Які бувають методи лікування геморою?

Що таке геморой?

Геморой — це розширення та запалення вен у ділянці ануса і нижньої частини прямої кишки. Геморой схожий з варикозним розширенням вен. Він може розвиватися всередині прямої кишки (внутрішній геморой) або під шкірою навколо ануса (зовнішній геморой). На пізніх стадіях захворювання гемороїдальні вузли можуть випадати назовні (гострий геморой). Випадання геморою вже не піддається медикаментозному лікуванню (свічками і мазями від геморою). Для підбору ефективного лікування залежно від стадії та симптомів рекомендується пройти обстеження у проктолога.

Які симптоми геморою?

Дізнатися, що у тебе геморой, можна за характерними ознаками, які супроводжують захворювання. Геморой на початкових стадіях (першій-другій) часто проявляється мінімальними симптомами, які можуть бути періодичними та посилюватися за провокувальних чинників (закрепів або тривалого сидіння). Основні симптоми геморою на початкових стадіях:

• дискомфорт у зоні ануса. Супроводжується відчуттям тяжкості, свербіння та подразнення в задньому проході, особливо після дефекації;
• слабко виражені й короткочасні болі або печіння в зоні заднього проходу;
• незначна кровотеча. Поява невеликої кількості крові в калі або на туалетному папері (особливо після напруження під час дефекації);
• відчуття неповного випорожнення. Після дефекації створюється відчуття «залишку» калових мас, пов'язане зі збільшенням гемороїдальних вузлів;
• поява тимчасового набряку або невеликих вузлів. За зовнішнього геморою можуть промацуватися невеликі м'які шишки біля заднього проходу, які зникають самостійно.

Анальний свербіж може виникати через травмування запалених гемороїдальних вузлів каловими масами, що призводить до утворення мікротріщин. За відсутності гігієни свербіж посилюється, оскільки залишки калу подразнюють ділянку навколо анального отвору. Регулярне підмивання теплою водою з м'яким милом після дефекації допомагає зменшити дискомфорт і знизити ризик ускладнень.

Перші симптоми геморою в жінок і чоловіків можна виявити самостійно за допомогою пальпації та появи крапель крові на туалетному папері. За гострого геморою біль у задньому проході може посилюватися під час різкої зміни положення тіла, кашлю та чхання. Вузли можуть спричиняти незручність під час неспання і під час сну. Геморой кровить не завжди, а переважно при розриві тромбованого вузла.

На пізніх стадіях геморою (третій і четвертій) ознаки стають більш вираженими і завдають значного дискомфорту. Основним проявом є випадання гемороїдальних вузлів, які на третій стадії можна повернути всередину вручну, а на четвертій стадії самостійно «повернення» вже неможливе. Пацієнти часто відчувають інтенсивний біль, особливо під час дефекації, через запалення та защемлення вузлів. Кровотечі стають регулярними і ряснішими, що збільшує ризик анемії. Спостерігаються свербіж і печіння в анальній зоні, що часто супроводжуються набряком і подразненням сусідніх тканин.

Геморой належить до числа менш небезпечних патологій у групі аноректальних захворювань, проте його лікування залежить від вираженості та тривалості симптомів. Ігнорування захворювання може призвести до його прогресування та розвитку ускладнень (тромбозу гемороїдальних вузлів, їхнього некрозу або інфікування).

У більшості випадків не можна вилікувати геморой народними засобами. Симптоми патології та підходи до її лікування тісно взаємопов'язані. За відсутності загострення, що супроводжується сильним і різким болем, зазвичай призначають медикаментозну терапію (наприклад, українські та зарубіжні свічки, мазі). На пізніших стадіях видалення геморою можливе з використанням малоінвазивних процедур (установкою латексних кілець, вапоризацією, інфрачервоною фотокоагуляцією гемороїдальних вузлів).

Чому виникає геморой?

Провокувальними факторами застою венозної крові в гемороїдальних вузлах і подальшого їхнього запалення та збільшення в розмірах можуть стати недостатня фізична активність і надмірна вага. Неправильне харчування (надмірне споживання кави, алкоголю, гострої, пряної та смаженої їжі, перекуси на ходу) також сприяє розвитку патології. Інші причини геморою:

• хронічні закрепи;
• часті діареї;
• надмірне напруження під час дефекації;
• варикозне розширення вен;
• підйом важких предметів та інтенсивні фізичні навантаження;
• недотримання правил анального сексу;
• стрес;
• захворювання печінки (цироз може підвищувати тиск у ворітній вені, провокуючи застій крові).

