Logo
0 800 30 11 77

Лікар направив на ендоскопію, а мені страшно. Що робити?

Лікар направив на ендоскопію, а мені страшно. Що робити?
Читати 13 хвилин | Створено: 3 червня 2019 | Оновлено: 3 червня 2019 | 138527 138527
Ендоскопія – один із найбільш інформативних методів інструментальної діагностики, що дозволяє вивчити структуру та будову внутрішніх органів, виявити кровотечі, новоутворення, осередки запалення.

Ендоскопія проводиться за допомогою ендоскопа - довгого гнучкого пластикового або металевого зонда зі світлодіодом та об'єктивом або камерою на кінці. Ендоскоп вводиться в організм пацієнта через природні порожнини тіла: наприклад, для дослідження стравоходу та шлунка через рот, при бронхоскопії через дихальні шляхи. Прилад може бути оснащений інструментами для проведення додаткових хірургічних маніпуляцій: забору зразка тканини (біопсії), видалення поліпів.

Що таке ендоскопія? Які види обстеження сюди належать?

Ендоскопія дозволяє лікарю візуально оцінити стан різних органів та тканин: бронхів, ШКТ, сечового міхура, суглобів тощо.

Залежно від виду досліджуваної порожнини процедура поділяється на:

  • бронхоскопію. Єдина методика дослідження дихальних шляхів, що дозволяє оглянути рельєф слизової оболонки бронхів, оцінити стан судин, за необхідності – виконати біопсію. Обстеження призначається за наявності у хворого кашлю невстановленої етіології, домішок крові у мокротинні, постійних рецидивах пневмонії та бронхітів;
  • езофагогастродуоденоскопію. Одне з найінформативніших інструментальних досліджень верхнього відділу шлунково-кишкового тракту, при якому ендоскопіст почергово оглядає стравохід, шлунок та дванадцятипалу кишку. Під час зондування шлунка лікар оцінює поточний стан слизової оболонки, уточнює наявність пухлинної або запальної патології, у разі виявлення вогнища захворювання – уточнює його локалізацію. Зазвичай процедуру перевірки шлунка проводять, якщо хворий скаржиться на утруднене ковтання, часту печію, регулярне відчуття тяжкості та тиску у шлунку після їди;
  • колоноскопію. Обстеження товстої кишки, що дозволяє візуалізувати наявність різних уражень: ділянок ерозії, запалення слизової оболонки чи пошкодження її цілісності. Колоноскопія показує також наявність вроджених аномалій у будові товстої кишки і призначається пацієнтам, які мають проблеми з травленням: часті діареї та запори, біль внизу живота, відчуття тиску в області ануса.

Це основні види ендоскопії, що застосовуються в пульмонології та гастроентерології. Але можливості методу набагато ширші. Наприклад, з її допомогою можна діагностувати хвороби матки (гістероскопія), оцінити стан зовнішнього вуха (отоскопія), виявити патології сечового міхура (цистоскопія). Залежно від призначеного виду обстеження відрізнятимуться показання до процедури та підготовка до неї.

Які захворювання можна знайти за допомогою ендоскопії?

Поставте своє питання Ендоскопісту
«ОН Клінік»

Однією з ключових переваг ендоскопії є можливість виявлення раку дихальної та травної системи на ранніх стадіях. Візуалізація органів дозволяє лікареві в режимі реального часу знайти осередки патології, взяти зразок для подальшого гістологічного аналізу. Інші патології, які можна виявити під час обстеження, залежить від типу процедури.

Наприклад, гастроскопія показує:

Ендоскопія дозволяє не тільки виявити порушення, а й проводити прицільне лікування: наносити медикаменти безпосередньо на уражену ділянку.

Колоноскопія дозволяє діагностувати такі порушення, як:

  • виразки;
  • поліпи;
  • коліт;
  • кишкові кровотечі і таке інше.

