиток інфекційних ускладнень.

Важливо не ігнорувати біль і кров’янисті виділення: подібні симптоми зустрічаються не тільки при геморої, але й при інших захворюваннях, включаючи рак прямої кишки. Тому визначити причину без огляду та діагностики неможливо.

З якими симптомами потрібно звернутися до проктолога?

Звернутися до проктолога потрібно при появі симптомів, які можуть вказувати на захворювання прямої кишки та аноректальної ділянки. Можливі ознаки проктологічних захворювань включають:

• біль, печіння або свербіж у ділянці заднього проходу;
• кров у калі або на туалетному папері після дефекації;
• випадання або поява вузлів у ділянці анального отвору;
• слизові або гнійні виділення з прямої кишки;
• відчуття чужорідного тіла або неповного випорожнення кишківника;
• біль або виражений дискомфорт під час дефекації;
• тривалі закрепи або діарея;
• зміна форми, кольору або характеру випорожнень;
• ущільнення, припухлість або набряк у ділянці заднього проходу.

Також звернення до проктолога необхідне за наявності чужорідного тіла в прямій кишці, особливо якщо його неможливо безпечно видалити без допомоги лікаря. Спроби самостійного вилучення можуть призвести до пошкодження слизової оболонки та стінки прямої кишки, кровотечі, інфікування, перфорації кишківника та розвитку запальних ускладнень.

Як проходить огляд у проктолога і чи може він бути безболісним?

Прийом проктолога починається з консультації: лікар уточнює скарги, тривалість і характер симптомів, перенесені захворювання та операції, особливості харчування та способу життя, наявність шкідливих звичок і сімейний анамнез. Можливі методи діагностики в проктології:

• візуальний огляд — дозволяє оцінити стан шкіри періанальної ділянки, виявити зовнішні гемороїдальні вузли, анальні тріщини, набряк, почервоніння, свищові отвори та новоутворення;
• пальцеве ректальне дослідження — проводиться для оцінки тонусу анального сфінктера, стану стінок анального каналу та прямої кишки, виявлення болючих ділянок, ущільнень та об’ємних утворень;
• аноскопія та ректоскопія — дають змогу оглянути слизову оболонку анального каналу та прямої кишки, виявити внутрішні гемороїдальні вузли, анальні тріщини, запалення, поліпи, новоутворення та визначити джерело кровотечі;
• колоноскопія — дозволяє дослідити слизову оболонку всієї товстої кишки, виявити запалення, виразки, поліпи, пухлини та джерела кишкової кровотечі, а за необхідності — виконати біопсію.

Більшість етапів проктологічного огляду викликають скоріше дискомфорт, ніж біль. Болісні відчуття під час огляду можливі при гострій анальній тріщині, тромбозі гемороїдальних вузлів, парапроктиті, вираженому запаленні тканин та травмах анального каналу або прямої кишки. Ендоскопічні дослідження (аноскопія, ректоскопія, колоноскопія) у нашій клініці за необхідності можуть проводитися з анестезією, що дозволяє мінімізувати неприємні відчуття.

Чи завжди кров, біль і дискомфорт в анальній зоні вказують на геморой?

Ні, кров, біль і дискомфорт в анальній ділянці не завжди свідчать про геморой. Подібні симптоми можуть виникати при анальній тріщині, проктиті, парапроктиті, поліпах, запальних захворюваннях кишківника, травмах. Кровотеча також може бути ознакою доброякісних і злоякісних новоутворень прямої та товстої кишки. Тому самостійно визначати причину симптомів і починати лікування без діагностики не варто — для встановлення діагнозу потрібен огляд проктолога.

Який випадок з практики вам запам’ятався найбільше?

Мені запам’яталася пацієнтка віком понад 45 років, яка близько п’яти років самостійно лікувала ймовірний геморой аптечними мазями та свічками. До мене вона звернулася зі скаргами на біль у ділянці ануса та кровотечу.

Під час огляду я виявила на глибині близько 5 см щільне утворення на задній стінці прямої кишки. Воно мало неправильну форму, пухку структуру та кровоточило при дотику. Я запідозрила рак нижньоампулярного відділу прямої кишки та пояснила пацієнтці необхідність подальшого обстеження, включаючи біопсію, та консультації онколога. Пам’ятаю, як зі сльозами на очах вона запитала: «У мене рак? Я буду жити?». У такий момент важливо не тільки визначити подальшу тактику, а й підтримати людину.

