Що таке лишай?
Лишай — це група шкірних захворювань, що характеризуються висипаннями, лущенням, свербінням і зміною пігментації шкіри. Він може бути спричинений грибковими або вірусними інфекціями, аутоімунними процесами. При появі симптомів лишаю у людини необхідна консультація дерматолога.
Як передається лишай?
Поставте своє питання Дерматологу «ОН Клінік»
Основною причиною лишаю є інфекція, збудниками якої можуть бути бактерії, віруси або грибки. Лишай передається контактним способом, залежно від його виду — через прямий контакт з зараженою людиною або твариною, предмети загального користування (рушники, гребінці, одяг), а також через ґрунт і поверхні, на яких є грибки або віруси. Лишай у людини може з'явитися від кота, собаки, гризунів, корів, коней та інших сільськогосподарських або диких тварин. Фактори ризику, що сприяють появі лишаю:
- гормональні зміни (під час вагітності, під час клімаксу);
- аутоімунні захворювання (наприклад, системний червоний вовчак);
- ослаблена імунна система;
- спекотна та волога погода;
- надмірне потовиділення;
- занадто жирна шкіра;
- безконтрольний прийом лікарських засобів;
- променева або хіміотерапія в анамнезі;
- хронічний фізичний або емоційний стрес.
Лишай у літніх людей розвивається частіше через природне вікове зниження імунітету, що робить організм менш стійким до інфекцій. Крім того, у літніх людей частіше зустрічаються хронічні захворювання (цукровий діабет, серцево-судинні патології), що додатково послаблює захисні механізми організму.
Як зрозуміти, що в тебе лишай?
Визначити лишай самостійно складно, оскільки його симптоми можуть нагадувати інші шкірні захворювання, включно з псоріазом (лускатим лишаєм), дерматитом або алергічними реакціями. Без точної діагностики неможливо зрозуміти, що у тебе лишай, визначити тип збудника, підібрати коректне лікування.
Лишай зазвичай починається з появи невеликої плями або групи висипань на шкірі, які можуть бути рожевими, червоними, коричневими або білими, залежно від типу захворювання. Лишай на початковій стадії можна сплутати з алергічною реакцією або звичайним подразненням від косметичних і доглядових засобів. Основні ознаки лишаю:
- плями коричневого, жовтого, рожевого або червоного кольору на шкірі з чіткими або розмитими межами;
- сухі або висівкоподібні лусочки на шкірі;
- свербіж і подразнення шкірних покривів;
- запалення і почервоніння (в деяких випадках — з легким або вираженим набряком);
- біль і печіння шкірних покривів;
- пухирцеві висипання, заповнені рідиною;
- вузлики або бляшки на шкірі;
- зміна кольору шкіри;
- випадіння волосся або облисіння;
- підвищена чутливість шкіри.
Лишай на члені може проявлятися плямами, лущенням, свербінням, почервонінням, запаленням або бульбашковими висипаннями, залежно від його природи. Вогнища ураження можуть локалізуватися на шкірі статевого члена, крайній плоті, паховій ділянці та внутрішній поверхні стегон, спричиняючи дискомфорт, особливо під час тертя одягу або статевого контакту. Симптоми лишаю можуть посилюватися при високій вологості, перегріванні або ослабленому імунітеті, тому важливо своєчасно звернутися до лікаря для діагностики та підбору лікування.
На оці лишай може проявлятися почервонінням, набряком повік, лущенням шкіри навколо очей, свербінням і болісними пухирцевими висипаннями (якщо збудник вірусний). У деяких випадках ураження зачіпає кон'юнктиву і рогівку, спричиняючи сльозотечу, світлобоязнь, відчуття чужорідного тіла в оці і зниження зору. Симптоми можуть посилюватися під час моргання, тертя ока або впливу яскравого світла.
Лишай на губах може проявлятися лущенням, сухими плямами, почервонінням, свербінням і тріщинами, а в деяких випадках — пухирцевими висипаннями, наповненими рідиною. Вогнища ураження можуть поширюватися на шкіру навколо губ, куточки рота та слизову оболонку, спричиняючи дискомфорт під час їжі та розмови. Симптоми можуть посилюватися під час контакту з гарячою або гострою їжею, пересихання шкіри та ослабленого імунітету.