Бронхоскопія вказує на стан органів дихальної системи. З її допомогою можна виявити запальні захворювання (наприклад, пневмонію), підтвердити муковісцидоз, бронхіальну астму, туберкульоз. Загалом процедура дозволяє оцінити тонус бронхіального дерева, діаметр просвітів, наявність структурних аномалій.

Я боюся «ковтати зонд». Що робити?

У гастроентерології для встановлення діагнозу лікар може призначити пацієнту езофагогастродуоденоскопію (також зване ФГДС або гастроскопію). Ця процедура одержала обивательську назву «ковтання зонда», оскільки під час обстеження хворому потрібно проковтнути зонд, щоб він пройшов через стравохід у шлунок. Дослідження породило безліч страхів і міфів: багато людей, які ніколи не проходили ФГДС, бояться цієї процедури та відмовляються від її виконання. Наскільки розумні ці страхи та побоювання, і коли потрібна ФГДС?

Ендоскопічне обстеження верхнього відділу ШКТ призначається пацієнтам, які мають наступну симптоматику:

  • регулярні болі в абдомінальній ділянці;
  • печія та відрижка після прийомів їжі;
  • відчуття важкості у шлунку;
  • нудота та блювання;
  • втрата ваги без видимих ​​причин;
  • різка зміна апетиту.

Під час гастроскопії можуть бути виявлені такі патології як рефлюксна хвороба, гастрит, виразка шлунка або дванадцятипалої кишки. Також перевірка шлунку дозволяє знайти осередки запалень, виявити поліпи, виразки, ерозії, внутрішні кровотечі. На сьогоднішній день це одна з найбільш інформативних інструментальних діагностичних процедур для візуальної оцінки стану верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Тому якщо гастроентеролог направив вас на ЕГДС, процедуру необхідно пройти.

Проводиться гастроскопія в такий спосіб: на корінь язика помічник розпорошує місцевий анестетик. Це необхідно для зняття блювотного рефлексу та вільного введення ендоскопу. Потім пацієнта просять лягти на кушетку на лівий бік і затиснути зубами загубник – не дасть рефлекторно закрити рот.

Потім повільно вводиться зонд. У цей час людині потрібно розслаблено та глибоко дихати, та виконувати всі рекомендації ендоскопіста. Лікар попросить зробити кілька ковтальних рухів для проведення ендоскопа. У цей час хворий відчуватиме відчуття тиску в горлі та стравоході.

Коли трубка досягне шлунка, подається повітря, щоб розправити його складки та уважно оглянути внутрішню поверхню органів. При необхідності може бути виконана біопсія, тести на pH. Потім зонд витягується. Вся процедура займає 10-15 хвилин і є абсолютно безболісною. Єдині неприємні відчуття, з якими може зіткнутися людина: це тиск у горлі під час руху ендоскопа та розпирання у шлунку при подачі повітря.

Якщо ви все ще боїтеся проходити ЕГДС, дотримуйтесь наступних рекомендацій:

  • запишіться на гастроскопію до медичного центру з хорошими відгуками – досвідчений ендоскопіст проведе дослідження швидко та делікатно;
  • під час процедури постарайтеся розслабитись, дихати через ніс повільно та максимально глибоко;
  • дотримуйтесь всіх рекомендацій фахівця – ковтайте тільки по його команді.

ендоскоп
ендоскоп (ендоскопічний зонд, екран з зображенням)
ендоскопічний апарат та монітор з зображенням

Ендоскопія – це боляче?

Більшість страхів пацієнтів, які вперше проходять ендоскопію, пов'язані з міфом про біль під час процедури. Хід дослідження залежить від того, який саме вид ендоскопії призначив лікар, але всі вони проводяться без болю.