Приблизно через рік пацієнтка знову прийшла до мене після складного лікування: променевої терапії, кількох курсів хіміотерапії та операції з формування стоми. Вона подякувала мені за допомогу та підтримку.

Подібні випадки нагадують, чому не можна роками самостійно лікувати «геморой». За болем і кровотечею можуть ховатися більш серйозні захворювання, тому важливо вчасно звернутися до лікаря й встановити точний діагноз.

Які міфи про геморой, анальні тріщини та поліпи найчастіше заважають правильному лікуванню?

Навколо геморою, анальних тріщин і поліпів існує безліч міфів, оскільки проктологічні проблеми, як і раніше, рідко обговорюються відкрито, а пацієнти нерідко орієнтуються на поради знайомих або інформацію з інтернету замість своєчасної діагностики.

Як часто за «банальним» гемороєм ховається щось серйозніше?

За моїми спостереженнями, приблизно у 10–20 % випадків у пацієнтів, які звернулися з підозрою на геморой, під час обстеження виявляється інше захворювання. Біль, дискомфорт і ректальна кровотеча є неспецифічними і можуть спостерігатися при різних захворюваннях прямої та товстої кишки. Захворювання, що мають симптоми, схожі на геморой:

• анальні тріщини;
• поліпи товстої кишки, деякі види яких з часом можуть перероджуватися у злоякісні пухлини;
• запальні захворювання кишківника (хвороба Крона та виразковий коліт);
• параректальні свищі та гострий парапроктит;
• рак прямої та товстої кишки, анального каналу.

Найбільша небезпека при самостійному лікуванні ймовірного геморою — пропустити онкологічне захворювання. Тому при появі болю, кровотечі та дискомфорту важливо своєчасно звернутися до проктолога для діагностики та встановлення точної причини симптомів.

Коли геморой можна лікувати без операції, а коли потрібне хірургічне лікування?

На ранніх стадіях геморою за відсутності ускладнень застосовується консервативне лікування: корекція харчування та випорожнення, зміна способу життя та препарати для зменшення болю, запалення, свербіння, набряку та кровотечі. Показання до оперативного видалення геморою:

• геморой III–IV стадії з випаданням гемороїдальних вузлів;
• відсутність достатнього ефекту від консервативної терапії;
• часті або рясні ректальні кровотечі;
• повторний тромбоз гемороїдальних вузлів;
• защемлення випавших гемороїдальних вузлів;
• виражений біль, утруднена дефекація та постійний дискомфорт в анальній ділянці.

Також операція при геморої може бути показана у разі розвитку ускладнень, зокрема некрозу защемлених гемороїдальних вузлів, вираженої анемії внаслідок хронічних кровотеч або гнійно-запального процесу. Рішення про хірургічне лікування приймає проктолог після обстеження та оцінки стану пацієнта.

Як проктолог обирає метод лікування і чому різним пацієнтам можуть рекомендувати різні процедури?

Універсального методу лікування проктологічних захворювань не існує: навіть при однаковому діагнозі у пацієнтів можуть відрізнятися стадія захворювання та вираженість симптомів, тому тактика підбирається індивідуально. Фактори, які впливають на вибір методу лікування проктологом:

• діагноз і стадія захворювання;
• локалізація та поширеність патологічного процесу;
• вираженість симптомів — болю, кровотеч, свербіння, печіння, випадання гемороїдальних вузлів, слизових або гнійних виділень, порушень дефекації;
• наявність гострих або хронічних ускладнень;
• тривалість захворювання та частота загострень;
• ефективність раніше проведеного лікування;
• вік та загальний стан пацієнта;
• протипоказання до певних препаратів, процедур або анестезії.

Також на вибір методу лікування впливають супутні захворювання, зокрема серцево-судинні патології, цукровий діабет, порушення згортання крові та запальні захворювання кишківника. Їх наявність враховується при виборі процедури та виду анестезії, оцінці ризику ускладнень та особливостей відновлення.

Акційні пропозиції та новини

-20%

Одеса

Знижка 20% на первинну консультацію проктолога в Одесі

Знижка діє

з 01.08.26 по 31.08.26

Детальніше

Які ефективні методи лікування геморою та інших проктологічних захворювань застосовуються сьогодні?