Лишай під пахвами часто супроводжується лущенням, почервонінням, свербінням і дискомфортом, оскільки в зазначеній ділянці підвищена вологість і тертя шкіри. Симптоми можуть посилюватися під час потовиділення, носіння тісного одягу або недостатньої гігієни, а висипання можуть поширюватися на груди, спину і руки.
Як виглядає лишай?
Лишай у людини виглядає по-різному залежно від його типу, але найчастіше проявляється у вигляді плям на шкірі з чіткими межами, які можуть бути червоними, рожевими, коричневими або білими. Поверхня уражених ділянок під час лишаю має шорсткий вигляд, лущиться, може свербіти, іноді вкриватися пухирцями та кірочками.
Лишай на голові має вигляд ділянок округлої або овальної форми з ламким, обламаним волоссям або повним його випаданням. Шкіра в уражених місцях може бути почервонілою, вкритою лусочками, лущенням або дрібними скоринками, іноді супроводжується свербінням і запаленням. За стригучого лишаю вогнища виглядають як залисини з сірувато-білим нальотом, а за різнобарвного — як світлі або темні плями без запалення. Побачити, який вигляд має лишай на початковій стадії, можна на фото.
Яким буває лишай?
На тілі людини можуть з'являтися лишаї різних видів, які класифікуються залежно від природи (грибкова, вірусна, аутоімунна), характеру висипань (плямисті, бульбашкові, вузликові), ступеня запалення і локалізації уражень. Найпопулярніші види лишаю включають висівкоподібний (різнокольоровий), рожевий, червоний плоский, стригучий і оперізувальний.
Рожевий лишай (Жибера)
Рожевий лишай (Жибера) — це шкірне захворювання запального характеру, яке, ймовірно, пов'язане з вірусною інфекцією та ослабленим імунітетом. У дорослих лишай починається з появи однієї великої рожевої плями («материнської бляшки»), після чого через кілька днів на тілі з'являються дрібні рожеві або світло-коричневі плями з лущенням.
Захворювання не заразне та зазвичай минає самостійно впродовж чотирьох-шести тижнів, не потребуючи специфічного лікування. За вираженого свербежу можуть призначатися антигістамінні препарати для його зменшення, а також зволожувальні креми та м'які протизапальні засоби, щоб зняти подразнення і запобігти пересушуванню шкіри. Важливо уникати агресивних мийних засобів, перегріву та інтенсивного тертя шкіри (може посилити дискомфорт і уповільнити одужання).
Висівкоподібний (різнобарвний) лишай
Різнобарвний (висівкоподібний, кольоровий) лишай — це грибкове ураження шкіри, спричинене грибком Malassezia. Висівкоподібний лишай вражає близько 1% людей, які живуть у м'якому або помірному кліматі, і до 40% чоловіків і жінок, які проживають у тропічному вологому кліматі. Симптоми кольорового лишаю на шиї, грудях і спині:
- зміна кольору шкіри;
- плями рожевого, жовтого, коричневого, жовтувато-коричневого або білого кольору;
- свербіж на ділянках шкіри, уражених різнобарвним лишаєм, або навколо них;
- надмірне потовиділення;
- надмірна сухість шкіри;
- поява лусочок на уражених ділянках шкіри.
За різнобарвного лишаю грибок Malassezia порушує вироблення меланіну в уражених ділянках шкіри, через що вони не темніють під впливом сонця. У результаті після засмаги на тлі засмаглої шкіри залишаються світлі плями, які стають особливо помітними. Для лікування різнобарвного лишаю застосовують протигрибкові препарати у вигляді мазей, кремів, шампунів і таблеток, які знищують патогени та запобігають їхньому розмноженню.
Стригучий лишай (трихофітія)
Стригучий лишай (трихофітія) — це грибкове захворювання шкіри, волосся та нігтів, яке спричиняють дерматофіти роду Trichophyton і Microsporum. Проявляється округлими плямами з чіткими межами, що лущаться, свербежем і можливим запаленням, а за ураження волосистої частини голови — вогнищами випадіння волосся з обламаними біля кореня волосками.