Причиною геморою також може стати генетична схильність. Слабкість сполучної тканини і схильність до варикозних захворювань можуть передаватися у спадок. Крім того, з віком еластичність судин зменшується, що робить їх більш схильними до розширення. До групи ризику належать вагітні та жінки, які нещодавно народили.

Чому виникає геморой у жінок?

Згідно зі статистикою, у жінок геморой виникає частіше, ніж у чоловіків (24% і 16% відповідно), що пов'язано з низкою чинників, включно зі способом життя та фізіологічними особливостями. Наприклад, високий рівень стресу та емоційного напруження, які часто характерні для багатьох жінок, можуть сприяти виникненню зовнішнього або внутрішнього геморою з супутніми симптомами. Під час менструації посилюється приплив крові до органів малого таза, що в поєднанні з тривалим сидінням або значними фізичними навантаженнями може спровокувати захворювання. Крім того, вагітність і пологи є факторами ризику через підвищений тиск на венозну систему таза. Геморой також може бути зумовлений генетичною схильністю. Спадкові особливості (слабкість сполучної тканини або порушення роботи кровоносних судин) можуть підвищувати ризик його розвитку.

На початкових стадіях захворювання добре піддається лікуванню. За своєчасного звернення до лікаря лікувати геморой у жінок можна за допомогою ректальних супозиторіїв (свічок), місцевих мазей і сидячих ванночок. Консультація у проктолога дасть змогу точно діагностувати проблему з подальшим призначенням відповідного лікування та надання рекомендацій щодо зміни способу життя і харчування, щоб запобігти рецидивам.

Як діагностують геморой?

Диференціальна діагностика геморою необхідна для виключення інших захворювань аноректальної ділянки (анальних тріщин, поліпів, запальних захворювань кишечника). Діагностика геморою може включати:

• збір скарг та анамнезу. Лікар уточнює у пацієнта основні симптоми: кровотечі, свербіж, біль, відчуття чужорідного тіла або випадання вузлів. Проктолог звертає увагу на частоту і характер дефекації, наявність закрепів або діареї. Особливе значення має збір даних про харчування, рівень фізичної активності, наявність шкідливих звичок (наприклад, паління або вживання алкоголю) і тривалість сидячого способу життя. У жінок з'ясовується наявність вагітності або недавніх пологів, які можуть бути факторами, що призводять до геморою;
• фізикальний огляд. Пацієнт роздягається нижче пояса, і лікар проводить зовнішній огляд зони ануса. Візуально оцінюються ознаки запалення, набряку, наявність зовнішніх гемороїдальних вузлів, тріщин або крововиливів;
• пальцеве ректальне дослідження. Лікар у стерильних рукавичках проводить пальпацію ректального каналу, оцінюючи стан слизової, наявність ущільнень або болючості;
• інструментальні методи дослідження. За геморою може бути призначена ректороманоскопія. За допомогою аноскопа проводять огляд внутрішньої частини анального каналу на глибину до 10 см. Пацієнт розміщується на лівому боці з зігнутими в колінах ногами, що дає змогу лікареві детально вивчити внутрішні гемороїдальні вузли, оцінити їхній розмір, ступінь випадіння і кровоточивість. Відеоректоскопія використовується для детального огляду прямої кишки і нижнього відділу сигмовидної кишки на глибину до 20-25 см. Пацієнт також лежить на лівому боці, коліна зігнуті та підтягнуті до грудей. Відеоректоскоп оснащений камерою, що дає змогу лікареві оцінити стан слизової оболонки і виключити новоутворення або запальні процеси.

Також проктолог під час огляду за геморою може направити на додаткові аналізи та дослідження. Загальний аналіз крові може бути призначений для виключення анемії, яка може бути наслідком хронічної кровотечі, а аналіз калу на приховану кров — для виявлення можливих кровотеч у верхніх відділах ШКТ. За необхідності може бути показана колоноскопія для виключення запальних або онкологічних захворювань товстої кишки.

Диференціальна діагностика за геморою проводиться строго в стерильних умовах, з урахуванням комфорту пацієнта та необхідності анестезії в разі виражених болісних відчуттів. Точна постановка діагнозу дає змогу розробити детальний план лікування, мінімізуючи ризик ускладнень.