Сучасна проктологія дозволяє замінити травматичні операції малоінвазивними методами з мінімальним пошкодженням тканин і коротким періодом відновлення. У «ОН Клінік Дніпро» я застосовую сучасні малоінвазивні методики, які дозволяють мінімізувати крововтрату та больові відчуття під час лікування, а також скоротити період відновлення. Сучасні методики лікування в проктології:

• лазерна вапоризація — вплив лазерною енергією на гемороїдальні вузли з мінімальним пошкодженням навколишніх тканин і коротким періодом відновлення;
• інфрачервона фотокоагуляція — вплив інфрачервоним випромінюванням на судини, що живлять гемороїдальний вузол, внаслідок чого зменшується його кровопостачання та розмір;
• латексне лігування — на основу гемороїдального вузла накладається латексне кільце, яке припиняє його кровопостачання (згодом вузол відторгається природним шляхом);
• радіохвильове лікування апаратом «Сургітрон» — високочастотні радіохвилі дозволяють розсікати та коагулювати тканини з мінімальною травматизацією та крововтратою;
• плазмоліфтинг — застосовується в комплексному лікуванні анальних тріщин для стимуляції процесів відновлення тканин;
• ботулінотерапія — застосовується при анальних тріщинах для тимчасового розслаблення спазмованого внутрішнього анального сфінктера, що сприяє зменшенню болю та створює умови для загоєння тріщини.

Не менш важливе значення має комфортна діагностика. Огляд я проводжу на кушетці в положенні пацієнта на лівому боці, за необхідності використовую знеболюючий гель та мініатюрні інструменти. Під час відеоаноскопії зображення виводиться на екран із збільшенням, що дозволяє детально оцінити слизову оболонку прямої кишки, а пацієнт, за бажанням, може спостерігати за дослідженням разом зі мною.

Як спосіб життя та харчування впливають на розвиток проктологічних захворювань?

Спосіб життя та харчування впливають на роботу кишківника та стан аноректальної ділянки. Порушення стільця, недостатня фізична активність та підвищений внутрішньочеревний тиск можуть сприяти розвитку захворювань ануса та прямої кишки. Фактори ризику проктологічних захворювань:

• малорухливий спосіб життя та тривале сидіння — сприяють порушенню венозного відтоку та застою крові в ділянці малого таза й гемороїдальних сплетінь, а також призводять до ослаблення м’язів тазового дна та сфінктера;
• нестача клітковини — дефіцит овочів, фруктів, бобових та цільнозернових продуктів сприяє утворенню твердого калу та розвитку закрепів, а тверді калові маси можуть травмувати анальний канал і провокувати появу анальних тріщин;
• недостатнє споживання рідини — сприяє ущільненню калових мас і розвитку закрепів;
• надмірне вживання гострої та солоної їжі й алкоголю — може посилювати подразнення слизової оболонки та симптоми вже наявних проктологічних захворювань;
• хронічний стрес — може порушувати моторику кишківника та провокувати закрепи або діарею, які сприяють подразненню, розтягуванню та травмуванню анального каналу;
• надмірні силові навантаження — підвищують внутрішньочеревний тиск і можуть сприяти випадінню гемороїдальних вузлів;
• надмірна маса тіла — створює додаткове навантаження на судини та органи малого таза.

Під час консультації я обов’язково пояснюю пацієнтам, які зміни в харчуванні та способі життя необхідні саме в їхньому випадку. Також кожен пацієнт отримує рекомендації щодо харчування, фізичної активності та профілактики проктологічних захворювань у друкованому вигляді, щоб ними було зручно користуватися після прийому.

Коли потрібно вперше пройти колоноскопію і кому вона може знадобитися раніше?

Першу профілактичну колоноскопію рекомендується пройти у віці 45 років. Симптоми та стани, за яких колоноскопію призначають раніше:

• кров або слиз у калі;
• непояснювана втрата маси тіла;
• постійний або регулярно повторюваний біль у животі;
• тривалі або повторювані порушення стільця (діарея або закрепи);
• зниження рівня гемоглобіну, особливо при залізодефіцитній анемії невстановленого походження;
• хвороба Крона або виразковий коліт (терміни початку та періодичність обстежень лікар визначає індивідуально).