Лікування стригучого лишаю в людини включає протигрибкові препарати, які застосовують місцево (мазі, креми, шампуні) і системно (таблетки). Використовуються антимікотики на основі кетоконазолу, тербінафіну, клотримазолу або міконазолу, які пригнічують ріст грибків і усувають запалення. За ураження волосистої частини голови призначають лікувальні шампуні з кетоконазолом або сульфідом селену, а у важких випадках — таблетки.
Червоний плоский лишай
Червоний плоский лишай — це хронічне запальне захворювання шкіри та слизових оболонок, спричинене порушеннями у функціонуванні імунної системи. Хвороба може розвинутися на тлі гепатиту С, за безконтрольного приймання ліків (наприклад, знеболювальних) або алергічної реакції на метал у зубних пломбах. Симптоми червоного плоского лишаю:
- фіолетові, блискучі, плоскі шишки, часто розташовані на внутрішньому боці передпліч, зап'ясть або щиколоток;
- лінії висипу в місцях розчісування шкіри;
- мереживні білі плями на язиці або внутрішньому боці щік;
- виражений свербіж шкірних покривів;
- болісні виразки в роті або на статевих органах;
- рубцювання або відшаровування нігтів;
- темні лінії від кінчика нігтя до основи;
- випадання волосся (у рідкісних випадках).
Для лікування червоного плоского лишаю можуть призначати креми або мазі з кортикостероїдами, антигістамінні препарати, імунодепресанти та ретиноїди (похідні вітаміну А). Фототерапія при червоному плоскому лишаї допомагає знизити запалення, зменшити свербіж і прискорити регенерацію шкіри, впливаючи на уражені ділянки ультрафіолетовим світлом. Зазначений метод пригнічує надмірну імунну реакцію, яка спричиняє висипання, і сприяє освітленню гіперпігментованих плям після загоєння.
Оперізувальний лишай (герпес зостер)
Оперізувальний лишай — це вірусне захворювання, спричинене вірусом герпесу Varicella-Zoster, який також викликає вітрянку. Ризик захворювання оперізувальним лишаєм збільшується з віком, близько половини випадків припадає на людей старше 50 років. Оперізувальний лишай розвивається приблизно у 10% людей, які перехворіли на вітряну віспу в більш ранньому віці. Симптоми герпесу зостера:
- підвищена температура тіла;
- озноб і головний біль;
- виражена втома;
- підвищена чутливість до світла;
- розлад шлунка;
- відчуття свербежу, поколювання або печіння на певній ділянці шкіри;
- почервоніння шкіри в ураженій ділянці;
- опуклий висип на невеликій ділянці шкіри;
- болючість шкіри (посилюється під час пальпації).
За оперізувального лишаю пухирі мають вигляд дрібних, згрупованих пухирців, заповнених прозорою або каламутною рідиною, які з'являються на почервонілій і запаленій шкірі. Вони зазвичай розташовуються вздовж нервових закінчень (найчастіше на одному боці тіла — на грудях, спині, шиї, обличчі або животі), нагадуючи «пояс» або «смугу».
Згодом пухирці при оперізувальному лишаї починають лопатися, вкриваються скоринками і підсихають, а на їхньому місці може залишитися пігментація або рубці. Пухирі супроводжуються печінням, свербінням, болем і підвищеною чутливістю шкіри, оскільки вірус вражає нервові волокна.
Білий лишай
Білий (сонячний) лишай або грибок — це доброякісне шкірне захворювання, що характеризується появою світлих або білих плям, що злегка лущаться, на шкірі обличчя, рук та інших відкритих ділянок тіла. Білі плями на шкірі під час лишаю пов'язані з впливом сонця, сухістю шкіри, атопічним дерматитом і зниженим виробленням меланіну в уражених зонах.
Лікування сонячного лишаю спрямоване на зволоження шкіри, усунення лущення та захист від сонця. Рекомендується регулярне застосування зволожувальних і пом'якшувальних кремів, особливо з вмістом ланоліну, гліцерину або пантенолу, щоб відновити водний баланс шкіри.
Для захисту від ультрафіолету важливо використовувати сонцезахисні креми з SPF 30+, щоб запобігти посиленню депігментації. У деяких випадках лікар може призначити слабкі кортикостероїдні мазі або негормональні протизапальні засоби, якщо шкіра сильно подразнена або запалена.