Як лікувати геморой?

Лікування геморою залежить від стадії захворювання, вираженості симптомів та індивідуальних особливостей пацієнта. Оптимальний метод обирає проктолог після огляду та діагностики, щоб забезпечити точне та безпечне усунення захворювання. Геморой можна вилікувати без операції на першій або другій стадії. Позбутися геморою за три дні не вдасться, однак за своєчасного звернення до лікаря його можна вилікувати швидко: на ранніх стадіях (I і II) — за один-два тижні, на середній та пізній стадіях (III і IV) — за два-шість тижнів. Основні методи лікування геморою:

• медикаментозна терапія. Застосовується на початкових стадіях геморою і включає використання місцевих і системних препаратів і засобів від геморою: свічок, мазей і таблеток. Вони допомагають зменшити запалення, зняти біль і свербіж, зупинити кровотечу і зміцнити венозну стінку;
• лігування латексними кільцями. Малоінвазивна процедура, під час якої на основу гемороїдального вузла надягають спеціальне кільце, що перекриває кровотік. Вузол поступово зменшується та через кілька днів самостійно відторгається;
• інфрачервона фотокоагуляція. Заснована на впливі інфрачервоного випромінювання, що спричиняє термічне пошкодження тканин гемороїдального вузла, зменшуючи його і сприяючи зупинці кровотечі. Метод ефективний на початкових стадіях;
• лазерна вапоризація. Лазер випаровує тканини гемороїдального вузла, зменшує його розміри та усуває симптоми. Процедура майже безболісна, з мінімальним ризиком ускладнень і підходить для ранніх стадій лікування геморою;
• радіохвильове висічення. Полягає в точному розсіченні тканин і видаленні гемороїдальних вузлів. Радіохвилі мінімізують пошкодження навколишніх тканин, зупиняють кровотечу завдяки коагуляції (припіканню) судин. Метод може застосовуватися на пізніших стадіях геморою, коли інші малоінвазивні методи виявилися неефективними;
• дезартеризація гемороїдальних вузлів (HAL-RAR). Полягає в перев'язці артерій, що живлять гемороїдальний вузол, з використанням ультразвукового доплерівського контролю. Перев'язка сприяє зменшенню гемороїдальних вузлів. Метод застосовується на пізніших стадіях (другій-третій);
• класична хірургічна операція. Для лікування запущеного геморою (четверта стадія) проктолог може порекомендувати хірургічне видалення гемороїдальних вузлів (гемороїдектомію).

Своєчасне звернення до лікаря дає змогу вибрати щадні методи лікування геморою й уникнути ускладнень. Самостійне лікування запалених гемороїдальних вузлів у домашніх умовах не рекомендується, оскільки воно може призвести до погіршення стану.

Як позбутись геморою за один сеанс?

Латексне лігування геморою: як працює цей метод?

Лазерне лікування геморою

Як позбутись геморою за один сеанс?

Латексне лігування геморою: як працює цей метод?

Лазерне лікування геморою

Як проходить лікування геморою медикаментозно (без операції)?

Лікування геморою на початкових стадіях може бути повністю медикаментозним і не вимагати хірургічного втручання. Геморой не минає сам, тому рекомендується почати лікування якомога раніше, щоб запобігти прогресуванню патології та її переходу в хронічну форму. 

Медикаментозне лікування показане на першій стадії геморою (рідше на другій), коли гемороїдальні вузли ще не сильно збільшені, іа симптоми можна контролювати за допомогою препаратів. До медикаментозної терапії входять різні види препаратів, спрямовані на зняття запалення, полегшення болю і запобігання ускладненням. Медикаментозна терапія за геморою може включати:

• анестетики (свічки, креми, мазі від геморою). Знімають біль, усувають свербіж і печіння в зоні ануса;
• протизапальні засоби. Зменшують запалення та набряк, прискорюючи відновлення тканин;
• венотоніки та венопротектори. Сприяють зміцненню венозних стінок, покращуючи венозний відтік і запобігаючи застою крові в ділянці гемороїдальних вузлів;
• антикоагулянти. Розріджують кров, зменшують ризик утворення тромбів;
• проносні засоби. Полегшують дефекацію і допомагають уникнути закрепів, які можуть посилити симптоми.