Наприклад, під час проведення бронхоскопії для придушення блювотного рефлексу використовується анестезуючий спрей. Потім в дихальну систему вводиться тонкий зонд, який не заважає природному диханню. У бронхах немає нервових закінчень, які відповідають за сприйняття болю, тому рух трубки не викликає хворобливих відчуттів. Єдине, що може відчути пацієнт – це незначний тиск у горлі від приладу. Також напередодні процедури фахівець може рекомендувати хворому прийняти заспокійливий засіб. Це допоможе зняти хвилювання, розслабитись під час самих маніпуляцій.

Не менше побоювань у пацієнтів викликає майбутня колоноскопія. Це обстеження дозволяє оглянути товсту кишку, зонд при цьому вводиться через анальний отвір. Дискомфорт може виникнути при подачі повітря: воно необхідне, щоб розправити складки кишківника і надати лікарю повноцінний огляд внутрішніх порожнин. Але при цьому відчуття не сильні, можна порівняти зі спазмами, що виникають при позивах до дефекації.

Під час процедури використовуються тонкі та гнучкі ендоскопи, в яких немає гострих або ріжучих частин, що виступають, тому рух трубки не може травмувати слизову оболонку – після закінчення дослідження не виникає подразнення.

Найчастіше при ендоскопії використовується місцева анестезія, але у деяких випадках допустиме проведення огляду під загальним наркозом. Він застосовується у разі, якщо хворий не може зберігати нерухомість внаслідок неврологічних порушень або відчуває панічний страх, що перешкоджає проведенню обстеження.

Чи є протипоказання для ендоскопії?

Ендоскопічне дослідження є інформативним та безпечним діагностичним методом, що застосовується в гастроентерології, пульмонології та інших напрямках медицини. Незважаючи на те, що більшість пацієнтів добре переносять процедуру, деяким хворим протипоказано проведення ендоскопії.

До абсолютних протипоказань відносять:

  • загальний тяжкий стан пацієнта;
  • перенесений інфаркт міокарда;
  • порушення кровопостачання головного мозку;
  • вроджені або набуті аномалії стравоходу, що заважають введенню зонда.

Не можна проходити ендоскопію особам, які страждають від тяжких серцево-легеневих порушень. Інших абсолютних протипоказань немає. Але лікарі виділяють також відносні протипоказання, при яких дослідження проводиться лише в тому випадку, якщо потенційна користь перевищує можливий ризик.

Серед відносних протипоказань:

  • захворювання крові;
  • психічні порушення;
  • аневризми;
  • респіраторна інфекція у гострій стадії;
  • хронічні хвороби серця.

Для виявлення протипоказань, лікар перед призначенням ендоскопії оглядає пацієнта, збирає анамнез, призначає додаткові аналізи. Якщо фахівець вирішить, що не варто проходити ендоскопічне обстеження, він підбере альтернативні методи діагностики.

Чим можна замінити ендоскопію?

Ендоскопічні дослідження дозволяють фахівцю візуально оцінити ступінь ураження слизової оболонки, вивчити стан судин, виявити осередки запалення та ерозії. Крім того, під час ендоскопії можливі додаткові маніпуляції: забір біоптату, проведення тесту на pH, додаткове контрастне фарбування для виявлення раку на початковій стадії. Тому повноцінної альтернативи ендоскопії немає.

Якщо гастроентеролог або терапевт, направив вас на ендоскопію - її необхідно виконати. Але в деяких випадках пацієнту протипоказано проходити це обстеження з медичних протипоказань.

У такому разі фахівець підбирає інші діагностичні процедури та може призначити:

  • рентгенографію. Ця процедура дозволяє діагностувати такі захворювання, як грижа, виразка, стеноз, структурні аномалії. Проте лікар не може побачити поточний стан слизової оболонки. Тому в більшості випадків рентгенографія проводиться як допоміжне дослідження і, якщо вона виявить будь-які відхилення від норми (наприклад, контрастна речовина не заповнила певну ділянку), знадобиться гастроскопія;
  • УЗД. Ультразвукове дослідження ШКТ недостатньо інформативне, оскільки показує лише контури наповнених органів та більш щільних структур (наприклад, кісток). Знімок виходить недостатньо інформативним. Однак, якщо ендоскопія неможлива, для оцінки загального стану шлунка та кишечника може бути призначене УЗД. Головна перевага методу – максимальна безпека та повна безболісність;
  • КТ та МРТ. Томографія - ще одна сучасна діагностична методика, що дозволяє отримати тривимірне зображення внутрішніх органів. КТ та МРТ відрізняються один від одного типом випромінювання: у разі комп'ютерної томографії (КТ) знімок виходить внаслідок дії рентгенівських променів. При магнітно-резонансній терапії (МРТ) томограма є наслідком впливу електромагнітного поля. Зображення дають точне уявлення про наявність та локалізації сторонніх тіл, новоутворень, осередків інфекції. Дані методики дозволяють замінити не лише гастроскопію, а й бронхоскопію та інші види ендоскопічних досліджень.

Також лікар може призначити капсульну гастроскопію. У такому разі від хворого потрібно лише проковтнути невелику капсулу, в яку укладено світлодіод і камера. Через добу капсула вийде з організму разом із каловими масами, і фахівець зможе переглянути відзняте нею зображення: наприклад, виявити виразку.

Як підготуватися до перевірки шлунка та кишечника?

Підготовка до ендоскопії залежить від того, який саме орган вивчатиме ендоскопіст. Однак слід пам'ятати, що всі дослідження проводяться натще – у день процедури необхідно відмовитися від їжі. Також багато лікарів рекомендують напередодні прийняти заспокійливий засіб – це допоможе розслабитися та зняти стрес.

Як підготуватись до ЕГДС? Якісна підготовка полегшує проведення обстежень та підвищує його інформативність та точність. Пацієнт повинен попередити ендоскопіста про препарати, що приймаються та алергії. Дотримання спеціальної дієти не потрібне, проте останній прийом їжі повинен бути не менше ніж за 6 годин до процедури. Після ендоскопії можна їсти через 2 години, якщо процедура супроводжувалася забором біоптату, першу добу рекомендується утриматися від вживання жирної, солоної та пряної їжі, алкоголю.

Більш ретельної підготовки вимагає колоноскопія. Підготовка до колоноскопії заключається у виключенні за 5 днів до дослідження з раціону продуктів, що викликають підвищене газоутворення: наприклад, грубу волокнисту їжу, хліб з висівками, бобові. За 1-2 дні рекомендується вживати супи-пюре, страви з варених або тушкованих овочів. Краще відмовитися від борошняного, гострого та копченого.

Перед колоноскопією необхідно очистити кишечник: зробити це можна за допомогою проносних засобів (препарати та дозування призначаються лікарем), або за допомогою клізми. Докладно про правила підготовки до ендоскопії розповість фахівець, який видав направлення на обстеження.

У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.

Ендоскопія в ОН Клінік Полтава

Лікар направив на ендоскопію, а мені страшно. Що робити? - Дігтяр Геннадій Іванович
Дігтяр Геннадій Іванович
ОН Клінік Полтава
проспект Віталія Грицаєнка (пр. Першотравневий), 18-А
Графік роботи:
Пн - Пт: 8:00 - 19:30
Сб - Нд: 9:00 - 17:00
Рейтинг статті:
Лікар направив на ендоскопію, а мені страшно. Що робити?
Лікар-ендоскопіст. Вища категорія.
Лікар направив на ендоскопію, а мені страшно. Що робити?
Лікар-уролог. Перша категорія.