Мокнучий лишай (екзема)
Мокнучий лишай (екзема) — це запальне шкірне захворювання, що характеризується почервонінням, свербінням, утворенням пухирців, наповнених рідиною. Симптоми мокнучої екземи:
- відкриті виразки на шкірі;
- печіння, поколювання і болючість шкіри;
- почервоніння шкірних покривів;
- утворення скоринки на пухирях;
- набряк або підвищена сухість шкіри;
- висока температура й озноб;
- підвищена втома;
- збільшення лімфатичних вузлів, особливо в пахвових западинах, на шиї або в паху.
Лікування мокнучого лишаю спрямоване на зниження запалення, свербежу і запобігання загостренням. Курс терапії екземи включає кортикостероїди (топічні або оральні), які зменшують запальну реакцію. Також призначають антигістамінні препарати для усунення свербежу та імунодепресанти, які пригнічують надмірну активність імунної системи, знижуючи запалення.
Ванна з колоїдною вівсянкою допомагає за мокрого лишаю, оскільки має протизапальні, зволожувальні та заспокійливі властивості. Вівсянка пом'якшує шкіру, зменшує свербіж, знімає подразнення і сприяє загоєнню пошкоджених ділянок, утворюючи на шкірі захисну плівку. Вона також допомагає знизити запалення і запобігти пересушуванню шкіри, що особливо важливо в разі загострень екземи.
Лишай, спричинений ВПЛ (бородавчастий лишай)
Бородавчастий лишай, спричинений вірусом папіломи людини (ВПЛ), проявляється у вигляді ущільнених вузликів або бородавок, які можуть зливатися в бляшки з шорсткою поверхнею. Найчастіше уражаються руки, ноги, обличчя, шия і область суглобів. Зміни на шкірі можуть бути безболісними або супроводжуватися свербінням і подразненням.
Вірус передається контактним шляхом і активується при зниженні імунітету. Лікування включає противірусні препарати, імуномодулятори, видалення новоутворень (лазером, кріодеструкцією, електрокоагуляцією) і місцеву терапію, спрямовану на руйнування тканин, що розрослися.
Методи діагностики лишаю
На первинній консультації дерматолог аналізує симптоми, збирає особистий анамнез пацієнта, ставлячи запитання про хронічні інфекційні хвороби, контакт із тваринами та людьми, у яких було виявлено лишай. Методи діагностики лишаю на голові й тілі можуть включати:
- фізикальний огляд. Лікар візуально оцінює стан шкіри, звертаючи увагу на форму, колір, межі плям, наявність лущення, бульбашок, запалення, свербіння та інші зміни;
- дерматоскопію або трихоскопію. Передбачає дослідження шкірних покривів під багаторазовим збільшенням, що дає змогу оцінити структуру ураженої ділянки і судинний малюнок, виявити лущення і зміни пігментації. Метод допомагає відрізнити лишай на нозі, руці, обличчі або голові від екземи, псоріазу, дерматиту та інших захворювань;
- проба з лампою Вуда. При впливі на уражені ділянки ультрафіолетом при деяких грибкових інфекціях шкіра світиться специфічним кольором (наприклад, жовтувато-зеленим, блакитним), що допомагає виявити грибковий лишай і відрізнити його від інших шкірних проблем;
- мікроскопічне дослідження зішкріба шкіри. Дає змогу виявити грибки, їхні спори та міцелій. Для аналізу беруть зішкріб з ураженої ділянки шкіри, обробляють спеціальним розчином (наприклад, гідроксидом калію) і досліджують під мікроскопом. Тест допомагає підтвердити або виключити грибкову природу лишаю;
- бактеріологічний посів. Для проведення тесту зразок ураженої шкіри поміщають у живильне середовище. За наявності грибків патогени починають активно рости і розмножуватися, утворюючи колонії. Посів підтверджує інфекцію, визначає тип збудника і його чутливість до препаратів, що важливо для підбору лікування;
- ПЛР-аналіз (полімеразна ланцюгова реакція). Виявляє генетичний матеріал вірусів і грибків, даючи змогу точно визначити вірусну природу захворювання (наприклад, вірус герпесу в разі оперізувального лишаю) або підтвердити грибкову інфекцію, навіть якщо вона присутня в малій кількості;
- біопсію шкіри з гістологічним дослідженням. Передбачає забір невеликої ділянки ураженої шкіри. Тест дає змогу вивчити зразок шкіри на клітинному рівні, щоб виключити інші шкірні патології (наприклад, псоріаз), підтвердити запальні або аутоімунні процеси, характерні для деяких видів лишаю.