Також лікар може призначити гемостатики, їхня дія спрямована на зупинку кровотечі за її наявності. На тлі медикаментозної терапії важливо дотримуватися спеціальної дієти за геморою, яка ґрунтується на виключенні жирних, смажених і гострих страв, кондитерських виробів, а також продуктів, що спричиняють закрепи та підвищене газоутворення (бобових, молочних продуктів). У раціон слід додати більше клітковини, яка міститься в овочах, фруктах, цільнозернових злаках і насінні. Також корисні нежирні кисломолочні продукти, а харчування має бути дробовим з чотирма-п'ятьма прийомами їжі на день.

Медикаментозне лікування зазвичай триває від кількох днів до кількох тижнів, залежно від тяжкості захворювання і дотримання пацієнтом рекомендацій. Комплексне лікування допомагає впоратися з симптомами на ранніх стадіях і запобігти розвитку більш серйозних форм геморою та його рецидивів.

У чому перевага видалення геморою з використанням малоінвазивних методів?

Переваги видалення геморою з використанням малоінвазивних методів перед традиційним хірургічним втручанням полягають у мінімальному рівні травматичності, швидкому відновленні та меншому ризику ускладнень. Малоінвазивні процедури — лігування, вапоризація або дезартеризація — дають змогу пацієнтам повернутися до звичайного способу життя вже за кілька днів, на відміну від післяопераційного відновлення після консервативної операції при геморої.

У мережі медичних центрів «ОН Клінік» під час лікування геморою використовуються медикаментозні методи (без операції) та малоінвазивна хірургія для успішного лікування та швидкого відновлення після (з мінімальними ризиками). Сучасна операційна, оснащена новітнім обладнанням, і досвідчені лікарі забезпечують можливість швидко вилікувати геморой у комфортних і безпечних умовах.

Як підготуватися до малоінвазивних методів видалення геморою?

Підготовка до малоінвазивних методів лікування геморою вимагає уваги до низки чинників, щоб процедура пройшла успішно і без ускладнень. Основні рекомендації, як підготуватися до видалення геморою:

1. Консультація з лікарем. Перед процедурою важливо повідомити лікаря про всі прийняті ліки, особливо якщо ви використовуєте антикоагулянти або інші препарати, що впливають на згортання крові. У деяких випадках може знадобитися тимчасова відміна препаратів за кілька днів до процедури для запобігання можливих кровотеч.
2. Аналізи та дослідження. Лікар може призначити аналізи, включно з загальним аналізом крові для виключення запальних захворювань і коагулограму для оцінки стану згортання крові. У деяких випадках може знадобитися електрокардіограма для оцінки роботи серця, особливо у пацієнтів з хронічними захворюваннями.
3. Дієтичні рекомендації. За три-чотири дні до процедури рекомендується дотримуватися легкозасвоюваної їжі, виключивши продукти, що сприяють закрепам і підвищеному газоутворенню. У день перед процедурою важливо перейти на рідку дієту, вживаючи овочеві бульйони і трав'яні чаї.
4. Очищення кишечника. У день процедури або напередодні лікар може порекомендувати використання проносних засобів для очищення кишечника або зробити очисну клізму, що забезпечить максимальний комфорт і безпеку під час процедури.
5. Гігієнічна підготовка. Напередодні процедури або вранці в день втручання слід ретельно вимити анальну зону з використанням м'якого мила і теплої води, що допоможе мінімізувати ризик інфікування та забезпечить необхідну чистоту в зоні проведення процедури.
6. Відмова від паління та алкоголю. За три-чотири дні до процедури рекомендується відмовитися від куріння та вживання алкоголю для нормалізації кровообігу і прискорення відновлення після видалення геморою.

Підготовка до малоінвазивних методів видалення геморою — нескладний, але важливий етап. Його виконання допомагає мінімізувати ризики та прискорити процес відновлення після висічення геморою.

Як проходить лігування гемороїдальних вузлів латексними кільцями?

Лігування гемороїдальних вузлів латексними кільцями — мінімально інвазивна процедура, яка проводиться в амбулаторних умовах. Вона показана пацієнтам із внутрішніми гемороїдальними вузлами, особливо на другій і третій стадіях захворювання, коли вузли стають великими й спричиняють виражені симптоми (кровотечі та дискомфорт). Процедура виконується проктологом з використанням спеціального інструменту — лігатора, який дає змогу точно захоплювати вузол і накладати на його основу латексне кільце, що перетискає судини, які живлять вузол. Лігування гемороїдальних вузлів призводить до їхнього відмирання та природного відторгнення впродовж кількох днів.