Консультація лікаря-ендоскописта по ендоскопії

Інші статті на тему

Схожі статті:

Коментарі

Оксана 2 тижні тому
Добрий день, що таке фібробронхоскопія і як її проводять? у чому її відмінність від бронхоскопії?
Відповісти
Фібробронхоскопія — це різновид бронхоскопії, під час якої для обстеження дихальних шляхів використовується гнучкий фіброоптичний бронхоскоп. Процедура дає змогу лікарю оглянути внутрішні структури дихальних шляхів, включно з трахеєю і бронхами, взяти зразки тканин для біопсії або провести лікувальні маніпуляції за необхідності. Фібробронхоскопію зазвичай проводять під місцевою анестезією, щоб зменшити дискомфорт, а в деяких випадках — під легкою седацією. Відмінність фібробронхоскопії від традиційної ригідної (жорсткої) бронхоскопії полягає у використовуваному інструменті. У ригідній бронхоскопії застосовується жорсткий бронхоскоп, який часто використовується в хірургії для видалення сторонніх тіл або великих утворень. Фібробронхоскоп, завдяки своїй гнучкості, дає змогу проникнути глибше і провести більш детальне обстеження дрібних бронхів.
Ніна 3 тижні тому
Добрий день, чи небезпечна бронхоскопія? Які небажані наслідки можуть виникнути?
Відповісти
Бронхоскопія — це відносно безпечна процедура, що проводиться для діагностики та лікування захворювань дихальних шляхів. Ризики під час бронхоскопії мінімальні, особливо якщо її виконує досвідчений фахівець і пацієнт дотримується всіх рекомендацій лікаря. Проте, як і за будь-якої інвазивної процедури, можуть виникнути небажані наслідки. Серед найчастіших - легкий дискомфорт у горлі або захриплість, які зазвичай минають за кілька днів. Рідко можуть виникати кровотечі, особливо якщо під час процедури виконувалася біопсія. Ще рідше трапляються такі ускладнення, як бронхоспазм, пневмоторакс (у разі потрапляння повітря в плевральну порожнину), інфекції або алергічна реакція на анестетики. У більшості випадків можливим ускладненням можна запобігти ретельною підготовкою і дотриманням рекомендацій після процедури.
Ольга 4 тижні тому
Добрий день, у мене постійний кашель, підкажіть, коли призначають бронхоскопію. Чи можу я отримати направлення через кашель?
Відповісти
Добрий день. Бронхоскопія — це діагностична процедура, яку лікарі можуть рекомендувати в разі постійного кашлю, якщо його причини залишаються незрозумілими після базових обстежень (рентгенографії грудної клітки або КТ). Постійний кашель може бути симптомом різних захворювань дихальних шляхів, включаючи інфекції, хронічний бронхіт, запальні процеси, а також новоутворення. Бронхоскопія дає змогу лікарю оглянути трахею і бронхи зсередини, взяти зразки тканин або рідини для аналізу за необхідності уточнення діагнозу. Якщо ваш кашель не піддається консервативному лікуванню або супроводжується іншими симптомами (кровохарканням, незрозумілою втратою ваги, утрудненим диханням або змінами на рентгені грудної клітини), лікар може скерувати вас на бронхоскопію.
Ірина 4 тижні тому
Добрий день, мене направили на ендоскопію носа, чи боляче це?
Відповісти
Добрий день! Ендоскопія носа — це діагностична процедура, під час якої лікар оглядає порожнину носа і навколоносові пазухи за допомогою ендоскопа - тонкої трубки з камерою на кінці. Зазвичай процедуру проводять під місцевою анестезією: перед введенням ендоскопа на слизову носа наносять спеціальний анестезувальний спрей, що значно знижує дискомфорт. Пацієнти можуть відчувати легкий тиск або незначне неприємне відчуття через присутність інструменту, особливо якщо носова порожнина вузька або запалена. У більшості випадків процедура не спричиняє значного болю, а лише помірний дискомфорт, який швидко минає після завершення.
Записатись на прийом
Заповніть форму, і ми зв'яжемося з Вами у найближчий час
Натискаючи на кнопку Відправити Ви даєте згоду на обробку даних, та погоджуєтеся з умовами угоди
Перевищено ліміт запитів. Спробуйте через 5 хв.