За лишаю можуть призначатися алергічні проби та імунологічні дослідження для визначення природи висипань на шкірі. Загальний і біохімічний аналіз крові може виявити ознаки запалення, порушення імунітету, бактеріальної або грибкової інфекції, а також загальні відхилення, які можуть бути пов'язані зі шкірними проявами.
Як лікується лишай?
Вивести лишай допоможе дерматолог після визначення типу збудника, ступеня ураження шкіри та загального стану організму. Від лишаю дерматолог може призначити мазі та креми, таблетки або ін'єкції.
| Медикаментозні засоби для лікування лишаю | |
| Група препаратів | Діючі речовини |
| Протигрибкові (антимикотики) засоби |
|
| Противірусні препарати |
|
| Глюкокортикостероїди (гормональні) |
|
| Антигістамінні препарати |
|
| Антисептики та підсушуючі засоби |
|
| Імуномодулюючі препарати |
|
| Антибіотики |
|
Для лікування висівкоподібного лишаю застосовуються протигрибкові препарати (зазвичай мазі та креми), які руйнують грибкові клітини й усувають запалення. Позбутися оперізувального лишаю допоможуть противірусні препарати, які пригнічують активність вірусу герпесу, зменшують запалення і скорочують тривалість хвороби. Додатково застосовують знеболювальні, протизапальні та антисептичні засоби.
За лишаю, що вражає волосяну частину голови, лікар може призначити протигрибковий шампунь з кетоконазолом, сульфідом селену, цинком піритіоном або тербінафіном. Компоненти шампуню від лишаю руйнують клітинну мембрану грибків, зменшують запалення, усувають лущення і запобігають поширенню інфекції. Шампунь використовують двічі-тричі на тиждень, наносячи на вологе волосся, спінюючи і залишаючи на шкірі на три-п'ять хвилин, потім ретельно змиваючи. Залежно від ступеня ураження лікування триває від двох до шести тижнів.
Як вилікувати лишай у людини в домашніх умовах?
Вилікувати лишай у людини в домашніх умовах можна за допомогою препаратів, призначених дерматологом. Народні засоби від лишаю, від застосування яких слід відмовитися:
- спирт і перекис водню. Спирт пересушує шкіру, провокує лущення, може викликати опік і посилити свербіж. Перекис водню за частого застосування руйнує здорові клітини шкіри, що уповільнює її загоєння і може призвести до тривалого запального процесу;
- оцет (зокрема яблучний). Хоча оцет має слабку антисептичну дію, він не знищує грибки та віруси, а за високої концентрації подразнює шкіру, посилює свербіж і може спричинити хімічний опік. Особливо небезпечно застосовувати оцет на чутливих ділянках шкіри;
- чистотіл та інші трав'яні настої. Деякі рослини мають протизапальну дію, але їхнє застосування за лишаю не знищує збудника, а у високій концентрації сік чистотілу може спричиняти опіки й алергічну реакцію. Крім того, вологе середовище настоїв може погіршити ситуацію в разі грибкових інфекцій;
- ефірні олії (наприклад, обліпихова, олія чайного дерева). Незважаючи на антисептичні властивості, олії можуть створити живильне середовище для грибків, сприяючи їхньому розмноженню. Крім того, при нанесенні на подразнену шкіру ефірні олії можуть спричинити алергічну реакцію та посилити запалення;
- дігтярне мило і мазь. Дьоготь має підсушувальний і протизапальний ефект, але не знищує грибки і віруси, а за частого застосування може пересушити шкіру і посилити лущення та подразнення;
- глина, сода, сіль. Можуть підсушувати шкіру, але не знищують збудників лишаю. Сольові розчини можуть спричиняти подразнення і посилення запалення, особливо в разі пухирцевих і мокнучих форм лишаю.
Лікування лишаю йодом неефективне та може погіршити стан шкіри, особливо за грибкових і вірусних форм. Йод має антисептичні властивості, але не знищує грибки, а при нанесенні на запалену шкіру може викликати опік, посилити подразнення і спровокувати поширення інфекції. Особливо небезпечно застосовувати йод у разі стригучого лишаю, оскільки він може замаскувати симптоми і ускладнити діагностику.