Перед процедурою пацієнт проходить консультацію у проктолога, на якій лікар визначає наявність протипоказань (наявність одночасно внутрішніх і зовнішніх гемороїдальних вузлів, невизначені межі між вузлами). На кожному сеансі обробляється один вузол. На попередній консультації лікар пояснює пацієнту перебіг процедури з рекомендаціями щодо підготовки (наприклад, про необхідність дотримання дієти, гігієни з очисною клізмою). Етапи лігування гемороїдальних вузлів латексними кільцями:

1. Знеболювання зони заднього проходу з використанням місцевих анестетиків.
2. За допомогою лігатора з вакуумним відсмоктуванням відбувається захоплення гемороїдального вузла та накладання латексного кільця на його основу.
3. Контроль правильності накладання кільця, перевірка, щоб воно надійно перетискало вузол.
4. Надання пацієнту рекомендацій щодо відновлення, включно з обмеженням фізичної активності, дієтою та дотриманням гігієнічних норм.

Лігування гемороїдальних вузлів латексними кільцями

Контрольний огляд для оцінки результатів лікування та можливого повторного лігування зазвичай призначається через один-два тижні. Після проведення процедури пацієнт може повернутися до звичайного життя, проте необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря у відновлювальний період (уникнення тривалого сидіння, підйому важких предметів, занять спортом та інших дій, що можуть призвести до надлишкового тиску на органи малого таза). Також необхідно дотримуватися правильної гігієни та дієти для запобігання закрепам, що допоможе прискорити процес загоєння.

Реабілітація після лігування зазвичай займає від кількох днів до двох тижнів. Можливі незначні неприємні відчуття (легкий біль або відчуття тяжкості в ділянці ануса), які зазвичай минають через два-три дні. Регулярне відвідування лікаря для контролю післяопераційного стану та дотримання його рекомендацій забезпечать успішний результат лікування.

Як проходить інфрачервона фотокоагуляція геморою?

Інфрачервона фотокоагуляція — малоінвазивний метод, за якого на гемороїдальні вузли впливають інфрачервоним випромінюванням. Тепло викликає коагуляцію тканин, що призводить до зменшення та подальшого відмирання вузла. Застосовується на ранніх стадіях захворювання, коли гемороїдальні вузли ще не надто великі. Метод частіше використовують за внутрішнього геморою I-II ступенів.

Перед процедурою пацієнт проходить консультацію з проктологом, який перевіряє наявність протипоказань (запалення або порушення згортання крові). Лікар пояснює хід процедури і дає рекомендації щодо підготовки до видалення геморою. Етапи інфрачервоної фотокоагуляції гемороїдальних вузлів:

1. Місцеве знеболювання ділянки заднього проходу.
2. Направлення інфрачервоного світлового потоку на гемороїдальний вузол.
3. Контроль за процесом коагуляції та коригування впливу за необхідності.
4. Після процедури пацієнту дають рекомендації щодо відновлення, включно з дотриманням дієти й уникненням фізичних навантажень.

Реабілітація після фотокоагуляції зазвичай займає кілька днів. У відновлювальний період можуть виникати легкі неприємні відчуття (дискомфорт або відчуття важкості в зоні ануса та прямої кишки), які минають упродовж кількох днів у разі дотримання рекомендацій лікаря для пришвидшення загоєння та запобігання рецидивам геморою після операції.

Як проходить лазерна вапоризація гемороїдальних вузлів?

Вапоризація гемороїдальних вузлів — метод лазерного лікування, під час якого лазер випаровує (вапоризує) тканини гемороїдального вузла. Вапоризація впливає інтенсивно та застосовується для усунення внутрішніх і зовнішніх вузлів. Процедура може бути більш придатною за геморою III ступеня, а також підходить для пацієнтів з внутрішніми гемороїдальними вузлами, які не піддаються консервативному лікуванню. Етапи лазерної вапоризації гемороїдальних вузлів:

1. Знеболювання зони впливу за допомогою місцевих анестетиків.
2. Введення лазера в зону гемороїдального вузла для його вапоризації.
3. Контроль процесу, щоб уникнути пошкодження сусідніх тканин і забезпечити повне видалення вузла.
4. Надання пацієнту рекомендацій щодо відновлення, включно з обмеженнями на фізичну активність і дотриманням дієти.