Я рекомендую пацієнтам, чиї родичі першого ступеня споріднення (батьки, рідні брати, сестри або діти) мали колоректальний рак або передракові поліпи, пройти першу колоноскопію у віці 40 років. Наявність подібних захворювань у сімейному анамнезі підвищує індивідуальний ризик, тому обстеження доцільно розпочинати раніше стандартного терміну.

Як проктологу вдається зробити консультацію комфортною для пацієнта та подолати його сором і страх?

Для мене важливо, щоб пацієнт почувався спокійно та безпечно з перших хвилин консультації. Я пояснюю кожен етап огляду та діагностики, відповідаю на запитання без осуду та заздалегідь попереджаю про можливі неприємні відчуття.

За понад 21 рік практики я щодня працюю з проктологічними захворюваннями, тому пацієнту не потрібно соромитися скарг чи симптомів. Мої принципи, які допомагають зробити прийом у проктолога комфортнішим:

• дотримання конфіденційності — пацієнту не потрібно повністю роздягатися, огляд проводиться на кушетці;
• мінімізація болісних відчуттів — за необхідності перед оглядом використовується знеболювальний гель;
• послідовне проведення огляду — спочатку виконуються візуальний огляд і пальцеве ректальне дослідження, після чого за наявності показань проводиться інструментальна діагностика;
• делікатна інструментальна діагностика — аноскопія та ректороманоскопія проводяться за допомогою тонких інструментів із можливістю фотофіксації результатів;
• наочність діагностики — під час відеоаноскопії пацієнт, за бажанням, може бачити стан слизової оболонки на екрані, а я пояснюю виявлені зміни.

Повага до особистих меж та конфіденційності допомагає зменшити сором і тривогу. Я завжди пояснюю пацієнтам, що проктолог — насамперед медичний фахівець, тому стать лікаря чи пацієнта не повинна ставати перешкодою для звернення по допомогу. Я приймаю і чоловіків, і жінок, а моє головне завдання — встановити причину симптомів і підібрати необхідне лікування.

Як проктолог підвищує кваліфікацію та освоює нові методи діагностики та лікування?

У медицині навчання не закінчується отриманням диплома: лікарю необхідно постійно оновлювати знання та освоювати сучасні методи діагностики та лікування. Підвищувати кваліфікацію проктологу допомагають:

• профільні курси та програми післядипломної освіти;
• медичні конференції, конгреси та професійні форуми;
• практичні тренінги та майстер-класи;
• стажування та обмін досвідом із колегами;
• вивчення актуальних клінічних рекомендацій та протоколів;
• опанування нових діагностичних, ендоскопічних та малоінвазивних методик.

Також проктологи регулярно вивчають результати сучасних клінічних досліджень та зміни в міжнародних рекомендаціях. Такі знання дозволяють застосовувати в практиці методи діагностики та лікування, ефективність і безпека яких підтверджені актуальними науковими даними.

Що допоможе запобігти проктологічним захворюванням?

Для підтримки здоров’я прямої кишки та профілактики геморою важливо насамперед запобігати закрепам і надмірному тиску в ділянці малого таза. Рекомендації щодо запобігання проктологічним захворюванням:

• вживати достатню кількість клітковини — включати в раціон свіжі овочі, фрукти, цільнозернові продукти, капусту, броколі та бобові, оскільки клітковина сприяє розм’якшенню випорожнень і полегшує дефекацію;
• дотримуватися достатнього питного режиму — в середньому вживати 1,5–2 літри води на день з урахуванням маси тіла, фізичної активності та інших індивідуальних факторів, щоб запобігати зневодненню та ущільненню калових мас;
• не напружуватися під час дефекації та не проводити на унітазі занадто багато часу (оптимально до п’яти хвилин);
• дотримуватися делікатної гігієни — після дефекації бажано підмиватися прохолодною водою або використовувати вологий туалетний папір без спирту та ароматизаторів, щоб зменшити подразнення шкіри періанальної ділянки.

Також потрібно підтримувати регулярну фізичну активність: ходьба, плавання та легкий біг сприяють нормальній перистальтиці кишківника та кровообігу в ділянці малого таза. Однак рекомендується уникати надмірних силових навантажень із затримкою дихання, оскільки вони підвищують внутрішньочеревний тиск і навантаження на гемороїдальні судини.