Чим мазати лишай?
Місцеві засоби від лишаю наносяться безпосередньо на уражені ділянки тіла, впливаючи прямо на збудника або запалені тканини. Креми та мазі від лишаю пригнічують ріст грибків і вірусів, зменшують свербіж, запалення та лущення, а також сприяють регенерації шкіри. Мазі для лікування лишаю:
- протигрибкові мазі (антимікотики). Руйнують клітинну мембрану грибків, блокують вироблення ергостеролу — основного компонента клітин грибка, що призводить до їхньої загибелі. Також протигрибкові мазі від лишаю зменшують запалення, усувають свербіж і перешкоджають подальшому поширенню інфекції;
- противірусні мазі. Блокують розмноження вірусу герпесу, перешкоджаючи його вбудовуванню в ДНК клітин, сповільнюючи розвиток інфекції. Противірусні мазі від лишаю зменшують запалення, знижують больові відчуття, прискорюють загоєння пухирців і запобігають утворенню нових висипань;
- протизапальні та антигістамінні мазі. Знижують активність запальних процесів у шкірі, зменшують викид гістаміну, який спричиняє свербіж і почервоніння. Сприяють регенерації шкіри та запобігають ускладненням, пов'язаним з розчісуванням;
- глюкокортикостероїдні мазі (гормональні). Пригнічують імунні реакції шкіри, зменшуючи запалення, алергічну реакцію та свербіж. Знижують активність клітин, що відповідають за запалення, тим самим зменшуючи набряклість, почервоніння і дискомфорт;
- підсушувальні та антисептичні мазі. За водянистих форм лишаю (наприклад, оперізувального) мазі зменшують виділення рідини з уражених ділянок шкіри, створюють захисну плівку, що сприяє загоєнню. Вони також знищують патогенні мікроорганізми, запобігаючи вторинним інфекціям;
- імуномодулюючі мазі. Активують місцевий імунітет, стимулюючи вироблення інтерферонів та інших захисних білків, які допомагають організму боротися з вірусами та аутоімунними процесами. Прискорюють загоєння шкіри та запобігають рецидивам.
Цинкова мазь допомагає за лишаю завдяки підсушувальним, антисептичним і протизапальним властивостям. Вона зменшує подразнення і почервоніння, утворює захисну плівку на шкірі, перешкоджаючи проникненню інфекції. Особливо ефективна за рожевого і мокнучого лишаю на спині та кінцівках, оскільки знижує свербіж і прискорює загоєння.
Сірчана мазь має протигрибкові, антисептичні та кератолітичні властивості, застосовується під час лікування стригучого і висівкоподібного лишаю на руці та нозі. Сірчана мазь від лишаю знищує грибки і бактерії, усуває запалення, підсушує уражені ділянки і сприяє оновленню шкіри. Під час нанесення на шкіру сірчана мазь взаємодіє з органічними речовинами, утворюючи сульфіди і пентатіонову кислоту, які чинять антимікробну дію. Для максимального ефекту місцеві ліки від лишаю зазвичай застосовують один-два рази на день протягом кількох тижнів.
Проти оперізувального лишаю використовують противірусні мазі (наприклад, з ацикловіром), які пригнічують розмноження вірусу герпесу та прискорюють загоєння висипань. Знеболити оперізувальний лишай і зменшити запалення допоможуть протизапальні та знеболювальні мазі, що містять лідокаїн. Також уражені ділянки при оперізувальному лишаї можна змащувати антисептичними засобами (наприклад, зеленкою або фукорцином) для запобігання інфікування пухирців.
Зволожувальні мазі та креми за сухого лишаю допомагають відновити захисний бар'єр шкіри, зменшити лущення та свербіж, а також прискорити загоєння. Вони запобігають пересиханню уражених ділянок, пом'якшують шкіру і зменшують подразнення, що особливо важливо за червоного плоского, рожевого та хронічних форм грибкового лишаю на тілі. До їхнього складу часто входять пантенол, сечовина, гіалуронова кислота і натуральні олії, які утримують вологу і сприяють регенерації шкіри.