Реабілітація після лікування геморою лазерною вапоризацією зазвичай проходить швидко та не вимагає тривалого відновлення. Після операції можуть бути незначне відчуття дискомфорту в зоні ануса, але воно минає через один-два дні. Дотримання рекомендацій лікаря прискорить процес загоєння та допоможе запобігти поверненню геморою.

Як проходить радіохвильове лікування геморою?

Радіохвильове лікування геморою — це малоінвазивна хірургічна процедура, яку проводять з використанням високочастотних радіохвиль, що випромінюються електродами апарату «Сургітрон» і проникають у гемороїдальні тканини. Під впливом хвиль внутрішньоклітинна рідина в тканинах гемороїдальних вузлів випаровується, зупиняється кровотеча завдяки коагуляції розширених судин, що сприяє швидкому загоєнню тканин без утворення ран. Процедура вирізняється малою травматичністю, мінімальною болючістю та зниженим ризиком післяопераційних ускладнень. Радіохвильове висічення може застосовуватися на пізніх стадіях геморою. Етапи радіохвильового висічення гемороїдальних вузлів:

1. Знеболювання. Проводиться місцева анестезія для забезпечення комфортного проведення процедури та мінімізації больових відчуттів.
2. Використання радіохвильового апарату. Апарат «Сургітрон» застосовується для точного розсічення тканин і коагуляції судин, що запобігає кровотечі.
3. Видалення гемороїдального вузла. Під впливом радіохвиль вузол акуратно висікається, при цьому здорові тканини навколишньої області залишаються недоторканими.
4. Контроль кровотечі та обробка зони впливу. Радіохвилі коагулюють дрібні судини, запобігаючи крововтратам і знижуючи ризик інфекцій.
5. Рекомендації щодо відновлення. Пацієнт отримує інструкції з догляду за зоною втручання, включно з правилами гігієни, дієтою та обмеженням фізичних навантажень.

Реабілітація після радіохвильового висічення гемороїдальних вузлів зазвичай займає від трьох до семи днів залежно від індивідуальних особливостей організму. На повне загоєння тканин може знадобитися два-три тижні, але пацієнт може повернутися до звичного життя вже через кілька днів після процедури за умови дотримання рекомендацій лікаря.

Як проходить лікування геморою методом HAL-RAR?

Допплерівська дезартеризація HAL-RAR — це малоінвазивна процедура лікування геморою, що ґрунтується на перев'язці артерій, які живлять гемороїдальні вузли, з подальшою підтяжкою слизових тканин у зоні анального каналу та прямої кишки. Здійснюється під контролем доплерівського ультразвукового датчика. Метод спрямований на усунення кровотоку у вузлах, що призводить до їх зменшення та подальшого зникнення. HAL (Hemorrhoidal Artery Ligation) передбачає перев'язку артерій, а RAR (Recto Anal Repair) — підтяжку і фіксацію гемороїдальних вузлів у їхньому природному положенні. Процедура показана на другій і третій стадіях геморою, а також в окремих випадках на четвертій стадії, якщо вузли зберігають рухливість. Етапи видалення геморою методом HAL-RAR:

1. Знеболювання. Проводиться місцева анестезія або легкий наркоз для забезпечення комфорту пацієнта.
2. Ультразвукове сканування. За допомогою доплерівського датчика лікар ідентифікує артерії, що живлять гемороїдальні вузли.
3. Перев'язка артерій. Спеціальною саморозсмоктувальною ниткою перев'язуються артерії, що припиняє надходження крові до вузлів.
4. Підтяжка вузлів. За необхідності проводиться підтяжка та фіксація вузлів для відновлення анатомічного положення слизової прямої кишки.

Реабілітація після HAL-RAR займає в середньому від п'яти до десяти днів, хоча повне загоєння тканин може потребувати близько двох-трьох тижнів. Впродовж перших днів можливе відчуття легкого дискомфорту або незначної болісності, які минають у міру відновлення. Дотримання рекомендацій лікаря (щадної дієти й обмеження фізичних навантажень) допомагає прискорити реабілітацію та запобігти ускладненням.

Як лікувати гемороїдальні шишки (запалення гемороїдальних вузлів)?