Особливості лікування лишаю у дітей
Лишай у дітей розвивається частіше, ніж у дорослих, через недостатньо сформований імунітет, підвищену сприйнятливість шкіри і частіший контакт з джерелами інфекції. Діти можуть заразитися від інфікованих тварин, інших дітей, предметів загального користування (іграшок, рушників, гребінців), через землю і пісок, особливо за наявності мікропошкоджень шкіри. За підозри на лишай у немовлят або дітей старшого віку потрібно записатися на прийом до дитячого дерматолога.
Лікування лишаю у дітей вимагає більш щадного і безпечного підходу, оскільки дитяча шкіра чутлива, а імунна система ще не повністю сформована. Застосовуються м'які протигрибкові та противірусні мазі, а в деяких випадках — антигістамінні препарати для зменшення свербежу. У разі великих уражень або тяжкого перебігу можуть призначатися пероральні протигрибкові або противірусні ліки під контролем лікаря. Важливо ізолювати дитину від інших дітей, ретельно дезінфікувати іграшки, одяг і постільну білизну, а також зміцнювати імунітет за допомогою правильного харчування та догляду за шкірою.
Харчування за лишаю
За лишаю в дитини та дорослого важливо дотримуватися харчування, що зміцнює імунітет і зменшує запалення. У раціоні мають бути багаті вітамінами групи B, C, E і цинком продукти (пісне м'ясо, риба, яйця, горіхи, овочі, зелень), які підтримують загоєння шкіри та функціонування нервової системи.
Слід уникати цукру, алкоголю, гострої, смаженої та обробленої їжі, оскільки вони можуть послаблювати імунітет і посилювати запалення. Корисні пробіотики (йогурт, кефір), теплі трав'яні чаї та достатня кількість води, які допомагають організму швидше впоратися з вірусною інфекцією.
Чи можна мочити лишай?
У більшості випадків мочити лишай на обличчі та тілі не рекомендується, оскільки волога і тепло можуть посилити запалення, сприяти поширенню інфекції та уповільнити загоєння. Однак ступінь обмеження залежить від типу лишаю: за грибкових форм вода може посилити ріст патогенів, а за вірусного — збільшити подразнення ураженої шкіри.
За необхідності очищення уражених ділянок краще використовувати теплу або прохолодну воду без мила, гелів для душу та інших агресивних мийних засобів, адже вони можуть пересушити шкіру і посилити подразнення. Під час миття не варто терти уражені ділянки мочалкою або губкою, щоб не спричинити поширення інфекції. Після водних процедур шкіру слід акуратно промокнути м'яким рушником, уникаючи тертя, і дати їй повністю висохнути перед нанесенням лікарських засобів.
Як зрозуміти, що лишай проходить?
Зрозуміти, що лишай проходить, можна за симптоматикою. У людини зникає свербіж, запалення і лущення шкіри, а уражені ділянки поступово набувають здорового відтінку без нових висипань. Шкіра стає менш подразненою, зменшується почервоніння, а межі плям починають згладжуватися.
За грибкових форм лишаю на грудях і животі перестає поширюватися інфекція, а за вірусних — знижується болючість. Зрозуміти, що стригучий лишай минає, можна за такими ознаками: уражені ділянки шкіри починають заростати здоровим волоссям (якщо було зачеплено волосяні зони), нові плями не з'являються, а старі поступово зменшуються в розмірі та зливаються з кольором навколишньої шкіри.
Чим небезпечний лишай?
Лишай небезпечний за неправильного або несвоєчасного лікування. Можливі ускладнення лишаю:
- поширення інфекції на здорові ділянки шкіри;
- порушення нервової провідності (спричиняє оніміння та свербіж);
- запалення очей або вух;
- параліч лицьового нерва;
- запалення головного мозку (енцефаліт);
- проблеми зі слухом або рівновагою.
Болі після оперізувального лишаю виникають через постгерпетичну невралгію, яка розвивається, коли вірус вражає нервові закінчення. Навіть після загоєння шкіри запалені нерви продовжують передавати больові сигнали, що може спричиняти пекучий, колючий або стріляючий біль, а також підвищену чутливість шкіри.