Лікування запалення гемороїдальних вузлів (гемороїдальних шишок) залежить від стадії захворювання, вираженості симптомів і стану пацієнта. Мета терапії спрямована на зменшення запалення, зняття болю та запобігання ускладненням (тромбозу або кровотечі). На ранніх стадіях геморою та за незначного запалення застосовуються консервативні методи. Лікування гемороїдальних шишок без операції:

• місцева терапія. Використовуються мазі, гелі, свічки з протизапальним, знеболювальним і кровоспинним ефектами. Наприклад, препарати з гепарином, гідрокортизоном, лідокаїном або флуокортолоном;
• системні препарати. Венотоніки (наприклад, діосмін і гесперидин) зміцнюють стінки судин, зменшують застій крові та набряк у зоні вузлів;
• дієта та спосіб життя. Рекомендується вживання продуктів, багатих на клітковину, збільшення об'єму споживаної рідини та виключення гострої, жирної їжі, щоб запобігти закрепам. Помірна фізична активність сприяє поліпшенню кровообігу;
• гігієна. Використання теплих сидячих ванн з ромашкою або слабким розчином марганцівки може зменшити дискомфорт. Регулярна гігієна області заднього проходу важлива для запобігання подразнення.

Якщо консервативне лікування не дає результату або геморой прогресує, застосовуються мінімально інвазивні методи. Основні малоінвазивні методи лікування гемороїдальних шишок:

• лігування латексними кільцями. Перекриває кровотік до вузлів, що призводить до їхнього відмирання;
• інфрачервона коагуляція. Вплив тепла на вузли, який сприяє їхньому зменшенню;
• склеротерапія. Введення склерозуючої речовини, що викликає «спадання» вузла;
• дезартеризація HAL-RAR. Перев'язка артерій, що живлять гемороїдальні вузли, з фіксацією слизової.

На пізніх стадіях за гемороїдальних шишок (тромбозу вузлів, сильної кровотечі, випаданні вузлів) може бути показане хірургічне втручання — гемороїдектомія (повне видалення вузлів, зазвичай у разі четвертої стадії геморою) або мінімально інвазивні хірургічні методи — лазерна або радіохвильова вапоризація.

Після лікування необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря для запобігання повторному запаленню гемороїдальних вузлів. Рекомендації включають дієту, фізичну активність, гігієну та контроль за випорожненнями.

Як лікувати внутрішній геморой (внутрішні гемороїдальні вузли)?

Внутрішній геморой — це патологічне збільшення гемороїдальних вузлів, розташованих всередині анального каналу. Їх не видно зовні і часто вони залишаються непоміченими на початкових стадіях. Симптоми і прояви внутрішнього геморою можуть включати тільки дискомфорт або невеликі кровотечі після дефекації.

Лікування внутрішнього геморою залежить від стадії захворювання та ступеня вираженості симптомів. На початкових стадіях застосовують консервативні методи: венотоніки для зміцнення судин (наприклад, діосмін), ректальні свічки або мазі з протизапальним, знеболювальним і кровоспинним ефектом. Рекомендується дотримання дієти, багатої на клітковину, і достатнє споживання рідини для запобігання закрепам (півтора-два літри на день), а також регулярна фізична активність. На пізніших стадіях показані малоінвазивні процедури (лігування латексними кільцями, інфрачервона фототерапія).

Як лікувати зовнішній геморой (зовнішні гемороїдальні вузли)?

Зовнішній геморой — це збільшення гемороїдальних вузлів, розташованих під шкірою навколо ануса. Вузли утворюються через застій крові у венах, що призводить до їхнього розширення та запалення, часто супроводжуваного болем, набряком, свербежем і кровотечею.

Лікування зовнішнього геморою спрямоване на зменшення запалення, зняття больового синдрому та запобігання ускладненням. На початкових стадіях застосовують консервативні методи: використання мазей, гелів або кремів з протизапальними, знеболювальними та венотонізувальними компонентами (наприклад, з гідрокортизоном, лідокаїном або гепарином), а також теплі сидячі ванни з додаванням антисептиків для зменшення дискомфорту. Рекомендується уникати закрепів, вживати їжу, багату на клітковину, і пити достатню кількість води (півтора-два літри на день). У разі тромбозу зовнішнього вузла можливе призначення антикоагулянтів або проведення тромбектомії (видалення тромбу). За сильного збільшення або частих запалень вузлів може бути запропоновано висічення вузла. Лікування обирається індивідуально залежно від симптомів і стадії захворювання, під контролем проктолога.