Профілактика лишаю
Профілактика лишаю передбачає підтримання гігієни, зміцнення імунітету та мінімізацію контакту з потенційними джерелами інфекції. Важливо регулярно мити руки, використовувати індивідуальні предмети особистої гігієни (рушники, гребінці), ретельно доглядати за шкірою та уникати її пошкоджень. Необхідно уникати контакту із зараженими людьми і тваринами, особливо якщо у них є шкірні висипання.
Зміцнення імунітету за допомогою збалансованого харчування, повноцінного відпочинку, загартовування та зниження стресу допомагає знизити ризик захворювання. Також рекомендується обробляти і дезінфікувати взуття, одяг і предмети, які можуть стати переносниками інфекції, особливо в місцях з підвищеною вологістю (басейни, спортзали, лазні).
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Дерматологія в Дитячому відділенні в Миколаєві
Дерматологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Гріти оперізувальний лишай не можна, оскільки тепло активізує вірус герпесу, посилюючи запалення, свербіж, біль і набряклість уражених ділянок. Підвищена температура стимулює кровообіг, що може призвести до швидшого поширення інфекції, збільшення кількості висипань і посилення дискомфорту. Крім того, нагрівання шкіри може сповільнити загоєння пухирців і підвищити ризик їхнього розкриття, збільшуючи ймовірність вторинного інфікування та ускладнень. За оперізувального лишаю рекомендується приймати прохолодні ванни або використовувати прохолодні вологі компреси, тому що вони знімають свербіж, зменшують запалення, заспокоюють подразнену шкіру і сприяють загоєнню бульбашок, запобігаючи їхньому розкриттю. Охолодження також допомагає зменшити больові відчуття і знизити ризик вторинного інфікування. Також важливо уникати гарячої води і пари, оскільки вони можуть посилити запалення і погіршити стан шкіри.
Коричневі плями на шкірі можуть бути спричинені різними причинами, включно з висівкоподібним лишаєм, який супроводжується лущенням і зміною кольору шкіри. Однак плями також можуть бути пов'язані з гіперпігментацією (віковими плямами, мелазмою, поствоспалительной пігментацією), грибковими інфекціями, судинними змінами (гемосидерозом) або дерматологічними захворюваннями (екземою, червоним плоским лишаєм, псоріазом).
Деякі види лишаю у собак можуть передаватися людині, особливо стригучий лишай (трихофітія), який викликається грибками Microsporum canis або Trichophyton. Зараження відбувається під час прямого контакту з інфікованою твариною або через предмети (підстилки, іграшки, гребінці). Найбільшому ризику зараження піддаються діти, люди з ослабленим імунітетом і шкірними ушкодженнями. Для запобігання інфекції важливо ізолювати хвору тварину, регулярно дезінфікувати предмети, з якими вона взаємодіє, ретельно мити руки після контакту. Рекомендується обмежити тактильний контакт із собакою до повного одужання і за необхідності обробити шкіру протигрибковими засобами (у превентивних цілях).
Лишай боїться протигрибкових, противірусних і протизапальних препаратів, які впливають на його збудника та пригнічують запалення, допомагаючи позбутися хвороби. Пацієнтам також призначають хороші мазі від лишаю, які знімають свербіж, зменшують лущення, прискорюють загоєння шкіри і запобігають поширенню інфекції.
Лікування лишаю у людини залежить від його типу, збудника (грибки, віруси) і ступеня ураження шкірних покривів. Для лікування лишаю застосовують протигрибкові, противірусні, антигістамінні препарати, а також глюкокортикостероїдні мазі та антисептики. У важких випадках від лишаю у дорослих призначають системні ліки (таблетки, ін'єкції), а в разі бактеріальних ускладнень — антибіотики. Тривалість курсу терапії залежить від тяжкості захворювання, реакції на лікування і загального стану імунітету.
Швидко вилікувати лишай зазвичай не виходить, тривалість терапії залежить від типу збудника, ступеня ураження шкіри та імунної відповіді організму. Грибкові лишаї потребують кількох тижнів лікування, оскільки патогени стійкі до препаратів і можуть глибоко проникати в шкіру. Тривалість лікування вірусних форм (наприклад, оперізувального лишаю) залежать від активності вірусу герпесу і стану імунітету. Передчасне припинення лікування може призвести до рецидивів і ускладнень, тому важливо пройти повний курс терапії та дотримуватися всіх рекомендацій лікаря.
Катерина
1 місяць тому
